Правда

У Британії сімох людей засудили загалом до 92 років тюрми за смерть 39 мігрантів

Суд у Великій Британії 22 січня засудив загалом на 92 роки ув’язнення сімох чоловіків за смерть 39 в’єтнамських чоловіків, жінок та підлітків, знайдених мертвими у причепі вантажівки 2019 року.

Лондонський кримінальний суд в Олд-Бейлі визнав чотирьох із підсудних винними у вбивстві. Вироки сягають від 13 до 27 років ув’язнення.

Як заявив суддя Найджел Суїні, мігранти померли «болісно тяжкою смертю», задихнувшись, коли їх ввозили з Бельгії до Великої Британії в жовтні 2019 року.

Ще трьох людей, причетних до «складної, довготривалої та дохідної» схеми незаконного ввезення людей, були визнані винними у змові з метою сприяння незаконній імміграції. Їх ув’язними від трьох до семи років.

Читайте також: Вбивство українця в Португалії: судове засідання перенесли

Двоє із загиблих були 15-річними підлітками. Серед них також були муляр, випускник університету та косметолог манікюрного салону.

Суд встановив, що чимало родичів жертв позичили значні кошти, щоб оплатити їм проїзд, покладаючись на їхні потенційні заробітки у Великій Британії.

У жовтні 2019 року в англійському графстві Ессекс у контейнері вантажівки знайшли тіла 39 загиблих людей. Згодом з’ясувалося, що це – нелегальні мігранти з В’єтнаму. Згодом водій автомобіля визнав свою провину в порушенні міграційного законодавства.

Виявлення 39 загиблих людей у вантажівці в промисловому майданчику на сході від Лондона шокувало як Велику Британію, так і В’єтнам, а також ще раз висвітило проблему незаконної глобальної міграції, в ході якої бідні з Азії, Африки та Близького Сходу вирішують у небезпечні подорожі на Захід.

Правда

Ллойд Остін став першим темношкірим міністром оборони США

67-річний Ллойд Остін став першим темношкірим міністром оборони США. Призначення підтримали 93 члени Сенату, двоє виступили проти.

Генерал армії в період з 2013 до 2016 року очолював Центральне командування США. Після цього він вийшов на пенсію.

Також 22 січня фінансовий комітет Сенату підтримав кандидатуру 74-річної Джанет Єллен, яка може стати першою жінкою на посаді міністра фінансів США. Тепер призначення Єллен має розглянути Сенат.

До цього Єллен працювала на інших топпосадах у галузі економіки. Зокрема, у 2014-2018 роках вона була першою жінкою – головою Федеральної резервної системи США.

 

Правда

Тихановська закликала ООН скликати засідання Ради безпеки через ситуацію в Білорусі

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська взяла участь в онлайн-засіданні Ради безпеки ООН на тему свободи слова в Білорусі

Правда

Набув чинності договір про заборону ядерної зброї

Міжнародний договір про заборону ядерної зброї набув чинності. Однак залишається під сумнівом, чого насправді досягне угода, оскільки ядерні держави тримаються осторонь від неї.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що Угода про заборону ядерних озброєнь (TPNW) «є важливим кроком до цілі зробити світ вільним від ядерних озброєнь і сильною демонстрацією підтримки за багатосторонні підходи до ядерного роззброєння».

Гутерріш високо оцінив «перший багатосторонній договір про ядерне роззброєння за останні два десятиліття» і закликав усі держави «спільно реалізувати цю амбіцію щодо просування спільної безпеки».

Договір, який забороняє розробку, виробництво, випробування, володіння та використання атомної зброї, зараз є частиною міжнародного права після того, як він отримав 50-у ратифікацію в жовтні, що передбачає 90-денний період до набрання ним чинності.

Пакт схвалили у 2017 році. На Генеральній асамблеї ООН документ підтримали 122 країни – майже дві третини країн світу.

Ратифікували договір лише близько половини цих країн. Документ не підтримали жодна з дев’яти держав, які, як вважається, мають ядерну зброю. Це Велика Британія, Китай, Франція, Індія, Ізраїль, Північна Корея, Пакистан, Росія та США.

