Правда

Прем’єр Британії привітав «чудовий момент» виходу його країни з ЄС

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон привітав завершення виходу його країни з Європейського союзу, напередодні якого сторонам вдалося укласти торговельний договір.

У новорічному зверненні до країни напередодні моменту виходу він назвав це «чудовим моментом» для Британії.

Джонсон також пообіцяв, що й після остаточного виходу з Євросоюзу Велика Британія залишиться «відкритою всередині й назовні, великодушною, інтернаціоналістською і вільною в торгівлі».

«Ми маємо в руках свободу, і від нас залежить, щоб скористатися нею найкраще», – додав він.

Незадовго до трансляції цього виступу стало відомо, що батько прем’єра Стенлі Джонсон заявив про бажання отримати громадянство Франції, щоб залишити собі всю широту зв’язків із ЄС.

Угоди про торгівлю і співпрацю між Євросоюзом і Британією вдалося досягти перед Різдвом після дев’яти місяців переговорів. Після схвалення всіма 27 нинішніми членами ЄС документ підписали голова Європейської комісії Урзула фон дер Лаєн і голова Європейської ради Шарль Мішель. Після цього його британським військовим літаком доставили до Лондону, де свій підпис під документом поставив і Боріс Джонсон.

Протягом дня 30 грудня угоди ратифікували обидві палати британського Парламенту і затвердила королева як формальна голова держави. Європейський парламент має час до кінця лютого, щоб теж ратифікувати цей документ із 1246 сторінок.

Крім того, вже 31 грудня Британії вдалося досягти угоди з Іспанією про прикордонний режим із Гібралтаром, британською територією на півдні Іберійського півострова. На перехідний піврічний період, протягом якого мають досягти остаточної домовленості, цей режим залишиться таким, як був і досі, тобто мешканцям Іспанії й Гібралтару, які щодня перетинають кордон, вирушаючи на працю, не доведеться проходити повноцінного паспортно-прикордонного контролю.

Велика Британія вийшла з Європейського союзу в ніч із 31 січня на 1 лютого. Але й після цього тривав перехідний період, протягом якого щодо країни продовжувала діяти значна частина норм ЄС.

Формально вихід Великої Британії з Євросоюзу остаточно завершиться о 23-й вечора за лондонським часом, або ж опівночі за середньоєвропейським, яким користується більшість країн ЄС (у Києві буде вже 1-а ночі).

За словами критиків, Британія втратить більше, ніж здобуде, внаслідок виходу з ЄС.

Правда

Путін висловився про рік, що минає: 2020-й «ніс тягар кількох років»

Президент Росії Володимир Путін попрощався з 2020 роком, який, за його словами, «ніс тягар кількох років». Виступаючи в своєму щорічному новорічному зверненні всього за кілька хвилин до початку 2021-го на Далекому Сході Росії, Путін нагадав, що люди в усьому світі з нетерпінням чекали змін на краще в році, що минає, але «тоді ніхто й уявити не міг, які випробування чекають нас».

Однак, за його словами, попри пандемію COVID-19, це був також рік «надії на подолання труднощів і гордості за тих, хто проявив найкращі людські та професійні якості».

Путін побажав, щоб всі «негаразди року, що минає, якомога швидше пішли в минуле, а все, що ми набули, найкраще, що є в кожній людині, залишилося з нами назавжди».

«Щиро бажаю всім вам, як рідним і близьким людям, міцного здоров’я, віри, надії і любові», – сказав Путін.

31 грудня Росія повідомила про більш ніж 27 тисяч нових випадках COVID-19. З початку пандемії загальнонаціональний показник досяг майже 3 160 000 хворих. За минулу добу 593 людини померли з-поміж загалом 57 019 осіб, яких уразив коронавірус.

Правда

Диверсифікація ринку газу в Європі: постачання почав Азербайджан

Азербайджан почав постачати свій природний газ до Європи, яка намагається диверсифікувати ринок газу і зменшити залежність від Росії.

Як повідомила державна нафтогазова компанія країни SOCAR, азербайджанський газ із родовища «Шах-Деніз 2» надійшов до Італії, Греції й Болгарії через Трансадріатичний газопровід (TAP).

Президент компанії Ровнак Абдуллаєв назвав нинішній день «історичним».

