Правда

Пандемія коронавірусу вступає у «нову і небезпечну» фазу – ВООЗ

Пандемія коронавірусу вступає у «нову і небезпечну» фазу, коли люди втомлюються від протиепідемічних заходів, які до того завдали серйозних економічних збитків. Про це попередили у Всесвітній організації охорони здоров’я.

Генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус заявив, що епідемія «прискорюється»: 18 червня було зареєстровано більше ніж 150 000 нових випадків захворювання – найвищий показник за один день. Половина нових випадків надійшла з країн Америки та велика кількість також з країн Близького Сходу і Південної Азії.

«Багатьом людям набридло бути вдома … але вірус все ще поширюється швидко», – зазначив глава ВООЗ.

 

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 19 червня у світі коронавірусом інфіковано понад 8,5 мільйона людей. Померли від COVID-19 457 190 людей, одужали – близько 4,2 мільйона.

В Україні на ранок 19 червня зареєстровано 34 984 лабораторно підтверджених випадки COVID-19, з них 985 летальних, 16 033 пацієнта одужали. За минулу добу було зафіксовано рекордний 921 новий випадок – найбільша кількість у Львівській області – 142, Рівненській – 121, Києві – 92, Закарпатській області – 78, а також Чернівецькій області – 76.

Правда

Наймолодша лауретка Нобелівської премії миру Малала Юсафзай завершила навчання в Оксфорді

Наймолодша лауреатка Нобелівської премії миру Малала Юсафзай завершила навчання в Оксфордському університеті у Великій Британії.

«Важко висловити свою радість і вдячність зараз, коли я отримала свій ступінь з філософії, політики та економіки в Оксфорді. Я не знаю, що попереду. Наразі це буде Netflix, читання і сон», – написала вона у твітері.

 

У жовтні 2012 року бойовики «Талібану» з вогнепальної зброї поранили у голову Малалу Юсафзай за те, що вона виступала за права дівчаток на освіту. Малалу вивезли до Британії на лікування і відтоді вона живе там.

У 2014 році дівчина отримала Нобелівську премію миру. Вона також є посланцем миру Організації Об’єднаних Націй і очолює гуманітарну організацію, орієнтовану на освіту дітей. У серпні 2017 року Малала вступила до престижного Оксфордського університету. Вона казала, що після завершення навчання планує повернутися до Пакистану.

Світ вперше дізнався про школярку Малалу, коли вона почала писати щоденник під псевдонімом Gul Mukai про своє життя у рідному місті, утримуваному талібами. Малала Юсафзай рішуче виступала за навчання дітей у Пакистані, головним чином дівчаток. Щоденник дівчинки показали на BBC Urdu.

Правда

Лукашенко заявляє, що зірвав революцію в Білорусі

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявляє, що зірвав спробу революції в країні. Він сказав про це 19 червня, через день після арешту потенційного опонента Лукашенка на виборах президента Віктора Бабарика, що спричинив протести.

Виступаючи на засіданні уряду 19 червня, Лукашенко заявив, що сили «на Сході й Заході» намагаються дестабілізувати Білорусь, але їхні «маски були зірвані», а «маріонетки і ляльководи за кордоном» встановлені.

Віктор Бабарико протягом 20 років очолював «Білгазпромбанк», основними акціонерами якого є російські «Газпром» і «Газпромбанк». 

 

Бабарика підозрюють у фінансових махінаціях. Сам він називає справу спробою політичного тиску.

Також був затриманий син Бабарики, який очолює його передвиборчу кампанію.

19 червня Євросоюз закликав владу Білорусі негайно відпустити Бабарика і його сина і гарантувати верховенство права в країні.

 

12 червня Лукашенко заявив, що доручив провести перевірку роботи банку. Чинний лідер Білорусі розкритикував Бабарика, при цьому не називаючи його імені. Після цього в банку відбулися обшуки, 15 людей були затримані.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Всього про наявність необхідного для реєстрації кандидатом числа підписів виборців заявили п’ять потенційних кандидатів.

Про погрози і провокації заявляли і Бабарико, й інші потенційні суперники Лукашенка. 17 червня рахунок Віктора Бабарика, на якому був сформований виборчий фонд, заблокували.

 

Правда

Дослідження: коронавірус міг бути в Італії вже в грудні

Повторний аналіз зразків стічних вод, взятих в Турині й Мілані в грудні минулого року, показав наявність генетичних частинок коронавірусу SARS-Cov-2, який спричиняє захворювання COVID-19. Про це оголосив італійський Національний інститут здоров’я. 

Дослідження проводили дві лабораторії, використовувалися різні методики, але результат виявився однаковий.

Зразки води взяли в Турині і в Мілані 18 грудня, до того, як в Італії офіційно були виявлені перші хворі. Перші два випадки захворювання COVID-19 в Італії були підтверджені 31 січня 2020 року. Це були двоє китайських туристів у Римі. 

 

Через тиждень після цього коронавірус був виявлений у італійця, який приїхав із на той час центру епідемії, китайського міста Ухань. Швидке поширення коронавірусу в Італії почалося в кінці лютого, коли виник осередок в провінції Ломбардія.

Італійськи дослідники наголошують, що в листопадових і жовтневих пробах води РНК SARS-CoV-2 не виявили, пише агенція Reuters.

Вчені низки країн досліджують стічні води в спробі визначити вогнища зараження й ізолювати можливі джерела поширення епідемії. Передбачається, що за допомогою постійного моніторингу присутності РНК вірусу у воді можна буде уникнути масового і дорогого тестування населення.

 

Виявлення частинок SARS-CoV-2 в Італії підтверджує припущення, що вірус прийшов до Європи значно раніше, ніж вважалося раніше. 

