Правда

У Франції відбулися акції проти обмеження свободи інформації

У суботу, 28 листопада, у багатьох містах Франції відбулися багатолюдні маніфестації проти закону «про глобальну безпеку». Як повідомило Міжнародне французьке радіо (RFI), в останні дні наростало напруження навколо 24-ї статті закону, яка забороняє фотографувати поліцейських під час виконання ними службових обов’язків.

За даними Міністерства внутрішніх справ, близько 46 000 чоловік пройшли маршем в Парижі і 133 000 людей брали участь у протестах по всій країні.

Як повідомляє AFP з посиланням на поліцію, в Парижі зчинилось кілька пожеж, горіли машини, кіоск і пивний ресторан. У поліції зазначили, що протестувальники не дозволили пожежним гасити пожежу. Затримано дев’ять осіб.

Деякі протестувальники закидали камінням співробітників сил безпеки, які у відповідь застосували сльозогінний газ і водомети, повідомляє AFP.

Міністр внутрішніх справ Франції Джеральд Дарманен засудив «неприйнятне» насильство щодо поліції, заявивши, що 37 співробітників сил безпеки були поранені по всій країні. Інші акції протесту відбулися в Бордо, Ліллі, Монпельє і Нанті.

 

Спроби влади розширити повноваження поліції і обмежити права журналістів викликають невдоволення багатьох французів. Особливо гнівна реакція з’явилася в соціальних мережах після опублікування кадрів жорсткого розгону мігрантів на площі Республіки 23 листопада. Не менше обурення викликало побиття музичного продюсера Мішеля Зеклера у його студії в Парижі.

Статтю 24 схвалили профспілки співробітників поліції, але її різко розкритикували журналістами, які вважають «невідповідним» тиск на свободу слова та інформації.

За дозвіл публічної демонстрації фото- і відеозйомки фактів поліцейського насильства також виступають жителі паризьких передмість. Як наголошується в публікації RFI, вони активно підтримують громадську дискусію про расизм в поліції.

Правда

Тихановська сумнівається, що Росія рятуватиме Лукашенка військовим вторгненням у Білорусь

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська сумнівається, що Росія вдаватиметься до військового вторгнення в охоплену протестами Білорусь. Про це вона заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода.

Опозиціонерка оцінила імовірність сценарію, за яким Москва військовим шляхом допоможе втриматися Лукашенку, який вважає себе президентом Білорусі.

«Я дуже сумніваюсь в якомусь вторгненні. Тому що немає необхідності. У нас жодним чином не йдеться про геополітику. Наша боротьба скерована проти однієї людини – проти режиму і диктатури. Тому жодної необхідності в цьому немає. У нас – абсолютно мирна революція, проти кого які війська вводити?» – запитала Тихановська.

Лідерка білоруської опозиції не вбачає зараз активної підтримки з боку Кремля режиму Лукашенка. Тихановська хотіла б зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. За словами Тихановської, опоненти Лукашенка прагнуть бути в контакті з Росією як важливою державою-сусідом.

25 серпня цього року речник Путіна Дмитро Пєсков привітав заяву представників Координаційної ради білоруської опозиції про те, що вони не розглядають питання відмови від взаємодії з Росією. Водночас Лукашенко підтримує активний контакт із Путіним і в розпал протестів – 14 вересня – зустрівся з російським президентом у Сочі. Під час цієї зустрічі Путін пообіцяв надати Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. А як повідомив 12 жовтня сайт Мінфіну РФ, Росія надала Білорусі перші 500 мільйонів доларів кредиту. Це здійснено через підконтрольну РФ Раду Євразійського фонду стабілізації та розвитку (ЄФСР). Ще 1 мільярд доларів кредиту Білорусь отримає безпосередньо від Росії: перші 500 мільйонів цього року, наступний транш – у 2021 році.

Світлана Тихановська зверталася до Володимира Путіна в день його зустрічі з Олександром Лукашенком. «Що б ви не ухвалили і про що б ви не домовилися під час зустрічі в Сочі – це не матиме юридичної сили», – стверджувала Тихановська. За її словами, всі угоди, підписані з Лукашенко, будуть переглянуті новим урядом, оскільки білоруський народ відмовився йому довіряти та підтримувати його на президентських виборах.

