Правда

Білорусь: правозахисники публікують імена десятків затриманих на недільному марші

Білоруський правозахисний центр «Весна» оприлюднила імена десятків затриманих учасників недільних акцій протесту. За даними правозахисників, наразі відомо вже про майже 70 затриманих у різних містах.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, найбільше затриманих цього разу в регіонах Білорусі. Особливо жорстке поводження силовиків із протестувальниками зафіксована в Лодзі, Гродному, Борисові, Бресті, Новополоцьку.

Серед затриманих щонайменше троє журналістів: фотографи Дмитро Дмитрієв з газети «Новий час» і Святослав Зоркий з «Комсомольської правди в Білорусі» з Мінська та Зміцер Казакевич з Вітебська.

25 жовтня, на 78-й день протесту, в столиці Білорусі Мінську та інших містах країни, люди вийшли на вулиці на підтримку так званого «народного ультиматуму».

 

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.

Тихановська вказала, що якщо до 25 жовтня вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня буде розпочато національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.

 

Правда

Білорусь: силовики застосовують проти протестувальників світлошумові гранати

Білоруські силовики розганяють протестувальників, які підійшли до Палацу незалежності в Мінську, світлошумовими гранатами. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

За даними журналістів, вибухи чутно одразу в кількох місцях на вулиці Орловській в білорській столиці. Міліція виставила кордон біля будівлі Центрального районного управління внутрішніх справ. Коли протестувальники спробували його обійти, їх закидали світлошумовими гранатами.

Видання «Наша Нива» з місця подій повідомляє про одного потерпілого, якому осколками гранати пошкодило ногу. Йому допомогли вийти з небезпечної зони.

Читайте також: Білорусь: правозахисники публікують імена десятків затриманих на недільному марші

Також потужні вибухи та яскраві спалахи помітили біля Республіканського науково-практичного центру «Мати та дитина». Люди розбігаються по сусідніх подвір’ях, за ними переслідують силовики.

Свідки повідомляють, що невідомі в балаклавах кинули з мікроавтобусу невідомий снаряд в колону людей. Він не вибухнув, а лише задимився.

Крім того, кореспондент російської «Нової газети» зафіксував використання гумових куль і щонайменше одного постраждалого від них.

Поліція Мінська підтвердила використання світлошумових гранат, заявивши, що спеціальні засоби використовувалися для «припинення незаконних дій» протестуючих.

 

 

25 жовтня, на 78-й день протесту, в столиці Білорусі Мінську та інших містах країни, люди вийшли на вулиці на підтримку так званого «народного ультиматуму».

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.

Тихановська вказала, що якщо до 25 жовтня вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня буде розпочато національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.

 

Правда

Договір про заборону ядерної зброї вступить в силу наприкінці січня – ООН

Міжнародний договір про заборону ядерної зброї вступить в силу наприкінці січня після того, як його ратифікує 50-та країна. Станеться це 22 січня, повідомили у канцелярії генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріш.

Гондурас ратифікував угоду 24 жовтня. А це означає, що договір може набрати чинності через 90 днів, йдеться в заяві Міжнародної кампанії за заборону ядерної зброї (ICAN).

«50 країн, які ратифікували цей Договір, демонструють справжнє лідерство у встановленні нової міжнародної норми, згідно з якою ядерна зброя є не тільки аморальною, а й незаконною», – заявила виконавча директорка ICAN Беатріс Фін.

Президент Міжнародного комітету Червоного Хреста Петер Маурер, у свою чергу, назвав це «перемогою людства».

Читайте також: Ядерні держави модернізують арсенали попри зменшення кількості боєголовок – SIPRI

Договір про заборону ядерної зброї, який забороняє використання, розробку, виробництво, випробування, розміщення, накопичення запасів і загрозу застосування такої зброї, був схвалений Генеральною асамблеєю ООН в липні 2017 року за погодженння 122 країн. Група ядерних держав, в тому числі США, Великобританія, Франція, Китай і Росія, не підписали договір.

Правда

У Сербії через чотири місяці після виборів оприлюднили імена нових міністрів

Премʼєр-міністр Сербії Ана Брнабич, яка займала цю посаду й протягом минулих чотирьох років, оприлюднила імена нових міністрів. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, це відбулося через чотири місяці після виборів, які пройшли в країні 21 червня.  Абсолютну більшість депутатських місць здобула правоцентристська Сербська прогресивна партія (СПП), яку очолює глава держави Александар Вучич.

Вперше після розвалу Югославії й відновлення незалежності Сербії в парламенті немає жодного представника опозиції, оскільки деякі опозиційні партії бойкотували вибори, інші не подолали 3-відсодковий барʼєр. Своїх представників мають мадярська та босняцька нацменшини, також Соціалістична партія, що й дотепер була представлена в уряді. Лідера соціалістів Івіцу Дачича, який був міністром закордонних справ, обрали спікером парламенту.

