Правда

Силовики затримали 580 учасників протестів у Білорусі – правозахисники

У Білорусі 15 листопада міліція затримала 580 учасників акцій протесту, повідомляє правозахисна організація «Весна».

Здебільшого затримання відбуваються в Мінську, де силовики у чорному застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати тисячі демонстрантів.

Затримання відбуваються також в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті.

У столиці Мінську силовики ще до початку акції протесту під гаслом «Я виходжу» почали затримувати її учасників, застосовували світлошумові гранати для розгону масових скупчень. 

Силовики також розігнали на так званій «площі Змін» у Мінську народний меморіал Романові Бондаренку, 31-річному чоловіку, який був забитий до смерті раніше цього тижня.

У Мінську люди спершу планували зібратися поблизу станції метро «Пушкінська», в місці, де ще у серпні загинув інший учасник протестів, Олександр Тарайковський.

Згодом вони мали пройти маршем до так званої «площі Змін», двору в Мінську, де був жорстоко побитий Роман Бондаренко. 

Через кілька годин після інциденту, що стався 11 листопада, міліція привезла Бондаренка до лікарні, де Роман уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Слова «Я виходжу», надіслані друзям у месенджері, були останніми, надісланими Романом Бондаренком перед смертю. Саме тому ці слова стали гаслом нової акції протесту.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.

 

Правда

Силовики «зачистили» двір у Мінську, де розташований народний меморіал Романові Бондаренку

Білоруські силовики розігнали на так званій «площі Змін» у Мінську народний меморіал Романові Бондаренку, 31-річному чоловіку, який був забитий до смерті раніше цього тижня.

«Усього зачистка «площі Змін» тривала 9 хвилин. Зараз площа абсолютно порожня. Силовики зірвали плакати, які висіли на меморіалі. Усіх захисників меморіалу провели через коридор і садять в автозаки. Силовики громлять меморіал. Б’ють лампади, рвуть плакати, топчуть прапори, розкидають квіти», – ідеться в повідомленнях твітер-акаунту «Білорусь головного мозку».

За даними правозахисників із центру «Весна», число затриманих станом на 16:50 за місцевим часом (на одну годину більше за київський) сягнуло понад 350 людей.

У Мінську люди спершу планували зібратися поблизу станції метро «Пушкінська», в місці, де ще у серпні загинув інший учасник протестів, Олександр Тарайковський. Згодом вони мали пройти маршем до так званої «площі Змін», двору в Мінську, де був жорстоко побитий Роман Бондаренко. Через кілька годин після інциденту, що стався 11 листопада, міліція привезла Бондаренка до лікарні, де Роман уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Слова «Я виходжу», надіслані друзям у месенджері, були останніми, надісланими Романом Бондаренком перед смертю. Саме тому ці слова стали гаслом нової акції протесту.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.

Правда

Силовики в Мінську затримали понад 100 учасників акції «Я виходжу» (прямий ефір)

У столиці Білорусі Мінську 15 листопада силовики ще до початку акції протесту під гаслом «Я виходжу» стали затримувати її учасників, застосовували світлошумові гранати для розгону масових скупчень.

За даними правозахисного центру «Весна», станом на 13:20 список затриманих нараховує 120 прізвищ.

Аналогічні акції відбуваються і в інших містах Білорусі.

 

Люди планували зібратися поблизу станції метро «Пушкінська», в місці, де ще у серпні загинув інший учасник протестів, Олександр Тарайковський. Згодом вони мали пройти маршем до так званої «площі Змін», двору в Мінську, де був жорстоко побитий Роман Бондаренко. Через кілька годин після інциденту, що стався 11 листопада, міліція привезла Бондаренка до лікарні, де Роман уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Слова «Я виходжу», надіслані друзям у месенджері, були останніми, надісланими Романом Бондаренком перед смертю. Саме тому ці слова стали гаслом нової акції протесту.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.

