Правда

Росія: Путін підписав закон про триденне голосування, критики кажуть про полегшення фальсифікацій

Президент Росії Володимир Путін підписав 31 липня закон про можливість проведення триденного голосування на виборах і референдумах. Текст опублікований на російському офіційному порталі правової інформації.

Державна дума Росії схвалила документ 21 липня.

Триденне голосування відбудеться вже цього року, 11–13 вересня, під час виборів до Державної думи, регіональних та місцевих виборів.

Експерти відзначають, що голосування протягом трьох днів значно спростить фальсифікацію виборів.

Правда

США закликали Білорусь провести вільні вибори

Сполучені Штати Америки закликали Білорусь провести майбутні президентські вибори як вільні й чесні і висловили розчарування тим, що на них не буде західних спостерігачів.

США, зокрема, занепокоєні затриманнями й залякуваннями журналістів у Білорусі і порушують це питання в розмовах із білоруськими посадовцями, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода 30 липня заступник помічника державного секретаря США, відповідальний за політику щодо Білорусі, Джордж Кент.

«Ми порушуємо ці питання, бо, гадаю, вони є серцевиною будь-якого успішного суспільства», – сказав він.

Свобода преси критично важлива – громадяни потребують інформації, щоб мати змогу ухвалювати рішення про своє суспільство, додав американський дипломат.

«Ми глибоко шкодуємо, що ОБСЄ не буде мати можливості направити спостерігачів на ці вибори», – сказав він також із приводу рішення влади Білорусі не надіслати ОБСЄ запрошення.

За його словами, США в розмовах із офіційним Мінськом «порушували питання про спостерігачів, а також наше бажання, щоб вибори відбулися вільно і чесно».

Чільний посадовець Держдепартаменту США наголосив, що Вашингтон прагне, щоб Білорусь лишалася суверенною державою і що Мінськ повинен мати право самостійно обирати свою геополітичну траєкторію. Кращі відносини Білорусі зі США і їхніми союзниками не виключають її дружніх відносин із Росією, додав він.

«Хоча США бажають нормалізувати наші відносини, ми не очікуємо від Білорусі і не вимагаємо від неї робити вибір між Сходом і Заходом. Це був би хибний вибір», – наголосив Кент.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Чинний президент Олександр Лукашенко змагається на них за шостий термін поспіль. Цього разу помітну підтримку має також опозиційна кандидатка Світлана Тихановська.

Крім перших виборів 1994 року, на яких Лукашенко переміг уперше, жодні інші (2001, 2006, 2010, 2015 років) на міжнародному рівні не були визнані вільними і справедливими.

Правда

Іран: Хомейні відкидає переговори з «головним ворогом», США, щодо ядерної та ракетної програм

Верховний лідер Ірану Аятолла Алі Хаменеї відкинув можливість переговорів зі Сполученими Штатами щодо ракетної та ядерної програм Тегерану і назвав США «головним ворогом» своєї країни.

«Жорстокі санкції Америки проти Ірану спрямовані на обвал нашої економіки… Їхня мета – обмежити наш вплив у регіоні та зупинити розвиток наших ракетних та ядерних можливостей», – заявив Хаменеї у виступі державним телебаченням.

У своїй промові духовний лідер Ірану також розкритикував європейські країни за нездатність врятувати ядерну угоду 2015 року.

 

«Вони завдали удару іранській економіці порожніми обіцянками», – сказав він.

Хаменеї висловив думку, що Іран, покладаючись на власні можливості та скорочення залежності від нафти, зможе «опиратися тиску Америки».

Раніше адміністрація президента США Дональда Трампа заявила, що хоче, аби Тегеран почав переговорив щодо ширшої угоди, яка могла передбачала б обмеження ядерних розробок Ірану та його ядерної програми, а також зниження впливу країни в регіоні.

Вашингтон також домагається подовження ембарго ООН на продаж зброї Ірану. Термін дії цього ембарго збігає в жовтні.

Читайте також: Іран розмістив в Ормузькій протоці копію американського авіаносця для навчань – ЗМІ​

Президент США Дональд Трамп 2018 року вивів Вашингтон із багатосторонньої ядерної угоди з Іраном, що обмежила ядерну програму Тегерана так, щоб він не зміг здобути ядерної зброї, звинувативши Іран у її порушеннях. Відтоді він наклав на Тегеран уже кілька пакетів санкцій США і погрожує новими обмеженнями. У відповідь Іран вимагає від інших учасників угоди захистити Тегеран від американських санкцій і, заявляючи про їхню бездіяльність, почав демонстративно порушувати деякі пункти угоди. Натомість країни-учасниці попередили Іран, що він має повернутися до виконання своїх зобов’язань.

