Правда

Росія: Путін підписав закон про триденне голосування, критики кажуть про полегшення фальсифікацій

Президент Росії Володимир Путін підписав 31 липня закон про можливість проведення триденного голосування на виборах і референдумах. Текст опублікований на російському офіційному порталі правової інформації.

Державна дума Росії схвалила документ 21 липня.

Триденне голосування відбудеться вже цього року, 11–13 вересня, під час виборів до Державної думи, регіональних та місцевих виборів.

Експерти відзначають, що голосування протягом трьох днів значно спростить фальсифікацію виборів.

Правда

США закликали Білорусь провести вільні вибори

Сполучені Штати Америки закликали Білорусь провести майбутні президентські вибори як вільні й чесні і висловили розчарування тим, що на них не буде західних спостерігачів.

США, зокрема, занепокоєні затриманнями й залякуваннями журналістів у Білорусі і порушують це питання в розмовах із білоруськими посадовцями, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода 30 липня заступник помічника державного секретаря США, відповідальний за політику щодо Білорусі, Джордж Кент.

«Ми порушуємо ці питання, бо, гадаю, вони є серцевиною будь-якого успішного суспільства», – сказав він.

Свобода преси критично важлива – громадяни потребують інформації, щоб мати змогу ухвалювати рішення про своє суспільство, додав американський дипломат.

«Ми глибоко шкодуємо, що ОБСЄ не буде мати можливості направити спостерігачів на ці вибори», – сказав він також із приводу рішення влади Білорусі не надіслати ОБСЄ запрошення.

За його словами, США в розмовах із офіційним Мінськом «порушували питання про спостерігачів, а також наше бажання, щоб вибори відбулися вільно і чесно».

Чільний посадовець Держдепартаменту США наголосив, що Вашингтон прагне, щоб Білорусь лишалася суверенною державою і що Мінськ повинен мати право самостійно обирати свою геополітичну траєкторію. Кращі відносини Білорусі зі США і їхніми союзниками не виключають її дружніх відносин із Росією, додав він.

«Хоча США бажають нормалізувати наші відносини, ми не очікуємо від Білорусі і не вимагаємо від неї робити вибір між Сходом і Заходом. Це був би хибний вибір», – наголосив Кент.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Чинний президент Олександр Лукашенко змагається на них за шостий термін поспіль. Цього разу помітну підтримку має також опозиційна кандидатка Світлана Тихановська.

Крім перших виборів 1994 року, на яких Лукашенко переміг уперше, жодні інші (2001, 2006, 2010, 2015 років) на міжнародному рівні не були визнані вільними і справедливими.

Правда

Іран: Хомейні відкидає переговори з «головним ворогом», США, щодо ядерної та ракетної програм

Верховний лідер Ірану Аятолла Алі Хаменеї відкинув можливість переговорів зі Сполученими Штатами щодо ракетної та ядерної програм Тегерану і назвав США «головним ворогом» своєї країни.

«Жорстокі санкції Америки проти Ірану спрямовані на обвал нашої економіки… Їхня мета – обмежити наш вплив у регіоні та зупинити розвиток наших ракетних та ядерних можливостей», – заявив Хаменеї у виступі державним телебаченням.

У своїй промові духовний лідер Ірану також розкритикував європейські країни за нездатність врятувати ядерну угоду 2015 року.

 

«Вони завдали удару іранській економіці порожніми обіцянками», – сказав він.

Хаменеї висловив думку, що Іран, покладаючись на власні можливості та скорочення залежності від нафти, зможе «опиратися тиску Америки».

Раніше адміністрація президента США Дональда Трампа заявила, що хоче, аби Тегеран почав переговорив щодо ширшої угоди, яка могла передбачала б обмеження ядерних розробок Ірану та його ядерної програми, а також зниження впливу країни в регіоні.

Вашингтон також домагається подовження ембарго ООН на продаж зброї Ірану. Термін дії цього ембарго збігає в жовтні.

