Правда

Затримані в справі «Білгазпромбанку» свідчать проти потенційного конкурента Лукашенка – речниця

Речниця президента Білорусі Олексадра Лукашенка Наталія Ейсмонт прокоментувала заяви, зроблені опозиційним політиком і колишнім головою правління «Білгазпромбанку» Віктором Бабариком. Раніше він назвав обшуки в банку 12 червня рейдерським захопленням.

«Вилучено величезні суми грошей, цінних паперів, золото, картини. 15 осіб затримано. І людина, у якої ви брали інтерв’ю, можливо, не знає, що всі вони дають свідчення, у тому числі і проти неї», – повідомила Ейсмонт сайту РБК.

 

Потенційний кандидат у президенти Віктор Бабарико заявив раніше також в інтерв’ю РБК, що готовий до затримання й записав на цей випадок відеозвернення. Бабарико сказав, що був готовий до провокаційних дій під час виборів, але не думав про такі масштаб та страх, які «ці вибори наведуть на чинну владу».

«Ми зробили все можливе, щоб досягти 9 серпня (на цей день у Білорусі заплановані вибори президента – ред.), навіть якщо я буду поза доступом. У нас є законодавство, і воно чітко визначає, хто не може бути допущений до виборів, і навіть затриману особу можна допустити, тому ми маємо все підготовлене у випадку, якщо я раптом зникну», – зазначив колишній банкір.

 

Майже 20 років, до травня 2020 року, «Білгазпромбанк» очолював Віктор Бабарика. У травні він оголосив про свій намір балотуватися на пост президента Білорусі, перед цим залишивши свою посаду.

Комітет держконтролю Білорусі 12 червня заявив, що на базі банку була створена організована злочинна група, яка виводила гроші за кордон.

Раніше 12 червня президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що особисто доручив перевірити роботу «Білгазпромбанку».

Правда

США: в Атланті спалахнули нові протести через ще одну смерть чорношкірого

Начальник поліції американського міста Атланта подав у відставку, на тлі заворушень у цьому місті. Протести з новою силою спалахнули після того, як поліцейський застрелив 27-річного чорношкірого чоловіка на ім’я Рейшард Брукс.

Цу сталося на парковці ресторану швидкого харчування. Відвідувачі повідомили поліцейським про автомобіль, який заважав заїзду на територію закладу інших учасників руху. Поліцейські, які розбудили водія, встановили у нього стан алкогольного сп’яніння. Брукс став погрожувати поліцейським електрошокером і був застрелений.

Мер Атланти Кейша Ленс Боттомс заявила, що 13 червня прийняла відставку керівника поліції Еріка Шилдса. «Я не вірю, що це було виправданим застосуванням смертельної сили, і я закликала негайно звільнити офіцера (який стріляв у Брукса – ред.)», – сказала Боттомс на пресконференції.

Після настання темряви протестувальники перекрили шосе та підпалили ресторан, біля якого був убитий Брукс.

Понад два тижні у Сполучених Штатах та у всьому світі відбуваються протести проти жорстокості поліції та расової нерівності. Їх спричинила смерть Джорджа Флойда, 46-річного чорношкірого чоловіка, загиблого в Міннеаполісі, коли поліцейський майже дев’ять хвилин тримав коліно на шиї затриманого.

Правда

Путін згадав про Трампа, коментуючи протести у США

Президент Росії Володимир Путін уперше прокоментував протести, які спалахнули в США після загибелі чорношкірого Джорджа Флойда, назвавши це «проявом якихось глибинних криз».

«З моменту приходу до влади чинного президента (Дональда Трампа – ред.), коли він переміг, переміг абсолютно очевидно, в демократичний спосіб. А сторона, що програла, придумала всякі небилиці, тільки щоб поставити під сумнів його легітимність», – сказав Путін у програмі російського телебачення «Москва. Кремль. Путін», яка вийшла в ефір 14 червня.

Російського лідера також здивувала реакція губернаторів деяких штатів на розпорядження Дональда Трампа.

«Що таке демократія? Це влада народу, це правильно. Але якщо народ обирає вищі органи, то і вищі органи влади, наділені довірою народу, мають право вибудувати роботу виконавчих органів влади таким чином, щоб гарантувати інтереси більшості населення країни. Ну а що там? Президент каже: «Треба зробити так-то і так-то», а на місцях губернатори кажуть: «та пішов ти подалі», – зазначив Путін.

 

Президент США Дональд Трамп заявив 11 червня, що видасть розпорядження про необхідність дотримання професійних стандартів поліцією при застосуванні сили на тлі протестів проти расизму, що спалахнули в країні після смерті афроамериканця Джорджа Флойда під час затримання поліцією.

25 травня у Міннеаполісі 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати. Відео затримання викликало протести в США та світі.

Поліцію викликав власник магазину, який заявив, що Флойд розплатився фальшивою банкнотою.

Через чотири дні поліцейському Дереку Шовіну, який затримував Флойда, висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. Він і троє інших поліцейських, які стояли поруч і не втручалися, були звільнені.

9 червня відбувся похорон Джорджа Флойда.

Правда

Лавров і Шойгу в Туреччині проведуть переговори щодо Лівії

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр оборони Росії Сергій Шойгу 14 червня відвідають Туреччину. Темою переговорів, як очікується, буде конфлікт у Лівії.

Туреччина підтримує визнаний ООН уряд національної згоди у столиці Триполі, натомість Росія, Єгипет та Об’єднані Арабські Емірати перебувають на стороні Халіфи Хафтара, сили якого контролюють схід Лівії.Міністерство закордонних справ Туреччини заявило, що делегації проведуть «консультації та обговорять координацію з регіональних питань».