До «Групи семи» належать США, Канада, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія та Японія. З ядерної угоди з Тегераном не вийшли три європейські країни – Фоанція, Велика Британія та Німеччина, до яких апелює Іран.

Правда

Путін провів нараду зі спецслужбами через «справу бойовиків» у Білорусі

Президент Росії Володимир Путін провів оперативну зустріч із постійними членами російської Ради безпеки через відеоконференцію, повідомляє сайт Кремля.

«Відбулася ґрунтовна розмова щодо інциденту із затриманням російських громадян у Білорусі. Сподіваємось, що ця ситуація буде з’ясована найближчим часом, і невиправдано затримані російські громадяни будуть звільнені», – йдеться у повідомленні.

У засіданні взяли участь прем’єр-міністр Михайло Мішустін, голова Ради федерації Валентина Матвієнко, голова Державної думи В’ячеслав Володін, секретар Ради безпеки Миколи Патрушев, міністр внутрішніх справ Володимир Колокольцев, міністр оборони Сергій Шойгу та інші.

Сьогодні речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що затримані не зробили нічого протизаконного, а їхнє перебування в сусідній країні не пов’язане з білоруськими справами.

«Зараз ми можемо з високим ступенем упевненості сказати, що ці російські громадяни приїхали до Білорусі, їм довелося транзитом виїхати в іншу країну, їхнє перебування не пов’язане ні з Білорусією, ні з білоруськими справами», – сказав речник Кремля.

30 липня аналогічну версію озвучив посол Росії в Білорусі Дмитро Мезенцев.

 

29 липня державні ЗМІ повідомили про затримання «33 бойовиків іноземної приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленням, вони прибули до Білорусі в ніч з 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав усе це «надзвичайною подією», зібрав Раду безпеки, звинуватив Росію у «брудних намірах».

Відомо також, що в МЗС Білорусі викликають послів України і Росії. Коли відбудеться зустріч – поки що невідомо.

Cекретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на даний час на території країни триває пошук ще близько 200 бойовиків.

 

Правда

Акція на підтримку Тихановської стала наймасовішою в Мінську за 10 років

Мітинг у Мінську на підтримку кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської ввечері 30 липня, став наймасштабнішою політичною подією в Білорусі за останні 10 років, після протестів після виборів у грудні 2010 року, пише білоруська служба Радіо Свобода.

Мітинг на підтримку Світлани Тихановської зібрав рекордну кількість людей – 63 тисячі людей, повідомляє правозахисний центр «Весна».

Акція відбувалася в парку Дружби Народів – місці, віддаленому від центру Мінська, куди традиційно влада відправляла опозицію при затвердженні заявок на акції.

 

Разом зі Світланою Тихановською перед учасниками мітингу виступили її соратниці – координаторка штабу Віктора Бабарика (якого ЦВК відмовилася зареєструвати кандидатом) Марія Колесникова і дружина незареєстрованого кандидата в президенти Валерія Цепкала Вероніка.

Вони розповідали історії зі свого життя, пояснюючи, чому прийшли в політику, і закликали білорусів проголосувати на виборах саме 9 серпня, а не достроково. Вони також просили людей ставати спостерігачами, щоб допомогти запобігти фальсифікаціям.

Світлана Тихановська розповіла про своє знайомство з майбутнім чоловіком і про сім’ю й звернулася до силовиків, що розганяють мирні акції протесту.

«Що ви робите? На вулицю виходять ваші діти, матері, сестри. Не треба їх бити. Люди просто вийшли висловити свою думку. Подивіться нам в очі. Ми такі ж, як ви», – сказала Тихановська.

 

 

Правда

Голова суду в Росії, який розглядав справи українських політв’язнів, може очолити Мосміськсуд – ЗМІ

Голова Південного окружного військового суду Росії Михайло Птіцин виявився єдиною людиною, що виставила свою кандидатуру на посаду голови Московського міського суду, пише російське видання «Коммерсант». Він може замінити на посаді Ольгу Єгорову, яка понад 20 років очолює Мосміськсуд, але не подалася на участь в конкурсі.

Конкурс на заміщення стартував в квітні 2020 року, за півроку до завершення повноважень Єгорової. Однак на момент закінчення часу подачі заявок жодного кандидата не з’явилося. 1 червня Вища кваліфікаційна колегія суддів розмістила на своєму сайті нове оголошення. Термін подачі заявок закінчився 2 липня, знову без кандидатів. Єдиного претендента на посаду вдалося знайти тільки з третьої спроби.

Газета пов’язує ситуацію з можливими розбіжностями між Єгоровою та головою Верховного суду Росії В’ячеславом Лебедєвим. У 2019-2020 роках Другий касаційний суд виніс на адресу Єгорової чотири постанови про порушення закону, хоча до цього вона отримала тільки одну таку вказівку за майже 40 років роботи в судовій системі. Птіцина газета називає креатурою Верховного суду.

