Правда

У Вірменії опозиція висунула ультиматум Пашиняну з вимогою піти у відставку до кінця дня

Опозиційні фракції парламенту Вірменії 11 листопада висунули ультиматум прем’єр-міністрові Ніколу Пашиняну, відставки якого вимагають учасники акцій протесту.

Лідер партії «Вірменська революційна федерації» («Дашнакцутюн») Ішхан Сагателян повідомив, що Пашиняну дали час до півночі, щоб піти у відставку, і що парламент має провести спеціальне засідання до півночі, щоб вирішити питання відставки голови уряду.

Якщо цього не станеться, сказав Сагателян, буду представлені інші кроки для того, щоб «вирішити проблему Пашиняна» до кінця дня 12 листопада.

11 листопада в Єревані відбулися сутички силовиків із демонстрантами, які зібралися в столиці Вірменії через незгоду із рішенням прем’єр-міністра Нікола Пашиняна підписати угоду з Азербайджаном про припинення більш ніж шести тижнів боїв у Нагірному Карабасі.

Тисячі протестувальників заповнили центральну площу Свободи у Єревані, закликаючи до відставки Пашиняна на тлі спроб правоохоронців їм завадити. Поліція свої дії пояснила тим, що масові зібрання заборонені в умовах чинного в країні режиму воєнного стану.

Повідомляється, що у центрі столиці Вірменії між противниками Пашиняна і поліцейськими почалися сутички, кілька людей затримали, серед них і лідер опозиційної партії «Процвітаюча Вірменія» (BHK) Гагік Царукян.

Представники 17 опозиційних партій закликали Пашиняна піти з посади, звинувативши його у важких поступках, які вірмени змушені були прийняти як частину угоди.

Виступаючи в ефірі державного телебачення, віцепрем’єр-міністр Тигран Авінян не виключив, що нинішній уряд може подати у відставку, але застерігав від будь-якої спроби «перевороту».

Сам прем’єр Нікол Пашинян заявив у відеозверненні в фейсбуці, що пристав на угоду про припинення вогню в Нагірному Карабасі, щоб уникнути колапсу в регіоні, оточення і загибелі тисяч вірменських військових.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін мають контролювати миротворчі сили.

Угода про припинення вогню спричинила святкування в Баку, столиці Азербайджану, де люди виходили на вулиці, сигналили автомобільними клаксонами і їздили містом, розмахуючи азербайджанськими прапорами.

У Вірменії почалися заворушення. Протестувальники заявляли, що боротьба повинна тривати до кінця, і вони були впевнені в перемозі.

У Єревані протягом ночі на 10 листопада натовп штурмував і грабував будівлі уряду і парламенту. Люди називають цю угоду зрадою і вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.

11 листопада МЗС України привітало припинення Азербайджаном і Вірменією бойових дій у районі нагірнокарабаського конфлікту. В зовнішньополітичному відомстві наголосили, що Україна «незмінно і беззастережно» підтримує територіальну цілісність Азербайджану в міжнародно визнаних кордонах.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.

Правда

У Гонконгу пішли у відставку всі опозиційні депутати – через рішення Китаю

Влада Гонконгу дискваліфікувала чотирьох опозиційних депутатів Законодавчої ради. Це сталося одразу після ухвалення Пекіном резолюції, що дозволяє дискваліфікувати політиків, які можуть становити загрозу нацбезпеці. У першу чергу документ зачіпає прихильників незалежності Гонконгу від материкового Китаю.

Після відсторонення депутатів в знак протесту у відставку подали інші опозиціонери. Всього опозиція в парламенті мала 19 місць із 70.

Раніше виборча комісія автономії відмовила дискваліфікованим депутатам обиратися до складу парламенту нового скликання через «непатріотичні» погляди. Вибори були заплановані на 6 вересня, але були перенесені через пандемію коронавірусної інфекції. Депутати автоматично продовжили свої повноваження.

30 червня Китай схвалив закон про національну безпеку Гонконгу. Документ дає право китайській владі припиняти дії, які будуть сприйняті ними як загроза національній безпеці. Крім того, закон поширює на автономію повноваження спецслужб континентального Китаю.

Критики закону відзначають, що фактично він припиняє дію свобод, які Китай зобов’язався підтримувати впродовж не менш як 50 років. Такі зобов’язання Пекін дав наприкінці минулого століття, під час отримання суверенітету над Гонконгом, де до 1997 року діяли закони Великої Британії.

Правда

У Вірменію прибули 400 російських миротворців

Російські миротворці вирушили в район виконання місії в Нагірному Карабасі. Про це повідомило Міноборони Росії.

