Правда

Росія: в офісі ФБК та студії Youtube-каналу «Навальний Live» відбулися обшуки

Російські силовики 5 жовтня прийшли з обшуком в офіс «Фонду боротьби з корупцією» (ФБК) в Москві, повідомив директор ФБК Іван Жданов. Обшук також відбувається в студії популярного Youtube-каналу «Навальний Live».

Щодо Жданова порушена кримінальна справа, в межах якої тривають слідчі дії. «5 листопада порушено кримінальну справу за статтею «Невиконання вироку суду, рішення суду або іншого судового акту», – повідомляє Головне управління Федеральної служби судових приставів Росії в Москві.

Жданов розповів, що, за попередньою інформацією, судові пристави прийшли з обшуком у межах виконавчого провадження на 29 мільйонів рублів.

 

Ймовірно, йдеться про борги ФБК перед компанією «Московський школяр», яка постачає продукти до шкіл. У серпні 2020 року ці борги викупив близькиц до російського президента Володимира Путіна бізнесмен Євген Пригожин. Раніше в межах цієї ж справи заарештували рахунки і квартиру засновника ФБК Олексія Навального.

Засновник ФБК Олексій Навальний заявив, що нова хвиля тиску на організацію стала «єдиним правовим наслідком» того, що політика намагалися отруїти отрутою з родини «Новачок».

У липні 2020 року Олексій Навальний оголосив про ліквідацію створеного ним «Фонду боротьби з корупцією». Він пояснив таке рішення позовом від компанії «Московський школяр», яку пов’язують із Пригожиним. У жовтні 2019 року суд зобов’язав Навального, його колегу Любов Соболь і ФБК виплатити майже 88 мільйонів рублів за позовом комбінату харчування, який постачає їжу в московські школи і дитячі сади.

Наприкінці грудня 2019 року «Фонд боротьби з корупцією», Олексій Навальний і Любов Соболь програли суд. Їх зобов’язали заплатити 88 мільйонів рублів комбінату харчування «Московський школяр», який пов’язують з Євгеном Пригожиним.

Наприкінці жовтня 2020 року Арбітражний суд Москви зобов’язав Навального видалити ролик про комбінат «Московський школяр». У відео говорилося, що компанія не дотримується санітарних норм, підробляє документи і поставляє в дитячі сади і школи неякісне харчування. Суд постановив, що Навальний і його підлеглі опублікували відомості, що ганьблять компанію «Московський школяр», і внаслідок цього з нею розірвав контракт один із клієнтів.

У грудні 2019 року співробітники Федеральної служби судових приставів прийшли в офіс «Фонду боротьби з корупцією» та студію Youtube-каналу «Навальний Live». За словами Олексія Навального, обшуки і вилучення техніки формально пов`язані зі справою про невиконання рішення суду видалити з Youtube розслідування ФБК «Він вам не Дімон», присвячене корупційним зв’язкам колишнього прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва.

Влітку 2019 року в ФБК відбулися обшуки у справі про відмивання грошей. Слідчі дії також відбулися в квартирах прихильників опозиційного політика в багатьох містах Росії. За версією слідства, співробітники ФБК незаконно отримали велику суму, після чого нібито перевели її на рахунки фонду. Підозрюваних у справі поки немає. Соратники Навального всі звинувачення на свою адресу відкидають.

Правда

МЗС Великої Британії закликає до повторних виборів президента Білорусі

Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб закликав провести в Білорусі нові президентські вибори. Це відбулося після публікації незалежного звіту, який підтвердив, що вибори в серпні були «сфальсифіковані», а режим Олесандра Лукашенка порушує права людини. Про це йдеться в повідомленні МЗС Об’єднаного королівства, оприлюдненого 5 листопада.

Велика Британія очолила дипломатичну кампанію з міжнародного незалежного розслідування звинувачень у фальсифікації президентських виборів в ОБСЄ, а також кампанії щодо насильства, залякування та переслідування білоруською владою мирних демонстрантів.

Читайте також: Слідчий комітет Білорусі звинуватив творців телеграм-каналу Nexta в організації заворушень

Як повідомляється на веб-сайті МЗС Великобританії, Сполучене Королівство раніше висловлювало занепокоєння виборами та жахливими репресіями, що послідували за ними. У вересні Великобританія запровадила знакові санкції проти Олександра Лукашенко, його сина та високопосадовців уряду Білорусі за нового режиму британських санкцій у відповідь на катування та жорстоке поводження з сотнями затриманих мирних демонстрантів.