«Дехто скептично ставився до цього проєкту. Тепер завдання здійснене: азербайджанський природний газ прибув до Європи», – сказав він.

Газогін TAP завдовжки 878 кілометрів є елементом Південного газового коридору, який будували сім років, витративши на нього понад 30 мільярдів доларів.

Загалом проєкт охоплює найбільше азербайджанське газове родовище «Шах-Деніз 2» і близько 3 з половиною тисяч кілометрів трубопроводів, що з’єднують регіон Каспійського моря з Західною Європою через Грузію й Туреччину.

Азербайджан уже постачає свій газ до Туреччини і має намір подавати на європейські газові ринки по 10 мільярдів кубометрів газу щороку.

За оцінками аналітиків, азербайджанський газ становить певну загрозу частці Росії на європейських газових ринках, але навряд чи змінить її панівне становище як постачальника газу до Європи.

Росія, яка нині постачає до Європи близько третини споживаного там газу, планує збільшити свій газовий експорт до регіону, зокрема й до Туреччини, до 183 мільярдів кубометрів 2021 року з більш ніж 170 мільярдів кубометрів цього року.

Москва прискорює для цього свої намагання добудувати підводний газогін «Північний потік-2» до Німеччини, будівництво якого практично припинилося рік тому через санкції США.

Вашингтон рішуче виступає проти цього російського проєкту, наголошуючи, що він загрожує національній безпеці європейських союзників у НАТО, бо збільшує їхню залежність від Росії.

Окремо державна нафтогазова компанія Азербайджану SOCAR повідомила, що підписала довготерміновий контракт на постачання нафти до Білорусі з Білоруською нафтовою компанією.

Останніми роками Білорусь із перервами конфліктує з Росією через зміни умов постачання російської нафти, яка десятиліттями надходила зі значними ціновими знижками й була завдяки такій заниженій ціні важливою підпорою білоруської економіки.

Правда

Новий рік уже зустріли кілька країн

Новий рік уже зустріли кілька країн.

О 12:00 за київським часом у 2021 рік перейшли Самоа та Острів Різдва, який належить країні Кірібаті.

О 13:00 Новий рік зустріли в Новій Зеландії, країні Тонґа, на острові Фенікс (Китай) та на Фіджі

 

Правда

Папа Франциск не буде очолювати новорічну месу через проблеми зі здоров’ям

Папа Римський Франциск не очолюватиме найближчих богослужінь через проблеми зі здоров’ям, повідомив пресцентр Ватикану.

«Внаслідок болючої невралгії сідничного нерва Святіший отець сьогодні ввечері та завтра вранці не очолюватиме богослужіння при катедральному престолі базиліки Святого Петра. Однак він проведе молитву «Ангел Господній» 1 січня, що транслюватиметься з бібліотеки Апостольського палацу, як і було передбачено», – йдеться в повідомленні.

Згідно з повідомленням, вечірню та подячну молитву за рік, що минає, 31 грудня ввечері очолить кардинал Джованні Баттіста Ре, а святу месу 1 січня очолить кардинал П’єтро Паролін.

Правда

Голова МЗС розповів, чи отримав Зеленський запрошення на інавгурацію Байдена

Президент України Володимир Зеленський наразі не отримував запрошення на інавгурацію новообраного президента США Джо Байдена, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю виданню ТСН.ua.

«Ще ніхто в світі не отримав запрошення на інавгурацію 46-го президента США. Тому що формат інавгурації все ще визначається. Ми не знаємо, що вирішать Сполучені Штати. Але інавгурація відбуватиметься в умовах пандемії, і ми, безумовно, сприймемо те рішення і той формат, який буде затверджено Вашингтоном», – заявив Кулеба.

У відповідь на питання про дату майбутнього візиту Зеленського до Вашингтона міністр сказав: «Це питання завжди на порядку денному: і візит нашого президента туди, і візит їхнього президента сюди».

У листопаді Джо Байден переміг на виборах президента США. Його інавгурація запланована на 20 січня.

 

Правда

OCCRP назвав «людину року у сфері організованої злочинності та корупції». Коломойський був у фіналі

Центр дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) назвав президента Бразилії Жаїра Болсонару «людиною року у сфері організованої злочинності та корупції».