За останню добу в Вірменії приземлилися 20 літаків Іл-76, на яких з Ульянівська прилетіли 400 військовослужбовців 15-ї миротворчої бригади. Всього Росія повинна перекинути в Карабах близько 2000 людей і 470 одиниць техніки.

Миротворці проїдуть понад 250 кілометрів і виставлять спостережні пости уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж Лачинського коридору, що з’єднує цю територію з Вірменією. Командування миротворчою операцією буде розташоване в районі Степанакерта, повідомило агентство ТАСС.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій в Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, в регіоні будуть розміщені російські миротворці. Термін їх перебування складе 5 років з можливістю продовження.

 

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін мають контролювати миротворчі сили.

Угода про припинення вогню спричинила святкування в Баку, столиці Азербайджану, де люди виходили на вулиці, сигналили автомобільними клаксонами і їздили містом, розмахуючи азербайджанськими прапорами.

У Вірменії почалися заворушення. Протестувальники заявляли, що боротьба повинна тривати до кінця, і вони були впевнені в перемозі. У Єревані протягом ночі натовп штурмував і грабував будівлі уряду і парламенту. Люди називають цю угоду зрадою і вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.

Правда

У Росії повідомили про максимальну з початку пандемії добову смертність від COVID-19

У Росії за минулу добу зафіксували 432 смертельних випадки від COVID-19, що є рекордним числом добового приросту з початку пандемії, повідомив 11 листопада оперативний штаб боротьби із захворюванням. Загалом померли 31 593 людини.

Згідно з повідомленням, число підтверджених випадків зараження за останню добу зросло на 19 851 – до 1 836 960 загалом. При цьому 18 616 людей за минулу добу одужали (загалом – 1 369 357 осіб).

У світі кількість хворих превищила 51,5 мільйона. Росія – на п’ятому місці за кількістю інфікованих після США, Індії, Бразилії та Франції.

 

Правда

Росія і Китай: розвідки цих країн найбільш активні в Чехії

Інформаційна служба безпеки Чеської Республіки (Bezpečnostní informační služba – BIS) у звіті про роботу за минулий 2019 рік ставить найбільший наголос на активність роботи в Чехії розвідок двох країн – Росії й Китаю. 

В оприлюдненому звіті BIS, зокрема, зазначає, що китайська служба безпеки «не відстає від російської», однак різниця між ними є: «Росія прагне дестабілізації й розвалу своїх противників, тоді як китайською метою є збудувати синоцентристську (синоцентризм – ідеологія, яка ставить Китай в центр політичного, культурного та економічного життя світу) глобальну спільноту, в якій інші народи визнають легітимність китайських інтересів і підтверджують повагу до Китаю, яка (з китайського кута зору) йому належить».

BIS у своєму звіті звертає увагу на «діяльність російських офіцерів розвідки, які працюють під дипломатичним прикриттям в рамках російської дипломатичної місії в Чеській республіці». BIS при цьому наголошує, що кількість російських розвідників з дипломатичними паспортами «залишається в ЧР вже кілька років відносно стабільною. Дієве обмеження їх праці й надалі було надзвичайно складним з огляду на довготривалу диспропорцію щодо величини дипломатичних місій Чеської республіки та Росії». Зрештою, загальну незрівняно велику кількість працівників, в тому числі й дипломатів у посольстві Росії в Чехії ЗМІ обговорюють вже тривалий час.

Відносно України BIS наголошує, що «як і в минулих роках також у 2019 році в Чеській республіці відбувались субверсивні акції спрямовані проти України, якими керували органи російської державної влади».

Щодо китайської розвідки в Чехії BIS наголошує на поєднанні «традиційного прикриття (дипломати, журналісти, вчені) і сучасних методів розвідки (наприклад, соціальні мережі)». При цьому інтерес китайської розвідки був спрямований «на широкий спектр галузей, чи то йшлося про теми технологій, військової справи, безпеки, інфраструктурних проєктів, охорони здоров’я, економіки, природного середовища, чи тем закордонної й внутрішньої політики». Китайська розвідка, як зазначено у звіті BIS, «шукала в Чехії методи, як впливати на громадську думку, поширювати китайську пропаганду і будувати позитивний образ КНР (Китайська Народна Республіка) посередництвом відкритого і прихованого впливу змісту ЗМІ».

Що стосується традиційного політичного екстремізму, як «єдину виразнішу мобілізаційну тему» BIS виділяє справу «ймовірного демонтажу пам’ятника радянському маршалові Івану Конєву в Празі-6. На демонстраціях за його збереження брали участь прихильники марксистсько-ленінського спектра разом з іншими активістами проросійської й дезінформаційної сцени» (у відповідності до рішення районної ради Праги-6 пам’ятник Конєву 3 квітня демонтували).

