Правда

Президент Ірану назвав втрати своєї країни через санкції США

Президент Ірану Хасан Роугані назвав оцінку фінансових втрат своєї країни через санкції, запроваджені Сполученими Штатами Америки.

Як сказав він під час публічного заходу, Іран за попередні два роки втратив 200 мільярдів доларів у вигляді неотриманих зовнішніх надходжень та інвестицій.

При цьому Роугані заперечив позицію консерваторів, які стверджують, що санкції не зашкодили Іранові.

Попередніми тижнями в Ірані відбулася серія протестів: після листопадового підвищення цін на бензин мільйони людей вийшли на вулиці на демонстрації проти економічних труднощів, а також проти корупції.

США 2018 року вийшли з багатосторонньої ядерної угоди, за якою Іран погодився 2015 року обмежити свою ядерну програму в обмін на скасування пов’язаних із нею західних санкцій. Вашингтон свої санкції формально не скасував, а зупинив. Президент Дональд Трамп стверджував, ніби Іран порушує умови угоди, відтак США відновили свої санкції і запроваджують усе нові. Через це Тегеран втратив 90 відсотків свого експорту нафти, що був головним джерелом зовнішніх надходжень, його грошова одиниця різко впала, а інфляція перевищила 40 відсотків.

Правда

Президент США оголосив дату і місце підписання торговельної угоди з Китаєм

Президент США Дональд Трамп оголосив дату і місце підписання першої фази торговельної угоди між Сполученими Штатами Америки і Китаєм.

За його словами, церемонія підписання відбудеться 15 січня в Білому домі.

«Будуть присутні торговельні представники Китаю високого рівня», – додав він у твітері.

Трамп також заявив, що пізніше, без уточнення дати, він поїде до Пекіну, щоб почати переговори про другу фазу торговельної угоди.

Після того, як попередні торговельні переговори між США й Китаєм зірвалися, президент США 2018 року запровадив митні тарифи на китайські товари на суму в мільярди доларів; Китай відповів тарифами на американські товари. 2019 року США запровадили дальші тарифні обмеження, що викликало побоювання про можливість того, що розгортання торговельної війни може спричинити всесвітню економічну рецесію.

Але в жовтні адміністрація Трампа скасувала плановане було нове підвищення чинних тарифів, а у грудні запровадження нових тарифів завдяки поступові в переговорах про першу фазу нової торговельної угоди з Китаєм.

Дональд Трамп іще під час передвиборчої кампанії 2016 року зробив одним із її пріоритетів обіцянку змінити торговельні угоди США з іншими країнами. Наступного, 2020 року він буде змагатися за переобрання.

Правда

Екскерівник альянсу Renault-Nissan-Mitsubishi втік із Японії на історичну батьківщину

Колишній керівник альянсу Renault-Nissan-Mitsubishi підприємець Карлос Гон, якого випустили під заставу до суду у справі про фінансові порушення, втік з Японії в Ліван. Про це першими повідомили місцеві ЗМІ, пізніше Гон сам підтвердив місце свого перебування.

Він заявив, що «втік від несправедливості і політичного переслідування» японської системи.

«Я більше не перебуваю в заручниках у корумпованої судової системи Японії, де поширена презумпція винуватості, дискримінація повсюдна, а основні права людини порушуються», – написав підприємець у своїй заяві.

В Японії Гона звинувачують у приховуванні доходів на загальну суму в 80 мільйонів доларів у звітах для Токійської фондової біржі і списанні особистих збитків на суму 16 мільйонів доларів на рахунок його компанії Nissan.

Підприємець повністю відкидає ці звинувачення і називає їх політично мотивованими. Він також заявляє, що судова справа проти нього є результатом змови японської влади і керівництва Nissan, яке, за його словами, виступало проти продовження інтеграції трьох компаній – Renault, Nissan і Mitsubishi.

