Правда

Переможець президентських виборів у Молдові обіцяє збалансувати зв’язки з Росією та Заходом

Переможець президентських виборів у Молдові Майя Санду пообіцяла збалансувати відносини з Заходом і Росією, а також боротися з корупцією і залучати інвестиції в економіку країни.

У другому турі виборів 15 листопада Санду перемогла проросійського чинного президента Ігоря Додона.

Виступаючи перед журналістами 16 листопада, Санду заявила, що забезпечить «реальний баланс» у зовнішній політиці між Заходом і Росією. «Ми встановимо прагматичний діалог з усіма країнами, включаючи Україну, Румунію, європейські країни, Росію і США», – сказала вона.

Санду зазначила, що її адміністрація зосередиться на боротьбі з повальної корупцією та залученні інвестицій для стимулювання економіки.

«Всі повинні побачити поліпшення. Йдеться і про людей, які голосували за мого опонента. Я вам кажу: ви не програли, тут немає ні переможців, ні переможених. Я завоюю вашу довіру конкретними діями», – наголосила вона.

Незважаючи на побоювання з приводу нестабільності після виборів, Додон швидко визнав поразку. «Я закликаю до спокою і миру, абсолютно ніяких хвилювань і протестів. Ми не повинні допустити дестабілізації країни», – зазначив він.

 

Президент Росії Володимир Путін, який відкрито підтримував Додона, привітав Санду з перемогою на виборах. «Я розраховую, що ваша робота на посту глави держави сприятиме конструктивному розвитку відносин між нашими країнами», – йдеться в оприлюдненій Кремлем заяві.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Лаєн також привітала Санду з перемогою і пообіцяла розширити співпрацю. «Ваша перемога – це чіткий заклик до боротьби з корупцією та відновлення поваги до верховенства закону – шлях до процвітаючого майбутнього. ЄС готовий підтримати Молдову», – написала вона у твітері.

Під час окремих телефонних розмов з президентом Румунії Клаусом Йоханніса і президентом України Володимиром Зеленським Санду пообіцяла докласти зусиль для зміцнення відносин з двома сусідами Молдови, повідомила прес-служба її Партії дії і солідарності.

Центральна виборча комісія Молдови заявила, що після підрахунку 100 відсотків голосів Санду отримала 57,75 відсотка голосів у другому турі президентських виборів, залишивши Додона позаду більш ніж на 15 відсотків. 

Явка склала понад 52 відсотків – що майже на 10 відсотків вище, ніж у першому турі.

Спостерігачі від Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) заявили, що голосування в цілому було добре організованим і конкурентним в складних обставинах, викликаних пандемією COVID-19. Проте, зазначили спостерігачі, негативна риторика затьмарила кампанію, а також залишаються під питанням правила фінансування кампанії.

Правда

Глава ВООЗ: сама вакцина не зупинить пандемію COVID-19

Вакцина сама по собі не зможе спинити пандемію COVID-19. Про це заявив глава Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адганом Гебреєсус.

Він зазначив, що навіть після початку вакцинації доведеться продовжувати практику спостережень за поширенням коронавірусу; продовжити тестувати людей на коронавірус, а також ізолювати хворих; відстежувати та відправляти на карантин людей, які контактували з хворими; заохочувати людей зберігати пильність.

 

Американська компанія Moderna, яка розробляє нову вакцину від коронавірусного захворювання COVID-19 разом із Національним інститутом охорони здоров’я США, оголосила, що, за попередніми даними, ефективність її продукту складає 94,5%.  У третій фазі випробувань у США взяли участь більше ніж 30 тисяч людей.

У компанії це назвали «великим днем» і заявили, що найближчими тижнями планують подати заявку на дозвіл для використання вакцини.

Це вже друга американська компанія, що працює над вакциною від COVID-19, яка повідомила про результати досліджень, що перевищують очікування.

Також цього місяця американська фармакологічна компанія Pfizer, яка разом із німецькою компанією BionTECH працюють над вакциною-кандидатом, повідомили, що потенційна вакцина від коронавірусу SARS-CoV-2 під назвою BNT162b2 здатна запобігати коронавірусній хворобі в більш ніж 90% випадків.

Всього у світі, за даними університету Джонса Гопкінса, захворіли на COVID-19 54,5 мільйона людей, померли понад 1,3 мільйона, одужали понад 35 мільйонів.

Правда

Апеляційний суд Києва скасував заочний арешт Януковича

Київський апеляційний суд 16 листопада скасував заочний арешт для експрезидента Віктора Януковича, частково задовольнивши клопотання його захисту.