Імена нових членів уряду Брнабич оприлюднила не в парламенті, як це практикували раніше, а на сесії Головного комітету владної партії. Вона не пояснила чому з формуванням уряду зволікали понад 100 днів. В новому уряді будуть 23 міністри, в тому числі 11 жінок. Брнабич зазначила, що в складі кабінету буде шість позапартійних політичних діячів. Однак, всі вони є прихильниками СПП й глави держави.

Читайте також: У новому скликанні парламенту Сербії немає жодного опозиціонера

Міністром закордонних справ стане Нікола Селакович, який досі був генеральним секретарем президента Вучича. Міністр внутрішніх справ Небойша Стефанович очолить Міноборони, а міністром внутрішніх справ стане Александар Вулин, котрий досі був міністром оборони. Відтак всі ключові посади займатимуть найближчі співробітники президента Сербії.

Новий уряд формально мають обрати на сесії парламенту наступного тижня.

 

Правда

Помпео провів телефонну розмову із Лукашенком

Держсекретар США Майк Помпео провів телефонну розмову із Олександром Лукашенком, який утримує владу в країні, попри протести громадян з вимогою визнати неправдивими результати останніх президентських виборів в країні.

У Держдепартаменті США Радіо Свобода 24 жовтня повідомили, що Майк Помпео зажадав звільнення білорусько-американського політтехнолога Віталія Шклярова, затримання якого уряд США вважає «несправедливим».

«Держсекретар закликав до повного звільнення і негайного виїзду з Білорусі незаконно затриманого громадянина США Віталія Шклярова і підтвердив підтримку США демократичних прагнень народу Білорусі», – заявив представник Держдепартаменту.

Шкляров, який працював над кампаніями колишнього президента США Барака Обами і сенатора Берні Сандерса, був затриманий наприкінці липня під час відвідин родини в Білорусі. Нещодавно він був звільнений під домашній арешт і обмежений в поїздках – до суду – за звинуваченнями у буцімто підготовці масових заворушень. Сам він це заперечує.

24 жовтня білоруське державне інформаційне агентство БЕЛТА надало іншу версію телефонної розмови Лукашенка і Помпео. Лукашенко, згідно з цим повідомленням, нібито сказав Помпео, що в Білорусі відбувається «національний діалог».

«Глава держави підкреслив, що Росія є головним союзником, особливо відзначивши підтримку, яку вона надає в нинішній період. Разом з тим, як зазначалося, Росія не втручається у внутрішні справи Білорусі. При цьому країни готові спільно реагувати при виникненні на зовнішні загрози», – цитує БЕЛТА пресслужбу президента Білорусі.

У Білорусі 9 серпня пройшли президентські вибори, на яких, за офіційними твердженнями, вшосте поспіль переміг Олександр Лукашенко. Значне число громадян країни, як і політиків і державних керівників інших країн світу, не погодилися з озвученими ЦВК результатами, які вважають сфальсифікованими. Акції протесту проти оголошених результатів і з вимогами відходу Лукашенка тривають у Білорусі з самого дня виборів. Силові органи вдаються до репресій проти незгодних.

Країни світу, серед них Україна, і міждержавні об’єднання заявляють, що надалі не вважають Лукашенка за легітимного президента країни.

Правда

У помічника віцепрезидента США – позитивний тест на COVID-19

Керівник апарату віцепрезидента США Майка Пенса Марк Шорт отримав позитивний результат на COVID-19. Прессекретар Пенса Девін О’Меллі заявив 24 жовтня, що і у віцепрезидента, і у його дружини Карен ткст негативний.

Повідомляється, що Шорт, який є найближчим помічником Пенса, пішов на карантин, визначаються контактні з ним особи. Раніше у старшого політичного радника віцепрезидента також було виявлено коронавірус.

Речник Майка Пенса повідомив, що віцепрезидент продовжить працювати за графіком передвиборчої кампанії за трохи більше ніж тиждень до виборів 3 листопада.

Пенс очолює робочу групу Білого дому щодо коронавірусу.

Президент Дональд Трамп отримав позитивний результат на COVID-19 на початку цього місяця на тлі спалаху, що вразив близько двох десятків людей, пов’язаних із Білим домом.

Президент США повідомив, що одужав, і бере активну участь у передвиборчій кампанії.

Правда

Франція депортувала босняків, які поголили дівчині голову через її кохання з сербом

Франція депортувала родину босняків-мусульман, які силою поголили голову 17-річній дівчині через те, що вона хотіла одружитися з сербом-християнином, повідомив 24 жовтня міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен.

