Правда

Становище в Білорусі: Мінськ і Москва засудили запрошення Тихановської виступити на зустрічі голів МЗС країн ЄС

Офіційні Мінськ і Москва майже одночасно засудили повідомлення про те, що кандидатка на посаду президента Білорусі і нині фактична лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська може виступити на засіданні Ради Європейського союзу в форматі міністрів закордонних справ країн ЄС, що має відбутися 21 вересня.

Як заявив речник МЗС Білорусі Анатолій Глаз, це стало б «нахабним і неприхованим втручанням у внутрішні справи» його країни і «повною неповагою до її громадян». За його словами, таким чином «реалізується курс на підрив суверенітету Білорусі», і позицію офіційного Мінська з цього питання вже довели до представника Євросоюзу в Білорусі і до «відповідних осіб» у Брюсселі.

Так само речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що «загравання ЄС-івських МЗС із самопризначеним представником білоруської опозиції і запрошення її до Брюсселя «на спілкування» – це складова сценарію втручання у внутрішні справи Білорусі».

Світлана Тихановська стала чільною суперницею чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка на президентських виборах 9 серпня. За офіційно оголошеними результатами, вона здобула близько 10 відсотків голосів, а Лукашенко близько 80 і був переобраний на шостий термін поспіль. І білоруська опозиція, і багато хто на Заході заявляє про численні фальсифікації і про невизнання офіційних результатів виборів. За деякими оцінками, насправді Тихановська в разі чесного підрахунку могла й перемогти на виборах у першому турі, але принаймні виходила б із Лукашенком у другий тур.

Наразі Тихановська, змушена виїхати з Білорусі, веде активну діяльність поза її межами. Зокрема, вона вже виступала через відеозв’язок на неформальній зустрічі Ради безпеки ООН, у Парламентській асамблеї Ради Європи, в Раді ООН із прав людини. Парламент Литви, до якої була змушена виїхати Тихановська, в політичній заяві, що не має прямих юридичних наслідків, назвав її «обраною білоруським народом лідеркою», а Лукашенка – «нелегітимним керівником Білорусі». А Європейський парламент в аналогічній політичній заяві назвав створену з ініціативи Тихановської Координаційну раду представників опозиції для передачі влади в країні «тимчасовим представництвом народу, який вимагає політичних змін».

Від дня виборів 9 серпня в Білорусі тривають щоденні масові протести, які влада Лукашенка жорстоко придушує. Через це її представникам загрожують міжнародні санкції, країни Балтії вже запровадили свої власні санкції. Натомість Росія підтримує владу чинного білоруського президента.

 

Правда

Білорусь: шестирічного сина затриманої активістки випустили з притулку

Шестирічного Артема – сина активістів «Європейської Білорусі» Олени Лазарчук та Сергія Мацкойта – випустили з притулку в столиці Білорусі Мінську. 17 вересня його зі школи забрали органи опіки після того, як мати не змогла забрати його вчасно після занять, оскільки її затримала поліція.

Дитину не забрали зі школи до 18:00. Після цього вчителі викликали органи опіки. За словами Лазарчук, співробітники школи не зателефонували ні батьку хлопчика, ні його повнолітній сестрі, ні бабусі, хоча й мали їхні контактні дані.

Наступного дня до Лазарчук прийшли з органів опіки. У притулку жінці сина не віддали й не дозволили його побачити, посилаючись на коронавірус.

14 вересня Генеральна прокуратура Білорусі погрожувала забирати дітей із сімей, якщо їх будуть брати з собою на акції протесту. Батькам загрожує як штраф, так і вилучення дитини, якщо органи опіки заявлять про соціально небезпечне положення дитини.

Правда

Навальний про наслідки отруєння: зовсім нещодавно я не впізнавав людей і не розумів, як розмовляти

Російський опозиційний політик Олексій Навальний повідомив, що після отруєння він зовсім не впізнавав людей.

«Усі поточні проблеми на кшталт того, що телефон в моїх руках даремний, як камінь, а налити собі водички перетворюється в цілий атракціон, – справжня дурниця», – розповіли на сторінці Навального у фейсбуці.

«Поясню. Зовсім нещодавно я не впізнавав людей і не розумів, як розмовляти. Щоранку до мене приходив лікар і говорив: «Олексію, я приніс дошку, давайте придумаємо, яке на ній написати слово». Це приводило мене в розпач, бо хоч я вже і розумів в цілому, чого хоче лікар, але не розумів, де брати слова», – додав Навальний.

У дописі політика йдеться, що зараз у нього трясуться ноги, коли він іде сходами.

«Так що багато проблем ще належить вирішити, але приголомшливі лікарі університетської Берлінської клініки «Шаріте» вирішили головну. Вони перетворили мене з «технічно живої людини» в того, хто має всі шанси знову стати Вищою Формою Істоти Сучасного Суспільства – людиною, яка вміє швидко гортати інстаграм і без роздумів розуміє, де ставити лайки», – зазначив росіянин.

Російський опозиційний політик Олексій Навальний 15 вересня опублікував у мережі Instagram перше своє фото після отруєння із німецької клініки «Шаріте», де він проходить лікування.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники.