Правда

Влада Данії визнала, що не мала законних підстав вимагати масового знищення норок

Уряд Данії визнав, що не мав законних підстав вимагати від власників ферм знищення всіх норок, яких вони розводять.

Розпорядження зробили після того, як у тварин виявили мутацію нового коронавірусу. Вчені попередили, що це може позначитися на ефективності застосування створюваної вакцини проти COVID-19.

Данія – найбільший світовий виробник хутра норки. Популяція цих хижаків у країні становила близько 15-17 мільйонів. Відтоді, як уряд 4 листопада оголосив, що норок слід знищувати, близько двох з половиною мільйонів тварин були вбиті. 

«Навіть якщо ми діяли в поспіху, нам слід було чітко розуміти, що необхідні нові законодавчі акти, яких поки що немає. І я прошу вибачення за це», – заявила 10 листопада прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.

Влада країни має намір ухвалити закон, який дозволить масово знищувати тварин, а не тільки в місцях, де виявлені спалахи. Тим часом, уряд закликав фермерів не чекати і продовжувати знищення тварин як запобіжний захід.

 

Правда

У Мінську затримали журналіста Радіо Свобода, він в ізоляторі на Окрестіна

У Мінську міліція затримала журналіста білоруської служби Радіо Свобода Олега Груздиловича. Силовики прийшли до нього додому ввечері 10 листопада і продемонстрували знімки з акції протесту 25 жовтня в Мінську, на яких він був, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

«Міліціонери сказали, що потрібно ще дещо уточнити, і відвезли його у Фрунзенське РУВС Мінська, де його нібито чекає дільничний», – розповіла дружина Груздиловича Мар’яна.

Через кілька годин їй подзвонили з РУВС і повідомили, що її чоловік перебуває в ізоляторі на Окрестіна.

Журналіст був акредитований МЗС Білорусі до 29 серпня 2020 року, коли чотирьох кореспондентів Радіо Свобода позбавили акредитації. 25 жовтня Олег Груздилович мав редакційне завдання на акції протесту від газети «Народна воля».

Олег Груздилович – відомий білоруський журналіст, що спеціалізується на правозахисній тематиці, більше ніж 20 років пропрацював кореспондентом білоруської служби Радіо Свобода. Він також співпрацює з незалежними білоруськими медіа. Автор книги «Хто підірвав мінське метро».

 

 

Правда

Ув’язнений у Росії американець Вілан назвав свій арешт «помстою» за санкції проти Москви

Колишній морський піхотинець США Пол Вілан, засуджений у червні в Росії до 16 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві, заявляє, що його арешт і судовий процес були помстою за санкції, які США запровадили проти Росії, і його особу можуть використовувати як розмінну монету в можливому обміні.

«Я не знаю, чому обрали саме мене. Я думаю, що це було частково помстою у відповідь (на санкції – ред.)», – сказав Вілан в інтерв’ю американській телекомпанії АВС.

Але він заявив, що вважає, що його арешт може бути пов’язаний з роботою на посаді керівника з безпеки у постачальника автозапчастин BorgWarner. Ця компанія вела бізнес із російським виробником вантажівок «КамАЗ», що частково належить російському оборонному концерну «Ростех», який перебуває під санкціями США.

За повідомленнями, в червні 2020 року російські та американські чиновники вели переговори про можливий обмін Вілана на двох росіян – торговця зброєю Віктора Бута та визнаного винним у контрабанді наркотиків Костянтина Ярошенка, які відбувають тривалі покарання у США.

Вілан сказав, що співробітники ФСБ негайно згадали йому і Бута, і Ярошенка після його арешту, і що незабаром стало зрозуміло, що Росія сподівається на обмін цих людей.

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив у серпні, що питання обміну Вілана на громадян Росії не обговорювалося з американськими чиновниками.

Сім’я Вілана також заявила, що такі переговори не відбуваються. Вілан сказав ABC News, що розуміє, що уряду США важко обміняти його, американського туриста, взятого в заручники, на двох злочинців. Проте він сказав ABC News, що залишається оптимістом.

«Я не думаю, що я буду тут так довго – уряди це швидко вирішать. Гадаю, це трохи незручно для російського уряду, тому що вони вже зрозуміли, що вони припустилися помилки», – твердить Вілан.

50-річний Уїлан був заарештований у Москві в грудні 2018 року та засуджений 15 червня 2020 рокупісля того, як прокурори заявили, що флеш-накопичувач, знайдений у Вілана, містить секретну інформацію.

Американець, який не визнає себе винним, відбуває покарання у виправній колонії №17 у російському регіоні Мордовія, приблизно за 350 кілометрів на схід від Москви.

США вимагають негайного звільнення Вілана, назвавши поводження з ним та його засудження «жахливими».