Гона затримали в 2018 році. У березні 2019-го його випустили під заставу майже 9 мільйонів доларів і підписку про невиїзд. Суд обмежив доступ до мобільного зв’язку та інтернету. Поруч з будинком Гона встановили цілодобове відеоспостереження. Суд також постановив віддати закордонний паспорт адвокатам, а для подорожей за межі Токіо і комунікації зі своєю дружиною Керол підприємець мав отримувати спеціальний дозвіл суду.

Як саме бізнесмен міг покинути країну, поки точно не відомо. Згідно з повідомленням у ліванській газеті Aljoumhouria, до країни Гон прилетів на приватному літаку з Туреччини. Японська телекомпанія NHK стверджує, що він міг вилетіти з Японії під чужим ім’ям.

Гон за походженням ліванець, який народився в Бразилії. Він здобув вищу освіту в Парижі і починав свою діяльність в компанії з виробництва шин Michelin. Але відомий він став саме в автомобільній індустрії після того як наприкінці 90-х вивів з кризи один із підрозділів французького концерну Renault.

На початку 2000-х він почав керувати Nissan, а після того, як компанія стала найбільшим акціонером Mitsubishi, очолив раду директорів альянсу. За програми жорсткого скорочення витрат в очолюваних ним компаніях Гон отримав прізвисько «Вбивця витрат».

Правда

Суд виніс перший вирок у справі про вбивство словацького журналіста Яна Куціяка

Суд у Словаччині засудив Золтана Андруска до 15 років позбавлення волі за причетність до вбивства журналіста-розслідувача Яна Куціяка. Суд назвав його посередником у злочині. Вирок оголосили 30 грудня.

За версією звинувачення, Золтан Андруско отримав пропозицію знайти найманого вбивцю.

Андруско в ході процесу визнав провину, уклав угоду зі слідством і на подальших засіданнях буде давати свідчення як свідок.

Звинувачення висунули ще чотирьом підозрюваним, включаючи словацького бізнесмена Маріана Кочнера і його перекладачку. Їм загрожує довічне ув’язнення. Всі четверо провину заперечують.

Судовий процес у справі розпочався 19 грудня і триватиме в січні 2020 року.

 

Журналіст Ян Куціяк і його наречена Мартіна Кушнірова були знайдені вбитими в помешканні в селі Велька-Мача через кілька днів після вбивства – 25 лютого 2018 року. Як повідомляють словацькі ЗМІ, за виконання вбивства замовник заплатив близько 70 тисяч євро.

Ще у 2018 році словацька поліція затримала і оголосила про підозру в убивстві чотирьом іншим особам, між якими є і ймовірний виконавець злочину.

Правда

У Росії арештували підозрюваних у плануванні терактів, затриманих на підставі даних США

Суд у російському Санкт-Петербурзі взяв під варту до 29 лютого двох підозрюваних у плануванні терактів у місті під час новорічних свят. Про це повідомили в об’єднаній пресслужбі судів Санкт-Петербурга.

Суд ухвалив рішення 30 грудня. Російська влада ідентифікує підозрюваних як 22-річного Микиту Семенова і 23-річного Георгія Чернишова.

ФСБ Росії на вихідних повідомила, що підозрюваних затримали 27 грудня на підставі інформації від «американських партнерів».

У Кремлі повідомили, що 29 грудня президент Росії Володимир Путін розмовляв по телефону із президентом США Дональдом Трампом і подякував йому за надану розвідкою інформацію.

У Білому домі повідомили, що під час розмови обидва президенти «підтвердили намір продовжувати співпрацю по боротьбі з тероризмом між двома країнами».

Петербурзьке видання «Фонтанка» із посиланням на джерело в ФСБ повідомляло, що ціллю планованих нападів мали стати торговельний центр і собор, популярний серед туристів.

Підозрювані нібито надіслали фотографії на підтвердження цілей екстремістському угрупованню «Ісламська держава».

На відео, опублікованому ФСБ з обшуків за місцем проживання затриманих, видно боєприпаси, ножі, електричні кабелі й чорний одяг.

Російське державне інформаційне агентство ТАСС повідомляло, що США раніше ділилися інформацією з російською владою про можливі теракти у жовтні цього року і в 2017-му.

