Правда

Помпео підтвердив відеоконференцію з талібами

Державний департамент Сполучених Штатів підтвердив, що державний секретар Майк Помпео провів відеоконференцію з екстремістським угрупованням «Талібан», під час якого він застеріг бойовиків від нападів на американських військових.

За заявою Держдепартаменту, Помпео 29 червня провів розмову з представником угруповання Абдуль-Гані Барадаром, який наразі перебуває в Катарі, щодо імплементації лютневої угоди між Вашингтоном та бойовиками.

«Державний секретар дав зрозуміти, що від «Талібану» очікується виконання їхніх зобов’язань, серед них – зобов’язання не нападати на американців», – сказала речниця Департаменту Морґан Ортаґус.

Раніше про ці переговори повідомив сам «Талібан».

Читайте також: США: республіканці вимагають «серйозних дій» у разі, якщо підтвердиться змова Росії з талібами​

Лютнева угода передбачає виведення американських військ і покликана прокласти шлях до мирних переговорів між талібами та урядом Афганістану, підтримуваним США.

Згідно з домовленістю, США до середини липня погодилися скоротити свої сили в Афганістані з 12 тисяч військових до 8 тисяч 600. Якщо решта угоди буде виконана, всі американські та інші іноземні війська вийдуть з Афганістану до середини 2021 року.

Спілкування талібів і Помпео відбувається в час, коли президент США Дональд Трамп стикається зі все більшим тиском. Політичні опоненти вимагають від нього пояснень щодо того, чому він нічого не вчинив після отримання повідомлень, нібито Москва пропонувала і платила бойовикам, пов’язаним із талібами, за вбивство американських солдатів в Афганстані.

 

Правда

У Білорусі скасували смертний вирок засудженому за вбивства і грабежі

Верховний суд Білорусі 30 червня задовольнив апеляції громадян цієї країни Віктора Скрундика, Валентина Бушніна і Віталія Мятежа і скасував їхні вироки. Серед інших було скасовано і смертний вирок Скрундику. Справу трьох чоловіків відправлено на новий розгляд.

Банда, в складі якої, за даними слідства, були Скрундик, Бушнін і Мятеж, звинувачувалася в грабежі і вбивствах людей похилого віку. Скрундик і Валентин Бушнін раніше були неодноразово засуджені за крадіжки, у Віталія Мятежа судимостей не було.

Злочини сталися в січні 2019 року в селах Улянівка Слуцького району і Суховчиці Копильського району. За версією слідства, 14 січня Скрундик і Бушнін убили 79-річного Михайла Шукалея. Спочатку чоловіка душили шнурком від спортивних штанів, а потім влаштували в його будинку пожежу. Як показала експертиза, під час підпалу чоловік був ще живий. З будинку вбитого нападники вкрали гроші.

Друге вбивство, як стверджує слідство, Скрундик учинив разом із Віталієм Мятежем. Чоловіки вбили 94-річного Володимира Гаркавого 21 січня. Його також душили і спалили живцем. З будинку пенсіонера вкрали гроші та алкоголь. Скрундик зізнався в цьому вбивстві, але Мятеж визнав тільки грабіж.

Пізніше Скрундик став наполягати, що він визнав провину під тиском. За його словами, Шукалея вбив насправді не він, а його спільник Валентин Бушнін. За словами Скрундика, він визнав провину тому, що боявся помсти з боку свого спільника.

У Верховному суді Віктор Скрундик вибачився перед родичами загиблих і закликав суд врятувати його життя, замінивши для нього смертну кару на позбавлення волі.

За 2020 рік це вже третій смертний вирок, ухвалений білоруським судом. Могилівський обласний суд 10 січня засудив до розстрілу двох братів, 19-річного Станіслава та 21-річного Іллю Костевих. Їх визнали винними у вбивстві вчительки і підпалі її будинку.

Білорусь залишається єдиною країною в Європі, де чоловікам ухвалюють смертні вироки за особливо тяжкі злочини. Родичам смертників зазвичай не повідомляють про розстріл і не надають побачення перед стратою, тіла розстріляних також не видають і не розголошують місце поховання.