Навіть Японія, єдина країна, яка зазнала ядерних ударів, не підтримує договір, вважаючи документ нереалістичним.

 

Правда

Євродепутати закликали керівництво ЄС допомогти з вакцинами країнам Східного партнерства та Західних Балкан

Члени Європейського парламенту закликали керівництво Європейського Союзу сприяти забезпеченню вакцинами від коронавірусу країн Східного партнерства та Західних Балкан. Про це йдеться у зверненні євродепутатів до керівників ЄС 22 січня.

«Ми закликаємо вас не розрізняти наших безпосередніх сусідів на Сході та Півдні та забезпечити підтримку для придбання вакцини проти COVID-19 для країн Східного партнерства та Західних Балкан», – мовиться в документі.

Читайте також: Розробка української вакцини від COVID-19: шлях, який потрібно пройти до кінця – академік Андрій Сибірний

Члени Європарламенту також закликали підготувати детальний план щодо кількості та періоду отримання вакцин.

У документі зазначили, що деякі країни Західних Балкан вже отримали вакцини від неназваної держави-члена ЄС.

Члени Європарламенту додали, що надання вакцин Росією та Китаєм посилить позиції цих держав у регіоні Східного партнерства та Західних Балкан.

Читайте також: Угорщина схвалила російську вакцину всупереч закликам до європейської солідарності

Звернення підписав 21 євродепутат.

В ЄС вже затверджено використання двох вакцин від коронавірусу: Pfizer-BioNTech та Moderna, і кампанія щеплень у Євросоюзі почалася 27 грудня.

Очікують, що за тиждень Європейське агентство лікарських засобів оголосить результати перевірок і визначиться також із вакциною AstraZeneca.

Урсула фон дер Ляєн повідомляла, що ЄС буде повністю забезпечений вакцинами, бо вже уклав замовлень на придбання 2,3 мільярда доз від принаймні шести фармацевтичних компаній: Pfizer, Moderna, AstraZeneca, Johnson&Johnson, Curevac, SANOFI-GSK.

 

Правда

Президент Європейської ради повідомив Путіну про дебати щодо справи Навального

Президент Європейської ради Шарль Мішель 22 січня під час телефонної розмови повідомив президентові Росії Володимиру Путіну, що збирається скликати дебати щодо відносин із Росією через ситуацію з опозиціонером Олексієм Навальним. Про це заявила пресслужба Європейської ради.

«Президент Європейської ради поінформував президента Росії про намір скликати стратегічну дискусію в березні у Європейській раді щодо відносин ЄС та Росії», – йдеться в повідомленні.

Мішель поінформував Путіна про глибоку стурбованість ЄС та його держав-членів останніми подіями та закликав повністю та безумовно поважати права Олексія Навального, зазначили в пресслужбі.

«Шарль Мішель заявив, що ЄС єдиний у своєму заклику до Росії швидко звільнити Навального та продовжити розслідування замаху на нього у повній прозорості та без подальших зволікань», – додали у пресслужбі.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі та критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки умовно засудженого. Ідеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок був ухвалений з порушенням прав Навального.

 

Правда

Литва хоче додати енергії проєктові «Східного партнерства» – Ландсберґіс

Литва хоче додати енергії проєктові Європейського союзу «Східне партнерство», сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода новий міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс.

Коментуючи плани провести саміт країн-учасниць проєкту, можливо, в першій половині цього року, залежно від епідемічної ситуації, він наголосив: «Треба також подумати про те, чого ми хотіли б досягти на цьому саміті».

«Моя особиста мета участі в ньому, чи участі Литви, – що ми мали б додати цьому проєктові більше енергії, більше духу, бо вже ж минув певний час, відколи цей проєкт почався. І я думаю, що багато країн у Європі теж зараз про це міркують, особливо в час пандемії, в час нинішньої кризи. Іноді здається, що це зараз не так і важливо. Тому я думаю, що ми маємо вкласти в цей саміт більше амбіцій, щоб ми змогли певним чином перезапустити цей проєкт як один із пріоритетних для Європейського союзу», – сказав міністр.

За його словами, він хотів би просування вперед для країн-учасниць.