Правда

Посла Сербії у Чорногорії оголосили персоною нон ґрата

Міністерство закордонних справ Чорногорії оголосило персоною нон ґрата сербського посла Владіміра Божовича. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Зовнішньополітичне відомство у Подґориці стверджує, що посол протягом тривалого часу «втручався у внутрішні справи Чорногорії» та що подавав «заяви, несумісні з узвичаєними прийнятними стандартами виконання дипломатичної функції». Божовича раніше вже офіційно попереджали, щоб він не зневажав певні події з чорногорської історії.

Приводом для видворення стала промова посла на виставці історичних документів, в котрій він «нелегітимну Подґорицьку скупщину назвав звільненням й вільним волевиявленням чорногорського народу». Подґорицькою скупщиною називають зібрання просербських «народних вождів» 1918 року під захистом сербського окупаційного війська на котрому проголосили приєднання Чорногорії до Сербії й позбавлення трону короля Ніколи Петровича. Після відновлення незалежності 2006 року чорногорський парламент скасував всі постанови Подґорицької скупщини.

Божович не має дипломатичного досвіду. В Сербії він був працівником Міністерства внутрішніх справ. В Подґориці часто подавав заяви на підтримку просербської опозиції, котра здобула перемогу на виборах у серпні.

У відповідь на захід Подґориці, Сербія оголосила персоною нон ґрата Тарзана Мілошевича, чорногорського посла в Белграді. На думку оглядачів, видворення послів погіршить відносини між двома колишніми югославськими республіками, котрі після розвалу Югославії ще 15 років перебували в конфедерації.

Правда

Комунікація з Лукашенком відсутня – Тихановська

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська зазначила, що комунікація з Олександром Лукашенком відсутня. Про це вона сказала в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Комунікація відсутня. Ми постійно говорили про діалог. І це не має бути Лукашенко, це мають бути люди з його оточення, які могли би взяти на себе таку відповідальність і розпочати розмову з людьми. Ось це буде крок вперед з боку режиму», – заявила Тихановська.

Вона додала, що опозиція продовжує наполягати на діалозі.

«Ми досі наполягаємо на діалозі. Ми відкриті до діалогу і хотіли б, щоб все-таки цей діалог відбувся. Ми хотіли залучити медіаторів до цього діалогу, якщо у нас не виходить напряму домовитися. Тобто на наші прохання режим не відповідає», – наголосила Тихановська.

 

У Білорусі від серпня тривають масові протести з вимогою відставки Олександра Лукашенка, оголошеного ЦВК переможцем виборів президента, що відбулися 9 серпня цього року. Лукашенко керує в Білорусі цю посаду з 1994 року.

Тихановська брала участь у цьогорічних виборах як кандидат. У травні, після того, як ЦВК відмовила у реєстрації кандидатом у президенти чоловікові Світлани, блогеру Сергію Тихановському, вона зареєструвала ініціативну групу від свого імені. Чоловік став керівником її виборчого штабу, згодом Сергія заарештували.

 

Правда

У Лондоні відновилися переговори про угоду між Британією та ЄС

Головний переговорник від Європейського союзу Мішель Барньє 28 листопада прибув до Лондона для відновлення переговорів між ЄС і Великою Британією.

Барньє і його британський колега Девід Фрост відновили роботу, щоб домовитися про угоду в ключових сферах, щодо яких є неузгодженості, – зокрема, риболовлі, державної допомоги і вирішення суперечок – до того, як 31 грудня завершиться перехідний статус Великої Британії в ЄС.

Обидві сторони попереджали про можливість невдачі переговорів. Барньє сказав міністрам ЄС 27 листопада: «ми недалеко від моменту: або так, або ні».

Того ж дня Фрост написав у твіттері, що його «запитують, чому ми все ще розмовляємо».

Недосягнення домовленості призведе до «Брекзиту» без угоди для Британії, що може створити хаос на кордонах і на фінансових ринках, а також порушить ланцюжки поставок по всій Європі та за її межами.

Британія вийшла з ЄС 31 січня, але торгувала з Євросоюзом фактично на тих самих умовах протягом перехідних місяців.

Правда

Картина Клімта, яка зникла кілька десятиліть тому, знову виставлена в Італії

В італійській картинній галереї виставили картину австрійського художника-модерніста Густава Клімта, вперше відтоді, як вона була знайдена після зникнення 23 роки тому.