Читайте також: Іран розмістив в Ормузькій протоці копію американського авіаносця для навчань – ЗМІ​

Президент США Дональд Трамп 2018 року вивів Вашингтон із багатосторонньої ядерної угоди з Іраном, що обмежила ядерну програму Тегерана так, щоб він не зміг здобути ядерної зброї, звинувативши Іран у її порушеннях. Відтоді він наклав на Тегеран уже кілька пакетів санкцій США і погрожує новими обмеженнями. У відповідь Іран вимагає від інших учасників угоди захистити Тегеран від американських санкцій і, заявляючи про їхню бездіяльність, почав демонстративно порушувати деякі пункти угоди. Натомість країни-учасниці попередили Іран, що він має повернутися до виконання своїх зобов’язань.

До «Групи семи» належать США, Канада, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія та Японія. З ядерної угоди з Тегераном не вийшли три європейські країни – Фоанція, Велика Британія та Німеччина, до яких апелює Іран.

Правда

Путін провів нараду зі спецслужбами через «справу бойовиків» у Білорусі

Президент Росії Володимир Путін провів оперативну зустріч із постійними членами російської Ради безпеки через відеоконференцію, повідомляє сайт Кремля.

«Відбулася ґрунтовна розмова щодо інциденту із затриманням російських громадян у Білорусі. Сподіваємось, що ця ситуація буде з’ясована найближчим часом, і невиправдано затримані російські громадяни будуть звільнені», – йдеться у повідомленні.

У засіданні взяли участь прем’єр-міністр Михайло Мішустін, голова Ради федерації Валентина Матвієнко, голова Державної думи В’ячеслав Володін, секретар Ради безпеки Миколи Патрушев, міністр внутрішніх справ Володимир Колокольцев, міністр оборони Сергій Шойгу та інші.

Сьогодні речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що затримані не зробили нічого протизаконного, а їхнє перебування в сусідній країні не пов’язане з білоруськими справами.

«Зараз ми можемо з високим ступенем упевненості сказати, що ці російські громадяни приїхали до Білорусі, їм довелося транзитом виїхати в іншу країну, їхнє перебування не пов’язане ні з Білорусією, ні з білоруськими справами», – сказав речник Кремля.

30 липня аналогічну версію озвучив посол Росії в Білорусі Дмитро Мезенцев.

 

29 липня державні ЗМІ повідомили про затримання «33 бойовиків іноземної приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленням, вони прибули до Білорусі в ніч з 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав усе це «надзвичайною подією», зібрав Раду безпеки, звинуватив Росію у «брудних намірах».

Відомо також, що в МЗС Білорусі викликають послів України і Росії. Коли відбудеться зустріч – поки що невідомо.

Cекретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на даний час на території країни триває пошук ще близько 200 бойовиків.

 

Правда

Акція на підтримку Тихановської стала наймасовішою в Мінську за 10 років

Мітинг у Мінську на підтримку кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської ввечері 30 липня, став наймасштабнішою політичною подією в Білорусі за останні 10 років, після протестів після виборів у грудні 2010 року, пише білоруська служба Радіо Свобода.

Мітинг на підтримку Світлани Тихановської зібрав рекордну кількість людей – 63 тисячі людей, повідомляє правозахисний центр «Весна».

Акція відбувалася в парку Дружби Народів – місці, віддаленому від центру Мінська, куди традиційно влада відправляла опозицію при затвердженні заявок на акції.

 

Разом зі Світланою Тихановською перед учасниками мітингу виступили її соратниці – координаторка штабу Віктора Бабарика (якого ЦВК відмовилася зареєструвати кандидатом) Марія Колесникова і дружина незареєстрованого кандидата в президенти Валерія Цепкала Вероніка.

Вони розповідали історії зі свого життя, пояснюючи, чому прийшли в політику, і закликали білорусів проголосувати на виборах саме 9 серпня, а не достроково. Вони також просили людей ставати спостерігачами, щоб допомогти запобігти фальсифікаціям.

Світлана Тихановська розповіла про своє знайомство з майбутнім чоловіком і про сім’ю й звернулася до силовиків, що розганяють мирні акції протесту.

«Що ви робите? На вулицю виходять ваші діти, матері, сестри. Не треба їх бити. Люди просто вийшли висловити свою думку. Подивіться нам в очі. Ми такі ж, як ви», – сказала Тихановська.