Як мовиться в оприлюдненій ним заяві уряду для преси, видворення п’яти членів цієї родини з території Франції настало через «неприйнятну поведінку» цієї родини в серпні, а саме побиття і голення ними неповнолітньої, закоханої в серба іншої віри.

Згадану неповнолітню взяли під опіку соціальної служби, а після досягнення повноліття вона отримає дозвіл на мешкання у Франції, мовиться в повідомленні.

Боснійська прикордонна поліція в Сараєві підтвердила Радіо Свобода, що названа родина прибула до міжнародного летовища Сараєва спеціальним рейсом у супроводі французької поліції.

Батьків дівчини арештували 23 жовтня – суд у місті Безансоні визнав їх винними в насильстві щодо неповнолітньої особи. Їм також заборонений в’їзд на територію Франції протягом п’яти років.

Разом із батьками депортували і трьох братів і сестер дівчини.

А її дядька і тітку засудили у Франції до позбавлення волі. Їм, як і депортованим батькам дівчини, присудили рік позбавлення волі з відкладенням виконання вироку на чотири місяці (різновид умовного покарання). Але цих двох не видворили, бо вони вже мають у Франції статус біженця.

Інші члени родини дівчини прибули з нею до Франції 2018 року, але їм у статусі біженця минулого року відмовили.

За повідомленнями, коли родина дівчини дізналася про її «непідхожого» коханого, 20-річного серба, її побили, а потім один із чоловіків поголив їй голову. Медичне обстеження констатувало в неї численні забиття, а також переломи ребер.

В ісламі гоління голови жінкам без крайньої необхідності різко засуджується, а коли це робиться силою, це ознака ганьби.

Правда

США: Трамп достроково проголосував на виборах президента – за себе

Президент США Дональд Трамп достроково проголосував 24 жовтня на президентських виборах, основний день яких у США цього разу – 3 листопада.

Як сказав він після того, як віддав свій голос на дільниці в штаті Флорида, недалеко від свого приватного клубу Мар-а-Лаґо, «я проголосував за такого собі Трампа». Раніше Трамп голосував у Нью-Йорку, де мав зареєстроване основне місце мешкання, але минулого року він змінив його на Флориду.

У момент голосування Трамп був у масці, але відразу зняв її, вийшовши до журналістів і кількох сотень прихильників, які вітали його вигуками «Ще чотири роки!»

Попереднього дня, 23 жовтня, Трамп провів у Флориді кілька передвиборчих зустрічей. Він намагається збільшити свою підтримку після дебатів із суперником Джо Байденом 22 жовтня, які в його команді вважають сприятливими для нього (хоча кілька опитувань громадської думки після дебатів віддали перевагу в них Байденові).

Наступними днями він планує подальшу інтенсивну низку зустрічей у вирішальних штатах, які можуть врешті віддати голоси кожному з головних кандидатів.

Натомість його суперник Байден цими днями не такий активний і продовжує критикувати те, як Трамп протистояв коронавірусній пандемії, що вже забрала життя понад 224 тисяч американців, уразила економіку і залишила мільйони людей без роботи.

Байден заявляє, що Трамп «перестав займатися Америкою» і нині, більш ніж через вісім місяців від початку кризи, «досі не має плану, він здався». За словами колишнього віцепрезидента, він не має наміру «закривати країну», але збирається «закрити вірус». Він обіцяє в разі обрання якнайшвидше провести через Конгрес новий пакет допомоги і заохотити штати і місцеві влади запроваджувати обов’язкове носіння масок.

Трамп же продовжує захищати те, як він діє у відповідь на пандемію, і запевняє своїх виборців, що вона ось-ось закінчиться найближчим часом, а Байден, мовляв, завищує свої оцінки кризи, щоб залякати американців і змусити їх голосувати за нього.

Тим часом у США числа шпиталізованих і померлих через COVID-19 продовжують швидко зростати. Якщо нинішні тенденції в країні збережуться, до лютого число померлих від захворювання перевищить 500 тисяч, прогнозує Університет Вашингтона. Водночас, за словами дослідників, якщо 95 відсотків американців почнуть носити маски, кількість померлих зменшиться на 70 тисяч.

Цього року через пандемію у США вже тим чи іншим способом (особисто, поштою тощо) достроково проголосували понад 56,5 мільйона виборців із загалом близько 240 мільйонів тих, хто має право голосу, що є рекордною кількістю за останнє століття.

За опитуваннями, на цей час Трамп відстає від Байдена приблизно на 8 відсотків. Але він усе ще має шанс перемогти, якщо здобуде більшість у низці вирішальних штатів і через двоступеневу систему виборів у США здобуде таким чином загалом понад половину голосів членів колегії виборників, хоча й може програти за підрахунком загальнонародного голосування. Так, зокрема, сталося чотири роки тому, коли Дональд Трамп набрав по США загалом менше голосів, ніж його тодішня суперниця Гілларі Клінтон, але за голосами виборників став президентом.

