Правда

Лондон шукає альтернативу Huawei для мереж 5G

Велика Британія має намір звернутися до партнерів по розвідувальному альянсу Five Eyes (Австралія, Канада, Нова Зеландія, США) по допомогу у пошуку заміни компанії Huawei на поставку обладнання для мереж 5G. Про це пише The Financial Times.

За даними газети, до пошуку альтернативного постачальника можуть залучити Індію, Південну Корею і Японію. Джерела видання повідомили, що країни можуть створити спільне підприємство – конкурента Huawei. Однак перші обговорення поки не привели до конкретних дій.

Про те, що Лондон має намір відмовитися від послуг китайської корпорації Huawei, стало відомо на початку липня. За даними ЗМІ, британські спецслужби вважають, що американські санкції проти компанії негативно впливатимуть на якість обладнання для мереж 5G. Зокрема, Huawei залишиться без комплектуючих американських виробників і буде шукати альтернативи на внутрішньому ринку.

Як пише The Financial Times, прем’єр-міністр Великої Британії оголосить про відмову від послуг Huawei найближчими днями. За даними джерел, Лондон має намір вивести на ринок нових постачальників і інвестувати у технології з відкритим вихідним кодом.

Критики ідеї Британії вважають, що створення альтернативного Huawei промислового обладнання буде дуже складним.

У травні минулого року Вашингтон звинуватив Пекін у шпигунстві через обладнання для мереж мобільного зв’язку 5G виробництва Huawei і запровадив щодо корпорації санкції. Американським компаніям заборонили продавати обладнання і технології, зокрема операційну систему Android, розроблену корпорацією Google. Американські постачальники обладнання та послуг повідомили, що можуть втратити мільярди доларів через обмеження. У підсумку Вашингтон видав Huawei тимчасовий дозвіл на оновлення програмного забезпечення і підтримку мереж.

Китайський технологічний гігант Huawei називає запроваджену владою США заборону на постачання цій компанії мікропроцесорів «згубною» атакою, яка спричинить хаос у глобальному технологічному секторі та інших галузях.

Правда

Україна немає шансів потрапити в «зелений» список ЄС – Кулеба

Україна немає шансів потрапити в «зелений» список Європейського союзу, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю виданню «Сьогодні».

«У найближчий перегляд шансів немає. Тому що, як я вже згадав, наші цифри зараз, м’яко кажучи, набагато гірші, ніж це потрібно. Але ми в МЗС зробили все, щоб допомогти МОЗ налагодити діалог з ЄС, увійти у внутрішні процедури і механізми взаємодії з ЄС, щоб українська сторона мала можливість надавати максимально динамічно повну інформацію не тільки про цифри, а й про ті заходи, які ми застосовуємо в Україні для боротьби з коронавірусом», – сказав Кулеба.

Він наголосив, що Україна поки не відповідає базовому критерію. Мова йде про кількість хворих на 100 тисяч. Вона має дорівнювати або бути меншою, ніж середня кількість хворих на 100 тисяч по ЄС.

27 червня європейські ЗМІ повідомили, що після відкриття кордонів ЄС 1 липня на територію союзу допускатимуть громадян з 20 країн. Україна, з огляду на епідеміологічну ситуацію, до списку не потрапила.

Правда

У Росії за добу виявили понад 6,5 тисячі нових інфікувань COVID-19

За минулу добу в Росії виявили 6537 нових випадків коронавірусної інфекції, повідомляє штаб боротьби з COVID-19. Днем раніше вірус виявили у 6615 людей.

Від початку поширення хвороби в Росії COVID-19 діагностували у 733 699 осіб.

За день померли 104 людини з коронавірусом (днем раніше ¬– 130). Всього з початку епідемії в Росії померли 11439 людей.

Загальна кількість росіян, які одужали від COVID-19 становить понад 504 тисячі.

Правда

У Болгарії тривають антиурядові протести

Тисячі болгар 12 липня провели четвертий день антиурядових протестів у столиці Софії та кількох інших містах країни. Учасники акцій оголосили, що продовжать протест і 13 липня.

Демонстранти заповнили в Софії площу поблизу урядоввих будівель з вимогою відставки консервативного уряду. Протести також відбулися в Бургасі, Пловдиві, Варні, Благоєвграді та Габрові, повідомляє болгарська служба Радіо Свобода. Люди скандували «Відставка», «Мафія» та вимагали відсторонення від посади генерального прокурора Івана Гешева.

Соціалістична опозиція в парламенті також заявила 12 липня, що запропонує подання про недовіру Кабінету міністрів за «корупцію» 15 липня і звернулася до протестувальників із проханням про підтримку.

 

Минулого тижня президент Болгарії Румен Радев закликав уряд і генерального прокурора піти у відставку на тлі багатотисячних протестів громадян проти корупції серед державної еліти країни.