 

У січні Туреччина розмістила військових радників, безпілотники та найманців у Лівії для підтримки уряду в Тріполі. Це втручання змінило ситуацію, і сили міжнародно визнаного уряду відкинули війська Хафтара від столиці країни та просунулися вглиб території, раніше контрольованої Хафтаром.

 

США звинуватили Росію в наданні бойових літаків військам Хафтара, а в звіті ООН стверджується, що Хафтара підтримує і російська група найманців, відома як «приватна військова компанія Вагнера».

 

Турецький державний мовник TRT повідомив, що сторони також обговорюватимуть ситуацію в Сирії. У цій країні Росія та Туреччина мають різні підходи щодо долі останнього анклаву, який утримується повстанцями на північному заході провінції Ідліб.

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф також планує відвідати Туреччину 14 червня, повідомляє іранське міністерство закордонних справ. Іран та Росія є основними союзниками президента Сирії Башара Асада, Туреччина підтримує частину повстанців проти режиму Асада.

Правда

У Франції зняли запроваджену через COVID-19 заборону на масові акції протесту

Державна рада Франції зняла заборону на проведення масових акцій, запроваджену через пандемію коронавірусної інфекції. Рішення опубліковане ввечері 13 червня. У ньому, зокрема, говориться, що обмеження свободи зібрань за нинішньої епідеміологічної ситуації «не є обґрунтованим».

У рішенні Державної ради наголошується, що вихід на акції протесту є «фундаментальним правом». «Ризики, пов’язані з санітарною ситуацією, можуть бути приводом для заборони масових акцій тільки в особливих випадках», – ідеться в тексті.

Держрада ухвалила, що відтепер акції протесту можна проводити при дотриманні тих же правил, що і раніше.

Для організації заходу в громадському місці необхідно заздалегідь подати заяву в префектуру поліції. Влада може заборонити акцію в тому разі, якщо дотримання запобіжних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусу, буде неможливим.

Брати участь у заходах зможуть не більш як 5 тисяч людей.

Рішення Державної ради Франції ухвалене після скарги Ліги з прав людини. Один із юристів Ліги в інтерв’ю агентству France-Presse назвав це рішення «великою перемогою».

Удень 13 червня в Парижі в акції протесту брали участь, за оцінками МВС, близько 15 тисяч людей, були затримані 26 учасників акції. Як повідомило Міжнародне французьке радіо, одним із організаторів акції виступив комітет пам’яті Адама Траоре, 24-річного чорношкірого француза, який загинув після жорсткого затримання в 2016 році.

Правда

У Лондоні мітингували ультраправі активісти «на захист пам’ятників»

У столиці Великої Британії Лондоні всупереч поліційним обмеженням і закликам залишатися вдома через коронавірус мітингували 13 червня ультраправі активісти й футбольні «ультрас», які заявляли, що виступають на захист історичних пам’ятників, які ставали об’єктами нападів демонстрантів проти расизму.

У кількох випадках між ними й поліцією виникали сутички, юрбу відтискали назад спецзагони кінної поліції.

Багато з демонстрантів, які з’їхалися з різних міст, зібралися біля пам’ятника прем’єр-міністрові країни часів Другої світової війни Вінстонові Черчиллю і біля воєнного меморіалу «Кенотаф».

Ці й інші пам’ятники в Лондоні ще напередодні захистили щитами, щоб захистити їх від вандалізму. Існували також побоювання, що вони можуть потерпіти й від того, що ультраправі могли влаштувати сутички з учасниками планованої було демонстрації проти расизму.

Але організатори акції проти расизму скасували її, заявивши, що присутність учасників акції протилежного спрямування робить ситуацію небезпечною.

Тож лише незначні кількості демонстрантів проти расизму зібралися в лондонському Гайд-парку.

Поліція запровадила суворі обмеження на пересування обох супротивних груп, щоб вони не перетнулися. Керівник лондонської поліції Бас Джавід закликав людей не збиратися великими групами через коронавірус, а якщо вони все ж рушать, то дотримуватися планованого маршруту і розійтися до 17-ї години місцевого часу (19-ї за Києвом).

Мер Лондона Садік Кан раніше попереджав, що пам’ятники і пам’ятки в місті, зокрема й пам’ятник Черчиллеві на Парламентській площі, можуть стати осередками насильства.

Правда

У Парижі відбувся несанкціонований протест проти поліційного насильства

У столиці Франції Парижі відбувся переважно мирний, але несанкціонований протест проти поліційного насильства, який до того ж став порушенням суворої заборони, чинної у Франції, збиратися більш ніж по десять осіб через коронавірусну пандемію. Поліція застосовувала подразливий газ для розгону демонстрантів і застосувала силу до кількох груп учасників акції, які закидали її камінням.

Організатори збиралися пройти ходою всім містом, але поліція заблокувала їм шлях. На тому маршруті, де хода відбулася, власникам усіх крамниць і недавно відкритих після суворих обмежень ресторанів наказали закритися на час демонстрації і прибрати з вулиць усе своє майно, яке можна було б розтрощити, підпалити чи використати для кидання в поліцію.

Ходу проводили прихильники Адами Траоре, афрофранцуза, який помер у відділку поліції 2016 року. Обставини його смерті досі не з’ясовані.

Схожі протести проти поліційного насильства, які нині відбуваються в багатьох місцях світу після смерті у США афроамериканця внаслідок дій поліції при його затриманні, відбулися цього дня і в кількох інших містах Франції, зокрема, Марселі чи Ліоні. Вони були переважно мирними, але в перебігу їх теж сталося кілька сутичок учасників із поліцією.