Правда

Лавров: США та ЄС мають або виконувати ядерну угоду з Іраном, або відмовитися від неї

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що США та Європейський союз мають або дотримуватися умов ядерної угоди 2015 року з Іраном, або визнати ці домовленості такими, яких не існує. Про це Лавров сказав 30 грудня після зустрічі в Москві з міністром закордонних справ Ірану Мохаммадом Джавадом Заріфом.

Угода передбачає полегшення санкцій проти Тегерана в обмін на обмеження ядерної діяльності Ірану. Документ підписали п’ять постійних членів Ради безпеки ООН, Німеччина та Європейський союз, але США вийшли від угоди у 2018 році та запровадили нові санкції, які можуть зашкодити фірмам, що ведуть бізнес з Іраном.

Європейські учасники угоди – Франція, Велика Британія та Німеччина – заявили про відданість домовленостям, але Тегеран неодноразово вимагав зробити більше, щоб зменшити вплив американських санкцій. Тегеран також відйшов від дотримання окремих пунктів угоди, активізувавши свою ядерну програму.

Правда

У Росії затримали нову групу «свідків Єгови»

У російському місті Мурманську слідчі затримали прихильників релігійного об’єднання «Свідки Єгови», діяльність якого заборонена в Росії. Про це повідомив сайт «Север.Реалии» з посиланням на регіональне управління Слідчого комітету.

Слідчі разом зі співробітниками Федеральної служби безпеки провели обшуки за п’ятьма адресами, де перебували послідовники руху. У відомстві стверджують, що члени релігійної організації з квітня 2017 року проводили збори і поширювали релігійну літературу серед жителів Мурманська. Порушено кримінальну справу за статтею про участь у діяльності екстремістської організації.

У грудні у Вологді було порушено аналогічну кримінальну справу стосовно 45-річного керівника і 67-річного послідовника організації «Свідки Єгови». У Южно-Сахалінську порушили дві кримінальні справи щодо послідовників Свідків Єгови Олександра Козлітіна і Євгена Еліна. У Пензі суд засудив до шести років колонії лідера релігійної громади Володимира Алушкіна.

У 2017 році Верховний суд Росії визнав релігійну організацію «Свідки Єгови» екстремістською, заборонивши її діяльність на території країни. При цьому, як зазначав Правозахисний центр «Меморіал», у рішенні суду «не було наведено жодного факту порушення віруючими громадського порядку, проявів агресії або насильства з їхнього боку, а також свідчень, що їхня діяльність загрожувала безпеці Російської Федерації».

Правда

Колишній прем’єр Хорватії засуджений за хабар на суму в мільйони доларів

Суд у Хорватії засудив колишнього прем’єр-міністра Іво Санадера до шести років в’язниці за отримання багатомільйонного доларового хабаря в період перебування на посаді керівника уряду.

Загребський суд 30 грудня визнав Санадера винним в отриманні хабаря в розмірі 10 мільйонів євро в обмін на надання угорській нафтовій компанії МOL найбільшої частки в хорватській енергетичній компанії INA. Угода була укладена понад 10 років тому.

За вироком того ж суду в Загребі виконавчий директор угорської компанії MOL Золт Ернаді отримав два роки в’язниці – за давання хабаря Санадеру.

Жоден із підсудних не перебував у залі суду під час винесення вироку. Голова суду Іван Турудіч оголосив, що європейський ордер на арешт Ернаді вже підписаний, і звернувся до угорської сторони з проханням «діяти відповідним чином».

Вироки можуть бути оскаржені.

66-річний Санадер очолював уряд в 2003–2009 роках. Якщо вирок набере чинності, Санадеру доведеться виплатити державі 10 мільйонів євро.

Колишній голова уряду втік з Хорватії в 2010 році після висунутих йому звинувачень у двох справах про корупцію. Санадер був затриманий в Австрії і роком пізніше екстрадований до Хорватії. Однак у 2015 році Конституційний суд скасував вирок у справі про корупцію.