Із вимогою відставки уряду Бойко Борисова та генерального прокурора країни Івана Гешева президент виступив після того, як двома днями раніше генпрокуроратура провела в канцелярії президента обшуки.

Обшук відбувся після того, як Радев заявив, що Національна служба захисту (НСО), яка відповідає за охорону президента, прем’єр-міністра та інших високопосадовців, повинна припинити захищати Ахмеда Догана, почесного голову «Руху за права та свободи» (ДПС). За його словами, хоча НСО підпорядковується президенту, рішення щодо безпеки Догана ухвалює комісія, підпорядкована виконавчій владі, тобто Бойку Борисову.

Правда

На кордоні Вірменії та Азербайджану стався збройний інцидент, є загиблі

На кордоні Азербайджану та Вірменії 12 липня, стався збройний інцидент, унаслідок якого є загиблі та поранені, повідомляють азербайджанська та вірменська служби Радіо Свобода.

Відповідальність за інцидент Баку і Єреван покладають один на одного. З Баку повідомляють, що загинули двоє азербайджанських військовослужбовців, п’ятеро поранені. В Єревані заявляють, що з боку Вірменії втрат немає.

Інцидент стався на ділянці Товузького району азербайджансько-вірменського кордону.

Остання велика збройна сутичка між арміями Азербайджану і Вірменії сталася в квітні 2016 року в Нагірному Карабасі. Десятки військовослужбовців з обох сторін загинули або були поранені. Вірменія і Азербайджен перебувають у стані війни з 1992 року.

Правда

Президента Косова допитають у Гаазі щодо воєнних злочинів

Президент Косова Хашим Тачі 13 липня вирушить до Гааги, щоб свідчити міжнародним прокурорам із воєнних злочинів.

Спеціалізована прокуратура (SPO) для розгляду злочинів, скоєних під час війни в Косові, оголосила 24 червня, що проти Таці та інших косоварів висунуто звинувачення за підозрою у злочинах, включно із «майже 100 вбивствами», насильницькими зникненнями та тортурами.

 

Тачі був головнокомандувачем Армії визволення Косова, яка вела партизанську війну за незалежність від Сербії у 90-х роках минулого століття.

Тачі, який відкидає звинувачення, 8 липня у фейсбуці заявив, що поїде до Гааги на запрошення суду для співбесіди.

«Хоча мої співвітчизники, як і я, постануть перед міжнародною справедливістю з гідністю і доброчесністю, я закликаю вас стати об’єднаними у вирішенні викликів, з якими стикається наша країна», – наголосив Тачі.

На стадії досудового розгляду юристи в Гаазі мають вирішити, чи слід продовжувати провадження.

Тачі заявив громадянам своєї країни, що в разі початку судового процесу він негайно піде у відставку і постане перед обвинуваченням.

Обвинувальний акт Тачі змусив скасувати підтримувані США мирні переговори, які мали відбутися між косовськими та сербськими лідерами в червні в Білому домі.

 

Але Європейський союз оголосив 12 липня, що переговори поновилися після відеоконференції між прем’єр-міністром Косова Авдуллою Хоті та президентом Сербії Александаром Вучичем за посередництва керівника зовнішньої політики ЄС Жозепа Борреля.

Правда

Екзит-пол: Дуда здобув на виборах президента Польщі 50,4% голосів, Тшасковські – 49,6%

Чинний президент Польщі Анджей Дуда здобув у другому турі виборів президента 50,4% голосів, а його опонент, мер Варшави Рафал Тшасковські – 49,6%, свідчать дані екзит-полу компанії Ipsos.

Похибка результатів опитування коливається в межах двох відсотків.

Офіційні підсумки голосування мають оголосити 13 чи 14 липня.

Перший тур виборів відбувся 28 червня. Чинний президент здобув 43,5% голосів, Тшасковський – 30,5%.

 

Правда

Путін не пов’язує погіршення у відносинах між Україною та Росією з анексією Криму

Президент Росії Володимир Путін не пов’язує погіршення у відносинах між Україною та Росією з анексією українського Криму.

«Те, що в нас відносини зіпсувалися з Україною, з Кримом в принципі не пов’язано», – сказав Путін в інтерв’ю телеканалу «Россия-1».

Він заявив, що «погляди та дороги» з українською владою стали «діаметрально протилежними» після подій Євромайдану, які він назвав «державним переворотом та захопленням влади».

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року. Саме в цей день на Майдані Незалежності в Києві відбувалися наймасовіші розстріли учасників акцій протесту.

Незабаром після анексії Криму на Донбасі розбочався збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

Правда

Афганістан звинуватив талібів у штурмі блокпосту, четверо афганських військових загинули

Афганістан звинувачує бойовиків екстремістського угруповання «Талібан» у штурмі блокпосту в центральній частині Афганістану. Унаслідок боїв загинули четверо афганських військових.

Напад стався зранку 12 липня в районі Пато в провінції Дайкунді. Речник губернатора провінції Аббас Кам’яр заявив, що під час сутичок загинули 12 бойовиків.

