Правда

Перемога Байдена на президентських виборах США: реакції американців (відео)

За повідомленням засобів інформації у США, дані підрахунку голосів із одного з вирішальних штатів, Пенсильванії, підтвердили перемогу там на виборах президента США демократа Джо Байдена. Повідомлення викликало радість прихильників Байдена, які вийшли на вулиці Нью-Йорка й інших міст із радісними вигуками. Прихильники Дональда Трампа також вийшли на акцію підтримки свого фаворита у штаті Мічиган. Трамп свою поразку наразі відмовляється визнавати і востаннє, буквально за годину до повідомлення про перемогу Байдена, знову твердив у твітері про свою «перемогу з великим відривом». (Відео AP, Reuters).

Правда

Протести у Чилі: проти учасників акцій застосували водомети та сльозогінний газ (відео)

6 листопада у столиці Чилі – Сантьяго, учасників антиурядової акції протесту розігнали водометами та сльозогінним газом. Із кінця жовтня чилійці масово виходять на вулиці після того, як було ухвалене рішення відмовитися від конституції диктатора Августа Піночета на користь нової хартії, створеної громадянами. Також понад рік тому в Чилі почалися демонстрації із закликами до реформування пенсійної системи, галузей освіти та охорони здоров’я. (Відео: Reuters).

Правда

Росія: МОЗ Омської області очолив керівник лікарні, де лікували Навального

Олександр Мураховський, головний лікар Омської лікарні швидкої медичної допомоги №1, куди в середині серпня після отруєння шпиталізували опозиційного політика Олексія Навального, призначений головою регіонального Міністерства охорони здоров’я, повідомляє сайт уряду Омської області Росії.

Він змінив на цій посаді чиновницю Ірину Солдатову, яку губернатор відправив у відставку після протесту лікарів, нагадує проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії.

«Олександр Мураховський пройшов всі професійні ступені як лікар і керівник, знає і розуміє всі процеси, що відбуваються в охороні здоров’я, особливо організацію роботи швидкої медичної допомоги», – прокоментували нове призначення в обласному уряді. 

В Омську лікарню, якою керував депутат міськради і член «Єдиної Росії» Мураховський, Навального доправили 20 серпня. Незважаючи на версію родичів і прихильників політика про його отруєння, персонал лікарні й сам головлікар неодноразово заперечували це. Мураховський стверджував, що у пацієнта виявлене «порушення обміну речовин».

Сам Навальний після того, як почав одужувати після отруєння, відмовився вважати Мураховського лікарем і назвав його лише «членом «Єдиної Росії», подякувавши, тим не менш, його підлеглим, які, ймовірно, врятували політику життя.

 

Правда

США: керівник апарату Білого дому захворів на COVID-19 – ЗМІ

У США керівник апарату Білого дому Марк Медоуз отримав позитивний тест на коронавірусне захворювання COVID-19, повідомляють місцеві ЗМІ з посиланням на представників адміністрації.

Медоуз, який минулого місяця заявив: «Ми не збираємося контролювати пандемію», подорожував із Трампом напередодні дня виборів і востаннє з’являвся на публіці 4 листопада в штабі Трампа.

На фото Медоуз був без маски в кімнаті з десятками працівників кампанії Трампа.

Білий дім відмовився коментувати діагноз Медоуза. Наразі невідомо, коли він заразився і на скільки серйозними є його симптоми.

Два тижні тому керівник апарату віцепрезидента США Майка Пенса й інші радники захворіли на COVID-19.

Трамп, перша леді Меланія Трамп, їхній син Беррон і низка представників Білого дому захворіли в жовтні. 

У США загалом понад 236 тисяч людей померли від COVID-19, понад 1,2 мільйона – заразилися – згідно з даними Університету Джонса Гопкінса.