 

 

Правда

Голова суду в Росії, який розглядав справи українських політв’язнів, може очолити Мосміськсуд – ЗМІ

Голова Південного окружного військового суду Росії Михайло Птіцин виявився єдиною людиною, що виставила свою кандидатуру на посаду голови Московського міського суду, пише російське видання «Коммерсант». Він може замінити на посаді Ольгу Єгорову, яка понад 20 років очолює Мосміськсуд, але не подалася на участь в конкурсі.

Конкурс на заміщення стартував в квітні 2020 року, за півроку до завершення повноважень Єгорової. Однак на момент закінчення часу подачі заявок жодного кандидата не з’явилося. 1 червня Вища кваліфікаційна колегія суддів розмістила на своєму сайті нове оголошення. Термін подачі заявок закінчився 2 липня, знову без кандидатів. Єдиного претендента на посаду вдалося знайти тільки з третьої спроби.

Газета пов’язує ситуацію з можливими розбіжностями між Єгоровою та головою Верховного суду Росії В’ячеславом Лебедєвим. У 2019-2020 роках Другий касаційний суд виніс на адресу Єгорової чотири постанови про порушення закону, хоча до цього вона отримала тільки одну таку вказівку за майже 40 років роботи в судовій системі. Птіцина газета називає креатурою Верховного суду.

56-річний Птіцин – випускник Горьковського вищого зенітно-ракетного училища протиповітряної оборони, слухач військово-юридичного факультету Військового інституту Міноборони в Москві, в 1992 році почав працювати в системі військових судів. Останні десять років Птіцин очолює Північно-Кавказький окружний військовий суд, перейменований у Південний окружний військовий суд.

Цей суд розглядав багато резонансних справ, рішення в яких правозахисники називали політичними. 

У 2015 році суд засудив до 20 і 10 років позбавлення волі кримських активістів Олега Сенцова й Олександра Кольченка. У 2019-му – до шести років колонії українця Павла Гриба. У 2019-му – низку кримськотатарських активістів до тривалих термінів.

Якщо його кандидатура буде схвалена Вищою кваліфікаційною колегією суддів, її ще має схвалити кадрова комісія президента Росії, пише «Коммерсант».

 

Правда

У Польщі вкрали і обезголовили пам’ятник маршалу Рокоссовському

На заході Польщі в місті Легниця невідомі викрали скульптуру радянського і польського маршала Костянтина Рокоссовського. Інцидент стався в ніч 30 липня, повідомляє місцева преса.

Поліцейським вдалося знайти статую з відпиляною головою. Пошуки викрадачів і фрагментів монумента тривають.

Пам’ятник Рокоссовському був встановлений біля муніципального кладовища Червоної армії. Скульптура була частиною експозиції легницького Музею міді.

 

Рокоссовський народився в 1896 році у Варшаві. У складі російської армії брав участь у Першій світовій війні. У 1917 році став добровольцем Червоної гвардії, а потім Червоної армії. Воєначальник – єдиний в СРСР маршал двох держав: Радянського Союзу і Польщі.

У 1937 році він був заарештований в СРСР і репресований, зокрема, його звинуватили у співпраці з польською розвідкою. У 1940 році – відновлений на службі. Він був одним з головних полководців Другої світової війни. Рокоссовський командував Парадом перемоги на Красній площі в Москві.

Фігура Рокоссовського викликає неоднозначне ставлення в Польщі. З одного боку – війська 1-го Білоруського фронту, якими він командував, звільнили Польщу від нацистської окупації. З іншого – воєначальник був затятим сталіністом, і після звільнення Польщі представляв в країні окупаційний радянський режим.

Правда

У Сенат США внесли законопроєкт про військову допомогу Україні протягом 5 років

Група американських сенаторів від Демократичної і Республіканської партій запропонували законопроєкт, який передбачає військову допомогу Україні і сприяння Києву в проведенні реформ протягом найближчих п’яти років.

Законопроєкт про безпекове партнерство з Україною, поданий 30 липня, передбачає до 300 мільйонів доларів на рік іноземної військової допомоги Україні, зокрема летального озброєння, за умови дотримання критеріїв реформ.

Акт також закликає Державний департамент створити робочу групу щодо України з європейськими союзниками, яка надаватиме допомогу в економічній і політичній реформах, а також знову призначити спеціального посланця до Києва для мирних переговорів.

