Правда

США: Чи перетвориться ніч виборів на місяць очікування? (відео)

Через те, що на президентських виборах у США нині поштою надходять десятки мільйонів голосів, результат від 3 листопада може стати неостаточним. Наступні дні, тижні, ба більше місяць, можуть бути напововнені юридичними чварами, перерахунками голосів і заявами про шахрайство. Яким може бути результат виборів наступного президента Сполучених Штатів – у відео Радіо Свобода.

Правда

Франція: у Ліоні поранений православний священник 

У французькому Ліоні нападник поранив з вогнепальної зброї священника, коли той закривав церкву, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Священник у тяжкому стані, йому надають першу медичну допомогу на місці. Район перекритий, поліція шукає нападника.

Новина доповнюється…

Правда

Кількість виявлених випадків COVID-19 у світі перевищила 45 мільйонів

Станом на 31 жовтня у світі кількість підтверджених випадків захворювання на COVID-19 перевищила 45,6 мільйона. Про це свідчать дані Університету Джонса Гопкінса.

Одужали від початку пандемії більш ніж 29,7 мільйона, померли майже 1,2 мільйона людей.

 

Найбільше інфікованих виявили у США (понад 9 мільйонів хворих, 229,7 тисячі померли), Індії (8,1 мільйона хворих, 121,6 тисячі померли) та Бразилії (5,5 мільйона хворих, 159,4 тисячі померли).

Більше мільйона хворих на COVID-19 виявили у Росії, Франції, Іспанії, Аргентині та Колумбії.

Як зазначає Reuters, з моменту виявлення перших випадків коронавірусного захворювання у Китаї у грудні 2019 року, випадки COVID-19 підтвердили у понад 210 країнах та територіях.

Від початку пандемії в Україні виявлено понад 387 тисяч інфікованих коронавірусом, померли 7 196 людей, одужали – майже 159 тисяч. Минулої доби встановлено черговий рекорд – 8 752 нових хворих.

Правда

Кількість жертв землетрусу у Греції та Туреччині зросла до 26, пошукові роботи тривають

Кількість загиблих внаслідок землетрусу у Туреччині та Греції зросла до 26, пошукові роботи тривають.

Постраждали в результаті стихійного лиха понад 800 людей.

Найбільше постраждало турецьке місто Ізмір. Там загинули 24 людини, травми отримали більш ніж 700.

На грецькому острові Самос загинули двоє підлітків.

Магнітуда землетрусу, за оцінкою Геологічної служби США, що є одним із провідних у світі сейсмологічних моніторів, склала 7,0. Турецькі сейсмологи оцінили її як 6,6, грецькі як 6,7.

І Туреччина, і Греція розташовані на лініях тектонічних зсувів, і землетруси в них стаються часто. Зокрема, в січні 2020 року понад 30 людей загинули і понад 1600 були травмовані внаслідок землетрусу на сході Туреччини, в провінції Елазиг. У липні 2019 року через землетрус залишилися без електроенергії значні частини столиці Греції Атен. Одним із найбільш смертоносних був останнім часом землетрус 1999 року, який вразив турецьке місто Ізміт неподалік Стамбулу – тоді загинули близько 17 тисяч людей.

Правда

У Туреччині і на грецькому острові вдарив сильний землетрус, принаймні 19 загиблих

Місто Ізмір на заході Туреччини і розташований неподалік грецький острів Самос в Егейському морі вразив сильний землетрус, унаслідок якого наразі повідомляють про 19 загиблих і понад 700 поранених чи травмованих.

Магнітуда землетрусу, за оцінкою Геологічної служби США, що є одним із провідних у світі сейсмологічних моніторів, склала 7,0. Турецькі сейсмологи оцінили її як 6,6, грецькі як 6,7.

Додаткові руйнування після самого землетрусу спричинили на узбережжі високі припливні хвилі, що виникли внаслідок землетрусу на кшталт цунамі і затопили значні території.

 

У майже 3-мільйонному Ізмірі, третьому найбільшому місті Туреччини, повідомляють на цей час про 17 загиблих, із яких одна людина втонула, і 709 поранених чи травмованих. Там кажуть про 4 повністю зруйновані будинки і понад 10 значною мірою зруйнованих, іще багато будівель тією чи іншою мірою пошкоджені.

На острові Самос із його 45-тисячним населенням повідомляють про двох загиблих підлітків, яких завалила зруйнована стіна, і принаймні про 19 травмованих.

І Туреччина, і Греція розташовані на лініях тектонічних зсувів, і землетруси в них стаються часто. Зокрема, в січні 2020 року понад 30 людей загинули і понад 1600 були травмовані внаслідок землетрусу на сході Туреччини, в провінції Елазиг. У липні 2019 року через землетрус залишилися без електроенергії значні частини столиці Греції Атен. Одним із найбільш смертоносних був останнім часом землетрус 1999 року, який вразив турецьке місто Ізміт неподалік Стамбулу – тоді загинули близько 17 тисяч людей.

