Правда

Міністри закордонних справ країн НАТО обговорять майбутнє місії в Афганістані

Міністри закордонних справ країн-членів НАТО 1 грудня почнуть дводенну відеоконференцію, під час якої обговорять майбутнє місії альянсу в Афганістані.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що НАТО опинилося перед «важкою дилемою» – залишити Афганістан з ризиком, що він перетвориться на притулок для міжнародних терористичних угруповань, або залишитися, але отримати затяжну місію з поновленням насильства.

Через понад 17 років після того, як НАТО взяв на себе керівництво міжнародними зусиллями в області безпеки в Афганістані, наразі в країні базуються близько 11 000 військовослужбовців з десятків країн. Більшість з них з Європи та інших країн-партнерів НАТО. Нинішній мандат місії – допомога в навчанні і консультування національних сил безпеки Афганістану.

Але присутність сил США, на які НАТО покладається в плані підтримки з повітря, транспорту і логістики, з 15 січня має скоротитися на 2000 осіб до 2500 військових.

Наразі навчальна місія НАТО триває, але в майбутні місяці альянс планує переоцінити можливість подальшої місію залежно «від умов на місцях», зазначив Столтенберґ 30 листопада.

Деякі експерти вважають, що європейським союзникам НАТО буде складно навіть залишити Афганістан без підтримки США. За їх словами, рішення США залишити тільки 2500 військовослужбовців США в рамках місії НАТО в Афганістані спонукало союзників у військовому плануванні з’ясувати, чи зможе НАТО продовжити свою діяльність в Кабулі та інших великих афганських містах.

 

Тим часом, афганські офіційні особи також висловили стурбованість тим, що швидке виведення військ США з Афганістану може зміцнити переговорні позиції талібів на мирних переговорах.

Відповідно до мирної угоди, досягнутої між Сполученими Штатами і «Талібаном», всі іноземні війська повинні покинути Афганістан станом на 1 травня 2021 роки, якщо дозволяють умови безпеки на місцях.

Очікується, що в лютому міністри оборони НАТО ухвалять остаточне рішення щодо майбутнього місії в Афганістані. На той час обраний президент США Джо Байден вступить на посаду.

За словами європейських дипломатів, вони очікують, що дипломатичний тон Вашингтону зміниться за адміністрації Байдена, але, ймовірно, це не вплине на намір американських військ якомога швидше залишити Афганістан.

В умовах невизначеності спостерігається зростання насильства з боку бойовиків. Також з початку мирних переговорів у вересні відбулася хвиля нападів талібів на афганські урядові сили безпеки.

Столтенберґ наголосив, що ще одним питанням, яке планують обговорити під час відеоконференції, це нарощування Росією «військової потужності навколо альянсу» і те, якими мають бути заходи у відповідь.

«Росія модернізує свій ядерний арсенал і розміщує нові ракети», – зазначив Столтенберг. Він також вказав на посилення російської присутності внаслідок криз у Білорусі та Нагірному Карабасі.

Правда

Французькі журналісти домоглися перегляду обмежень свободи слова

У Франції депутати, які складають парламентська більшість, заявили про готовність запропонувати нову версію 24-ї статті законопроекту про «глобальну безпеку». Досі цю статтю обговорювали в зв’язку з тим, що вона забороняє публікацію відео з поліцейськими, які перебувають на службі.

30 листопада про готовність змінити статтю, яка викликала суспільне невдоволення, повідомив глава парламентської фракції «Вперед, Республіка» в нижній палаті парламенту Франції, колишній глава МВС Крістоф Кастанер.

Законопроект про «глобальну безпеку» був ініційований представниками фракції «Вперед, Республіка» і їх союзниками з парламентської групи Agir ensemble («Діяти разом»), повідомило Міжнародне французьке радіо. У нинішньому вигляді 24 стаття пропонує карати штрафом у 45 тисяч євро або роком тюремного ув’язнення за поширення відеозаписів, на яких видно обличчя або інші «елементи ідентифікації» поліцейських і жандармів, якщо такі відео можуть завдати шкоди їх «фізичній і психічній недоторканності».

 

Цей пункт викликав у Франції масштабні протести. Правозахисники і більшість журналістських профспілок розцінили його як наступ на демократію, свободу ЗМІ і право на інформацію.

Президент Емманюель Макрон провів у п’ятницю у Єлисейському палаці зустріч з главами фракцій, що утворюють більшість, а також прем’єр-міністром, главою МВС і міністром юстиції. Коментуючи жорстоке побиття поліцейськими музичного продюсера Мішеля Зеклера, Макрон сказав, що цей відеозапис «викликає сором». Він зажадав від уряду «швидко внести зміни», щоб відновити довіру між громадянами та тими, хто повинен їх захищати.