56-річний Птіцин – випускник Горьковського вищого зенітно-ракетного училища протиповітряної оборони, слухач військово-юридичного факультету Військового інституту Міноборони в Москві, в 1992 році почав працювати в системі військових судів. Останні десять років Птіцин очолює Північно-Кавказький окружний військовий суд, перейменований у Південний окружний військовий суд.

Цей суд розглядав багато резонансних справ, рішення в яких правозахисники називали політичними. 

У 2015 році суд засудив до 20 і 10 років позбавлення волі кримських активістів Олега Сенцова й Олександра Кольченка. У 2019-му – до шести років колонії українця Павла Гриба. У 2019-му – низку кримськотатарських активістів до тривалих термінів.

Якщо його кандидатура буде схвалена Вищою кваліфікаційною колегією суддів, її ще має схвалити кадрова комісія президента Росії, пише «Коммерсант».

 

Правда

У Польщі вкрали і обезголовили пам’ятник маршалу Рокоссовському

На заході Польщі в місті Легниця невідомі викрали скульптуру радянського і польського маршала Костянтина Рокоссовського. Інцидент стався в ніч 30 липня, повідомляє місцева преса.

Поліцейським вдалося знайти статую з відпиляною головою. Пошуки викрадачів і фрагментів монумента тривають.

Пам’ятник Рокоссовському був встановлений біля муніципального кладовища Червоної армії. Скульптура була частиною експозиції легницького Музею міді.

 

Рокоссовський народився в 1896 році у Варшаві. У складі російської армії брав участь у Першій світовій війні. У 1917 році став добровольцем Червоної гвардії, а потім Червоної армії. Воєначальник – єдиний в СРСР маршал двох держав: Радянського Союзу і Польщі.

У 1937 році він був заарештований в СРСР і репресований, зокрема, його звинуватили у співпраці з польською розвідкою. У 1940 році – відновлений на службі. Він був одним з головних полководців Другої світової війни. Рокоссовський командував Парадом перемоги на Красній площі в Москві.

Фігура Рокоссовського викликає неоднозначне ставлення в Польщі. З одного боку – війська 1-го Білоруського фронту, якими він командував, звільнили Польщу від нацистської окупації. З іншого – воєначальник був затятим сталіністом, і після звільнення Польщі представляв в країні окупаційний радянський режим.

Правда

У Сенат США внесли законопроєкт про військову допомогу Україні протягом 5 років

Група американських сенаторів від Демократичної і Республіканської партій запропонували законопроєкт, який передбачає військову допомогу Україні і сприяння Києву в проведенні реформ протягом найближчих п’яти років.

Законопроєкт про безпекове партнерство з Україною, поданий 30 липня, передбачає до 300 мільйонів доларів на рік іноземної військової допомоги Україні, зокрема летального озброєння, за умови дотримання критеріїв реформ.

Акт також закликає Державний департамент створити робочу групу щодо України з європейськими союзниками, яка надаватиме допомогу в економічній і політичній реформах, а також знову призначити спеціального посланця до Києва для мирних переговорів.

 

Документ запропонували через рік після того, як президент Дональд Трамп відкликав свого посла в Києві і затримав військову підтримку України, що призвело до слухань справи про імпічмент Трампа і відставки спецпредставника Курта Волкера і загострило американсько-українські відносини. 

«Закон про партнерство в галузі безпеки України повертає до норми відносини США й України шляхом посилення нашої безпекової допомоги Києву, у той час як Сполучені Штати продовжують підтримувати їхні кроки до політичних реформ і допомагають протистояти російській агресії», – заявив один з ініціаторів законопроєкту демократ Кріс Мерфі.

США надали Україні понад три мільярди доларів допомоги, зокрема понад 1,6 мільярда доларів військової допомоги, відколи Росія в 2014 році анексувала Крим і підтримала бойовиків на сході України.

 

Правда

У Варшаві сквер назвуть іменем генерала армії УНР

Міська рада Варшави 30 липня ухвалила рішення назвати один зі столичних скверів іменем генерала армії Української Народної Республіки Марка Безручка. Про це повідомляє посольство України у Польщі.

«Дякуємо польським друзям за цей важливий жест визнання ролі українських союзників у війні з більшовиками 1920 року», – мовиться у повідомленні.

 

Марко Безручко – видатний український воєначальник доби Української революції 1917-1921 років. Був начальником оперативного відділу Головного управління Генерального штабу Армії Української Держави, згодом очолював штаби Окремої Запорізької бригади армії УНР та Корпусу Січових Стрільців. У серпні 1920 року під час радянсько-польської війни командував оборонною Замостя, під час якої було зупинений наступ радянських військ на Варшаву. Згодом керував військовим міністерством УНР в екзилі.