Правда

Щонайменше 14 людей загинули через землетрус в Туреччині і Греції

Потужний землетрус вдарив по турецькому узбережжю Егейського моря та грецькому острову Самос 30 жовтня – щонайменше 14 людей загинули, сотні отримали поранення.

За даними турецької влади, у місті Ізмір – третьому за розміром місті Туреччини, де живе близько 3 мільйони людей – загинули 12 мешканців, 400 поранені.

Також двоє підлітків загинули через падіння стіни на Самосі, повідомляє влада Греції. Ще восьмеро людей потрапили до лікарень із пораненнями.

Землетрус спровокував невелике цунамі. Вода затопила один з районів Ізміра та порт у Самосі, пошкодивши кілька будівель.

Губернатор Ізміра Явуз Селім Косґер повідомив, що чотири будівлі в місті зруйновані, ще десять – обрушилися. Інші будинки зазнали менших пошкоджень.

Читайте також: В Ірані стався землетрус магнітудою 5,1

За даними Геологічної служби США, землетрус сягнув магнітуди в 7. Його можна було помітити і в столицях обох держав – Афінах і Стамбулі. Туреччина, своєю чергою, оцінює магнітуду землетрусу в 6,6, Греція – в 6,7.

Обидві країни розташовані на тектонічних зламах і часто потерпають від землетрусів.

В лютому 2020 року дев’ятеро людей загинули через землетрус у турецькій провінці Ван. Ще кілька людей отримали поранення.

Правда

В Женеві почалися переговори за участі представників Вірменії та Азербайджану

Дипломати Азербайджану та Вірменії почали зустрічі з міжнародними медіаторами в Женеві в спробі укласти угоду, яка зможе покласти край бойовим діям у спірному регіоні Нагірний Карабах після того, як попередні три домовленості про перемир’я провалилися.

Міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян 30 жовтня зустрівся з представниками Мінської групи медіації – Росії, Франції та Сполучених Штатів. Після цього голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов провів окрему зустріч з міжнародними дипломатами.

Наразі невідомо, чи Мнацаканян та Байрамов планують зустрічатися особисто.

Читайте також: Азербайджан передав Вірменії тіла 29 загиблих військових – міноборони Вірменії

Переговори мали початися днем раніше, але їх відтермінували після того, як у Нагірному Карабасі знову спалахнули сутички.

Попри передачу азербайджанською стороною тіл 29 загиблих вірменських військових, сторони продовжують обвинувачувати одне одного в порушенні перемир’я.

Мінська група заявила, що під час зустрічі в Женеві планується «обговорити, досягнути угоди і почати впроваджувати всі кроки, необхідні для досягнення мирного врегулювання в конфлікту в Нагірному Карабасі, відповідно до таймлайну, який ще належить узгодити».

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах». Її не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом. Але після цього сторони обмінювалися звинуваченнями в порушенні перемир’я.

 

Правда

ЄС запровадить санкції проти Лукашенка і нової групи посадовців із Білорусі наступного тижня

Європейський союз має розширити свої санкції на додаткову групу білоруських посадовців, а також особисто на Олександра Лукашенка, наступного тижня, повідомив редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, раніше багатолітній кореспондент радіо в Брюсселі, який і далі стежить за подіями в Євросоюзі.

Як написав він у твітері, посли країн-членів Євросоюзу в Брюсселі мають схвалити запровадження візових заборон і замороження активів Олександра Лукашенка і ще 14 білоруських громадян у середу, 4 листопада, а остаточно затвердити їх мають наприкінці наступного тижня, 6 листопада.

Розширення санкцій на подальших чільних посадовців Білорусі, а також на Лукашенка в ЄС принципово узгодили 12 жовтня, відтоді ці санкції готували робочі групи ЄС.

2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив перший пакет санкцій, наразі проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

У переліку на цей час іще немає Олександра Лукашенка – але в Євросоюзі раніше наголошували, що нині чинний список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Про ці санкції в ЄС у принципі домовилися ще в серпні, але їхнє запровадження кілька разів відкладалося з різних причин, не пов’язаних із подіями в Білорусі. За той час список розширився з 12 осіб у перших його версіях до нинішніх 40.

Під санкції потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.

Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від списків ЄС, є і прізвище Лукашенка.

Крім того, про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.

А після рішення ЄС також і США запровадили свої нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. У санкційних списках США Лукашенко вже перебуває ще з 2006 року.

І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.

Правда

Лукашенко погрожує учасникам протестів: «у полон нікого не беремо»

Олександр Лукашенко, якого ЦВК Білорусі проголосив переможцем президентських виборів, заявив про перехід учасниками протестів «червоних ліній». Про це він сказав на зустрічі з керівництвом Міністерства внутрішніх справ Білорусі 30 жовтня, інфіормує державна інформагенція «Белта».

«Від сьогодні, особливо в квартирах громадян, куди вони ховаються, ми в полон нікого не беремо… Якщо хтось доторкнеться до військовослужбовця, він повинен піти звідти щонайменше без рук», – сказав Лукашенко і додав, що відступати не збирається.