28 листопада галерея Річчі Одді в Пьячнезе представила «Портрет жінки», заявивши, що це «подарунок місту П’яченца, який був так випробуваний пандемією, що вразила [Італію] і весь світ».

Картина, яка була одним з кількох портретів Клімта, завершених до кінця його життя, між 1916 і 1918 роками, була вкрадена з галереї у лютому 1997 року. Вона була знайдена у дворі тієї ж галереї у грудні 2019 року садівниками.

Картина була захована за товстим шаром плюща за металевими дверима, загорнута у пластик.

Невідомо, що саме сталося з картиною після крадіжки, і чи залишала вона територію галереї.

Правда

Тихановська хоче зустрітися з Путіним

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська хотіла б зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. Про це Тихановська заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода.

За словами Тихановської, опоненти Олександра Лукашенка прагнуть бути в контакті з Росією як важливою державою-сусідом.

«Ми хотіли би викласти свою точку зору, хотіли би почути позицію Росії з білоруського питання. Ми – сусіди. І ми будемо продовжувати наші взаємовідносини в майбутньому. Хотілося б поспілкуватися. І білоруси на це дуже чекають. Не підтримки режиму (Лукашенка), а висловлювання про білорусів, про наше бажання розбудовувати наше майбутнє усім разом, а не зусиллями однієї людини», – зазначила Тихановська.

Президент Росії Володимир Путін раніше привітав Олександра Лукашенка з його оголошеною перемогою на виборах президента Білорусі, які відбулися 9 серпня цього року. Путін зробив це наступного дня після голосування.

«Привітати, то привітав. Але ви знаєте, мені так здається, в Росії теж не очікували, що протестний рух (Білорусі) цього разу сильний, і ми йтимемо до перемоги, тому що в очах білорусів Лукашенко не є легітимним. І ця боротьба, цей протестний рух проти хамства, проти неповаги, проти нелюдяності вже зараз. Розумієте? Тоді ніхто ж не очікував, що так буде. Це тільки білоруси самі знали, що цього разу все буде інакше. І, як ми бачимо, тоді надала підтримку Росія режиму (Лукашенка). Але зараз якийсь процес вичікування, очікування. Активної підтримки (з боку Росії) немає», – зауважила Тихановська.

Наразі, повідомила лідерка білоруської опозиції, жодних сигналів із боку Кремля стосовно можливої зустрічі з Путіним не надходило.

Водночас Тихановська розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода, що планує відвідати Україну «найближчим часом». Дата такого візиту узгоджується з Києвом, опозиціонерка поінформувала, що спілкується з цього приводу з міністром закордонним справ Дмитром Кулебою.

Повністю Суботнє інтерв’ю з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на YouTube-сторінці Радіо Свобода 28 листопада.

Правда

У Туркменистані поліції доручили штрафувати за відсутність маски по 30 осіб на день

У Лебапській області Туркменистану співробітникам поліції збільшили щоденний план із виявлення й затримання порушників маскового режиму – по 30 осіб на день, пише туркменська служба Радіо Свобода з посиланням на співробітників правоохоронних органів.

За словами кореспондента Радіо Свобода, на даний час активно штрафують у Башсаці, в Фарапському і Дарганатському районах. Місцеві чиновники проводять перевірки у школах: в разі виявлення учнів без масок штрафують керівництво навчальних закладів.

Житель Дарганатського району розповів, що його затримали під час роботи на земельній ділянці, після чого доставили в поліцію. Йому виписали штраф у розмірі 100 манатів (28,5 доларів) і попередили, що в разі повторного порушення сума штрафу буде збільшена.

Журналістам не вдалося з’ясувати, коли надійшло розпорядження про збільшення плану по штрафах. Представники правоохоронних органів і регіональної адміністрації офіційних коментарів не надали.

Поліція попереджає, що в разі відсутності коштів на оплату штрафу затримані будуть притягнуті до виправних робіт, наприклад, ремонту або фарбування установ. Місцеві жителі стверджують, що за порушення маскового режиму людей притягують також до робіт у приватних господарствах співробітників поліції.

Щодня виписувати щонайменше один штраф за порушення маскового режиму поліції доручили в кінці жовтня цього року. Таке розпорядження озвучили під час наради в МВС. Високопоставлений чиновник відомства розповідав, що співробітники поліції, які не виконають доручення, повинні самі оплатити один штраф й оформити акт на друзів або родичів.