Правда

У Боснії та Герцеговині відбуваються відкладені через бюджетну кризу місцеві вибори

У Боснії та Герцеговині 15 листопада о 7:00 за місцевим часом  відкрилися дільниці на місцевих виборах, які були відкладені через бюджетну кризу в країні. Голосування триватиме до 19:00, попередні результати очікуються вже до півночі.

Близько 3,4 мільйона боснійців мають право голосу на виборах міських та муніципальних рад та мерів у двох автономних регіонах країни – Боснійсько-хорватській федерації та Республіці Сербській, а також у нейтральному районі Брско.

Спочатку вибори були заплановані на 4 жовтня. Але затримка уряду з ухваленням  бюджету країни, включно з фінансуванням виборів, призвела до перенесення.

Етнічно розділене південне місто Мостар проведе вибори окремо 20 грудня.

Ці вибори стануть першими в Мостарі за останні 12 років і відбудуться після того, як основні боснійські та хорватські партії Боснії та Герцеговини в червні досягли домовленостей про новий статут міста.

Мостар не проводив муніципальних виборів з 2008 року через те, що влада не виконала рішення Конституційного суду Боснії у 2010 році. Тоді суж встановив, що міська структура розподілу влади є неконституційною та потребує реформ.

Правда

У Молдові відбувається другий тур виборів президента

У Молдові 15 листопада відбувається другий тур президентських виборів. Посаду глави держави виборюють колишня голова уряду Майя Санду (перемогла в першому турі з результатом 36,16%) і незалежний кандидат, чинний президент Ігор Додон, якого підтримує Партія соціалістів.

Перший тур виборів відбувся 1 листопада, підсумкова явка склала 42,76%. Найменш активною була молодь: на дільниці для голосування прийшло лише 8% виборців у віковій страті до 25 років.

На території Молдови відкрито 2143 виборчих дільниці, 42 з них – для громадян Молдови, які живуть на території непідконтрольного Кишиневу Придністров’я. За кордоном відкрито 139 дільниць, найбільше – в Італії (30), Російській Федерації (17), Румунії (13) і Сполучених Штатів Америки (12).

1 листопада високу активність показала молдовська діаспора – проголосували понад 150 тисяч громадян Республіки Молдова, які живуть за кордоном. Діаспора переважно проголосувала за Майю Санду (70,12%) і кандидата від «Нашої партії» Ренато Усатого (17,25%), Ігор Додон отримав за кордоном лише 3,65% голосів виборців, після чого заявив про наявність якогось «паралельного електорату».

За перебігом голосування в другому турі стежать національні і міжнародні спостерігачі, порівняно з першим туром, акредитацію Центрвиборчкому отримали додатково 185 експертів, в тому числі – 23 із-за кордону. У першому турі на дільницях працювали 1884 спостерігачі з Молдови і 309 міжнародних експертів; 77 спостерігачів від неурядових організацій та дипломатичних місій і 156 представників електоральних конкурентів стежили за ситуацією на закордонних дільницях.

Правда

Трамп продовжує оскаржувати результати виборів без вагомих доказів – відео

Через більш ніж тиждень після президентських виборів у Сполучених Штатах, за результатами яких переміг демократ Джо Байден, чинний президент Дональд Трамп відмовився визнати поразку. Він продовжує стверджувати, без вагомих доказів, що велику кількість бюлетенів було підроблено або не було підраховано справедливо. Адвокати Трампа оскаржують результати деяких штатів в суді, однак експерти-правознавці переконані, що у цих зусиль мало шансів змінити результат. (Відео: Маргот Бафф, AFP, Reuters, AP).

Правда

Європол ліквідував схему нелегального продажу російської зброї через Україну

Європол, правоохоронний орган Європейського союзу, повідомив про ліквідацію схеми нелегального продажу російських озброєнь до зон конфліктів через Україну, в якій брали участь і українські громадяни.