 

Правда

Лідер Чечні пропонує, щоб Путін довічно був президентом Росії

Глава російського регіону Чечня Рамзан Кадиров запропонував обрати Володимира Путіна довічним президентом Росії. Він заявив про це під час наради з чиновниками про голосування щодо поправок до конституції.

«Я завжди говорив, ми повинні обирати Володимира Путіна довічним президентом. Сьогодні хто може замінити його? Немає такого політичного лідера в світовому масштабі. Ми повинні пишатися цим. Сьогоднішня Чеченська республіка – такого ніколи у нас в історії не було, тому ми сьогодні живемо в правовій державі в Російській Федерації. Ми громадяни цієї великої країни», – заявив Кадиров.

 

Володимир Путін перебуває при владі в Росії з 2000 року. Він двічі обирався президентом у 2000-ні роки: в 2000 і 2004 роках. Тоді президентський термін в Росії становив чотири роки.

У 2008 році Путін і тодішній голова уряду провели так звану «рокіровку»: президентом став Медведєв, а Путін обійняв посаду глави уряду.

У 2012 році Путін пішов на третій термін, а тривалість президентських повноважень була збільшена з чотирьох до шести років. У 2018 році він став президентом учетверте і, якщо поправка про «обнулення» термінів Путіна буде схвалена, зможе піти на вибори також у 2024 і 2030 роках.

Дострокове голосування по поправках розпочалося 25 червня, офіційним днем голосування є 1 липня, яке оголошене вихідним днем. Голосувати за поправки можна буде тільки пакетом: за чи проти всіх.

Правда

Другого підозрюваного у вбивстві чеченця в Берліні пов’язали з ФСБ Росії

Росіянин, який згадується в розслідуванні про вбивство чеченця Зелімхана Хангошвілі в німецькій столиці Берліні, може бути пов’язаний з ФСБ. Через нього розслідувачам вдалося виявити ще кількох людей, імовірно пов’язаних зі спецслужбою. Щонайменше троє з них підозрювалися в замовному вбивстві за кордоном. Розслідування про це оприлюднили британська група Bellingcat, німецький журнал Der Spiegel і російське видання The Insider.

Хангошвілі був застрелений 15 серпня 2019 року. Відразу після замаху був заарештований ймовірний виконавець убивства. Його ім’я не розкривається німецькими властями. Однак, за даними журналістів-розслідувачів, справжнє ім’я затриманого – Вадим Красиков. Стверджується, що раніше він служив у загоні спецпризначення ФСБ і брав участь у кількох замовних убивствах. В обвинувальному висновку німецька прокуратура стверджує, що в Берліні росіянин діяв на замовлення російського уряду.

 

Наприкінці червня стало відомо, що в розслідуванні про вбивство Хангошвілі фігурує ще один підозрюваний, Роман Д. За даними Bellingcat, ця людина – Роман Давидов. Розслідувачі впевнені, що його ім’я і дані вигадані. У липні 2019 року йому було видано закордонний паспорт, а до цього людини з такими даними в російських державних базах даних не існувало, наполягають розслідувачі. Це не завадило йому отримати шенгенську візу в той же день, коли її отримав за підробленим паспортом Красиков.

За своїм паспортом і візою Давидов ненадовго в’їжджав на територію Польщі. Саме звідти приїхав згодом до Берліна Красіков. За даними з дорожніх камер, які є в розпорядженні Bellingcat, можна відстежити маршрути Давидова: в липні 2019 року він постійно бував за місцем проживання Красикова, а також у місті Балашиха Московської області, де Красиков, найімовірніше, відвідував базу Центру спеціальних призначень ФСБ.

Роль Давидова в підготовці замаху на Хангошвілі не є очевидною. Однак можна припустити, що Красиков діяв не один в підготовці замаху. У Берліні за один день підозрюваний зміг дістати велосипед, електроскутер, модель якого не продається в Німеччині, зброю, він знав де і коли буде перебувати жертва.