Суд скасував рішення Печерського суду від 12 травня, який задовольнив клопотання слідства про заочний арешт Януковича.

Матеріали справи направили для розгляду до суду першої інстанції.

 

Печерський райсуд Києва 12 травня задовольнив клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу Януковичу у вигляді тримання під вартою у справі про розстріли на Майдані.

Перед цим, 4 травня, Печерський суд ухвалив рішення про заочний арешт Януковича у справі про узурпацію влади.

Адвокат експрезидента-втікача Віталій Сердюк заявив, що рішення суду «засноване на сфабрикованих прокуратурою матеріалах і є незаконним».

 

Експрезидента Віктора Януковича звинувачують в узурпації влади, шляхом тиску на Конституційний суд, який у 2010 році визнав неконституційною реформу Основного закону від 2004 року – вона обмежувала повноваження президента та робила Україну парламентсько-президентською республікою.

Окрім того, 24 січня 2019 року Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді і пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні й веденні агресивної війни і засудив його до 13 років позбавлення волі заочно. Водночас суд визнав колишнього президента не винним у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років позбавлення волі.

Захисники Віктора Януковича подали загалом не менш ніж п’ять апеляційних скарг на вирок Оболонського районного суду Києва. Потім вони подали ще кілька скарг на ухвали цього ж суду, який відхилив заяви захисників.

Янукович назвав вирок незаконним. Він заперечує свою провину в цих і в усіх інших інкримінованих йому злочинах. Вирок не набрав чинності, бо був оскаржений.

Віктор Янукович виїхав із України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі він переховується в Росії.

Правда

ЄС цього тижня може розглянути третій пакет санкцій проти Білорусі

Рада Європейського союзу із закордонних справ планує 19 листопада схвалити третій пакет санкцій проти Білорусі, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Міністри закордонних справ ЄС мають намір погодити третій пакет санкцій проти Білорусі в четвер під час відеоконференції», – написав він у твіттері.

Про готовність запровадити санкції в Євросоюзі заявили 13 листопада. За словами кореспондента Радіо Свобода, загибель білоруса Романа Бондаренка, який помер після побиття, прискорило процес.

Євросоюз вже запровадив санкції проти 55 білоруських чиновників і силовиків, включаючи Олександра Лукашенка. Їм заборонять в’їзд до Євросоюзу, їхні активи будуть заморожені.

МЗС Білорусі після першого пакету санкцій заявило про санкції у відповідь проти ЄС, при цьому вказало, що не розкриватиме їх «у відповідності до сформованої цивілізованої дипломатичної практики».

Санкції запроваджують у зв’язку з ситуацією в Білорусі, що склалася після президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними ЦВК, ушосте переміг Олександр Лукашенко.

Жителі білоруських міст вийшли на протести, не погодившись із результатами голосування і заявивши про масові фальсифікації.

Білоруський ОМОН жорстоко затримував незгодних, пізніше правозахисники зафіксували сотні свідчень тортур і побиття в тюрмах і при затриманні.

Незважаючи на протести, що тримають вже чотири місяці, Лукашенко відмовляється йти у відставку.

Визнати Лукашенка легітимним президентом відмовилися низка країн ЄС, США, Україна. 29 вересня Велика Британія і Канада запровадили санкції проти Лукашенка, його сина Віктора і ще шести високопоставлених представників білоруської влади. Перед цим Латвія, Литва й Естонія запровадили санкції проти близько 130 білоруських чиновників, включаючи Лукашенка.

 

Правда

У Росії не порушили справу про доведення журналістки Славіної до самогубства

У Росії управління Слідчого комітету по Нижегородській області відмовилося порушувати кримінальну справу за статтями про доведення до самогубства після загибелі журналістки Ірини Славіної. Про це розповів адвокат родини загиблої Олександр Караваєв, інформує видання «Коммерсант».

У постанові, яку було підписано ще 2 листопада, йдеться, що «не вбачається об’єктивних даних», які підтвердили б склад злочину. У документі також стверджується, що Славіна «з високим ступенем імовірності» мала «мішаний розлад особистості».

Порушити кримінальну справу про доведення до самогубства раніше вимагали правозахисники, родичі і колеги Ірини Славіної.

2 жовтня головний редактор нижегородського видання «Коза Прес» Ірина Славіна вчинила акт самоспалення біля будівлі регіонального управління МВС, написавши незадовго до цього на своїй сторінці в фейсбуці: «У моїй смерті прошу звинувачувати Російську Федерацію».

