Правда

Міноборони Росії: у Вірменію прибули перші 200 російських миротворців

Літаки військово-транспортної авіації Росії доставили до Вірменії понад 200 російських миротворців, повідомило Міністерство оборони Росії.

За повідомленням, 12 літаків Іл-76 з солдатами і командирами 15-ї миротворчої бригади приземлилися у Вірменії.

Планується, що загальна чисельність російського військового контингенту в зоні нагірно-карабаського конфлікту складе близько двох тисяч військовослужбовців, 90 бронетранспортерів, близько 400 одиниць автомобільної та спеціальної техніки.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін мають контролювати миротворчі сили.

Угода про припинення вогню спричинила святкування в Баку, столиці Азербайджану, де люди виходили на вулиці, сигналили автомобільними клаксонами і їздили містом, розмахуючи азербайджанськими прапорами.

А у Вірменії почалися заворушення. Протестувальники заявляли, що боротьба повинна тривати до кінця, і вони були впевнені в перемозі. У Єревані протягом ночі натовп штурмував і грабував будівлі уряду і парламенту. Люди називають цю угоду зрадою і вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.

 

Правда

Лондон відповів Мінську на висилку дипломатів

Велика Британія висилає двох білоруських дипломатів у відповідь на аналогічний крок з боку Мінська, повідомляє британське міністерство закордонних справ.

Посол Білорусі Максим Єрмалович був викликаний 10 листопада до МЗС у Лондоні, де йому повідомили про рішення британського уряду. Білоруському дипломату сказали, що єдиним виходом із ситуації в Білорусі є проведення нових виборів та притягнення до відповідальності винних у насильстві над демонстрантами.

«Сьогодні ми дали зрозуміти режиму Лукашенка, що їх невиправдане вислання британських дипломатів має наслідки. Сполучене королівство продовжуватиме закликати владу Білорусі нести відповідальність за фальсифікацію серпневих виборів та продовження застосування насильства для придушення білоруського народу», – сказав міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб.

Протести в Мінську й інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція цих підсумків виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

Правда

У Грузії тривають протести: опозиціонери вийшли на мітинг у Тбілісі (відео)

У столиці Грузії Тбілісі на мітингу опозиціонерів 9 листопада відбулося кілька сутичок протестувальників із поліцією. Попри те, що кількох активістів затримали, протест завершився мирно. У Грузії демонстрації почалися після парламентських виборів, які відбулися 31 жовтня і які, за заявами опозиції, були сфальсифікованими. (Відео Грузинської редакції Радіо Свобода).

Правда

Нагірний Карабах: припинення війни чи капітуляція Вірменії? (відео)

Офіційні Єреван і Москва заявили про укладення тристоронньої угоди Вірменії, Азербайджану і Росії про зупинення бойових дій у Нагірному Карабасі, у Баку висловили задоволення такою угодою. У Вірменії повідомлення про підписання спільної заяви зустріли масштабними протестами і заворушеннями. В Азербайджані цієї ночі тріумфували – жителі вийшли на вулиці, щоб відсвяткувати закінчення бойових дій. (Відео: Reuters).

Правда

Туреччина бере участь у переговорах про контроль за перемир’ям у Нагірному Карабасі – Чавушоглу

Туреччина продовжує дискусії щодо дотримування режиму припинення вогню між Азербайджаном та Вірменією в Нагірному Карабасі, заявив міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу 10 листопада – після підписання сторонами конфлікту угоди за посередництва Росії.

Як повідомляє Reuters, виступаючи на пресконференції в Анкарі, Чавушоглу заявив, що угода забезпечить передачу Азербайджану семи районів поблизу Нагірного Карабаху, які етнічні вірмени контролювали ще з 1990-х років, називаючи це «буферною зоною».

Міністр закордонних справ Туреччини додав, що його країна і далі підтримуватиме своїх азербайджанських союзників.

Згідно з угодою, російські миротворці будуть розміщені вздовж лінії фронту в Нагірному Карабасі та Лачинського коридору, який сполучає цей регіон із Вірменією. Під контролем вірменських етнічних сил залишається найбільш населене місто і фактична столиця регіону – Степанакерт (Азербайджан називає цей населений пункт Ханкенді), а також фактично контрольована вірменами частина Нагірного Карабаху.

При цьому Москва відразу повідомила, що ці миротворці мають бути російські, так само контроль за транспортними зв’язками сепаратистського регіону мають наразі тримати російські прикордонники. Про те, що в дотриманні миру мають брати участь і турецькі миротворці, в Кремлі не згадували.

Президент Азербайджану Ільгам Алієв заявляв, що Туреччина також візьме участь у миротворчому процесі.