Влада Туркменистану продовжує стверджувати, що в країні немає жодного випадку коронавірусного захворювання COVID-19. Проте в багатьох містах запровадили деякі карантинні обмеження – для «профілактики інфекційних захворювань». Міністерство охорони здоров’я і медичної промисловості країни регулярно рекомендує громадянам користуватися масками і дотримуватися соціальної дистанції. При цьому масові заходи, які відвідує президент Гурбангули Бердимухамедов, проводяться за участю великої кількості людей без масок.

У вересні влада країни ухвалила поправки до Кримінального кодексу, згідно з якими особам, які втекли з лікарень або ухиляються від лікування «небезпечних інфекційних захворювань», загрожує позбавлення волі до двох років, а в разі повторного порушення – до п’яти років.

Правда

Мер Варшави обіцяє зупинити фінансування поліції, якщо вона не припинить застосовувати силу проти демонстрантів

Мер Варшави Рафал Тшасковський пообіцяв зупинити співфінансування поліції, якщо вона не припинить застосовувати насильство до учасників акцій проти заборони на аборти, йдеться в повідомленні на сайті мерії.

Тшасковський зазначив, що поліція за останні декілька днів змінила своє ставлення до демонстрантів – проти людей застосували кийки і газ. «Ще кілька тижнів тому поліція займалася захистом демонстрантів. Тепер, як ви бачите, поліція за політичним наказом змушена порушувати основні принципи, яким вона повинна слідувати», – сказав він.

За словами мера Варшави, основний принцип дій поліції – незастосування сили проти мирних демонстрантів. Він додав, що кожен поліцейський повинен мати маркування, а після кожного застосування сили, включаючи прямий примус, поліція повинна надати звіт у парламентський комітет.

Рафал Тшасковський пообіцяв, що влада столиці Польщі уважно стежитиме за діями поліції в ці вихідні. Якщо знову будуть порушені стандарти роботи, то він разом з іншими мерами міст буде розглядати питання про зупинку співфінансування правоохоронців.

Мерія відзначила, що багато років співфінансує діяльність поліції. У 2020 році було виділено понад шість мільйонів злотих (1,6 млн доларів).

Закони про переривання вагітності в Польщі – найсуворіші в Європі і одні з найсуворіших у світі. Досі аборт можна було зробити законно тільки в разі зґвалтування, інцесту, серйозної загрози життю матері і патології плода. На останню причину доводилося 98% всіх зроблених у Польщі легальних абортів. І саме її в кінці жовтня Конституційний суд Польщі визнав «неконституційною».

Це рішення спровокувало масові протести по всій країні. Лише у Варшаві на вулиці 30 жовтня вишли близько 150 тисяч людей. Активісти по всій країні перекривали дороги, зривали церковні служби. У Катовіце поліція застосувала сльозогінний газ для розгону багатотисячної акції. У Кракові люди зібралися у єпархіальній курії з плакатами «Ті, хто живе в Польщі, в цирку не сміються».

Уряд Польщі на тлі масових протестів заявив, що відкладає виконання рішення Конституційного суду.

Щорічно в Польщі проводять близько тисячі легальних операцій по перериванню вагітності, 98 відсотків з яких – через внутрішньоутробні патології плоду.

Групи із захисту прав жінок вказують, що справжнє число абортів серед польських жінок, які проводять або підпільно, або в інших країнах, досягає 80-120 тисяч.

Правда

Північна Корея закрила Пхеньян та заборонила риболовлю через COVID-19 – розвідка

Розвідка Південної Корея повідомила, що Північна Корея закрила Пхеньян та заборонила риболовлю на морі через COVID-19.

Північна Корея стверджує, що не виявила випадків зараження коронавірусом на своїй території, проте експерти ставлять під сумнів заяви КНДР.

За словами південнокорейського депутата Ха Те-кена, який отримав доступ до закритого брифінгу розвідки,  Кім Чен Ин вдається до «ірраціональних заходів» через «параною» щодо COVID-19.

Розвідники заявляють, що Північна Корея стратила чільного посадовця в серпні через порушення обмежень на закупівлю товарів з-за кордону. У жовтні стратили міняльника грошей.

