Правда

На тлі протестів британський прем’єр виступив на захист пам’ятника Черчиллю

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон виступив проти знесення пам’ятників історичним діячам, до якого закликає частина учасників акцій протесту проти расизму, що тривають у різних країнах після загибелі в США афроамериканця Джорджа Флойда від рук поліції.

Джонсон написав у фейсбуці, що пам’ятники є нагадуванням про історію: «Вони вчать нас нашого минулого, з усіма його помилками. Зносити їх – значить брехати про нашу історію і позбавляти майбутні покоління знань про неї».

З усіх пам’ятників суперечливим історичним діячам Джонсон виділив статую Вінстона Черчілля в Лондоні, на якій минулого тижня демонстранти зробили напис «був расистом». Чинний прем’єр відзначив внесок свого попередника в перемогу над нацизмом, хоча і визнав, що той «іноді висловлював думки, неприйнятні для нас сьогодні». Осквернення пам’ятника Джонсон назвав «абсурдним і ганебним».

Перед призначеними на найближчі дні новими протестами статую Черчілля закрили захисним екраном.

Про масові протести Джонсон сказав, що, хоча і поділяє обурення людей із приводу загибелі Флойда і проблеми расизму, нинішні акції протесту були «взяті під контроль екстремістами, схильними до насильства». Він закликав не брати участь у протестах.

У минулі вихідні в акціях протесту в різних містах Британії брали участь сотні тисяч людей. У Лондоні відбулися сутички з поліцією, а в Брістолі натовп повалив і втопив пам’ятник підприємцеві Едварду Колстону, який був работорговцем.

Мер Лондона лейборист Саддік Хан підтримав вимоги протестуючих. Він створив спеціальну комісію з переоцінки пам’ятників, що перебувають у міському публічному просторі. Хан виступив, зокрема, за те, щоб були прибрані пам’ятники, пов’язані з работоргівлею. У Лондоні вже демонтували статую купця Роберта Мілліґана.

 

Усунення пам’ятників, пов’язаних із прославлянням работоргівлі і расизму, вимагає і рух «Життя чорношкірих мають значення». В опублікованому британською пресою списку пам’ятника Черчиллю немає, але є, наприклад, пам’ятники мореплавцям Христофору Колумбу і Джеймсу Куку, яких вважають символами колонізаторської політики.

Найбільше пам’ятників у зв’язку з останньою хвилею протестів було знесено в США. Ідеться насамперед про пам’ятники діячам рабовласницької Конфедерації південних штатів.

Правда

Twitter пояснив, чому заблокував понад тисячу акаунтів із Росії

Корпорація Twitter розкрила подробиці про більш ніж 32 тисячі акаунтів, які вона раніше заблокувала, вважаючи їх такими, що мають відношення до скоординованих «інформаційних операцій» іноземних держав.

Йдеться про три групи акаунтів, пов’язаних із Китаєм, Росією і Туреччиною. Заблоковані вони були раніше. 12 червня Twitter пояснив причини блокування, опублікував архів із назвами акаунтів, а також повідомив про те, що їх вміст було назавжди видалено з соцмережі.

Найбільша група видалених акаунтів пов’язана з Китаєм.

До Росії, за твердженнями Twitter, мали відношення 1152 аккаунти. Вони були пов’язані з прокремлівським медіапроектом «Актуальна політика» і займалися скоординованою діяльністю, порушуючи правила соцмережі, серед іншого, як сказано в повідомленні, «пропагуючи партію «Єдина Росія» і атакуючи політичних інакодумців».

Твітер «Актуальної політики» був заблокований минулого року. Був заблокований і резервний акаунт проєкту.

 

Правда

Трамп планує видати указ про дотримання професійних стандартів поліцією

Президент США Дональд Трамп заявив, що видасть розпорядження про необхідність дотримання професійних стандартів поліцією при застосуванні сили на тлі протестів проти расизму, що спалахнули в країні після смерті афроамериканця Джорджа Флойда під час затримання поліцією.

Виступаючи під час зустрічі з релігійними лідерами, правоохоронцями та підприємцями в техаському Далласі 11 червня, Трамп відкинув заяви протестувальників про поліцейський расизм, заявивши, що в цьому винні лише «кілька паршивих овець», і що несправедливо називати всіх поліцейських нетерпимими.