 

Документ запропонували через рік після того, як президент Дональд Трамп відкликав свого посла в Києві і затримав військову підтримку України, що призвело до слухань справи про імпічмент Трампа і відставки спецпредставника Курта Волкера і загострило американсько-українські відносини. 

«Закон про партнерство в галузі безпеки України повертає до норми відносини США й України шляхом посилення нашої безпекової допомоги Києву, у той час як Сполучені Штати продовжують підтримувати їхні кроки до політичних реформ і допомагають протистояти російській агресії», – заявив один з ініціаторів законопроєкту демократ Кріс Мерфі.

США надали Україні понад три мільярди доларів допомоги, зокрема понад 1,6 мільярда доларів військової допомоги, відколи Росія в 2014 році анексувала Крим і підтримала бойовиків на сході України.

 

Правда

У Варшаві сквер назвуть іменем генерала армії УНР

Міська рада Варшави 30 липня ухвалила рішення назвати один зі столичних скверів іменем генерала армії Української Народної Республіки Марка Безручка. Про це повідомляє посольство України у Польщі.

«Дякуємо польським друзям за цей важливий жест визнання ролі українських союзників у війні з більшовиками 1920 року», – мовиться у повідомленні.

 

Марко Безручко – видатний український воєначальник доби Української революції 1917-1921 років. Був начальником оперативного відділу Головного управління Генерального штабу Армії Української Держави, згодом очолював штаби Окремої Запорізької бригади армії УНР та Корпусу Січових Стрільців. У серпні 1920 року під час радянсько-польської війни командував оборонною Замостя, під час якої було зупинений наступ радянських військ на Варшаву. Згодом керував військовим міністерством УНР в екзилі.

Помер Марко Безручко у Варшаві у 1944 році. Поховали його на православній частині міського цвинтаря «Воля».

 

Правда

Помпео: адміністрація Трампа підтримує збільшення летальної допомоги Україні

Державний секретар США Майк Помпео підтримує збільшення летальної допомоги Україні. Про це він заявив у ході свідчень у сенатському Комітеті з міжнародних відносин, повідомляє «Голос Америки».

«Адміністрація США дійсно підтримує збільшення летальної допомоги», – сказав Помпео, відповідаючи на поставлене йому питання щодо летальної допомоги Україні.

Раніше, під час виступу, Помпео заявив, що Росія є дестабілізуючою силою на міжнародній арені, а адміністрація Трампа вдалась до кроків на протидію їй.

«Ця адміністрація здійснила кроки для захисту наших інтересів та друзів. Ми оприлюднили Кримську декларацію, ми надали Україні летальне військове обладнання. Ми наклали санкції на понад 360 російських цілей за все, від порушень прав людини, до підтримки Росією вбивчого режиму Асада, до використання найманців та ставлеників в цілому світі», – наголосив Помпео.

 

17 червня Посольство США в Україні повідомило, що Вашингтон передав Києву військове обладнання в рамках співпраці у сфері безпеки на понад 60 мільйонів доларів, в тому числі, рації, боєприпаси та протитанкові ракети Javelin.

Державний департамент США погодив продаж нової партії «джавелінів» Україні на початку жовтня 2019 року. Тоді йшлося про 150 ракет і 10 пускових установок для них на суму понад 39 мільйонів доларів.

Правда

У США зафіксували рекордне падіння економіки з часів Великої депресії

Американська економіка скоротилася в другому кварталі через епідемію коронавірусу майже на 33 відсотка у річному обчисленні. Це рекордне падіння з часів Великої депресії.

Досі найсильнішим падінням відтоді, як уряд почав вести офіційну статистику, вважалася криза 1958 року. Тоді у другому кварталі економіка скоротилася на 10 відсотків.

Підприємницька активність різко знизилася навесні, коли в США ввели карантинні заходи. У країні різко зросло безробіття. Влітку зростання економіки також не сталося через новий сплеск заражень, викликаних передчасним зняттям обмежень. У найбільш уражених штатах ослаблення карантину гальмується. У частині регіонів обмеження знову посилюються.

Глава Федеральної резервної системи (ФРС, центрального банку США) Джером Пауелл у середу визнав уповільнення ділової активності. ФРС продовжує тримати процентні ставки на мінімальних рівнях і спрямовувати фінансові ресурси в економіку.