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, у Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок». Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.

 

Правда

У США померла найстарша суддя Верховного суду

У США померла найстарша суддя Верховного суду, 87-річна Рут Бейдер Гінзбург. Її вважали лідеркою ліберального крила Верховного суду.

Гінзбург останнім часом боролася з раком підшлункової залози. У липні вона повідомила, що проходить курс хімотерапії.

Рут Гінзбург виросла в єврейській родині в Нью-Йорку. У 1993 році тодішній президент США Білл Клінтон призначив її суддею Верховного суду. Вона стала другою жінкою – суддею Верховного суду в історії США.  

Під час своєї роботи вона голосувала за захист прав жінок, права на аборти та розширення прав ЛГБТ-спільноти.

Під час своєї каденції президент США Дональд Трамп призначив двох членів Верховного суду: у 2017 році посаду здобув Ніл Ґорсач, а у 2018 – Бретт Кавано. Обох вважають консерваторами.

На думку аналітиків, Трамп намагатиметься призначити до суду ще одного консерватора замість Гінзбург. Таким чином, у Верховному судді більшість суддів матимуть консервативні погляди.

Верховний суд США складається з дев’яти суддів. Їх призначає президент за погодженням Сенату. Суддя отримує посаду довічно.

Правда

Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію щодо Білорусі, дві країни голосували «проти»

Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію щодо ситуації у Білорусі. «За» проголосували представники 23 держав, «проти» – двох (Еритреї та Венесуели), «утрималися» – 22.

У резолюції мовиться про численні факти знущань, викрадень, довільних висилок та сексуального насильства. Зазначається, що співробітники правоохоронних органів Білорусі застосовували насильство до мирних демонстрантів.

Країни-учасниці РПЛ ООН закликали «припинити застосування надмірної сили щодо мирних демонстрантів», покласти край «свавільним арештам», а також звільнити всіх «політв’язнів, журналістів, захисників прав людини» та інших затриманих під час протестів.

Рада ООН з прав людини закликав владу Білорусі «почати діалог з політичною опозицією, зокрема з Координаційною радою і громадянським суспільством», а також «виконувати зобов’язання відповідно до норм у галузі прав людини».

 

Раніше 18 вересня кандидат у президенти Білорусі Світлана Тихановська по відеозв’язку взяла участь у засіданні Ради з прав людини ООН. Вона заявила, що те, що відбувається у Білорусі є порушенням Загальної декларації прав людини, і закликала міжнародну спільноту негайно втрутитися.

Експерт ООН з прав людини в Білорусі Анаіс Марен назвала ситуацію в країні «катастрофічною». Як повідомило агентство AFP, експерту ООН відомо про півтисячі заяв про катування та про тисячі випадків побиття.

 

17 вересня Європарламент ухвалив резолюцію про ситуацію в Білорусі. Депутати відкинули оголошені офіційним Мінськом результати «так званих президентських виборів».

Європейські законодавці засуджують залякування, переслідування та непропорційне застосування сили проти учасників страйків у низці білоруських підприємств, а також щодо членів створеної опозицією після виборів Координаційної ради з передачі влади. Європарламент вітає цю раду в якості тимчасового представника інтересів білоруського народу, який виступає за свободу і демократичні зміни.

У резолюції Європарламенту наголошується, що законодавчий орган ЄС не буде визнавати Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі після закінчення його нинішнього терміну 5 листопада 2020 року.

Правда

Посли держав ЄС у Мінську підтримали політв’язнів

Європейські дипломати висловили солідарність з політичними в’язнями у Білорусі і попередили, що на знак солідарності будуть приносити на зустрічі з представниками білоруської влади список активістів, які перебувають під вартою.

Посли європейських держав також закликали чинний уряд Білорусі почати діалог з опозицією, та поважати права і свободи білоруських громадян. Дипломати вважають за необхідне, щоб влада дотримувалася демократичні процедури, на яких наполягають мешканці Білорусі, повідомило Міжнародне французьке радіо.

Раніше 18 вересня кандидат у президенти Білорусі Світлана Тихановська по відеозв’язку взяла участь у засіданні Ради з прав людини ООН. Вона заявила, що те, що відбувається у Білорусі є порушенням Загальної декларації прав людини, і закликала міжнародну спільноту негайно втрутитися.

 

Експерт ООН з прав людини в Білорусі Анаіс Марен назвала ситуацію в країні «катастрофічною». Як повідомило агентство AFP, експерту ООН відомо про півтисячі заяв про катування та про тисячі випадків побиття.

17 вересня Європарламент ухвалив резолюцію про ситуацію в Білорусі. Депутати відкинули оголошені офіційним Мінськом результати «так званих президентських виборів».

Європейські законодавці засуджують залякування, переслідування та непропорційне застосування сили проти учасників страйків у низці білоруських підприємств, а також щодо членів створеної опозицією після виборів Координаційної ради з передачі влади. Європарламент вітає цю раду в якості тимчасового представника інтересів білоруського народу, який виступає за свободу і демократичні зміни.

 

У резолюції Європарламенту наголошується, що законодавчий орган ЄС не буде визнавати Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі після закінчення його нинішнього терміну 5 листопада 2020 року.