«Я, очевидно, розумію, що в багатьох із країн «Східного партнерства» є власні проблеми. Ми говоримо про Вірменію і Азербайджан, далі про Грузію й Україну. Ми розуміємо, що кожна країна долає свої власні проблеми, особливо в цей час. Але все-таки я думаю, що для людей має існувати шлях уперед, особливо для людей, які прагнуть іти європейським шляхом, трансатлантичним шляхом. І, гадаю, про це варто хоча б згадати і запропонувати таку можливість», – сказав Ландсберґіс.

Програма Європейського союзу «Східне партнерство» була започаткована 2009 року і має на меті наблизити Україну, Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію і Молдову ближче до ЄС. Водночас вона не містить чіткої перспективи вступу цих країн до Євросоюзу.

Але цей форум широко критикують за його неспроможність визначити пріоритетними такі ключові аспекти, як «безпека» і «спільні цінності» – такі, як демократія чи права людини, – і за підхід «зверху вниз», який ризикує виключити елементи поза офіційними структурами влади.

Із того часу Грузія, Молдова й Україна підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, у тому числі угоди про вільну торгівлю. Але деякі країни-члени Євросоюзу неохоче публічно обговорюють можливість долучення нових держав до ЄС.

Росія неодноразово висловлювалася проти програми «Східного партнерства», заявляючи, що зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом і її основними торговельними партнерами серед післярадянських держав може нашкодити інтересам Москви.

Правда

Правозахисники закликають Росію зупинити переслідування Навального та його соратників

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликає російську владу зупинити переслідування ув’язненого критика Кремля Олексія Навального, а також співробітників його організації «Фонд боротьби з корупцією», на яких чинять тиск і затримують напередодні планованих загальнонаціональних протестів 23 січня.

Щонайменше п’ять соратників 44-річного політика були затримані 21 січня, того ж дня влада застерігала соціальні та новинні мережі від поширення інформації про плановані на суботу акції.

«Влада наказала компаніям, які адмініструють соціальні мережі, зняти всі повідомлення, що закликають людей брати участь в акціях протесту, погрожуючи солідними штрафами за невиконання (цього наказу)», – ідеться в заяві Human Rights Watch.

Правозахисники закликають «припинити ці незаконні напади на свободу слова та замість цього зосередитись на заходах безпеки для захисту тих, хто хоче зібратися мирним шляхом». «Люди мають повне право на мирний протест проти несправедливості… і влада зобов’язана дозволити їм безпечно це робити», – наголосили у Human Rights Watch.

Прихильники Навального в Росії планують провести 23 січня акції на підтримку політика. Жодна з таких акцій не узгоджена з владою. У зв’язку з цим поліція затримує прихильників Навального, щоб не допустити скоординовану організацію протестів.

 

У Москві 21  січня були затримані речниця Олексія Навального Кіра Ярмиш, один з авторів розслідування про «палац Путіна» Георгій Албуров, юристи Фонду боротьби з корупцією Любов Соболь і Владлен Лось. Останньому – в зв’язку з тим, що він є громадянином Білорусі – вручили припис залишити Росію до 25 січня.

Також прихильників Навального затримали в Липецьку, Калінінграді, Омську і Краснодарі.

Попередження щодо участі в несанкціонованих акціях і закликів до них були вручені співробітнику ФБК Миколі Ляскіну, журналістам Олександру Плющеву, Сергію Смирнову і Світлані Прокоп’євій, московським муніципальним депутатам Юлії Галяміній і Костянтину Янкаускасу, колишньому лідеру Лібертаріанської партії Росії Сергію Бойку і колишньому голові партії «Громадянська ініціатива» Дмитру Гудкову.

 

Правда

Президент Чехії закликав Росію звільнити Олексія Навального

Чеський президент Мілош Земан закликав владу Росії звільнити лідера російської опозиції Олексія Навального, в якому бачить можливого майбутнього кандидата на посаду президента Росії.

Земан на своїй сторінці у фейсбуці зазначив, що знайомий з аргументами обох сторін щодо затримання опозиціонера, але вважає «зайвим робити з нього мученика».