«Нам треба працювати разом, щоб протистояти упередженості й нетерпимості там, де вони проявляються, – сказав Трамп. – Але ми не матимемо прогресу і не залікуємо рани, помилково позначивши расистами десятки мільйонів порядних американців».

 

Заклик до встановлення національного стандарту використання сили став першою конкретною пропозицією Трампа щодо реформи поліції у відповідь на масштабні протести після смерті Флойда в Міннеаполісі.

Проте подробиць свого рішення, яке ще має бути формалізоване, він не навів.

Трамп, який знову балотується у президенти в листопаді, також заявив, що його адміністрація буде сприяти економічному розвитку в громадах меншин, протистояти нерівності в охороні здоров’я, вкладаючи «значні суми» в медичні заклади, що обслуговують меншини, та покращувати варіанти вибору школи.

 

Водночас він розкритикував протестувальників у Сіетлі, які створили імпровізований табір, а також міського голову і губернатора, обоє демократи.

«Заберіть зараз же своє місто. Якщо ви цього не зробите, зроблю я», – написав Трамп у твітері.

Мер Сіетла Дженні Даркан попередила, що будь-який крок Трампа до використання військових був би незаконним. «Повертайтеся у бункер», – відповіла вона.

25 травня у Міннеаполісі 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати. Відео затримання викликало протести в США та світі.

Поліцію викликав власник магазину, який заявив, що Флойд розплатився фальшивою банкнотою.

Через чотири дні поліцейському Дереку Шовіну, який затримував Флойда, висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. Він і троє інших поліцейських, які стояли поруч і не втручалися, були звільнені.

9 червня відбувся похорон Джорджа Флойда.

 

Правда

Мер Москви порадив москвичам не ходити на парад 24 червня

Мер Москви Сергій Собянін порекомендував жителям столиці Росії залишатися вдома під час найближчих свят – Дня Росії 12 червня і параду Перемоги 24 червня через епідемію коронавірусу. Про це він заявив в ефірі телеканалу «Росія 24».

«Я б вам не рекомендував нікуди ходити в ці свята. У нас заборонені поки масові заходи. Так, офіційні заходи будуть проводитися і 12 червня, і буде день параду, але краще це подивитися по телевізору», – сказав Собянін. 

Він додав, що «ніякої величезної масовки чи глядачів не повинно бути, це великий ризик і для вас, і для ваших дітей, і для ваших близьких».

Також Собянін закликав москвичів продовжувати працювати віддалено, щоб в офісах не було скупчень людей.

 

Раніше Собянін скасував із 9 червня режим самоізоляції, прогулянки по графіку й електронні перепустки в Москві. Також у столиці Росії відновили роботу перукарні, салони краси, фотоательє, ветеринарні клініки, агентства з працевлаштування, громадські організації, кіностудії, студії звукозапису і наукові інститути. Інші обмеження в Москві будуть знімати 16 і 23 червня.

Видання «Медуза» з посиланням на джерела писала, що рішення про дострокове скасування обмежувальних заходів у Москві мер ухвалив після розмови з президентом Володимиром Путіним.

За даними видання, Собяніна змусили поквапитися, щоб «до дня голосування люди вже більш-менш відтанули, відійшли від карантину і не голосували відразу після зняття обмежень в озлобленому стані».

 

Проголосувати щодо змін до конституції росіяни зможуть 1 липня, дострокове голосування почнеться з 25 червня. Серед запропонованих змін – «обнулення» президентських термінів Путіна, яке дозволить йому залишатися при владі до 2036 року.

Тим часом, російські регіони продовжують відмовлятися від проведення параду Перемоги 24 червня через епідемію коронавірусу. За даними державного агентства новин ТАСС, вже дев’ять регіонів перенесли парад на 23 серпня.

За офіційними даними на ранок 11 червня, в Москві за добу було виявлено приблизно півтори тисячі нових випадків інфікування коронавірусною інфекцією, померли від COVID-19 за добу 53 пацієнти.

В останні дні добовий приріст випадків інфікування стабільно тримається на позначці менше ніж дві тисячі, що відповідає середині квітня. Добовий максимум у Москві припадав на першу половину травня – понад шість із половиною тисяч випадків заражень.

Правда

У Росії збільшився приріст числа інфікованих коронавірусом

За минулу добу в Росії, за офіційними даними, виявлено 8987 нових випадків зараження коронавірусом. Це більше, ніж за останні кілька діб. На частку Москви припадає менше ніж чверть усіх нових інфікованих – 1714, але й у Москві приріст нових випадків інфекції прискорився.