Район Пато межує з південною провінцією Урузґан. Це один з найбільш нестабільних регіонів країни.

Наразі ніхто не взяв на себе відповідальності за напад.

У лютому 2020 року таліби підписали угоду зі Сполученими Штатами в Катарі, щоб прокласти шлях до прямих переговорів між угрупованням і підтримуваним Заходом урядом у Кабулі після більш ніж 18 років війни.

У червні спецпосланець США в Афганістані висловив сподівання на початок мирних переговорів між місцевою владою й талібами.

Правда

Роберт Мюллер наполягає на важливості «російського розслідування»

У США колишній спецпрокурор Роберт Мюллер, який очолював розслідування про втручання Росії в американські президентські вибори в 2016 році, заявив, що пророблена ним робота має «першочергове значення».

Мюллер написав про це в статті для The Washington Post, опублікованій 11 липня. У ній він, зокрема, наголосив, що з колишнім радником і давнім другом президента Трампа – Роджером Стоуном – повелися належним чином, коли притягли його до відповідальності за федеральні злочини. «Він залишається засудженим злочинцем, і це правильно», – підкреслив Мюллер.

67-річний Стоун, якого засудили на три роки і чотири місяці, повинен був наступного тижня, у вівторок, з’явитися у федеральну в’язницю в штаті Джорджія, щоб почати відбувати покарання. Він був засуджений за неправдиві свідчення Конгресу під присягою в рамках розслідування Мюллера, а також за тиск на свідків. Однак президент Трамп оголосив цього тижня про пом’якшення вироку. У заяві Білого дому мовиться, що «Роджер Стоун сильно постраждав… До нього поставилися дуже несправедливо, як і до багатьох інших у цій справі. Роджер Стоун тепер вільний!»

Сам Трамп написав у твітері, що Стоун був мішенню незаконного «полювання на відьом». Так президент не раз називав розслідування Мюллера.

 

Як пояснює агентство Associated Press, рішення про пом’якшення покарання не призведе до зняття судимості з Стоуна, але захистить його від відбування тюремного ув’язнення.

Роберт Мюллер, колишній директор ФБР, підкреслює, що відчув необхідність виступити з коментарем в ЗМІ, щоб підтвердити законність і обґрунтованість виконаної ним і його командою роботи.

У статті спецпрокурор визнав, що факт змови передвиборного штабу Трампа з російською владою не був встановлений. Але розслідування показало, що уряд Росії вважав перемогу Трампа на виборах вигідною для себе і працював, щоб забезпечити цей результат.

Москва звинувачення у втручанні в вибори в інших країнах, зокрема у США, не раз категорично заперечувала.

Правда

Трамп вперше за час епідемії з’явився в масці на публіці

Президент США Дональд Трамп вперше за час епідемії коронавірусу з’явився на публіці у захисній масці.

Трамп надів маску під час візиту до Національного військово-медичного центру в передмісті Вашингтону, де він зустрівся з пораненими солдатами і медпрацівниками, які доглядають за хворими на COVID-19. «Я ніколи не був проти масок, я просто вважаю, що для всього є свій час і місце», – сказав президент.

Раніше президент ніколи не з’являвся в масці на пресконференціях, політичних мітингах та інших заходах. Як пише Associated Press, глава Білого дому висловлювався на їх рахунок неоднозначно. Він визнавав, що було б доречним надягати маски в приміщеннях, де люди перебувають близько один до одного. Але також, наприклад, звинувачував журналістів у тому, що вони носять маски лише для того, щоб виглядати політкоректними.

Associated Press також наводить висловлювання людей з близького оточення Трампа, не називаючи їхніх імен. За словами співрозмовників агентства, президент не любить ходити в масці, вважаючи, що вона створює враження слабкості. Крім того, для Трампа важливо акцентувати увагу громадськості на зусиллях з відновлення економіки більше, ніж на запобіжні заходи у зв’язку з епідемією.

За кількістю заражень коронавірусом і смертей від COVID-19 США знаходяться на першому місці в світі. У суботу в країні був зареєстрований новий рекорд кількості хворих за добу – 66 528 осіб. Загальна кількість хворих у США становить понад 3,2 мільйона. Померли більше ніж 134 тисячі людей.

Правда

У Польщі проходить другий тур президентських виборів

У Польщі у неділю, 12 липня, проходить другий тур президентських виборів.

За посаду змагаються чинний глава держави Анджей Дуда і мер Варшави Рафал Тшасковські.

Виборчі дільниці будуть відчинені з 8-ї до 22-ї години за Києвом.

 

Перший тур виборів відбувся 28 червня. Чинний президент здобув 43,5% голосів, Тшасковський – 30,5%.

За результатами опитування, яке 4 липня провів IBRiS (Instytut Badań Rynkowych i Społecznych), Тшасковські з невеликою перевагою голосів може здобути перемогу в другому турі президентських виборів.