Як мовиться в повідомленні, операція для ліквідації схеми нелегальної торгівлі зброєю і відмивання грошей, яку викрили правоохоронні органи Іспанії за підтримки Європолу, відбулася 12 листопада в трьох присередземноморських провінціях Іспанії: Барселона, Валенсія й Аліканте.

«Кримінальна мережа, створена латвійцями, іспанцями й українцями, нелегально транспортувала російські озброєння і вибухівку комерційними суднами з України головно в зони конфлікту на півночі Африки і на Близькому Сході, щодо яких діють міжнародні ембарго. Нелегальні вантажі ховали в суднах, які також везли легальні озброєння», – мовиться в повідомленні.

За словами Європолу, таким чином через Середземне море нелегально перевозили й таке важке озброєння, як танки. Кримінальна мережа була добре організована і діяла в багатьох країнах. Серед зразків її діяльності – силове звільнення з в’язниці капітана, якого затримали у Греції за контрабанду зброї. Великі прибутки угруповання вводили в легальну економіку через добре влаштовану схему відмивання грошей – через офшори, а потім країни з низькою фінансовою звітністю кошти переказували на банківські рахунки в європейських країнах, головно в Швейцарії і Великій Британії, – а вже звідти до Іспанії. Там ці кошти використовували на купівлю майна і багатий спосіб життя.

Розслідування схеми почалося ще 2018 року. На цей час затримані сім підозрюваних, здійснені сім обшуків, арештовані 18 об’єктів нерухомості вартістю близько 10 мільйонів євро, заморожені понад 50 фінансових продуктів, мовиться в повідомленні Європолу.

Правда

Росія почала патрулювати Нагірний Карабах

Військова поліція Росії почала патрулювати Нагірний Карабах, повідомив речник Міністерства оборони Росії Ігор Конашенков.

Російські миротворці, введені в частину регіону, яка наразі не повернена під контроль Азербайджану, виставили 12 спостережних постів і ведуть цілодобовий моніторинг ситуації.

За словами Конашенкова, як його цитують російські агентства, режим припинення вогню дотримується по всій лінії контакту.

Крім того, сказав речник, за допомогою російських миротворців у регіоні почався обмін тілами загиблих – це відбувається неподалік міста Шуша.

У ніч на 10 листопада Вірменія, поставши перед загрозою повної втрати Нагірного Карабаху внаслідок воєнної операції Баку, а також Азербайджан і Росія підписали спільну заяву керівників трьох держав про припинення вогню в війні між Азербайджаном і Вірменією за Нагірний Карабах.

Ця домовленість, серед іншого, передбачає значні територіальні втрати для вірмен у цьому донедавна фактично підконтрольному вірменам сепаратистському регіоні Азербайджану.

Вірменські сили мають вийти з усіх територій, що не належать до історичної Нагірно-Карабаської автономної області, але були захоплені ними в перебігу війни першої половини 1990-х років, – за винятком 5-кілометрового завширшки так званого Лачинського коридору, що поєднує Нагірний Карабах із Вірменією.

Крім того, під контролем Азербайджану залишаються й ті території зі складу колишньої НКАО, які він уже собі повернув на момент припинення вогню.

Режим припинення вогню, за домовленістю, мають контролювати російські миротворчі сили, які вводяться в рештки Нагірного Карабаху і в Лачинський коридор. Крім того, ведуться переговори про те, щоб на вже підконтрольній Баку частині Азербайджану за дотриманням цього режиму стежив спільний турецько-російський моніторинговий центр.

Також домовленість передбачає повернення до регіону внутрішньо переміщених осіб – із Нагірного Карабаху були змушені перебратися до інших частин Азербайджану всі тамтешні азербайджанці за національністю після того, як Баку втратив був контроль за цим регіоном.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991–1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.

Правда

У Вірменії знову затримали опозиційного діяча – за підозрою в «узурпації влади»

У Вірменії вдруге затримали лідера опозиційної партії «Батьківщина» («Гайренік») Артура Ванецяна, цього разу за підозрою в узурпації влади і підготовці вбивства прем’єр-міністра країни Нікола Пашиняна.