Крім того, як повідомляють, до Нагірного Карабаху мають повернутися внутрішньо переміщені особи (зокрема, з захопленої вірменами території були змушені втекти всі азербайджанці за національністю) під контролем верховного комісара ООН у справах біженців, сторони мають обмінятися військовополоненими й іншими утримуваними особами й тілами загиблих.

9 листопада вірменські сили в Нагірному Карабасі визнали втрату стратегічно важливого міста Шуші, контроль над яким відкривав азербайджанським військам шлях на головне місто сепаратистського регіону Степанакерт, як його називають вірмени, або Ханкенді азербайджанською. Водночас це означало, що була перерізана головна з двох доріг, що поєднують центральні частини Нагірного Карабаху з Вірменією, – так званий Лачинський коридор. Перед тим Азербайджан заявляв про повернення під свій контроль десятків менших міст і сіл Нагірного Карабаху.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991–1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, серед того й цивільних. За останні шість тижнів були оголошені вже три перемир’я, але всі вони були відразу порушені.

Росія, яка є воєнним союзником Єревану, дотепер не втручалася в конфлікт, заявляючи, що він відбувається не на території Вірменії. Туреччина, зі свого боку, постачала своїм етнічним родичам-азербайджанцям високотехнологічні озброєння, які, за словами оглядачів, і вирішили головним чином результат нинішнього протистояння.

Правда

Очільник Мін’юсту США доручив розслідувати можливі фальсифікації на виборах президента

Міністр юстиції США Вільям Барр уповноважив федеральних прокурорів розпочати розслідування порушень під час голосування, попри відсутність доказів на підтримку тверджень президента Дональда Трампа про те, що він програв президентські вибори демократу Джо Байдену через масові фальсифікації.

У відповідь на розпорядження Барра від 9 листопада американські ЗМІ повідомили, що керівник відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з виборами Міністерства юстиції оголосив у внутрішньому електронному листі, що йде з посади після того, як дізнався про «нову політику і її наслідки».

Барр, один з найближчих соратників Трампа, був звинувачений критиками і демократами в багаторазовій політизації системи правосуддя за час його перебування на посаді.

Передвиборчий штаб Байдена стверджував, що Барр підживлює спростовані спостерігачами звинувачення Трампа у фальсифікаціях на виборах.

Розпорядження Барра з’явилося після того, як адміністрація Трампа закликала Міністерство юстиції розслідувати заяви про порушення на виборах, а штаб Трампа подав кілька судових позовів у декількох штатах. Судді втім відхилили позови в Мічигані і Джорджії. Експерти кажуть, що юридичні зусилля Трампа мають мало шансів змінити результат виборів, де очевидну перевагу має Джо Байден.

Інавгурація нового президента США відбудеться 20 січня 2021 року.

 

Правда

Адміністрацію глави Чечні очолив чотириюрідний брат Кадирова

Керівником адміністрації глави і уряду Чечні призначений 28-річний Хас-Магомед Кадиров. Він є чотириюрідним братом глави республіки Рамзана Кадирова. Про це повідомляє «Чечня сегодня».

Хас-Магомед Кадиров до цього працював секретарем ради економічної безпеки Чечні. У 2012 році, коли йому було 20 років, він став помічником мера Грозного. Через п’ять років перейшов до МВС, а в 2019 році його спочатку перевели на посаду мера Аргуна, а після призначили секретарем Радбезу Чечні, повідомляють «Открытые медиа».

У свою чергу, племінник глави Чечні Ібрагім Закрієв, який раніше очолював адміністрацію, переведений на посаду віце-прем’єра – міністра сільського господарства. Що стосується колишнього міністра сільського господарства Муси Дадаєва, то він продовжить роботу на посаді помічника глави Чечні, уточнює видання.

Нещодавно старшу дочку глави Чечні Рамзана Кадирова 21-річну Айшат призначили першою заступницею міністра культури Чеченської республіки.

У жовтні новим заступником керівника управління «Росспоживнагляду» по Чеченській республіці став Вісіта Кадиров – прийомний брат Рамзана Кадирова.

Взимку племінник глави Чечні Хамзат Кадиров був призначений на посаду міністра Чеченської республіки з фізичної культури і спорту.

У березні на звинувачення ув просуванні кар’єрними сходами членів своєї сім’ї та рідних Рамзан Кадиров заявив: «Мені не соромно, якщо я відповідаю за свій народ, за республіку і якщо я справляюся, то яка їм різниця, хто буде міністром, главою району, головою адміністрації або головою уряду? Мене це мало хвилю».

У 2018 році «Російська служба Бі-бі-сі» підрахувала, що з півтори сотні найбільш впливових чиновників Чечні 30 відсотків є родичами Кадирова.