Північна Корея також зупинила риболовлю та виробництво солі, щоб запобігти зараженню морської води вірусом. У межах іншого профілактичного заходу країна залишила близько 110 000 тонн рису з Китаю в північно-східному китайському порту Далянь.

За словами законодавця, розвідка переконана, що Північна Корея закрила Пхеньян та північну провінцію Джангганг. Перед цим локдаун був запроваджений в інших районах, куди нібито завозили несанкціоновані товари.

За даними Сеула, Північна Корея також безуспішно намагалася викрасти дані південнокорейських компаній, що розробляють вакцину проти коронавірусу.

 

Правда

Іран звинувачує Ізраїль у «терористичному» нападі, що призвів до смерті науковця-ядерника

Іран звинувачує Ізраїль у «терористичному» нападі, що призвів до смерті науковця-ядерника.

Мохсен Фахрізадех помер у лікарні 27 листопада від поранень, завданих йому під час нападу «озброєних терористів», заявило Міністерство оборони Ірану.

У відомстві додали, що медики не змогли допомогти Фахрізадеху, який очолював науково-дослідний та інноваційний підрозділ Міністерства оборони.

«На жаль, медичній команді не вдалося його врятувати, і кілька хвилин тому менеджер та науковець досяг високого статусу мучеництва після багаторічних зусиль і боротьби», – йдеться у заяві міністерства, переданій державними ЗМІ.

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф заявив, що є «серйозні ознаки ролі Ізраїлю» в нападі на Фахрізадеха.

«Терористи вбили видатного іранського науковця сьогодні. Це боягузтво – із серйозними ознаками ролі Ізраїлю – свідчить про відчайдушне підбурювання до війни з боку винуватців», – написав Заріф у твітері.

Він закликав міжнародну спільноту «покінчити з їхніми ганебними подвійними стандартами й засудити цей акт державного терору».

Ізраїль та Пентагон наразі не коментували вбивство Фахрізадеха.

Напівофіційне іранське інформаційне агентство «Фарс» заявило, що напад стався в Абсарді, невеликому місті на схід від Тегерана. Журналісти пишуть, що свідки почули звук вибуху, а потім кулеметного вогню. Напад був націлений на машину, в якій перебував Фахрізадех.

Науковець очолював іранську програму «Амад» («Надія»). Ізраїль та Захід заявляють, що програма була військовою операцією для оцінки можливості розробки ядерної зброї в Ірані.

Міжнародне агентство з атомної енергії заявляє, що програма «Амад» закінчилася на початку 2000-х.

Правда

Reuters: хакери з КНДР атакували розробника вакцин від COVID-19

Імовірні хакери з Північної Кореї спробували зламати системи британського виробника ліків та розробника вакцини від COVID-19 AstraZeneca. Про це повідомляє Reuters з посиланням на власні джерела.

Співрозмовники агентства розповіли, що зловмисники видавали себе за рекрутерів і зверталися через сайт LinkedIn і месенджер WhatsApp до співробітників AstraZeneca з неіснуючими пропозиціями про роботу. Потім хакери відправляли документи, які нібито описують посадові обов’язки. Ці файли містили шкідливий код для отримання доступу до комп’ютера жертви.

За словами одного з джерел, зловмисники намагалися атакувати зокрема й комп’ютери розробників вакцини. Спроба була невдалою, стверджують співрозмовники Reuters. Деякі з облікових записів, використаних в атаках на AstraZeneca, були зареєстровані на російські електронні адреси, що, можливо, було спробою ввести слідчих в оману, кажуть співрозмовники агентства.

 

Місія КНДР при ООН в Женеві не відповіла на прохання агентства про коментар. Раніше Пхеньян всі звинувачення в кібератаках відкидав. AstraZeneca від коментарів відмовилася.

Кількість кібератак на органи охорони здоров’я, виробників ліків збільшилася з початком пандемії. У листопаді компанія Microsoft заявила, що виявила дві хакерські групи, націлені на розробників вакцин. Корпорація не розкрила назв угруповань.

Агентство Reuters раніше повідомляло про спроби хакерів із Росії, Ірану і Китаю атакувати системи провідних світових виробників ліків і сервери Всесвітньої організації охорони здоров’я. Москва, Тегеран та Пекін звинувачення відкинули.