В організації нагадали, що Болсонару обирали як антикорупційного кандидата.

«Натомість він оточив себе корупційними фігурами, використовував пропаганду, щоб просувати свій популістський порядок денний, підривав систему правосуддя та вів деструктивну війну проти Амазонського регіону», – заявили в OCCRP.

Там звертають увагу, що Болсонару «на тоненького» переміг двох інших лідерів – президента Туреччини Реджепа Ердогана та президента США Дональда Трампа.

«Обидва фіналісти також отримували блага від пропаганди, підривали демократичні інституції у своїх країнах, політизували свої системи правосуддя, уникали багатосторонніх угод, винагороджували корумповані внутрішніх кола та відсували свої країни від демократичного правопорядку до самодержавства», – йдеться в релізі OOCRP.

Перелік фіналістів завершив український бізнесмен Ігор Коломойський. Його звинувачують у тому, що він отримав позику від свого тодішнього банку «Приватбанку» на понад 5 мільярдів доларів.  

«Гроші зникли в серії офшорів. Збитки становили 40 відсотків усіх приватних депозитів у країні. Але Коломойський не був заарештований, і зараз він лобіює можливість повернути контроль над банком після того, як установу врятувала держава», – пояснили в OOCRP.

Вони звертають увагу, що Коломойський має історію «корпоративних рейдів, шахрайства, розкрадання державних активів та політичних інтриг і представляє багатьох ідеологічних та корумпованих мільярдерів від братів Кох до Арона Банкса, які підірвали демократію заради особистої вигоди».

«Приватбанк» націоналізували в грудні 2016 року. У НБУ заявляли, що банку завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» дані Нацбанку.

 

Правда

Бомбардувальники США пролетіли над Перською затокою напередодні роковин смерті іранського генерала

Два бомбардувальники Сполучених Штатів B-52 втретє здійснили політ над Перською затокою. Про це повідомив керівник Центрального командування США генерал Кеннет Маккензі 30 грудня.

Американські бомбардувальники здійснили 30-годинний виліт із військово-повітряної бази Майнот у Північній Дакоті на Близький Схід.

«США продовжують розміщувати боєздатні можливості в зоні відповідальності Центрального командування США, щоб стримати будь-якого потенційного супротивника і чітко заявити, що ми готові і здатні відповісти на будь-яку агресію, спрямовану проти американців або наших інтересів», – йдеться в заяві Маккензі.

Читайте також: США відкликають частину персоналу з посольства в Багдаді через загострення відносин з Іраном

За його словами, США «не шукають конфлікту, але ніхто не повинен недооцінювати їхню здатність захищати свої сили або рішуче діяти у відповідь на будь-який напад».

ВПС США вже здійснили дві подібні місії за останні 45 днів.

Вильоти вказують на дедалі більшу стурбованість Вашингтону тим, що Іран може вдатися до помсти за вбивство американськими військовими іранського військового командира генерала Касема Солеймані в Іраку в січні 2020 року.

Читайте також: МЗС: Україна очікує від Ірану проєкт технічного звіту про обставини збиття літака МАУ

Американські чиновники також висловлюють занепокоєння з приводу того, що Іран або афілійовані з ним бойовики в Іраку можуть завдати удару в першу річницю американського удару безпілотниками, в результаті якого 3 січня біля аеропорту Багдада загинув високопоставлений іранський генерал Касем Солеймані та і ще кілька лідерів іраксьских збройних угруповань.

У вересні адміністрація Трампа попередила Ірак, що закриє своє посольство в Багдаді у відповідь на неодноразові ракетні та інші напади на об’єкти інтересів США та їхніх союзників, завдані бойовиками за підтримки Ірану.

Правда

Палата громад британського парламенту схвалила торговельну угоду з ЄС

Палата громад британського парламенту схвалила торгову угоду з Євросоюзом. Вона вступає в дію 1 січня 2021 року. Документ ще має розглянути Палата лордів. Підпис на документі поставить королева Великої Британії Єлизавета II.

Раніше 30 грудня керівники ЄС підписали угоду про взаємини між Брюсселем і Лондоном після «Брекзиту».

Після всіх формальностей документ остаточно повинен ратифікувати і Європарламент, він має для цього час до кінця лютого.