Розслідувачам вдалося виявити ще один паспорт Давидова. У ньому його звали Роман Ніколаєв. За цими документами він літав до Праги влітку 2015 року. У цей же день у місті перебували ще п’ятеро людей зі схожими паспортами, власників яких немає в жодній російській базі. Розслідувачі припускають, що це теж можуть бути співробітники російських спецслужб. Аналогічні паспорти виявлені у трьох підозрюваних у замовному вбивстві адміністратора сайту «Кавказ-центр», колишнього чеченського польового командира Абдулвахіда Едільгерієва. Він є родичем Мовладі Удугова, який був одним із лідерів чеченських сепаратистів у 90-ті роки минулого століття.

Вони ж були в Стамбулі в день вбивства узбецького імама Абдулли Бухарі (Мірзаголіба Хамідова), який підтримував радикальну версію ісламу.

Правда

Таліби заявляють, що говорили про «міжафганські переговори» з держсекретарем США

Таліби заявляють, що провели відеоконференцію з державним секретарем США Майком Помпео, під час якої рух «Талібан» підтвердив свою прихильність до мирного процесу в Афганістані.

Речник Сухейль Шахін заявив 30 червня, що таліби та очільник американської дипломатії напередодні, 29 червня, мали розмову про шлях до мирних переговорів, закріплений у лютневій угоді між Вашингтоном та бойовиками.

«Ми готові розпочати міжафганські переговори, як ми говорили раніше, але затримки у звільненні в’язнів відклали ці переговори», – написав Шахін у твітері, посилаючись на зобов’язання влади в Кабулі звільнити п’ять тисяч в’язнів-талібів як умову для початку переговорів.

Державний департамент США ще не повідомляв про цей дзвінок.

Лютнева угода передбачає виведення американських військ і покликана прокласти шлях до мирних переговорів між талібами та урядом Афганістану, підтримуваним США.

Згідно з домовленістю, США до середини липня погодилися скоротити свої сили в Афганістані з 12 тисяч військових до 8 тисяч 600. Якщо решта угоди буде виконана, всі американські та інші іноземні війська вийдуть з Афганістану до середини 2021 року.

 

Спілкування талібів і Помпео відбувається в час, коли президент США Дональд Трамп стикається зі все більшим тиском. Політичні опоненти вимагають від нього пояснень щодо того, чому він нічого не вчинив після отримання повідомлень, нібито Москва пропонувала і платила бойовикам, пов’язаним із талібами, за вбивство американських солдатів в Афганстані.

Правда

«Цирк дю Солей» оголосив про банкрутство на тлі пандемії

Компанія «Цирк дю Солей» оголосила про банкрутство в Канаді у зв’язку з «колосальним збоєм та вимушеним скасуванням шоу» на тлі пандемії.

Базована в канадському Монреалі компанія заявила, що хоче реструктуризувати свої борги за підтримки канадського уряду та приватних фірм.

Заяву про банкрутство має розглянути канадський суд 30 червня. Якщо суддя затвердить цю заяву, компанія подасть заяву про банкрутство і в США.

«Цирк дю Солей» оголосив, що збирається звільнити майже 3,5 тисячі співробітників, які були у відпустці з березня.

«Цирк дю Солей» був заснований в 1984 році. Генеральний директор компанії Cirque du Soleil Entertainment Group Даніеля Ламарр запевняє, що протягом останні 36 років «Цирк» був дуже успішною та прибутковою організацією.

За даними CNN, борги «Цирку дю Солей» становлять близько 1 мільярда доларів.

Правда

Повернення Росії до G7 поки неможливе – посол Британії

Повернення Росії до «Групи семи» поки неможливе, посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс в інтерв’ю виданню «РБК-Україна».

«Ви самі виключили себе з G7 подібного роду поведінкою. Припиніть таку поведінку, тоді ми можемо говорити про «Групу семи» і про санкції. Але поки ви не виконаєте свою роль у Мінських угодах, поки ви не припините агресію проти України, такі варіанти не розглядаються», – сказала Сіммонс.