«Ми наполягали на проведенні цього незалежного розслідування, і воно виявило фальсифікацію, яка лежить в основі президентських виборів, і підлі дії, вчинені режимом Лукашенко з метою придушення білоруського народу», – заявив Рааб.

Читайте також: Закінчився офіційний термін повноважень Лукашенка і що далі: інтерв’ю із Світланою Тихановською

Він додав, що Мінськ повинен організувати нові «вільні та справедливі вибори, а винні в насильстві проти демонстрантів повинні бути притягнуті до відповідальності».

Незалежне розслідування ОБСЄ дійшло висновку, що, згідно з незаперечними доказами, вибори в Білорусі були сфальсифіковані, а права громадян – в тому числі на мирний протест та свободу слова – порушувалися.

Серед ініціаторів незалежної експертної групи в рамках «московського механізму» – Естонія, Латвія, Литва, Сполучені Штати, Велика Британія, Франція, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Польща, Нідерланди, Канада, Бельгія, Словаччина, Чехія та Румунія. Розслідування ініціювали 17 вересня.

«Московський механізм» дозволяє групам держав-членів ОБСЄ ініціювати місії експертів для повідомлення про серйозні порушення прав людини.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

Правда

Франція розкритикувала президента Туреччини через «декларацію насильства» й попередила про санкції

Франція розкритикувала президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана через «декларацію насильства» й попередила про можливість нових санкцій проти Анкари.

Прохолодні відносини Ердогана та президента Франції Емманюеля Макрона виникли через різні погляди на низку геополітичних питань. Останнім часом суперечки відбувалися на тлі намагання Франції протистояти радикальному ісламу.

«Зараз є декларації насильства, навіть ненависті, які регулярно публікує президент Ердоган. Вони є неприйнятним», – заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан в ефірі радіо Europe 1.

У турецькому Міністерстві закордонних справ тим часом назвали «подвійними стандартами» заборону Парижем турецької ультранаціоналістичної групи й попередили про заходи у відповідь.

Напередодні Франція повідомила про заборону «парамілітарного й ультранаціоналістичного угруповання «Сірі вовки». Воно брало участь в антивірменських  демонстраціях у Ліоні й Греноблі в жовтні, йдеться в розпорядженні уряду. Це відбувалося під час загострення конфлікту в Нагірному Карабасі між Вірменією та Азербайджаном, який є союзником Туреччини.

Також Париж звернув увагу на символи й гасла, які використовує угруповання. Зокрема, салют рукою.

Турецьке МЗС назвало «неприйнятною» заборону символів, які «доволі подібні» і не вважаються нелегальними в багатьох країнах.

Правда

Слідчий комітет Білорусі звинуватив творців телеграм-каналу Nexta в організації заворушень

Засновник телеграм-каналів Nexta і Nexta Live Степан Путило і колишній головний редактор цих видань Роман Протасевич стали обвинуваченими у кримінальній справі про організацію «масових заворушень, що відбувалися на території Мінська з 9 серпня і тривають дотепер». Про це 5 листопада повідомляє Слідчий комітет Білорусі.

Їх також звинувачують за статтею про підбурення до соціальної ворожнечі щодо представників влади і співробітників правоохоронних органів.

Слідчі вказують, що зафіксували і долучили до матеріалів кримінальної справи неодноразові факти закликів до протестів, блокування доріг, страйків, координації несанкціонованих масових заходів із зазначенням конкретних місць проведення, а також маршрутів пересування.

Путило і Протасевич, які живуть у Польщі, оголошені в міждержавний розшук у Білорусі та Росії.

Раніше суд Мінська визнав телеграм-канал Nexta і його логотип екстремістськими матеріалами, мотивувавши це тим, що у відеороликах каналу містяться публічні заклики до масових заворушень. Це рішення означає, що доступ до Nexta на території Білорусі обмежується владою, а репост інформації з каналів тягне за собою адміністративний штраф.

Nexta – найвідоміший білоруський опозиційний ресурс, який став популярним на тлі протестів проти підсумків президентських виборів 2020 року. Редакція Nexta розташована у Варшаві. У видання є два основні канали в телеграмі: на Nexta Live підписані 1,8 мільйона людей, на Nexta – понад 860 тисяч. Також є сатиричний канал Luxta, на який підписані майже 200 тисяч людей.

Правда

Колишньому спікеру парламенту Косова висунуть звинувачення у воєнних злочинах

Колишнього лідера партизан та ексспікера парламенту Косова доправили в Гаагу для висунення звинувачень у військових злочинах і злочинах проти людяності після його арешту під час спецоперації в Пріштіні.