За весь час епідемії в Росії виявили понад 511 тисяч інфікованих, причиною смерті 6715 із них офіційно визнана коронавірусна інфекція (за минулу добу померли 183 людини). 

Одужали майже 270 тисяч жителів Росії (за добу понад 8 тисяч). 

 

Російська офіційна статистика викликає низку питань у фахівців, які відзначають, крім іншого, низький рівень летальності в порівнянні з переважною більшістю країн. Російська влада стверджує, що її статистика правильна, визнаючи при цьому, що в статистику смертей від коронавірусу включають тільки ті випадки, коли інфекція COVID-19 визнається головною причиною смерті. 

Представник Всесвітньої організації охорони здоров’я Майкл Раян цього тижня визнав, що російська статистика «складна для розуміння».

Правда

Міжнародний кримінальний суд «глибоко засмучений» через санкції Трампа проти його співробітників

Міжнародний кримінальний суд «глибоко засмучений» через рішення президента США Дональда Трампа запровадити санкції проти співробітників суду, які розслідують дії американських військових через можливі воєнні злочини в Афганістані.

Суд у нідерландській Гаазі назвав крок Трампа «неприйнятною спробою втрутитися у верховенство права та судові процедури» і нападом на інтереси жертв звірств, для яких суд – остання надія на справедливість.

Указ Трампа, зокрема, передбачає економічні санкції щодо тих співробітників МКС, які «безпосередньо причетні до будь-яких зусиль з проведення розслідувань і судових процесів щодо американських військовослужбовців без згоди США».

Держсекретар Майк Помпео заявив, що Вашингтон не допустить загроз для США з боку суду, діяльність якого він вважає вкрай політизованою.

Очільник Мін’юсту Вільям Барр, у свою чергу, звинуватив «іноземні держави на кшталт Росії» в маніпулюванні судом в Гаазі на догоду «власному порядку денному».

Сполучені Штати входять в десятки країн, які не є учасниками Римського договору, який заснував МКС в 2002 році для судового переслідування за воєнні злочини, злочини проти людяності і геноцид в районах, де злочинці інакше не могли б постати перед правосуддям.

У листопаді 2017 року прокурор МКС Фату Бенсуда попросила суддів розпочати розслідування ймовірних воєнних злочинів і злочинів проти людяності, скоєних в Афганістані з травня 2003 року.

У квітні 2019-го Палата з розгляду попередніх проваджень суду відхилила розслідування як таке, що не відповідатиме «інтересам правосуддя», вказавши, що воно, найімовірніше, провалиться через відсутність співпраці.

Черезе рік Апеляційна палата МКС постановила, що розслідування може бути продовжене. Це рішення держсекретар США Майк Помпео назвав «безрозсудливим».

Афганістан є підписантом Римського договіру. При цьому влада країни висловилися проти розслідування Міжнародного кримінального суду.

Сили США та інші іноземні війська увійшли в Афганістан після терактів у Сполучених Штатах 11 вересня 2001 року. У лютому 2020 року Вашингтон підписав угоду з бойовиками-талібами, які ведуть збройну боротьбу з урядом в Кабулі. США зобов’язалися вивести свої війська в обмін на гарантії безпеки, прагнучи прокласти шлях до переговорів між ворогуючими сторонами в Афганістані.

Правда

США: генерал Міллі назвав помилкою участь у супроводі Трампа до церкви

Начальник Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі назвав помилковим рішення супроводжувати президента Дональда Трампа під час його прогулянки до церкви біля Білого дому у Вашингтоні.

Виступаючи у відеозапису на випускній церемонії Національного університету оборони 11 червня, Міллі заявив, що його присутність разом із Трампом на тлі протестів проти расової несправедливості «створює уявлення про військових, які беруть участь у внутрішній політиці».

 

1 червня на тлі потужних протестів після загибелі чорношкірого Джорджа Флойда президент США Дональд Трамп вирішив піти до церкви, розташованої неподалік Білого дому і сфотографуватися з Біблією. Для того, щоб глава держави безперешкодно пройшов до місця фотосесії, поліція застосувала силу для розгону мирної акції протесту проти расової нерівності. 

Кілька релігійних лідерів розкритикували дії Трампа, а провідний єпископ Єпископальної церкви Майкл Керрі звинувачував президента у використанні храму з «політичною метою».