Правда

Білорусь: правозахисники повідомляють принаймні про 16 затриманих у Мінську в день чергового «Жіночого маршу»

У Білорусі правозахисники повідомляють принаймні про 16 затриманих у Мінську в день чергового «Жіночого маршу». Правозахисний центр «Весна» публікує їхні імена.

Принаймні сім із них уже відпустили. Серед затриманих і потім відпущених – і троє працівників знімальної групи британського телеканалу Sky News: громадянка Великої Британії, громадянка Росії і єдиний затриманий цього дня чоловік, теж громадянин Росії.

За повідомленнями, затримання почалися ще до початку ходи, коли затримували жінок, які йшли з парасольками в біло-червоно-білих кольорах національного прапора Білорусі – нинішня влада переслідує за використання такої символіки і попри те, що вона не заборонена офіційно, але ця заборона існує на практиці.

У марші взяли учать, за різними оцінками, від кількох сотень до кількох тисяч жінок. Багато з них були саме з такими парасольками.

«Жіночі марші» проводять у Мінську щосуботи вже кілька тижнів. Іще масовіші акції відбуваються по неділях.

У Білорусі 9 серпня пройшли президентські вибори, на яких, за офіційними твердженнями, вшосте поспіль переміг Олександр Лукашенко. Значне число громадян країни, як і політиків і державних керівників інших країн світу, не погодилися з озвученими ЦВК результатами, які вважають сфальсифікованими. Акції протесту проти оголошених результатів і з вимогами відходу Лукашенка тривають у Білорусі з самого дня виборів щодня. Силові органи вдаються до репресій проти незгодних.

Країни світу, серед них Україна, і міждержавні об’єднання заявляють, що надалі не вважають Лукашенка за легітимного президента країни.

 

Правда

У Нагірному Карабасі тривають бої

 

У Нагірному Карабасі, що є наразі непідконтрольною Баку частиною Азербайджану, тривали бої між силами місцевих вірмен і, можливо, сусідньої Вірменії, з одного боку, і Азербайджану, з іншого.

Наступ азербайджанських військ триває й наступного дня по тому, як 23 жовтня міністри закордонних справ Азербайджану Джейхун Бахрамов і Вірменії Зограб Мнацаканян зустрічалися окремо з державним секретарем США Майком Помпео в Вашингтоні.

Із Баку і Єревану надходять суперечливі повідомлення про нинішні бої.

Серед іншого, Міністерство оборони Азербайджану заявило на своєму сайті, що його сили збили вдень 24 жовтня вірменський бойовий літак. Фактична адміністрація самопроголошеного Нагірного Карабаху, яка діє на непідконтрольній Баку території країни, не має власних бойових літаків.

Але в Міністерстві оборони Вірменії його речниця Шушан Степанян заявила, що це твердження «цілком неправдиве».

Обидві сторони не подали ніяких доказів на підтвердження своїх заяв.

Конфлікт у Нагірному Карабасі і прилеглих до нього районах Азербайджану, які з початку 1990-х років контролювали підтримувані Єреваном сили місцевих карабаських вірмен, загострився наприкінці вересня. Азербайджан розпочав масштабний наступ із метою відновити контроль над регіоном, що становить приблизно 20% від його міжнародно визнаної території.

Про повну підтримку дій Баку заявила Туреччина; натомість Росія, що є традиційним союзником Вірменії і пов’язана з нею договором про колективну безпеку, заявляє, що бої тривають поза територією Вірменії, тому договір тут незастосовний. Самопроголошену «Нагірно-Карабахську республіку», або ж «республіку Арцах», не визнає ніхто в світі – навіть Вірменія, яка надає регіонові значну підтримку.

У конфлікті через Нагірний Карабах, частину території Азербайджану, населену переважно вірменами за національністю, який спалахнув іще в останні роки існування СРСР і переріс у справжню війну в 1991–1994 роках, загинули близько 30 тисяч людей. Відтоді Азербайджан не контролює не лише власне Нагірний Карабах, а й деякі інші свої прилеглі території. Вірменські сили назвали їх «буферною зоною», Баку всю нині непідконтрольну йому територію країни вважає за окуповану Вірменією.

І Баку, і Єреван, попри вже два офіційно оголошені тимчасові перемир’я і переговори про розв’язання конфлікту, повідомляють про продовження обстрілів. У Нагірному Карабасі заявили, що від кінця вересня в боях загинуло понад 800 військових-вірмен. Азербайджан свої військові втрати не розкриває, повідомляючи лише про десятки жертв серед цивільних.