У 2018 році Санадер був засуджений до двох з половиною років за спекуляцію і мав виплатити 570 тисяч доларів державі – саме такий хабар він отримав від Hypo Bank. Зараз Санадер відбуває термін у цій справі.

Правда

Колишнього прем’єра Хорватії засудили до 6 років тюрми у справі про корупцію

Хорватський суд засудив колишнього прем’єр-міністра країни Іво Санадера до шести років ув’язнення за звинуваченням у хабарництві.

Суд у Загребі 30 грудня визнав Санадера винним в отриманні 10 мільйонів євро хабаря в обмін на надання угорській нафтовій компанії MOL найбільшого пакету акцій хорватської енергетичної компанії INA більше ніж десять років тому. 

Суд також засудив головного виконавчого директора MOL Жолта Ернаді до двох років ув’язнення у цій справі.

Ані Санадера, ані Ернаді в суді не було.

Президент суду Іван Турудіч заявив, що на арешт Ернаді видали ордер, і закликав Угорщину «діяти відповідно». 

Ухвали суду можуть бути оскаржені.

66-річний Санадер обіймав посаду прем’єр-міністра Хорватії з 2003 по 2009 рік, а також був лідером владної партії Хорватський демократичний союз від 2000 по 2009 рік.

Санадера також визнали винним у тому, що він уклав угоду з Ернаді, щоб відокремити збиткову частину газового бізнесу від INA.

Якщо вирок вступить у силу, Санадеру доведеться повернути урядові 10 мільйонів євро.

Санадер залишив Хорватію в 2010 році після того, як йому висунули звинувачення у двох справах про корупцію. Через рік його затримали в Австрії й екстрадували до Хорватії. 

Цей вирок був скасований Конституційним судом у 2015 році.

У 2018 році Санадера також засудили до двох із половиною років ув’язнення, звинувативши в наживі на війні. Наразі він перебуває у в’язниці, відбуваючи це покарання.

Правда

Авіаудар США по «Катаїб Хезболла»: бойовики говорять про 25 вбитих і обіцяють відповісти

Угруповання «Катаїб Хезболла» 30 грудня пообіцяло відповісти на авіаудари США по своїх об’єктах в Іраку та Сирії.

Керівництво підтримуваного Іраном угруповання повідомило, що внаслідок ударів загинули 25 його членів.

«Наша битва проти Америки та її найманців може вестися будь-якими засобами. Ми не маємо іншого шляху, окрім як конфронтації, і ніщо не завадить нам відповісти на цей злочин», – йдеться в заяві «Катаїб Хезболла».

Читайте також: США завдали удару по об’єктах «Аль-Шабаб» в Сомалі: четверо загиблих

Угруповання також заперечило свою причетність до нападу на військову базу в Іраку, яким військове командування США пояснило удари.

29 грудня Сполучені Штати завдали «точкових оборонних ударів» по п’яти об’єктах у Сирії та Іраку, контрольованих підтримуваним Іраном шиїтським парамілітарним угрупованням «Катаїб Хезболла».

Міністерство оборони США звинувачувало спонсороване Іраном угруповання «Катаїб Хезболла» (також відомих як «Загони Катаїб») у нещодавніх атаках на військову базу в Іраку поблизу міста Кіркук. Тоді через ракетні удари загинув громадянин США, ще кілька американських та іракських військових отримали поранення.

Правда

Нові «Зоряні війни» лідирують в американському прокаті

Фільм «Зоряні війни: Скайвокер. Сходження» (Star Wars: The Rise of Skywalker) впевнено лідирує в американських кінотеатрах, зібравши за триденні вихідні 73,6 мільйона доларів. Про це з посиланням на галузеву аналітичну компанію Exhibitor Relations повідомляє «Голос Америки».

Фільм виробництва компанії Disney, який творці описують як грандіозний фінал «Саги про Скайвокера», отримав неоднозначні відгуки. Його збори значно впали в порівнянні з прем’єрним уїк-ендом, коли він зібрав 177,4 мільйона доларів. Проте, його загальні збори в США виражаються значною сумою – 364,5 мільйона доларів.