Рада ЄС раніше вирішила, що в найближчі два місяці угоду можна застосовувати в тимчасовому режимі.

Угода про торгівлю та співробітництво між Великою Британією і ЄС заснована на нульових тарифах і нульових квотах. Якби її не вдалося підписати, то сторони мали б укладати угоди за правилами Світової організації торгівлі із застосуванням всіх мит і квот. Це загрожувало б втратами для бізнесу і зростанням безробіття.

Влітку 2016 року британці проголосували за вихід з Євросоюзу.

Згідно з домовленостями, Велика Британія залишить блок 31 січня, але залишиться в межах єдиного ринку та митного союзу до кінця 2021 року.

Правда

США наклали санкції на венесуельських суддю й прокурора за вирок співробітникам Citgo

Казначейство США 30 грудня оголосило про санкції проти двох венесуельських чиновників, які головували під час винесення вироку шести колишнім нафтовим керівникам, пов’язаним зі Сполученими Штатами, за «політично мотивованими звинуваченнями».

Цей крок заморожує всі активи США та криміналізує операції з венесуельською суддею Лореною Кароліною Корніеллес Руїс та прокурором Рамоном Антоніо Торресом Еспіносою після того, як шестеро пов’язаних із США обвинувачених отримали штрафи та тюремний термін від 8 до 14 років.

Американські чиновники вимагають звільнення підсудних, відомих як «шістка Citgo» за назвою базованої в США дочірньої компанії венесуельської державної нафтової компанії PDVSA.

«Несправедливе затримання та винесення вироку цим шістьом особам США ще більше демонструє, як глибоко корупція та зловживання владою вкорінилися в установах Венесуели», – заявив міністр фінансів Стівен Мнучин, оголошуючи про санкції. 

Читайте також: Прихильники Мадуро повернули під свій контроль парламент Венесуели

У заяві Казначейства йдеться про те, що шістьох підсудних «несправедливо ув’язнили» після того, як їх «заманили до Каракасу під фальшивим приводом».

Сім’ї чоловіків заявляють, що їх заманили до Венесуели та заарештували в листопаді 2017 року за звинуваченнями, обумовленими високим рівнем корупції у Венесуелі.

Венесуела є одним з найбільших світових виробників нафти, і валютні доходи від продажу нафти допомогли зміцнити владу Ніколаса Мадуро в умовах економічного та політичного хаосу.

США та деякі інші країни підтримали твердження опонента Хуана Гуайдо про те, що він є законним президентом Венесуели з початку 2019 року, тоді як Росія, Китай та Куба підтримали Мадуро, незважаючи на ознаки масової фальсифікації виборів.

Правда

ЄС і Китай уклали інвестиційну угоду після семи років переговорів

Європейський Союз і Китай після близько семи років переговорів досягли цілісної інвестиційної угоди, які надададуть взаємний доступ до ринків. Про це 30 грудня повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Це повідомлення вона зробила після зустрічі президента Китаю Сі Цзінпіня з лідерами Євросоюзу.

«ЄС має найбільший єдиний ринок у світі. Ми відкриті для бізнесу, але прив’язані до взаємності та рівних правил гри і цінностей», – написала фон дер Ляєн.

За словами Сі Цзінпіня, якого цитує проурядове агентство Xinhua угода надасть і китайським, і європейським інвесторам доступ до більших ринків та кращих бізнес-середовищ.

Поміж іншого, угода лібералізує деякі галузі інвестицій з обох сторін та встановлює рівні умови для запобігання загроз конкуренції через державну допомогу.

ЄС у своїй заяві називає угоду «економічним значенням найвищого значення» і зазначає, що Китай зобов’язався забезпечити «безпрецедентний рівень доступу на ринок для інвесторів ЄС».

Китай, який має найбільший у світі ринок праці, також зобов’язався «ефективно впроваджувати» норми Міжнародної організації праці (МОП), які він вже ратифікував, «і працювати над ратифікацією основних конвенцій МОП, в тому числі про примусову працю».

Угода також включає зобов’язання щодо зміни клімату.

Читайте також: Китай засудив до різних термінів 10 активістів із Гонконга, які хотіли втекти на Тайвань

Але директор аналітичного центру з питань торгівлі ECIPE Хосук Лі-Макіяма, сказав, що інвестиційну угоду, як правило, важче виконувати, ніж торговельну, яка може включати відповідні тарифи.