Правда

Радянський консерватор Єгор Лігачов відзначив 100-річчя

Колишній член Політбюро Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу Єгор Лігачов став першим членом радянського партійного керівництва, який дожив до 100 років.

Наприкінці 1980-х Лігачов вважався другим за впливом чиновником у Радянському Союзі після генерального секретаря ЦК КПРС, а згодом першого і єдиного президента СРСР Михайла Горбачова. 29 листопада він відзначив своє 100-річчя.

Політичну кар’єру Лігачов розпочав у Комуністичній партії під час Другої світової війни. Майже два десятиліття він був першим секретарем обласного комітету компартії в російському місті Томськ. У 1983 році Лігачов отримав членство в Центральному комітеті. Він став членом Політбюро в 1985 році.

Під керівництвом Горбачова Лігачов контролював організаційну роботу та ідеологію Комуністичної партії. Його вважали близьким союзником Горбачова, коли Горбачов став запроваджувати демократичні реформи. Однак пізніше Лігачов асоціювався з консервативними силами і був виключений з ЦК партії в 1990 році.

Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Лігачов приєднався до керівництва комуністичної партії Росії. Він був законодавцем з 1999 до 2003 року.

 

Правда

Проросійський президент Чехії просить надати перелік всіх російських шпигунів у країні – ЗМІ

Президент Чехії Мілош Земан попросив надати перелік всіх російських шпигунів, які працюють на території Чехії, пишуть чеські ЗМІ. Експерти з питань безпеки побоюються, що цей крок може поставити під загрозу джерела чеської контррозвідки.

За даними програми «Радіожурнал» Чеського радіо, 30 листопада Земан зробив відповідний запит до керівника Служби безпеки та інформації Чехії (внутрішньої контррозвідки) Міхала Коуделки.

Чеське радіо повідомляє, що Земан також попросив надати йому документи про всі відомі операції російської розвідки в Чехії.

Земан, який часто висловлює проросійські погляди, наразі не коментував цього повідомлення.

Раніше президент Чехії звинувачував свою власну розвідку в некомпетентності.

30 листопада чеські депутати заявили, що комітети обох палат парламенту обговорять ситуацію.

Голова комітету Сенату з питань безпеки Павел Фішер заявив, що запит Земана про шпигунів може загрожувати безпеці держави.

«Парламент має відіграти свою роль. Ми обговоримо це негайно в сенатському комітеті з питань безпеки», – написав Фішер у твітері.

Колишній міністр внутрішніх справ Чехії Франтішек Бублан заявив, що передача Земану такої інформації «поставить багато людей та поточних операцій під загрозу».

За словами Бублана, не існує причин, чому Земан має отримати цю інформацію.

Гостроти ситуації додає також те, що днями з візитом до Москви вирушив радник Земана Мартін Неєдлий – не повідомивши про програму свого візиту і влаштувавши його в обхід Міністерства закордонних справ Чехії.

Служба безпеки та інформації Чехії повідомляє останніми роками про зростання активності російських шпигунів у країні. У відомстві стверджують, що Росія намагається «працювати» в країнах Європейського союзу та країнах-членах НАТО.

Правда

Речник Путіна відреагував на пропозицію Санду про виведення російських військ із Придністров’я

Раніше вона наголосила, що ці військові перебувають там без будь-якої угоди з Молдовою і мають бути виведені разом із боєприпасами, які зберігаються на складах

Правда

Єврокомісія розглядає застосування санкцій через поширення дезінформації

Європейська комісія вперше планує запропонувати Європейському союзу введення санкцій проти суб’єктів, які поширюють дезінформацію, а також наполягатиме на більш жорсткому механізмі нагляду за онлайн-платформами. Про це повідомив редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, посилаючись на проєкт документа, який є у розпорядженні Радіо Свобода.

У Плані дій щодо європейської демократії, який Єврокомісія повинна представити 2 грудня, йдеться про те, що «Європейському союзу необхідно більш систематично використовувати весь спектр із наявних інструментів для протидії іноземному втручанню і операціями впливу, а також їхньому подальшому розвитку». Пропонується після публічного виявлення таких методів «зробити їх непридатними в експлуатації», аж до застосування санкцій після повторення таких незаконних дій.

Це вперше в офіційному документі Європейська комісія пропонує ввести санкції за поширення дезінформації. У документі зазначається, що інформація може бути «оснащена іноземними гравцями». Як приклад, описуються «певні треті країни (зокрема, Росія і Китай), які брали участь в операціях впливу і кампаніях із дезінформації навколо COVID 19 у країнах ЄС, державах-сусідах і по всьому світу «з метою підірвати демократичні дискусії, посилити соціальну поляризацію і поліпшити свій власний імідж».