 

Правда

Лукашенко офіційно відкрив Білоруську АЕС: «країна стає ядерною державою»

Олександр Лукашенко 7 листопада офіційно відкрив першу атомну електростанцію в Білорусі – Білоруську АЕС. За чотири дні до цього вона почала подавати електрику в енергетичну систему, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Електростанція будувалася за російським проєктом і на російський кредит від 2011 року в Гродненській області, за 22 кілометри від кордону з Литвою. Вийти на повну потужність перший енергоблок повинен у першому кварталі 2021 року. 

Лукашенко назвав запуск «історичною подією», заявивши, що «країна стає ядерною державою».

Передбачається, що після будівництва другого блоку електростанція буде генерувати 18 мільярдів кіловат-годин електроенергії в рік, що становить близько половини всієї споживаної країною електрики.

Будівництво електростанції викликало різку критику екологічних активістів, велика частина території країни заражена радіоактивними викидами після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Проти будівництва також виступала Литва, електростанція розташована приблизно за 50 кілометрів від столиці країни Вільнюса.

Країни Балтії у вересні домовилися зупинити купівлю білоруської електроенергії після запуску АЕС. У Мінську наполягають, що станція в Островці повністю безпечна і відповідає міжнародним нормам.

 

 

Правда

Болгарія блокує переговори щодо вступу Північної Македонії до ЄС, бо заперечує існування македонської національності й мови

Болгарія погрожує зірвати переговори про шлях до вступу до Європейського союзу сусідньої Північної Македонії, вимагаючи, щоб ця країна офіційно визнала, що її національності і мови не існує.

Як заявило Міністерство закордонних справ Болгарії, воно повідомило Європейську комісію, що Софія заблокує так звані переговорні рамки для Північної Македонії, які мають стати основою для офіційного початку переговорів про вступ цієї країни до Євросоюзу.

Болгарія домагається, щоб Північна Македонія визнала, що її історія, національна ідентичність і мова насправді болгарські. Це, зокрема, припинило б розмови про наявність у Болгарії окремої македонської меншини.

Скоп’є наполягає, що народ Північної Македонії не є частиною болгарського і що македонська мова – окрема південнослов’янська мова, хоч і близько споріднена з болгарською, – а не регіональний діалект болгарської, як твердить Софія.

Тим часом МЗС Болгарії вимагає, щоб вимоги Софії були офіційно внесені як елемент переговорних рамок, щоб таким чином їхнє виконання стало для Скоп’є передумовою подальших переговорів.

Болгарія відкинула рішення Ради ЄС оприлюднити окрему декларацію щодо її вимог поза межами переговорних рамок, бо, мовляв, така декларація не є юридично обов’язковим до виконання документом і не дає Софії гарантії виконання її забаганки.

Останніми двома тижнями посадовці двох країн провели низку переговорів у намаганні подолати розбіжності напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, що має відбутися пізніше цього місяця. Спершу цю зустріч планували на 10 листопада, наразі вона відкладена на тиждень.

Суперечка з Болгарією стає ще одним випробуванням для Скоп’є, де 2018 року вже були змушені відмовитися від назви країни (яка спершу називалася Македонія, без означення «Північна»), а перед тим і відмовитися від свого національного прапора, – на догоду Греції, яка від самої незалежності Скоп’є блокувала переговори про зближення свого північного сусіди з ЄС і про його вступ до НАТО. Атени твердили, ніби назва «Македонія» сама по собі становить територіальну претензію до Греції, де Македонією називається традиційний регіон на півночі країни, – мовляв, тільки цей регіон має право на цю назву. Завдяки цим поступкам Скоп’є керівники країн ЄС у березні цього року формально схвалили майбутній початок переговорів про вступ до Євросоюзу Північної Македонії, а також Албанії; також у березні Північна Македонія вступила до НАТО.

Правда

Канада слідом за ЄС розширила свій санкційний список щодо Білорусі

Канада слідом за Європейським союзом оголосила про розширення свого санкційного списку проти чільних посадовців нинішньої влади Білорусі в координації з ЄС.