Лі-Макіяма припустив, що деякі переваги угоди для Пекіна досі незрозумілі.

«Жодна велика держава, не в останню чергу Китай, не дає нічого безкоштовно, тому буде компроміс», – заявив аналітик, додавши, що такий компроміс просто не зазначений в угоді.

За словами представників ЄС, угоду ще потрібно доопрацювати та ратифікувати – процес, який може тривати кілька місяців.

Правда

У Росії завершили пошуки рибалок із затонулого судна, 17 людей вважають загиблими

У Баренцевому морі завершили активну стадію пошуків російських рибалок із затонулого судна «Онега» (порт приписки Мурманськ). Воно затонуло 28 грудня.

Із 19 членів екіпажу вдалося врятувати двох. 17 моряків вважають загиблими.

У район катастрофи судна попрямує буксир для моніторингу дна.

За версією МНС Росії, найбільш ймовірна версія події – перекидання при витягуванні риболовецького тралу. Порушено кримінальну справу за статтею про порушення правил безпеки руху та експлуатації морського і водного транспорту.

Правда

У Пакистані за завинуваченням в корупції заарештували лідера опозиції

Влада Пакистану заявляє, що заарештувала лідера опозиції за завинуваченням у корупції. Хаваджа Мохаммад Асіф, лідер «Пакистанської мусульманської ліги – Наваз» був взятий під варту у Лахор 30 грудня після того, як постав перед судом у столиці країни Ісламабаді.

Представник пакистанського антикорупційного бюро заявив, що Асіфа заарештували за те, що у нього «були активи, що виходять за рамки відомих джерел доходу».

Асіф, який займав пост міністра закордонних справ при колишньому прем’єр-міністрові Навазові Шаріфу, відкинув ці звинувачення.

Його арешт відбувся на тлі мітингів, які проводить по всьому Пакистану опозиція, щоб змусити прем’єра Імрана Хана подати у відставку, через, як кажуть протестувальники, його нездатність поліпшити стан економіки.

Соратники Асіфа назвали його арешт тиском уряду Хана на політичних опонентів. Уряд неодноразово відкидав звинувачення у втручанні в діяльність «Пакистанської мусульманської ліги – Наваз».

Правда

Іранські ЗМІ повідомляють, що Тегеран підготував проєкт фінального звіту про катастрофу літака МАУ

Організація цивільної авіації Ірану (CAO) підготувала проєкт фінального звіту про катастрофу літака «Міжнародних авіаліній України», яка сталася поблизу Тегерана на початку січня, повідомило іранське державне агентство IRNA.

Доповідь буде надана країнам, які беруть участь у розслідуванні. Вони матимуть два місяці, щоб передати CAO свої зауваження.

Сторони мали відеоконференцію 21 грудня. У ній взяли участь Україна, США як виробник літака, Франція як країна, яка надавала технічну підтримку, та експерти з Канади, Швеції, Об’єднаного Королівства та Німеччини.

Метою доповіді є запобігання подібним інцидентам у майбутньому та підвищення рівня безпеки польотів.

28 грудня в Міністерстві закордонних справ Ірану заявили, що представили свій технічний звіт для України та інших сторін за результатами розслідування причин катастрофи 8 січня літака «Міжнародних авіаліній України».

Заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін ВВС News Україна заявив, що Київ не отримував технічного звіту про катастрофу. Остаточний звіт від іранської сторони з технічного розслідування у МЗС України називали фінальним документом, на якому базуватиметься як кримінальне розслідування катастрофи, так і визначення сум компенсацій для рідних жертв.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність. Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.

 

Правда

Кулеба: візит прем’єра Угорщини Орбана до Києва не знятий з порядку денного

Візит прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до Києва не знятий з порядку денного, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю ТСН.ua.

«Цей візит не знято з порядку денного. Більш того, я вас запевняю, що президент України готовий провести таку зустріч. Але вона повинна бути змістовною і перезавантажити відносини. І завдання дипломатів зараз підійти до цього моменту. Ми відкриті до цієї зустрічі. Я вам більше скажу, ми хочемо, щоб вони зустрілися, ми хочемо усунути всі непорозуміння з Угорщиною», – сказав Кулеба.