На початку травня французькі лікарі, провівши повторний аналіз зразків крові, взятих у пацієнтів із пневмонією в грудні минулого року, виявили одного хворого COVID-19. Ім’я хворого не розкривають, проте відомо, що він не виїжджав за межі Франції до того, як захворіти, і ніколи не був в Китаї.

 

Правда

Балтійські країни викликали послів Росії через її політику щодо пакту Молотова-Рібентропа

Міністерства закордонних справ Естонії, Латвії та Литви викликали послів та представників Росії, щоб висловити тривогу проти історичного ревізіонізму з боку Москви.

Про намір викликати дипломатів голови МЗС трьох держав домовилися 15 червня.

Протест країн Балтії пов’язаний з ініціативою депутатів Державної Думи Росії переглянути ставлення до пакту Молотова-Ріббентропа, укладеного між СРСР та нацистською Німеччиною перед початком Другої світової війни.

Читайте також: 80 років тому СРСР окупував країни Балтії. Чи «захистить» Держдума Росії пакт Молотова-Ріббентропа?​

В разі схвалення законопроєкту він скасує резолюцію від 24 грудня 1989 року, яка засуджує пакт про ненапад між Радянським Союзом та Третім Рейхом.

Натомість президент Росії Володимир Путін у довгій заяві від 18 травня відкинув критику на адресу СРСР через співпрацю з нацистами на початку Другої світової війни. В окупації Польщі він звинуватив польське керівництво, а в початку війни – європейські країни, які дозволили Адольфу Гітлеру анексувати Судети, які тоді були частиною Чехословаччини.

7 травня президенти Литви, Латвії й Естонії засудили спроби Росії сфальсифікувати історію та применшити роль Москви у початку Другої світової війни і злочини радянського режиму в країнах Балтії.

Читайте також: День перемоги: в Україні радянські стереотипи здебільшого зламані – дослідження​

Останнім часом керівництво Росії, серед того й її президент Володимир Путін, робить дедалі більше заяв, зокрема, щодо нинішнього погляду Москви на обставини навколо початку Другої світової війни чи участь різних народів тодішнього СРСР у протистоянні нацизмові. Такі заяви історики називають ревізіоністськими.

При цьому у відповідь на викриття неправди Кремля там звинувачують самих критиків у «спотворенні історичної правди» в її московській версії.

Правда

У США помер син колишнього радянського лідера Микити Хрущова

Син колишнього першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова, колишній викладач престижного американського Браунівського університету Сергій Хрущов помер на 85 році життя у США. Про це Російській службі Радіо Свобода повідомила правнучка колишнього радянського лідера Ніна Хрущова.

Хрущов-молодший народився в 1935 році. У 1958 році закінчив Московський енергетичний інститут. Займався розробкою балістичних ракет, пілотованих космічних апаратів, викладав спочатку у Москві, а з 1991 року – у США, в одному з найпрестижніших американських вишів –Браунівському університеті. Жив у Род-Айленді. Написав трилогію про батька.

Правда

У Мінську пікетували на підтримку заарештованих активістів

У центрі столиці Білорусі Мінська 18 червня відбувся майже 7-годинний пікет представників опозиції за підтримку зааарештованих активістів, повідомила Білоруська служба Радіо Свобода.

Згідно з повідомленням, учасники акції вийшли на вулиці, щоб висловити солідарність з активістами, заарештованими під час президентської виборчої кампанії, серед них Сергій Тихановький, Павло Северинець, Микола Статкевич.

Повідомляється, що «Ланцюг солідарності» на проспекті Незалежності розтягнули на кілька кілометрів.

На пікеті також тривав збір підписів за альтернативних кандидатів у президенти країни, в якій з 1994 року беззмінно керує Олександр Лукашенко. Зараз він балотується на шостий термін.

У четвер суд у Мінську засудив співголову оргкомітету зі створення партії «Білоруська християнська демократія» Павла Северинця на ще 15 діб адміністративного арешту за звинуваченням в участі в несанкціонованих заходах. Нині Северинець відбуває арешт за пікет 7 червня. Сам активіст не визнає себе винним і каже, що брав участь у дозволених заходах.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. 21 травня розпочався збір підписів виборців для висунення кандидатів. Реєстрація кандидатів триватиме з 5 до 14 липня.

Критики Олександра Лукашенка вказують, що жодні білоруські вибори за останні понад 20 років не можна назвати вільними чи справедливими.

Правда

Верховний суд США підтримав захист від депортації дітей іммігрантів

Верховний суд США заблокував рішення президента США Дональда Трампа про припинення програми захисту дітей іммігрантів.

У четвер вищий судовий орган країни скасував вердикт суду нижчої інстанції, який визнав незаконною програму DACA. Вона захищає від депортації тисячі так званих «мрійників» – іммігрантів, які нелегально приїхали в США в дитячому віці разом з батьками. Програма DACA була запроваджена при президентові Бараку Обамі.

Як зазначає «Голос Америки», за скасування рішення суду нижчої інстанції проголосували п’ять членів Верховного суду, проти – чотири. Голова Джон Робертс, який дотримується консервативних поглядів, приєднався до ліберально налаштованих суддів.

Дональд Трамп уже відреагував на результати голосування. У твітері він написав, що останні рішення Верховного суду, не тільки по DACA, «говорять лише про одне, що потрібні нові судді».

 

Під дію програми DACA підпадають близько 700 тисяч людей. Це головним чином вихідці з країн Латинської Америки. Тепер, крім захисту від депортації, у них знову буде можливість отримувати тимчасові дозволи на навчання і роботу, які треба оновлювати раз на два роки.