До так званої «Групи семи» входять США, Канада, Франція, Італія, Німеччина, Японія, Британія та Європейський союз. Росія не бере участі в зустрічах «Групи семи» після анексії українського Криму.

За повернення Росії до участі в зустрічах «Групи семи» час від часу виступає президент США Дональд Трамп.

Правда

Парламент Грузії схвалив виборчу реформу

Грузинський парламент завершив процес конституційних змін, проголосувавши в третьому, завершальному читанні за поправки в основний закон про перехід на переважно пропорційну систему виборів.

За реформу, згідно з якою на жовтневих парламентських виборах 120 депутатів будуть обрані за партійними списками і ще 30 – у мажоритарних округах, на засіданні 29 червня проголосували 117 членів парламенту. Троє висловилися проти.

Опозиційні партії, у тому числі Єдиний національний рух експрезидента Міхеїла Саакашвілі, а також «Європейська Грузія» солідарно бойкотували засідання на знак протесту проти відмови генеральної прокуратури змінити запобіжний захід співвласнику опозиційної телекомпанії «Головний канал» Георгію Руруа. Його звинувачують у незаконному зберіганні зброї. Опозиція називає Руруа політв’язнем.

Реформа конституції вважається історичною, оскільки за весь період незалежності країни лише половина членів парламенту обиралася за партійними списками, а друга половина – в одномандатних округах.

Збільшення числа депутатів, обраних за пропорційною системою, разом зі зниженням прохідного бар’єру до 1 відсотка має сприяти формуванню в Грузії більш плюралістичної політичної системи і багатопартійного парламенту. Саме тому конституційну реформу активно підтримали західні держави, розвиваючі партнерські відносини з Грузією.

Ухвалений документ набуде чинності, коли його підпише президент Саломе Зурабішвілі.

Державний департамент США привітав рішення. У коментарі, опублікованому на сайті Державного департаменту США, сказано, що це стало можливим завдяки важливій політичній угоді, підписаній 8 березня між політичними партіями Грузії. 

Зміна виборчої системи зі змішаної на пропорційну, починаючи з 2020 року, була однією з вимог тисяч демонстрантів, які виходили на акції протесту в Грузії торік.​

 

Правда

Виборчкоми Білорусі визнають недійсними здані на перевірку підписи за Бабарика і Цепкала

Радянська районна виборча комісія міста Гомель не визнала справжнім жоден зданий на перевірку підпис на підтримку потенційних кандидатів у президенти Білорусі Віктора Бабарика і Валерія Цепкала. У результаті Бабарико втратив 4870 підписів, а Цепкало – 1956.

В одному з районів Вітебська недійсними визнані 1221 підпис за Цепкала. У Світлогорську – 1577 підписів, повідомляє «Настоящее время».

У МВС Білорусі також заявили, що проводять перевірку за фактами «протиправної діяльності» Валерія Цепкала після звернення громадянина Туреччини. Якщо на Цепкала заведуть кримінальну справу, то вона буде вже третьою, порушеною проти потенційних суперників чинного президента Олександра Лукашенка на майбутніх виборах. 

 

Раніше розслідування почали проти відеоблогера Сергія Тихановського й ексголови «Белгазпромбанку» Віктора Бабарика – обидва вони були заарештовані.

Президентські вибори в країні призначені на 9 серпня. Голова ЦВК Білорусі недавно підтвердила, що на даний момент у кампанії беруть участь сім осіб. Крім чинного президента Олександра Лукашенка, це:

Віктор Бабарико, ув’язнений нині колишній голова «Белгазпромбанку»;
Валерій Цепкало, колишній керівник Парку високих технологій;
Світлана Тихановська, дружина блогера Сергія Тихановського, якого ув’язнили й тим не дали створити свою ініціативну групу;
Анна Конопацька, колишній депутат Палати представників (нижньої виборної палати парламенту);
Андрій Дмитрієв, співголова громадського об’єднання «Говори правду»;
Сергій Черечень, голова Білоруської соціал-демократичної партії «Громада».