До розширеного списку тих, щодо кого Канада застосовує фактичне замороження можливих активів і заборону на в’їзд, потрапили 13 осіб – тих самих, кого раніше 6 листопада вніс у свій список Європейський союз. Це, зокрема, керівник президентської адміністрації Ігор Сергєєнко, голова КДБ, а раніше голова Комітету державного контролю Іван Тертель, члени керівництва Слідчого комітету й низки інших правоохоронних структур Білорусі, речниця президента Наталія Ейсмонт, командувач спецпідрозділу «Альфа» Сергій Зубков, голова Конституційного суду Петро Міклашевич тощо.

На відміну від списку ЄС, у канадському цього разу немає Олександра Лукашенка і його сина Віктора – бо вони потрапили під канадські санкції вже раніше, коли Євросоюз іще не пішов був на такий крок.

Загалом нині в санкційному списку Канади щодо Білорусі – 59 осіб, така сама кількість, як і в списку Євросоюзу.

Раніше 6 листопада повідомлення про санкції Європейського союзу щодо Олександра Лукашенка і нової групи високих білоруських посадовців були оприлюднені в Офіційному журналі ЄС і тим самим набули чинності.

До списку підсанкційних у ЄС були додані 15 фізичних осіб. Перший серед них – Олександр Лукашенко, якого в інформації про його особу названо «президентом Білорусі». Також у новому переліку – його син Віктор Лукашенко, який має посаду радника президента з національної безпеки і є членом Ради безпеки Білорусі, а неформально є наглядачем за всіма силовими структурами країни.

Таким чином, на цей час у переліку підсанкційних білоруських нинішніх чи недавніх посадовців, укладеному ЄС, – загалом 59 осіб, разом із тими, хто потрапив під санкції в жовтні, і тими, хто перебуває у списку вже багато років, починаючи ще з 2006-го. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив перший пакет нових санкцій, на той час проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу 2020 року. У переліку на той час іще не було Олександра Лукашенка – але в Євросоюзі з самого початку наголошували, що первісний список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили тоді Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від первісних списків ЄС, від початку було і прізвище Лукашенка.

Крім того, про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.

А після рішення ЄС також і США запровадили свої нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. У санкційних списках США Лукашенко вже перебуває ще з 2006 року.

І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.

Правда

У Білорусі більш ніж на два місяці продовжили досудовий арешт політув’язненої Колесникової

У Білорусі слідство більш ніж на два місяці продовжило термін досудового арешту опозиційної діячки Марії Колесникової, яку правозахисники визнають політичним в’язнем.

Тепер вона має пробути за ґратами принаймні до 8 січня, повідомила пресслужба штабу Віктора Бабарика – ще одного політв’язня, який планував кандидувати на посаду президента Білорусі на виборах 9 серпня і чільною соратницею якого є Колесникова – нині членкиня президії Координаційної ради білоруської опозиції.

Раніше 6 листопада її адвокатка Людмила Козак повідомила, що слідство відмовилося випустити Колесникову під заставу.

Раніше їй так само відмовили в виході з-за ґрат під домашній арешт чи під особисте зобов’язання.

Низку інших білоруських політв’язнів раніше звільнили з-за ґрат під інші обмеження після того, як вони зустрічалися в Слідчому ізоляторі КДБ Білорусі з Олександром Лукашенком. Колесникова тоді відмовилася брати участь у тій зустрічі.

Колесникову разом із кількома колегами схопили в Мінську 7 вересня невідомі в цивільному одязі і в масках, усіх поночі доставили на кордон із Україною і наказали перетнути його. Колеги виконали вимогу; Колесникова порвала свій закордонний паспорт, щоб залишитися в Білорусі. Її повернули до Мінська, де 8 вересня взяли під варту, а згодом оголосили підозру в публічних закликах до захоплення державної влади чи насильницької зміни конституційного ладу.

Нині Колесникова офіційно обвинувачена за кримінальною статтею про «заклики до дій, спрямованих на шкоду зовнішній безпеці Білорусі, її суверенітетові, національній безпеці і обороноздатності».