У переддень самогубства у квартирі журналістки відбувся обшук у справі про участь у діяльності «небажаної організації». Тоді у Славіної вилучили всі електронні пристрої, особисті речі, документи, блокноти із записами, ноутбук дочки, телефон чоловіка. «Я залишилася без засобів виробництва», – написала журналістка.

Профспілка журналістів і працівників ЗМІ заявила, що «відповідальність за смерть Славіної мають понести всі, хто порушував справи, підписував постанови, ухвалював вироки, проводив принизливий обшук – всі, хто планомірно перетворював її життя на пекло».

Правда

Четверо астронавтів вирушили до МКС на борту корабля Crew Dragon компанії SpaceX

Компанія SpaceX здійснила запуск пілотованого корабля Crew Dragon до Міжнародної космічної станції (МКС). Ракета-носій Falcon 9 стартувала з космодрому на мисі Канаверал у Флориді.

На борту перебувають чотири астронавти: американці Майк Гопкінс, Віктор Ґловер, Шеннон Вокер, а також астронавт Японського агентства аерокосмічних досліджень Соїті Ногуті. Вони пробудуть на МКС шість місяців.

Після запуску, що відбувся в ніч на 16 листопада, американське космічне агентство NASA повідомило, що перша ступінь космічного корабля відокремилася і приземлилася на плавучу платформу в Атлантичному океані. Також успішно відокремилася друга ступінь. Пізніше Crew Dragon вийшов на орбіту.

Передбачається, що політ до МКС займе 27 годин. Спочатку запуск планувався на суботу, але він був відкладений через сильні пориви вітру, повідомили представники NASA.

У серпні космічний апарат Crew Dragon корпорації SpaceX завершив свій перший пробний пілотований політ, успішно приводнившись у Мексиканській затоці з двома астронавтами на борту. Вони вирушили в космос у травні з Флориди. Це був перший запуск астронавтів НАСА з американської території з 2011 року і перший пілотований політ космічного корабля, створеного комерційною компанією.

 У NASA відзначили, що це перша «робоча» місія ракети і космічного корабля, виготовлених приватною компанією.

 

Правда

Китай, Японія і ще 13 країн АТР підписали угоду про вільну торгівлю

15 держав Азійсько-Тихоокеанського регіону, включно з Китаєм, підписали угоду про вільну торгівлю. Після восьми років переговорів договір підписаний на саміті країн Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) у столиці В’єтнаму Ханої. Саміт відбувся в режимі онлайн через пандемію.

На частку учасників угоди, яка має назву «Всебічне регіональне економічне партнерство» (RCEP), припадає майже третина світової економіки, 29 відсотків. Більше – лише у Євросоюзу. У країнах-учасницях угоди живе майже третина всього населення світу.

Сполучених Штатів серед учасників немає, але документ підписали їхні союзники в регіоні, такі як Японія, Південна Корея та Австралія. Reuters зазначає, що це може розглядатися як успіх Китаю, який, попри напружені відносини зі США, налагоджує контакти з сусідами. В угоді не бере участі Індія, хоча вона і була учасницею попередніх переговорів.

За президентства Дональда Трампа США вийшли з іншого проєкту створення зони вільної торгівлі в регіоні, Транстихоокеанського партнерства.

Правда

Вдова Литвиненка подала позов до ЄСПЛ проти Росії на 3,5 млн євро – The Guardian

У позові пропонується визнати взаємозв’язок між різними вбивствами і замахами в Європі останніх років, до яких, як стверджується, причетні спецслужби Росії

Правда

«Я виходжу». На акціях пам’яті Романа Бондаренка в Білорусі затримали понад 1000 людей

Білоруські силовики затримали понад тисячу людей під час акцій протесту 15 листопада, що відбувалися під гаслом «Я виходжу». Про це свідчать дані правозахисного центру «Весна».

За даними правозахисників, більшість затримань відбувалися в Мінську, де силовики у чорному застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати тисячі демонстрантів.

Двох людей побили силовики у масках всередині продуктового магазину.

Також людей затримували в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті, Новополоцьку.

За даними асоціації журналістів Білорусі, серед затриманих – щонайменше 18 представників ЗМІ, із них – четверо авторів білоруської служби Радіо Свобода.

«Я виходжу» – останні слова, які перед смертю надіслав друзям у месенджері Роман Бондаренко, якого жорстоко побили невідомі в масках на так званій «площі Змін» у Мінську 11 листопада.

Через кілька годин після інциденту міліція привезла Бондаренка до лікарні, де він уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники акцій вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року. Захід не визнав результатів виборів і застосував санкції проти білоруських чиновників.