Правда

Іран надіслав до Франції «чорні скриньки» з літака «Міжнародних авіаліній України» – ЗМІ

Іран надіслав до Франції «чорні скриньки» з літака «Міжнародних авіаліній України», повідомило агентство Associated Press з посиланням на іранське агентство IRNA.

Прокурор Голамаббас Торкі заявив, що скриньки – «фізично пошкоджені», тому дані можна отримати лише завдяки «тонким технологіям». Іранські експерти не змогли цього зробити через неможливість отримати необхідне обладнання у зв’язку з американськими санкціями.

22 червня Іран заявив, що передасть «чорні скриньки» до Франції «в найближчі кілька днів». Париж планує почати аналіз скриньок у липні.

На початку березня з’явилася інформація, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові реєстратори збитого літака. Проте ніяких конкретних повідомлень про це так і не було.

Читайте також: МЗС про заяви Ірану щодо «чорних скриньок» збитого літака: чекаємо, коли Іран перейде від слів до дій​

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мали б погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах.

Правда

Президент Косова обіцяє піти у відставку, якщо суд у Гаазі визнає його винним у воєнних злочинах

Президент Косова Хашим Тачі обіцяє «негайно піти у відставку», якщо суд у Гаазі визнає його винним у воєнних злочинах.

Під час звернення до нації він назвав «неправдивими» звинувачення на свою адресу.

«Моє серце поранене, але не розбите. Мої думки важкі, але не смутні. Моя кров гаряча, але чиста», – сказав Тачі.

Він пообіцяв зустрітися найближчими днями з політичними лідерами Косова та обговорити «наступні кроки».

24 червня спеціалізована прокуратура в Гаазі (SPO) висунула звинувачення проти президента Косова Хашима Тачі, колишнього голови парламенту Кадрі Веселі й «інших» осіб у воєнних злочинах і злочинах проти людяності, ймовірно, скоєних під час конфлікту в Косові 1998-1999 років або після нього.

Обвинувальний акт із 10 пунктів подали до Спеціального суду для розгляду злочинів, скоєних в Косові під час війни 1998-99 років.

Цей суд почав працювати на початку 2019 року. Західні держави сподіваються, що новий суд розслідуватиме злочини майже 20-літньої давнини, що були скоєні обома сторонами конфлікту, сербськими солдатами та бійцями Армії визволення Косова.

Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Її визнає більшість країн Заходу, включно зі Сполученими Штатами, не визнали незалежності Сербія і Росія. Україна також не визнала незалежність Косова. Євросоюз намагається переконати Белград і Приштину нормалізувати відносини, проте поки що переговори не дали істотних результатів.

Правда

Ведучий телеканалу «Россия-24» звільнився, щоб не «піарити» поправки до Конституції

Ведучий на красноярському державному телеканалі «Россия-24» Володимир Жарінов заявив про звільнення, щоб не «піарити» поправки до Конституції.

«Йду з «Вестей». Сьогодні написав заяву. Йду з дивним відчуттям. Протягом семи років я писав гарячі новини, готував репортажі з місць подій, вів випуски новин і намагався бути об’єктивним. Але те, що відбувається зараз, – вище мого розуміння», – написав Жарінов у Facebook.

Він назвав запропоновані поправки до Конституції «історичним злочином».

«За всю кар’єру мені не доводилося піарити відверто деструктивні дії влади. І зараз не хочу. Я бачу єдиний вихід, щоб не брати участь в цьому божевіллі – звільнитися. Ну і, зрозуміло, голосувати не піду», – розповів Жарінов.

25 червня в Росії почалося голосування за поправки до Конституції, які серед іншого пропонують обнулення президентських термінів Володимира Путіна. Це дозволить йому знову балотуватися у президенти і залишатися при владі до 2036 року. Підрахунок результатів голосування почнеться після закриття виборчих дільниць 1 липня.