Правда

Алієв про Карабах: миротворча місія буде спільна російсько-турецька; в Єревані штурмують уряд і парламент

Серед іншого, заявив Ільгам Алієв у нічному телевиступі, не тільки Росія, а й Туреччина візьме участь у миротворчій місії в Нагірному Карабасі

Правда

У Єревані на тлі протестів кілька десятків людей атакували офіс служби Радіо Свобода

У Єревані рано вранці 10 листопада близько 40 людей атакували офіс Вірменської служби Радіо Свобода. У місті тривають заворушення, викликані підписанням Вірменією за посередництва Росії угоди з Азербайджаном про припинення бойових дій у Нагірному Карабасі.

Натовп намагався увірватися в офіс, називаючи службу РС «зрадниками» та «турками».

«Ви несете відповідальність за загибель моїх друзів (в Нагірному Карабасі, – ред.)», – заявив один з нападників. Інші заявляли, що хочуть знищити комп’ютерні сервери, щоб змусити журналістів не виходити в ефір.

Виконавчий продюсер вірменської служби RFE/RL Артак Амбарцумян сказав, що в одному з цих людей він впізнав Герасима Варданяна, члена Вірменської революційної федерації (Дашнакцутюн), однієї з майже двох десятків політичних партій, які вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.

Амбарцумян повідомив, що ці люди намагалися виламати двері офісу і напали на нього і оператора.

 

Протестуючі у Єревані також штурмували урядові будівлі і парламент. Невдоволені припиненням бойових дій на захист Нагірного Карабаху як фактично вірменської території ввірвалися поночі в будівлю уряду країни, а потім і в будівлю парламенту в іншому місці центральної частини міста і почали трощити обидва приміщення. За повідомленнями, при цьому побили й спікера парламенту Арарата Мірзояна, якого довелося доправити до лікарні. Протестувальники хочуть дістатися й до дому Нікола Пашиняна, вимагаючи негайної відставки влади країни і звинувачуючи її у «зраді».

Раніше в ніч на 10 листопада стало відомо, що Єреван, Баку і Москва уклали тристоронню угоду про зупинення бойових дій у Нагірному Карабасі. При цьому Пашинян, який першим повідомив про угоду, зокрема, заявив, що це рішення «важке» і «неймовірно болісне», але ухвалене «в результаті глибокого аналізу воєнної ситуації і оцінки позиції людей, які найкраще її знають». Як стверджував вірменський керівник, «це не перемога, але й поразки не буде, поки сам себе не визнаєш переможеним; ми ніколи не визнаємо себе переможеними». «Ми боролися до кінця, і ми переможемо – Карабах встояв», – твердив Пашинян.

Домовленість, за повідомленнями, передбачає, серед іншого, що вірменські й азербайджанські війська залишаються на наявних позиціях і припиняють вогонь, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін мають контролювати миротворчі сили.

 

При цьому Москва відразу повідомила, що ці миротворці мають бути російські, так само контроль за транспортними зв’язками сепаратистського регіону мають наразі тримати російські прикордонники. Про те, що в дотриманні миру мають брати участь і турецькі миротворці, в Кремлі не згадували.

Крім того, як повідомляють, до Нагірного Карабаху мають повернутися внутрішньо переміщені особи (зокрема, з захопленої вірменами території були змушені втекти всі азербайджанці за національністю) під контролем верховного комісара ООН у справах біженців, сторони мають обмінятися військовополоненими й іншими утримуваними особами й тілами загиблих.

9 травня вірменські сили в Нагірному Карабасі визнали втрату стратегічно важливого міста Шуші, контроль над яким відкривав азербайджанським військам шлях на головне місто сепаратистського регіону Степанакерт, як його називають вірмени, або Ханкенді азербайджанською. Водночас це означало, що була перерізана головна з двох доріг, що поєднують центральні частини Нагірного Карабаху з Вірменією, – так званий Лачинський коридор. Перед тим Азербайджан заявляв про повернення під свій контроль десятків менших міст і сіл Нагірного Карабаху.

 

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991–1994 років і називав її своєю окупованою територією. Останнім часом Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, серед того й цивільних. За останні шість тижнів були оголошені вже три перемир’я, але всі вони були відразу порушені.

Росія, яка є воєнним союзником Єревану, дотепер не втручалася в конфлікт, заявляючи, що він відбувається не на території Вірменії. Туреччина, зі свого боку, постачала своїм етнічним родичам-азербайджанцям високотехнологічні озброєння, які, за словами оглядачів, і вирішили головним чином результат нинішнього протистояння.

Правда

Єреван заявив про тристоронню угоду про кінець боїв за Карабах, Москва про російських миротворців, Баку задоволений

При цьому, за версією Кремля, має йтися про російських миротворців у цьому азербайджанському регіоні, а його транспортне сполучення будуть контролювати російські прикордонники