Помер Марко Безручко у Варшаві у 1944 році. Поховали його на православній частині міського цвинтаря «Воля».

 

Правда

Помпео: адміністрація Трампа підтримує збільшення летальної допомоги Україні

Державний секретар США Майк Помпео підтримує збільшення летальної допомоги Україні. Про це він заявив у ході свідчень у сенатському Комітеті з міжнародних відносин, повідомляє «Голос Америки».

«Адміністрація США дійсно підтримує збільшення летальної допомоги», – сказав Помпео, відповідаючи на поставлене йому питання щодо летальної допомоги Україні.

Раніше, під час виступу, Помпео заявив, що Росія є дестабілізуючою силою на міжнародній арені, а адміністрація Трампа вдалась до кроків на протидію їй.

«Ця адміністрація здійснила кроки для захисту наших інтересів та друзів. Ми оприлюднили Кримську декларацію, ми надали Україні летальне військове обладнання. Ми наклали санкції на понад 360 російських цілей за все, від порушень прав людини, до підтримки Росією вбивчого режиму Асада, до використання найманців та ставлеників в цілому світі», – наголосив Помпео.

 

17 червня Посольство США в Україні повідомило, що Вашингтон передав Києву військове обладнання в рамках співпраці у сфері безпеки на понад 60 мільйонів доларів, в тому числі, рації, боєприпаси та протитанкові ракети Javelin.

Державний департамент США погодив продаж нової партії «джавелінів» Україні на початку жовтня 2019 року. Тоді йшлося про 150 ракет і 10 пускових установок для них на суму понад 39 мільйонів доларів.

Правда

У США зафіксували рекордне падіння економіки з часів Великої депресії

Американська економіка скоротилася в другому кварталі через епідемію коронавірусу майже на 33 відсотка у річному обчисленні. Це рекордне падіння з часів Великої депресії.

Досі найсильнішим падінням відтоді, як уряд почав вести офіційну статистику, вважалася криза 1958 року. Тоді у другому кварталі економіка скоротилася на 10 відсотків.

Підприємницька активність різко знизилася навесні, коли в США ввели карантинні заходи. У країні різко зросло безробіття. Влітку зростання економіки також не сталося через новий сплеск заражень, викликаних передчасним зняттям обмежень. У найбільш уражених штатах ослаблення карантину гальмується. У частині регіонів обмеження знову посилюються.

Глава Федеральної резервної системи (ФРС, центрального банку США) Джером Пауелл у середу визнав уповільнення ділової активності. ФРС продовжує тримати процентні ставки на мінімальних рівнях і спрямовувати фінансові ресурси в економіку.

Економічні досягнення були найсильнішим козирем президента США Дональда Трампа, який сподівається перемогти на виборах в листопаді. Значна частина виборців високо оцінювала його здатність стимулювати економіку. Його ж дії з подолання епідемії, навпаки, викликали серйозну критику.

 

Зараз Білий дім розраховує, що відновлення економіки почнеться в липні-вересні. За прогнозами аналітиків, зростання ВВП за цей період може скласти 18 відсотків.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 30 липня у США виявили понад 4,4 мільйона інфікованих коронавірусом. Від COVID-19 померли 151 077 людей, одужали – майже 1,4 мільйона пацієнтів.

Правда

Посол Росії заявляє, що затримані росіяни перебували в Білорусі транзитом

Посол Росії в Білорусі Дмитро Мезенцев вважає, що затримані 29 липня російські громадяни не причетні до подій, пов’язаних із суспільно-політичною ситуацією в Білорусі.

«Росіяни, які прибули в санаторій «Білорусочка» під Мінськом, були змушені це зробити в зв’язку з тим, що запізнилися на рейс з Національного аеропорту столиці Республіки, прямуючи транзитом до третьої країни. Вони мали намір вилетіти з Мінська в Стамбул 25 липня… Підставою для їхнього приїзду до країни був укладений контракт з однією з комерційних фірм, яка зареєстрована тут у Білорусі, а кожен із росіян мав з цим підприємством укладений трудовий договір», – цитує заяву російського дипломата сайт посольства.

Як сказав Мезенцев, росіяни «можуть бути співробітниками приватного охоронного підприємства, яке… покликане забезпечувати охорону енергетичної інфраструктури та ресурсів за кордоном – зовсім не в Білорусі».

 

29 липня державні ЗМІ повідомили про затримання «33 бойовиків іноземної приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленням, вони прибули до Білорусі в ніч з 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав усе це «надзвичайною подією», зібрав Раду безпеки, звинуватив Росію у «брудних намірах».

Відомо також, що в МЗС Білорусі викликають послів України і Росії. Коли відбудеться зустріч – поки що невідомо.

Cекретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на даний час на території країни триває пошук ще близько 200 бойовиків.