Прокуратура з військових злочинів у Гаазі у співпраці з місцевою поліцією і місією ЄС з питань правопорядку заарештувала Якупа Краснічі 4 листопада та передали Спеціалізованій прокуратурі Косова.

«Арешт був проведений Офісом спеціального прокурора на підставі підтвердженого обвинувального висновку, пов’язаного з військовими злочинами і злочинами проти людяності, а також ордера на арешт і постанови про передачу», – мовиться у повідомленні.

Поліція і слідчі провели близько 10 години в будинку Краснічі, перш ніж взяти його під варту.

Краснічі – колишній прессекретар Визвольної армії Косова та ексголова парламенту Косова після проголошення незалежності. Він також виконував обов’язки президента Косова.

Дружина затриманого, Севла Краснічі, перед арештом сказала Радіо Свобода, що місцева влада не пояснила причини проведення операції, а також що вона не знає, чому слідчі були в іхньому будинку.

Політична партія Краснічі, Соціал-демократична ініціатива, відреагувала на події, заявивши, що «сьогоднішні сцени не потрібні і травмують сім’ю», додавши, що Краснічі завжди виконував розпорядження судових органів.

Спеціалізована прокуратура Косова та Офіс спеціального прокурора були створені відповідно до законодавства Косово за межами країни, щоб допомогти розслідувати можливі звірства під час і після війни за незалежність Косово у 1998-99 роках, і їх операції проходять за підтримки косовської поліції та Місії Європейського Союзу з верховенства права у Косові.

Війна за незалежність Косова від Сербії забрала життя понад 10 тисяч людей, більшість з яких – етнічні албанці з Косова. Більше 1600 осіб залишаються зниклими безвісти. Бої закінчилися після 78-денної повітряної кампанії НАТО проти Сербії.

Правда

США завершили вихід із Паризької угоди щодо клімату

Сполучені Штати Америки 4 листопада завершили процес виходу з Паризької угоди щодо клімату. Указ про це влітку 2017 року підписав президент Дональд Трамп. У листопаді 2019 року Вашингтон повідомив ООН про початок процедури виходу.

Вихід із Паризької кліматичної угоди – одна з обіцянок Трампа під час передвиборчої кампанії 2016 року. Тоді нинішній очільник Білого дому заявляв, що участь США в цій угоді економічно невигідна і може призвести до втрати робочих місць, зниження зарплат, закриття фабрик і фінансових втрат американців.

Паризьку хартію щодо клімату в грудні 2015 року підписали 197 країн. Мета документа – не допустити підвищення середньої температури на планеті до 2100 року більш ніж на два градуси Цельсія порівняно з доіндустріальною епохою, яка завершилася в XIX столітті. Документ набрав чинності 4 листопада 2016 року. Жодна країна не може вийти з нього в перші три роки.

США стали першою країною, яка вийшла з угоди. Держдепартамент при цьому заявляв, що не виключає повернення країни до виконання умов Паризької угоди, якщо вийде домовитися про вигідніші умови для Вашингтона.

Правда

Влада Туреччини оштрафувала популярні соцмережі на десятки мільйонів лір

Влада Туреччини оштрафувала на суму по 10 мільйонів лір (близько одного мільйона євро) платформи Facebook, Instagram, Twitter, YouTube та інші популярні сервіси через те, що вони в обумовлений термін не назвали ім’я свого місцевого представника.

Улітку 2020 року турецький парламент ухвалив закон про посилення контролю над соцмережами. Згідно з документом, якщо аудиторія сервісу в Туреччині становить понад один мільйон користувачів на день, він має відкрити філію, очолювати яку повинна людина з турецьким громадянством. Невиконання вимог загрожує штрафами і зменшенням пропускної спроможності інтернету на 90 відсотків.

Компанія Facebook раніше заявила, що не виконуватиме рішення Анкари.

З критикою закону раніше виступали правозахисники. Зокрема, організація «Репортери без кордонів» заявляла, що документ є відповіддю президента Туреччини Реджепа Ердогана на критику в інтернеті.

Правда

Ніч виборів-2020: протести у столиці США Вашингтоні (відео)

У ніч на 4 листопада, після виборів у США, що відбулися 3 листопада, кілька сотень людей вийшли на мирний протест до Білого дому у Вашингтоні, щоб дізнатися, хто стане наступним президентом Сполучених Штатів. ЗМІ повідомляють про трьох затриманих демонстрантів під час невеликої штовханини. Кореспондент «Голосу Америки», який перебував на місці події, стверджує, що ситуація врегульована.