У плані дій вказується, що оперативна група зі стратегічних комунікацій EastStratCom, підрозділ дипломатичного корпусу ЄС, Європейська служба зовнішніх зв’язків (EEAS), що відстежують дезінформацію з боку Росії, виявили понад 500 прикладів прокремлівської дезінформації про COVID-19 за рік і понад 10 тисяч прикладів прокремлівської дезінформації з моменту початку моніторингу в 2015 році.

Документ також пропонує більш жорсткі правила ЄС для онлайн-платформ, які «можуть використовуватися зловмисниками для поширення і розповсюдження неправдивого і такого, що вводить в оману контенту».

У документі йдеться також про необхідність схвалення в майбутньому закону про цифрові послуги (DSA), який буде представлений Єврокомісією в наприкінці цього року з метою оновити правову базу ЄС щодо ведення онлайн-бізнесу. У ньому пропонується, щоб великі платформи були зобов’язані оцінювати ризики, які представляють їхні системи – не тільки щодо незаконного контенту і продуктів, але і системних ризиків для захисту інтересів і основних прав, здоров’я та безпеки громадян.

Читайте також: Дезінформація і фейки такі ж згубні, як природні чи екологічні катастрофи – бельгійський експерт

У 2018 році Європейська комісія розробила правила протидії дезінформації, до яких на добровільних засадах приєдналися такі платформи, як Facebook, Google і Twitter, щоб повідомляти про заходи, вжиті для забезпечення прозорості розміщення реклами та дій проти фейкових облікових записів та спамерів. Комісія досі залишалася незадоволеною результатом і тепер пропонує «більш надійний підхід, заснований на чітких зобов’язаннях і за умови наявності відповідних механізмів нагляду, необхідних для більш ефективної боротьби з дезінформацією».

Правда

Суд у Росії продовжив арешт звинуваченого в державній зраді ексжурналіста Сафронова

Суд у столиці Росії Москві 30 листопада продовжив на три місяці арешт колишнього журналіста, радника голови «Роскосмосу» Івана Сафронова, якого звинувачують у державній зраді, повідомляють російські інформагенції.

Співробітники суду не дозволили зайти на засідання журналістам, заявивши, що з «преси не акредитований ніхто». На засідання також не пускали родичів обвинуваченого. Однак пізніше дівчині Сафронова Ксенії Мироновійї і його сестрі Ірині дозволили присутність на оголошенні рішення.

У жовтні слідчий ФСБ відмовив Сафронову в телефонному дзвінку матері для привітання її з днем народження. Співробітник відомства вирішив, що оскільки мати обвинуваченого є свідком у його кримінальній справі, то Сафронов може використовувати розмову «для прихованого обміну інформацією, виконання інших розвідувальних завдань іноземної спецслужби, спрямованих проти безпеки Росії і на протидію слідству».

Колишній журналіст видань «Коммерсант» і «Ведомости» Іван Сафронов був затриманий ФСБ на початку липня, а потім заарештований за звинуваченням у державній зраді. За версією слідства, в 2017 році, працюючи в «Комерсанті», Сафронов передав чеській розвідці секретні дані про російський військово-промисловий комплекс. Колишній журналіст провини не визнає.

2 вересня Лефортовський суд Москви за клопотанням слідчого ФСБ продовжив Сафронову термін перебування під вартою до 7 грудня. Захист просив змінити Сафронову запобіжний захід на не пов’язаний із перебуванням у слідчому ізоляторі і надав суду понад 150 звернень журналістів, політиків і правозахисників із клопотанням про взяття на поруки.

 

Правда

МВС Білорусі підтвердило використання «попереджувальних пострілів» на акціях 29 листопада

Міністерство внутрішніх справ Білорусі підтвердило, що силовики застосовували «спеціальні засоби» проти протестувальників, які продовжують протести з вимогою відставки Олександра Лукашенка після суперечливих президентських виборів.

Речниця міністерства Ольга Чемоданова 30 листопада написала в Telegram, що правоохоронці вдалися до попереджувальних пострілів та інших спецзасобіва, щоб змусити демонстрантів розійтися. Раніше білоруська служба Радіо Свобода повідомила також, що силовики застосовували проти демонстрантів сльозогінний газ та електрошокери.

За даними МВС Білорусі, загалом за порушення законодавства про проведення публічних заходів затримано 313 людей.

Мінський правозахисний центр «Весна» повідомив, що кількість затриманих демонстрантів у Білорусі 29 листопада склала понад 420.

За даними правозахисників, більшість затриманих були взяті під варту в Мінську, хоча також були затримання в Бресті, Гродні та інших містах.