Лукашенко попередив про відрахування студентів, якщо вони далі виходитимуть на несанкціоновані акції.

Студенти щонайменше дев’яти білоруських вишів першими підтримали оголошений опозицією загальнонаціональний страйк із вимогою відставки Лукашенка, коли 26 жовтня закінчився термін так званого «народного ультиматуму».

30 жовтня, за інформацією незалежного порталу Tut.By, у багатьох вишах відбуваються акції на підтримку студентів та викладачів, яких відраховують і звільняють через громадянську позицію. Зокрема, понад 60 співробітників Академії мистецтв, у тому числі проректор із навчальної роботи Олена Бохан, вимагали відновити відрахованих студентів. У їхньому листі йдеться, що політична криза може бути вирішена тільки шляхом діалогу, який неможливий, якщо влада використовує методи жорсткого переслідування громадян.

До страйку продовжують приєднуватися працівники білоруських підприємств. Число протестувальників поповнили працівники БМЗ і «Білоруськалій». Керівництво заводів за це загрожує звільненням. Влада стверджує, що роботу великих підприємств страйк не зупинив.

Масові протести в Білорусі тривають із 9 серпня, коли в країні відбулися президентські вибори, переможцем яких був оголошений Лукашенко. Учасники виступів вважають, що результати були сфальсифіковані на його користь і називають переможцницею голосування колишню кандидатку від опозиції Світлану Тихановську.

За час протестів щонайменше четверо людей загинули, шестеро вважаються зниклими безвісти. Точна кількість постраждалих і затриманих досі невідома, але ідеться про тисячі людей.

Правда

Франція вислала 14 радикально налаштованих іноземців

Франція за останній місяць вислала 14 радикально налаштованих іноземців, повідомив міністр внутрішніх справ країни Жеральд Дарманен в інтерв’ю радіостанції RTL. За його словами, найближчим часом будуть депортовані ще 18 осіб.

Раніше МВС Франції повідомило, що під наглядом влади знаходяться понад чотири тисячі іноземців, підозрюваних у поширенні радикальних ідей. Понад 200 з них очікують на депортацію.

Дарманен також повідомив, що виходець із Тунісу, який убив трьох людей у Ніцці 29 жовтня, не був у полі уваги французьких і європейських правоохоронних органів і не просив у влади про статус біженця. За даними агентства AFP, він прибув до Італії морем наприкінці вересня. У жовтні він отримав припис залишити країну і переїхав до Франції.

Ще одна атака 29 жовтня сталася в Авіньйоні. Зловмисник із ножем погрожував поліцейським і перехожим. Його вбили під час затримання.

У Франції оголошений максимальний рівень терористичної загрози.

Атаки в Ніцці та Авіньйоні відбулися через два тижні після жорстокого вбивства неподалік Парижа вчителя Самюеля Паті. Викладач обговорював із учнями свободу слова і показав на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. Підозрюваний у вбивстві – етнічний чеченець із Москви Абдулах Анзоров заявив, що «стратив» педагога за образу пророка.

Президент Франції Емманюель Макрон назвав напад «ісламістським терактом» і закликав до захисту світських цінностей Французької республіки від радикального ісламу. Заяви Макрона викликали обурення і протести серед деяких мусульман.

Правда

Емомалі Рахмон розпочав п’ятий термін на посаді президента Таджикистану

У Таджикистані 30 жовтня відбулася церемонія інавгурації новообраного президента Емомалі Рахмона, повідомляє таджицька служба Радіо Свобода.

Рахмону вручили президентські символи – штандарт, знак, орден «Зірка президента Таджикистану» першого ступеня і посвідчення президента, після чого він уп’яте склав присягу президента.

Рахмон у своїй програмній промові пообіцяв, що в найближчі сім років Таджикистан досягне повної енергетичної незалежності і стане транзитною країною. Інший стратегічним завданням, за його словами, залишається гарантування продовольчої безпеки країни.

 

Після цього Рахмон прийняв парад, у якому брали участь понад 7 тисяч військовослужбовців, співробітників силових структур і курсантів військових навчальних закладів.

Вибори президента Таджикистану відбулися 11 жовтня. У них, за даними ЦВК країни, Емомалі Рахмон набрав понад 90% голосів. Єдина опозиційна Соціал-демократична партія традиційно вирішила бойкотувати вибори, заявляючи, що за нинішньої влади в Таджикистані голосування не може бути чесним.

Рахмон править Таджикистаном із 1992 року. Парламент Таджикистану в грудні 2015 року затвердив законопроєкт «Про засновника миру і єдності і Лідера нації», офіційно проголосивши Рахмона довічним лідером таджиків. Цей статус дає Рахмону право балотуватися на посаду глави держави без обмеження числа термінів.

Крім того, згідно з цим законом, його родина і майно отримують право недоторканності. Зокрема, законопроєкт назавжди звільняє Емомалі Рахмона від притягнення до відповідальності за дії, вчинені ним у період президентства.