Економічні досягнення були найсильнішим козирем президента США Дональда Трампа, який сподівається перемогти на виборах в листопаді. Значна частина виборців високо оцінювала його здатність стимулювати економіку. Його ж дії з подолання епідемії, навпаки, викликали серйозну критику.

 

Зараз Білий дім розраховує, що відновлення економіки почнеться в липні-вересні. За прогнозами аналітиків, зростання ВВП за цей період може скласти 18 відсотків.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 30 липня у США виявили понад 4,4 мільйона інфікованих коронавірусом. Від COVID-19 померли 151 077 людей, одужали – майже 1,4 мільйона пацієнтів.

Правда

Посол Росії заявляє, що затримані росіяни перебували в Білорусі транзитом

Посол Росії в Білорусі Дмитро Мезенцев вважає, що затримані 29 липня російські громадяни не причетні до подій, пов’язаних із суспільно-політичною ситуацією в Білорусі.

«Росіяни, які прибули в санаторій «Білорусочка» під Мінськом, були змушені це зробити в зв’язку з тим, що запізнилися на рейс з Національного аеропорту столиці Республіки, прямуючи транзитом до третьої країни. Вони мали намір вилетіти з Мінська в Стамбул 25 липня… Підставою для їхнього приїзду до країни був укладений контракт з однією з комерційних фірм, яка зареєстрована тут у Білорусі, а кожен із росіян мав з цим підприємством укладений трудовий договір», – цитує заяву російського дипломата сайт посольства.

Як сказав Мезенцев, росіяни «можуть бути співробітниками приватного охоронного підприємства, яке… покликане забезпечувати охорону енергетичної інфраструктури та ресурсів за кордоном – зовсім не в Білорусі».

 

29 липня державні ЗМІ повідомили про затримання «33 бойовиків іноземної приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленням, вони прибули до Білорусі в ніч з 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав усе це «надзвичайною подією», зібрав Раду безпеки, звинуватив Росію у «брудних намірах».

Відомо також, що в МЗС Білорусі викликають послів України і Росії. Коли відбудеться зустріч – поки що невідомо.

Cекретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на даний час на території країни триває пошук ще близько 200 бойовиків.

 

Правда

Студента зі США засудили в Росії до 9 років колонії за звинуваченням у нападі на поліцейських

Суд у Москві засудив до дев’яти років колонії загального режиму громадянина США Тревора Ріда, який улітку 2019 року вчинив опір поліцейським при затриманні. Рід визнаний винним за статтею про застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, відносно представників влади.

У серпні 2019 року Ріда затримали через гучну сварку з двома дівчатами після скарги мешканців одного з будинків на Ленінградському шосе. Як стверджувало звинувачення, американець пручався при затриманні, а в патрульній машині напав на водія, порвавши його форму, і вдарив його напарника.

 

Постраждалі співробітники також вимагали від Ріда по 150 тисяч рублів компенсації за моральну шкоду. За словами американця, він добровільно переказав кожному з них по 50 тисяч і попросив у них вибачення.

Стаття, за якою судили Ріда, передбачає до 10 років позбавлення волі. Прокуратура просила засудити його до 9 років і 8 місяців колонії.

Рід є студентом Університету Північного Техасу, він прибув до Росії за туристичною візою.

Сам Рід провину не визнає. Він заявляв, що не пам’ятає, що сталося, оскільки був п’яний. Захист Ріда вказував на порушення в процесі, а його родичі просили Білий дім звернути увагу на справу.

Правда

США запустили новий марсохід, який шукатиме сліди життя на сусідній планеті

Національна аерокосмічна адміністрація США (NASA) запустило новий марсохід Perseverance («Наполегливість»). Ракета-носій Atlas V із апаратом на борту стартувала з майданчика на мисі Канаверал о 14:50 за Києвом. Запуск транслювали на сайті NASA.

Якщо все піде за планом, ровер Perseverance досягне «червоної планети» 18 лютого 2021 року.

 

Це вже буде дев’ята посадка NASA на Марс з урахуванням попередніх місій марсоходів і космічних кораблів.

Один із роверів Curiosity все ще активний. З моменту приземлення в 2012 році він пройшов 23 кілометри планети.