Ванецяна, який свого часу, в 2018–2019 роках, очолював Службу національної безпеки Вірменії, затримали, коли він прибув на розмову до Слідчого управління СНБ, повідомила його адвокатка Лусіне Сагакян,

При цьому, заявила вона в фейсбуці, в помешканні батьків затриманого, а також в одному з офісних приміщень, пов’язаних із його партією, були здійснені «незаконні обшуки».

12 листопада Ванецяна вже затримували разом зі ще дев’ятьма провідними опозиційними діячами. Тоді їх обвинуватили в організації незаконних насильницьких масових заворушень». Опозиція засудила ці затримання як незаконні, і врешті їх тоді відпустили.

40-річний нині Ванецян був призначений на чоло СНБ Вірменії після революції 2018 року, яка привела Пашиняна до влади. Він швидко став впливовим членом оточення Пашиняна, зокрема, відповідав за високопрофільні розслідування щодо корупції, що їх ініціювало тоді нове керівництво Вірменії.

Але вже в вересні 2019-го Ванецян подав у відставку, коли перестав бути в колі улюбленців Пашиняна. Відтоді він багато разів виступав зі звинуваченнями Пашиняна в некомпетентності і нездатності керувати країною, що викликало різкі реакції прем’єра і його політичних союзників.

У Вірменії нині тривають протести проти домовленості Пашиняна 10 листопада про припинення вогню в війні з Азербайджаном за Нагірний Карабах, яка передбачає значні територіальні втрати для вірмен у цьому донедавна фактично підконтрольному вірменам сепаратистському регіоні Азербайджану і викликала палку негативну реакцію. Зокрема, в ніч оголошення угоди юрби повдиралися до будівель уряду і парламенту Вірменії і трощили в них майно.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.

Правда

У Грузії опозиція знову вимагала нових парламентських виборів

У столиці Грузії Тбілісі тисячі демонстрантів знову вийшли на вулиці, зокрема до парламентської будівлі, щоб вимагати нових парламентських виборів.

Вони не визнають результатів виборів 31 жовтня, за якими знову перемогла нині владна партія «Грузинська мрія». 21 листопада в 15 одномандатних округах відбудеться другий тур виборів, і прогнози щодо результатів практично віддають загальну перемогу владній партії – попри реформу виборчої системи, що мала на меті зробити парламент більш політично різноманітним.

Дві провідні з опозиційних партій, «Єдиний національний рух» і «Європейська Грузія», і ще шість партій, які пройшли до парламенту, заявляють, що вибори були сфальсифіковані і що вони будуть бойкотувати новообраний парламент. І, як заявив нині перед демонстрантами лідер «ЄНР» Ніка Мелія, опозиція не відмовиться від своїх вимог і продовжить домагатися нових виборів і від нової влади. За його словами, жовтневі вибори були «вкрадені».

Тим часом мер Тбілісі і генеральний секретар «Грузинської мрії» Каха Каладзе заявив журналістам: «Ми не беремо до розгляду вимоги опозиції про нові вибори й інші речі».

Демонстрація в столиці Грузії відбулася без значних інцидентів і завершилася до 10-ї вечора за місцевим часом, коли починає діяти комендантська година з метою обмежити поширення COVID-19.

Під час схожої демонстрації 9 листопада поліція застосувала водомети, щоб розігнати опозиціонерів, які вимагали нових виборів і відставки Центральної виборчої комісії країни.

Європейський союз, а також Сполучені Штати Америки надають посередництво в дискусіях про вихід із політичної кризи в Грузії між «Грузинською мрією» і вісьмома опозиційними партіями.

Опозиційна «Європейська Грузія» вже оголосила демонстрації в центрі Тбілісі на 17 і 18 листопада, коли Грузію має відвідати нинішній державний секретар США Майк Помпео.