Він випередив фільм «Джуманджі: Новий рівень» (Jumanji: The Next Level) з Двейном Джонсоном, Карен Ґіллан та Кевіном Хартом у головних ролях, який займає друге місце за касовими зборами за останні вихідні, що склали 34,4 мільйона доларів.

На третьому місці другий тиждень поспіль знаходиться ще один диснеївський фільм – «Холодне серце 2» (Frozen II), що зібрав 17 мільйонів доларів. Анімаційний мюзикл розповідає про нові пригоди королеви Ельзи, яку озвучує зірка Бродвею Ідіна Мензел.

Екранізація класичного роману американської письменниці Луїзи Мей Олкотт «Маленькі жінки» (Little Women) режисера Ґрети Ґервіґ зібрала 16,2 мільйона доларів в свій перший уїк-енд, посівши четверту сходинку в рейтингу. У фільмі, що розповідає історію чотирьох сестер на тлі Громадянської війни в США, знялися Сірша Ронан, Флоренс П’ю, Емма Вотсон, Тімоті Шаламе та Джеймс Нортон.

На п’ятому місці – нова картина спільного виробництва Fox та Disney «Шпигуни під прикриттям» (Spies in Disguise), що зібрала 13,4 мільйона доларів. Персонажів дитячого анімаційного фільму озвучують Вілл Сміт та Том Голланд.

Чотири з цих п’яти фільмів вже в українському прокаті, а прокат «Маленьких жінок» стартує 30 січня.

Правда

США завдали удару по об’єктах «Аль-Шабаб» в Сомалі: четверо загиблих

Четверо членів екстремістського угруповання «Аль-Шабаб» у Сомалі загинули внаслідок авіаудару Сполучених Штатів, повідомило командування збройних сил США в Африці (Africom) 29 грудня.

«Спільно з федеральним урядом Сомалі, Командування збройних сил США в Африці здійснило три авіаудари в двох локаціях, спрямованих на бойовиків «Аль-Шабаб», – йдеться в заяві Africom.​

За даними американських військових, у кожному місці нападу загинуло по двоє членів цього пов’язаного з «Аль-Каїдою» угруповання, також в одній локації знищено дві машини.

Читайте також: США заявляють про удари по пов’язаному з Іраном угрупованню в Сирії та Іраку, 18 загиблих​

Авіаудари сталися на наступний день після вибуху в сомалійській столиці Мокадішо, який забрав життя кількох десятків людей та поранив 125. Ніхто не взяв на себе відповідальності за цей напад, проте в причетності до нього підозрюють «Аль-Шабаб».

Ця організація втратила контроль над столицю кілька років тому, але досі контролює частину південних та центральних регіонів Сомалі і здійснює атаки в тому числі на блокпости та готелі на узбережжі.

Правда

Філіппіни: кількість жертв тайфуну зросла до 47

На Філіппінах жертвами тайфуну «Фанфон» стали вже 47 людей. Про це повідомила місцева влада.

Ще дев’ять людей вважаються зниклими без вісти. Щонайменше 140 людей травмувалися внаслідок стихії.

Збитки від тайфуну оцінюються приблизно в 19,7 мільйонів доларів.

Тайфун із поривами вітру до 150 кілометрів за годину і сильними зливами вдарив по віддалених селах і популярних туристичних напрямках у центральних Філіппінах 25 грудня, на Різдво.

Правда

У Техасі сталася стрілянина у церкві

У американському штаті Техас сталася стрілянина у церкві, вбито двох прихожан.

Нападника з рушницею застрелили двоє інших прихожан.

Стрілянина сталася під час служби. За словами очевидців, нападник мав несправжню бороду та сонцезахисні окуляри. Перед тим як відкрити вогонь, він причастився.

ФБР та поліція намагаються з’ясувати мотиви нападника.