29 листопада демонстрації відбувалися в багатьох районах Мінська, і це ускладнює оцінку числа людей, які брали участь у протестах загалом.

Акції протесту в Білорусі тривають уже майже чотири місяці – від 9 серпня, коли відбулися суперечливі президентські вибори. Лояльна Лукашенкові Центральна виборча комісія проголосила його президентом на шостий поспіль термін. Опозиція вважає переможницею виборів Світлану Тихановську, яка нині перебуває у вигнанні.

США, Євросоюз, Україна та інші держави не визнали переобрання Лукашенка.

 

Правда

У Пакистані у двох аваріях загинули щонайменше 24 людини

У Пакистані 30 листопада в двох окремих аваріях загинули понад два десятки людей. Про це повідомляє місцева поліція.

Щонайменше 13 людей загинули внаслідок зіткнення автобусу та мікроавтобусу у Пенджабі. Близько 20 людей постраждали і були госпіталізовані. Причини аварії наразі невідомі.

Окрім того вночі мікроавтобус перекинувся після зіткнення з навантаженою цеглою вантажівкою у провінції Сінд, внаслідок чого загинули 11 людей. Найімовірнішою причиною аварії вважають перевищення швидкості.

Згідно з офіційною статистикою, погана інфраструктура, незадовільне обслуговування транспортних засобів та невідповідні правила техніки безпеки є причиною численних аварій в Пакистані і тисяч смертей щороку.

Правда

Байден пошкодив ногу, граючись із собакою

Обраний президент США Джо Байден на вихідних пошкодив ногу, граючись із одним зі своїх собак, Мейджором, повідомив його офіс.

Спочатку лікарі вважали, що Байден лише потягнув щиколотку, однак обстеження виявило в обраного президента мікротріщини в кістці. Через це Байдену, ймовірно, доведеться кілька тижнів носити спеціальний ортез.

20 листопада Байдену виповнилося 78 років, він стане найстаршим президентом США в історії. Протягом виборчої кампанії звучали побоювання з приводу стану його здоров’я, однак лікарі неодноразово офіційно заявляли, що Байден практично здоровий, бадьорий і готовий до виконання обов’язків.

Здоров’я Байдену побажав у твіттері і чинний президент Дональд Трамп – який, як і раніше, заперечує в судах свою поразку на виборах.

У сім’ї Байденів – дві німецькі вівчарки, Мейджор і Чемп. Планується, що вони переїдуть у Білий дім після інавгурації.

Правда

Смерть Марадони: поліція Аргентини почала розслідування щодо одного з лікарів легендарного футболіста

Аргентинська поліція провела 29 листопада обшуки в будинку та офісі одного з лікарів Дієго Марадони в рамках розслідування нещодавньої смерті футбольної зірки.

Чиновники вилучили медичні записи з дому та офісу невролога Леопольдо Луке. Останній заявив, що співпрацює зі слідством та заперечив будь-які протиправні дії.

Він сказав, що «абсолютно впевнений», що всі його дії як лікаря були найкращим з того, що можна було зробити для Марадони. Луке сказав, що він не був головним лікарем Марадони, а лише частиною команди медиків. Луке, які і інші лікарі, на початку місяця залучався до операції на головному мозку Марадони.

Прокуратура, яка вивчає, яку медичну допомогу Марадона отримував до смерті, наразі опитує родичів футбольної легенди.

60-річний Марадона мав чимало проблем зі здоров’ям, деякі – через вживання наркотиків та алкоголю. Лікарі називають причиною смерті серцевий напад.

Леопольдо Луке називав Марадону важким пацієнтом, який «робив те, що хотів».

Смерть Дієго Марадони 25 листопада викликала емоційні реакції в Аргентині та серед футбольних фанатів по всьому світі. Десятки тисяч шанувальників вишикувалися в чергу, щоб пройти повз труну в президентському палаці перед похованням Марадони 26 листопада.

Правда

Франція здобула перемогу на «Дитячому Євробаченні», Україна – сьома

Одинадцятирічна представниця Франції Valentina (Валентина Тронель) з піснею J’imagine («Я уявлю собі») стала переможницею «Дитячого Євробачення-2020». Фінал пісенного конкурсу відбувся у неділю в Польщі. Представники Казахстану та Іспанії серед 12-ти конкурсантів посіли друге і третє місця відповідно.

Українцеві Олександру Балабанову з піснею «Відкривай» дісталася сьома сходинка.

«Дитяче Євробачення» через карантинні обмеження проходило у форматі телемосту – ведучі були у Варшаві, а учасники – в своїх країнах.

Читайте також: Україна візьме участь у «Дитячому Євробаченні-2020» – НСТУ