Нещодавно Китай запустив марсохід, який повинен прибути на Марс до травня 2021 року. Тобто до середини наступного року на планеті може з’явитися три активних марсоходи.

За даними NASA, марсохід Perseverance має більшу обчислювальну потужність, ніж його попередні «аналоги», і може самостійно переміщатися по 200 метрів на день. Він має 19 камер і два мікрофони, які, як сподіваються вчені, впеше зроблять запис звуку на Марсі. Його роботизована «рука» завдовжки 2 метри живиться від невеликого ядерного генератора.

Основна місія Perseverance – дослідити планету для доведення існування давнього життя. Вчені вважають, що колись на Марсі існували умови, які могли привести до елементарного мікробного життя.

Також у 2030-х роках США планують відправити на Марс астронавтів у рамках своєї програми Artemis, яка передбачає використання бази на Місяці в якості випробувальної платформи для перебування людей, перш ніж здійснити їхній політ на Марс.

Правда

У Білорусі шукають ще близько 200 бойовиків – секретар Ради безпеки

Cекретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков повідомив, що на даний час на території країни триває пошук ще близько 200 бойовиків. Він сказав про це 30 липня після засідання Центральної виборчої комісії країни наступного дня після того, як стало відомо про затримання в Білорусі понад 30 бойовиків російської приватної військової компанії «ПВК Вагнера», громадян Росії.

«33 затримані, ще до 200 перебувають на території Білорусі, за оперативною інформацією. Йде пошук, це як голка в копиці сіна», – цитує Равкова білоруський «Інтерфакс».

Равков також повідомив, що затримані вже дали свідчення. За його словами, їх підозрюють у плануванні терактів.

 

Як повідомила в прямому ефірі білоруської служби Радіо Свобода одна з кандидатів у президенти Ганна Канопацька, Центрвиборчком Білорусі на зустрічі 30 липня попередив кандидатів про можливі провокації під час проведення масових заходів. 

Канопацька розповіла, що на зустрічі їм озвучили нові правила для проведення зустрічей кандидатів із виборцями: на пікетах повинні бути рамки, огорожі, буде проводитися огляд.

29 липня державні ЗМІ повідомили про затримання «33 бойовиків іноземної приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленням, вони прибули до Білорусі в ніч з 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав усе це «надзвичайною подією», зібрав Раду безпеки, звинуватив Росію у «брудних намірах».

Відомо також, що в МЗС Білорусі викликають послів України і Росії. Коли відбудеться зустріч – поки що невідомо.

Увечері 30 липня в Мінську запланований великий мітинг на підтримку кандидатки в президенти Світлани Тихановської. В інтерв’ю телеканалу «Настоящее время» учасниця об’єднаного штабу Тихановської Марія Колесникова розповіла, що вони очікують на цьому заході 75 тисяч осіб.

 

Вибори президента Білорусі пройдуть 9 серпня. Центрвиборчком країни 14 липня зареєстрував кандидатів на президентську посаду – ними стали Світлана Тихановська, Андрій Дмитрієв, Ганна Канопацька, Сергій Черечень, Олександр Лукашенко.

Центральна виборча комісія країни з різних причин не зареєструвала провідних опонентів чинного президента Олександра Лукашенка – Сергія Тихановського, Віктора Бабарика та Валерія Цепкала.

Згодом про об’єднання зусиль оголосили виборчі штаби кандидата в президенти Світлани Тихановської, а також Віктора Бабарика в особі Марії Колесникової і Валерія Цепкала (він виїхав із Білорусі до Росії) в особі його дружини Вероніки.

 

Правда

У Туркменистані влада вимагає маскувати могили померлих, щоб їх не розгледіли з супутників

Влада Лебапської області Туркменистану вимагає від родичів померлих маскувати могили для того, щоб їх не було видно із супутників, пише туркменська служба Радіо Свобода. В країні досі заперечують наявність коронавірусу, незважаючи на те, що лікарні переповнені, а смертність зростає.

Нові вимоги влади збіглися з недавньою публікацією видання «АССА», яке, посилаючись на карти зі супутників, повідомило про збільшення могил у місті Балканабаді. Журналісти з’ясували, що за два роки – з 31 травня 2018 року по 25 березня 2020 року – в місті померли 524 людини, при цьому майже за місяць – з 25 березня по 16 квітня цього року – на кладовищі з’явилося ще 317 могил.