У вересні набрав чинності новий закон, який дозволяє ліцензованим власникам зброї проносити її у культові місця, зокрема церкви.

У Техасі цього року сталося кілька випадків збройних нападів з багатьма загиблими.

Правда

США заявляють про удари по пов’язаному з Іраном угрупованню в Сирії та Іраку, 18 загиблих

Сполучені Штати 29 грудня завдали «точкових оборонних ударів» по п’яти об’єктах у Сирії та Іраку, контрольованих підтримуваним Іраном шиїтським парамілітарним угрупованням «Катаїб Хезболла», заявляє Пентагон.

Згідно з заявою, три уражених об’єкти розташовані в Іраку, ще два – в Сирії.

За даними іракських військових та безпекових джерел, які цитує інформаційна агенція Reuters, три авіаудари США вбили щонайменше 18 бойовиків і поранили ще 50.

Міністр оборони США Марк Еспер того ж дня повідомив, що для атаки використовували винищувачі F-15, а удари були спрямовані на «пункти управління або сховища зброї «Катаїб Хезболла».

Читайте також: Ракетний обстріл бази біля аеропорту Багдада: 6 іракських військових поранені​

Він назвав удари «успішними», проте не став виключати додаткових дій «в разі необхідності».

За словами помічника міністра оборони Джонатана Хоффмана, наведеними на сайті Пентагону, удари «знизять здатність «Катаїб Хезболла» здійснювати атаки проти сил, долучених до операції «Непохитна рішучість».

Державний секретар Майк Помпео повідомив, що президенту США Дональду Трампу доповіли щодо результатів атаки.

«Ми не потерпимо будь-яких дій з боку Ісламської республіки Іран, які наражають на небезпеку американських чоловіків і жінок», – заявив Помпео на брифінгу в клубі «Мар-а-Лаго» у Палм-Біч, який належить Трампу.

Читайте також: США вивели своїх військових з північного сходу Сирії – міністр оборони​

Міністерство оборони США звинувачувало спонсороване Іраном угруповання «Катаїб Хезболла» (також відомих як «Загони  Катаїб») у нещодавніх атаках на військову базу в Іраку поблизу міста Кіркук. Тоді через ракетні удари загинув громадянин США, ще кілька американських та іракських військових отримали поранення.

Правда

Помилка або несправність: у МВС Казахстану назвали версії причини падіння літака

Одна з версій падіння літака компанії Bek Air в Алмати 27 грудня – помилка в роботі навігаційних служб, повідомив голова Міністерства внутрішніх справ Казахстану Ерлан Тургумбаєв, якого цитують місцеві ЗМІ.

До того слідство, а також віце-прем’єр Казахстану Роман Скляр називали серед можливих причин катастрофи помилку пілотів або технічну несправність. МВС також згадувало серед версій погодні умови, проте віце-прем’єр заперечив цей варіант.

 

27 грудня в Казахстані внаслідок катастрофи пасажирського літака авіакомпанії Bek Air загинули 12 людей. На борту перебувало п’ятеро членів екіпажу і 93 пасажири, серед яких було четверо іноземців: двоє громадян України, один громадянин Киргизстану, один громадянин Китаю, інші – громадяни Казахстану, повідомили в МВС Казахстану.

Щонайменше 66 людей постраждали і були доставлені в лікарні, з них 48 – шпиталізовані, а 12 перебувають у тяжкому стані.

За даними казахстанських ЗМІ, громадяни України, жінка 1990 року народження і чоловік 1991 року народження мають компресійний перелом хребта без порушення кісткової провідності. Цю інформацію згодом підтвердив українським журналістам директор Департаменту консульської служби МЗС України Сергій Погорельцев.

 

Аварія літака сталася під час зльоту. Борт, що летів з Алмати в Нур-Султан, невдовзі після зльоту втратив висоту, пробив бетонну огорожу, зіткнувся зі споруджуваним двоповерховим будинком (в ньому на той момент нікого не було) і звалився в районі житлових будинків біля села Гульдала. Літак розпався на три частини.