Він заявив, що потрібно зафіксувати нові правила гри у відносинах Угорщини та України.

«Відштовхуючись від цих правил, засновується взаємна повага. Я вам скажу, напевно, ексклюзив, я ще нікому про це не говорив. Ми отримали сигнал з Угорщини, що після суттєвого різкого спаду останнього місяця у відносинах, вони готові до відновлення конструктивного діалогу. І ми позитивно відповімо на цей сигнал», – заявив Кулеба.

30 листопада СБУ провела обшуки у будинку Василя Брензовича, лідера Товариства угорської культури Закарпаття та «КМКС» – Партії угорців України, у БФ «Центр економічного розвитку Еган Еде» та Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ. Обшуки провели у рамках розслідування справи про можливе втручання у внутрішні справи України і заподіяння шкоди державній безпеці України.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки і повідомив, що через обшуки до МЗС Угорщини викликали посла України в Угорщині Любов Непоп.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень Служби безпеки України та не спрямовані проти угорської національної меншини.

 

Правда

Байден обіцяє збільшити темпи вакцинації в США

Обраний президент Джо Байден пообіцяв збільшити темпи вакцинації в Сполучених Штатах, розкритикувавши дії адміністрації президента Дональда Трампа щодо імунізації проти COVID-19.

«План адміністрації Трампа щодо поширення вакцин сильно відстає», – сказав Байден журналістам у Вілмінгтоні, штат Делавер.

Він додав, що, якщо вакцинація рухатиметься нинішніми темпами, то на те, аби прощепити американців, «підуть роки, а не місяці»,.

До кінця року адміністрація Трампа планувала використати для населення 20 мільйонів доз вакцин. За даними Центрів з контролю за захворюваннями, було розподілено тільки 11,4 мільйона доз, а свою першу дозу отримали 2,1 мільйона людей.

Байден сказав, що, коли його адміністрація візьме на себе управління 20 січня, приватні підприємства законодавчо зобов’яжуть прискорити виробництво вакцин і розподілити запаси.

Раніше Байден пообіцяв реалізувати в країні 100 мільйонів щеплень протягом перших 100 днів його президентства. Для цього необхідно збільшити кількість щеплень в п’ять-шість разів до 1 мільйона щеплень на день.

Напередодні обрана віцепрезидентка Камала Гарріс разом з чоловіком зробили щеплення проти COVID-19, поповнивши список посадовців, які зробили це задля підвищення довіри громадян до вакцинації. Байден вже також отримав першу з двох доз вакцини.

Представники органів охорони здоров’я США очікують, що після різдвяних і новорічних свят кількість хворих в країні зросте.

Протягом більшої частини грудня в країні реєстрували понад 200 тисяч випадків COVID-19 щодня і понад 2 тисячі смертей через переповненість лікарень.

Правда

Землетрус у Хорватії: кількість загиблих зросла до шести

Щонайменше шестеро людей загинули внаслідок землетрусу у Хорватії, ще понад 20 поранені, повідомляє балканська служба Радіо Свобода.

Землетрус пошкодив будівлі в кількох містах і селах, у тому числі в столиці Загребі.

Як повідомила поліція, пошуки у завалах тривають досі.

За словами прем’єр-міністра Андрея Пленковича, який прибув до одного з найбільш уражених міст Петрини, армія підготувала 500 місць у казармах для людей, які залишилися без домівки. Решту розмістять у готелях та в інших об’єктах.

Потужний землетрус 29 грудня стався у Хорватії вдруге за останні два дні. Європейський середземноморський сейсмологічний центр повідомив, що землетрус магнітудою 6,3 стався за 46 кілометрів на південний схід від Загреба.

Німецький науково-дослідний центр геологічних наук GFZ заявив, що землетрус був силою 6,4, і стався на глибині 10 кілометрів.

Поштовхи відчувалися по всій балканській країні та в сусідніх Сербії, Боснії і Герцеговині та Словенії.

Напередодні в регіоні, де землетруси стаються регулярно, зафіксували підземні поштовхи магнітудою 5,2.

У березні землетрус магнітудою 5,3 завдав значних руйнувань у Загребі. Одна людина тоді загинула і щонайменше 27 були поранені.