У Лебапській області, за повідомленням кореспондентів туркменської служби Радіо Свобода, кількість могил на кладовищах зросла в 15 разів у порівнянні з минулим роком.

 

Влада при цьому вимагає від населення ховати родичів так, щоб могили були плоскими і їх не було видно із супутників. Крім того, заборонено ходити на похорони, встановлювати на могилах надгробні камені або інші розпізнавальні знаки.

Журналісти також вказують на нестачу апаратів ШВЛ у лікарнях, де лікують хворих із COVID-19. Так, у створеній в одній із офісних будівель карантинній зоні є тільки чотири апарати на сотні хворих. Апарати ШВЛ недоступні для хворих і в інфекційній лікарні в передмісті столиці: там на день за використання апарату ШВЛ лікарі просять у рідних хворого майже 56 доларів.

«Без грошей важкі хворі приречені, тому що кисню на всіх не вистачає. За лічену кількість апаратів йде справжнісінький аукціон – чия сума вища, той і отримає можливість дихати киснем», – пише Turkmen.news.

Раніше туркменська служба Радіо Свобода писала про те, що майже в кожній родині в країні є хворі на коронавірусну інфекцію або померлі від неї, що могильники на кладовищах працюють «у режимі конвеєра», а тіла в морзі видають у пластикових пакетах.

 

В Ашгабаті столичні морги видають тіла померлих для поховання в поліетилені. «Тіло загортають у пластиковий пакет, зверху обгортають матерією, змоченою в хлорі, і тільки потім тіло видають родичам, щоб поховати», – повідомив 23 липня кореспондент видання.

Минулого тижня туркменські активісти створили сайт, де публікують неофіційну статистику про кількість людей, які померли в Туркменистані від COVID-19. Сайт повідомляє їхні імена, вік, адреси й інші подробиці. У списку зараз імена 60 людей.

 

Правда

Сенат США: російські олігархи обходили санкції за допомогою покупки картин

Російські мільярдери брати Аркадій і Борис Ротенберги використовували аукціони з продажу творів мистецтва для обходу американських санкцій, йдеться в доповіді Сенату США за підсумками дворічного розслідування.

Наближені до російського президента мільярдери з 2014 року перебувають під американськими санкціями. Їм заборонено здійснювати фінансові операції з компаніями в США. 

Однак, за даними Сенату, три фіктивні компанії, пов’язані з Ротенбергами, купили у приватних продавців і через аукціонні будинки в Сполучених Штатах твори мистецтва на суму 18 мільйонів доларів. А всього з моменту запровадження санкцій бізнесмени змогли зробити фінансових операцій на суму понад 90 мільйонів доларів.

Серед полотен, куплених Ротенбергами, сенатори називають роботи Жоржа Брака, Марка Шагала, Рене Магрітта.

 

Розслідувачі з’ясували, то бізнесмени діяли в США через арт-дилера з Москви і американського громадянина Григорія Бальцера. Він, як стверджується, теж діяв через фіктивну фірму. Таким чином Ротенберги придбали не менше ніж 16 картин, йдеться в доповіді.

Як зазначає The Wall Street Journal, аукціонні будинки досить м’яко ставляться до встановлення кінцевого покупця. Саме цією лазівкою, як стверджується, і скористалися Ротенберги.

Представники аукціонних будинків заявили, що покупки Бальцера не викликали запитань. Арт-дилер виступав як головний покупець і платив з особистих рахунків. Однак, за даними сенаторів, гроші на особисті рахунки Бальцера переводила одна з фіктивних фірм Ротенбергів. Адвокат Бальцера заявив, що його клієнт не має стосунку до російських мільярдерів.

Представник Ротенбергів назвав доповідь Сенату «повним абсурдом». За його словами, вони ніколи не використовували ніяких інструментів для обходу американських санкцій.

Аркадій і Борис Ротенберги є давніми знайомими президента Росії Володимира Путіна. У шкільні роки вони разом займалися дзюдо і самбо в одного тренера. У березні Путін присвоїв Аркадію Ротенбергу звання Героя праці «за особливі трудові заслуги в будівництві Кримського моста».