Президент Чехії вважає, що Навальному варто дати можливість претендувати на президентське крісло.

«Нехай добивається прихильності виборців», – наголосив Земан, додавши, що наразі ситуація нагадує йому цензуру. «Тому що когось закрити в тюрмі є формою цензури. Цензури кандидата», – зазначив він.

 

Навальний перебуває в московському СІЗО «Матроська тиша». Його затримали 17 січня 2021 року відразу після повернення з Берліна.

Затримання і арешт Навального пов’язані з вимогою Федеральної служби виконання покарань замінити йому умовний термін у справі «Ів Роше» на реальний. На думку відомства, політик ухиляється від виконання зобов’язань умовно засудженого. Засідання суду за заявою служби призначене на 2 лютого.

Захист Навального оскаржив арешт політика на 30 діб.

 

Правда

«Слуга народу» лобіював приїзд в Україну російського репера Елджея, якому це було заборонено – «Схеми»

Народний депутат від «Слуги народу» Ігор Васильковський лобіював приїзд в Україну російського співака Елджея – попри те, що на той момент для нього діяла заборона СБУ на в’їзд через гастролі у Криму після анексії українського півострову Росією. У депутатському зверненні до Державної прикордонної служби Васильковський просив роз’яснення щодо можливості в’їзду російського репера та допуску до участі у гастролях на території України. Про це йдеться у матеріалі проєкту «Схеми», журналісти якого отримали доступ до численних депутатських звернень у різні державні органи, яких немає у публічному просторі.

Як з’ясували журналісти, 19 травня 2020 року Ігор Васильковський направив депутатське звернення на ім’я голови Державної прикордонної служби Сергія Дейнеки, у якому просив повідомити офіційну позицію та роз’яснення «щодо можливості в’їзду та допуску до участі у гастрольних заходах на території України громадянина Російської Федерації Узенюка Олексія Костянтиновича (псевдонім – Елджей)».

Таке прохання нардеп пояснив тим, що до нього з цим питанням раніше звернулись організатори концертів та гастролей в Одесі та області.

«На той час діяла заборона на в’їзд в Україну цього російського співака через концертну діяльність у в окупованому Криму. Невже український депутат лобіював інтереси російського співака, якому був заборонений в’їзд?» – йдеться у розслідуванні.

На запитання «Схем», в чиїх інтересах «слуга народу» писав звернення, Васильковський відповів: «В інтересах Елджея, він хлопець творчий, має виступати».

Прикордонники надали таку відповідь на звернення народного депутата: «Державна прикордонна служба України готова надати дозвіл на перетинання державного кордону України зазначеному у вашому листі іноземцю у разі виконання ним усіх умов в’їзду в Україну, визначених статтею 8 Закону «Про прикордонний контроль».

З 2018 року, після звернення на той момент народного депутата Володимира Парасюка, СБУ заборонила Елджею відвідувати Україну – строком на 3 роки. Парасюк помітив у YouTube виступ співака у Коктебелі, вже після анексії Росією Криму. У червні 2020 року за позовом Елджея Окружний адмінсуд Києва скасував йому заборону на в’їзд. Одна із мотивацій рішення – суд помітив, що відео перебування Елджея в Криму містить напис «відео недоступне». В СБУ це рішення суду не оскаржували.

«Схеми» звернулися до керівництва спецслужби з проханням пояснити, чому – відповіді поки не отримали.

Депутатські звернення не є публічними і не реєструються апаратом Верховної Ради України, – йдеться у розслідуванні. Раніше «Схемам» вдалось отримати у своє розпорядження сотні сторінок офіційних звернень народних депутатів 9-го скликання, які журналісти проаналізували і дізналися, чим цікавилися депутати і що саме вони взялися вирішувати – а деякі навіть від своїх перших днів у Верховній Раді – за допомогою такого «інструменту»: просили прискорити розслідування кримінальних справ щодо себе, дізнавалися про стан справ у конкурентів свого ж родинного бізнесу, допомагали сімейному бізнес-партнерові чи рекламували товари свого ж гіпермаркету.

Використання права на депутатське звернення у власних інтересах у НАЗК називають одним із найчастіших порушень з боку посадовців.