Правда

Велика Британія і Канада уклали «перехідну» торгівельну угоду

Велика Британія і Канада уклали тимчасову торгівельну угоду, яка гарантує плавний перехід від торгівлі до виходу Сполученого королівства з Євросоюзу до двосторонніх торговельних відносин після Brexit.

Угодою передбачено, що обидві держави в період розробки двосторонньої угоди продовжать співпрацювати на основі наявних домовленостей.

Британський уряд заявив, що обсяг товарообігу з Канадою в даний час складає 22 з половиною мільярда євро, і обидві держави погодилися почати наступного році взаємні переговори про досягнення «більш амбітних» цілей.

Перехідний період для Великої Британії завершується 31 грудня. Це означає, що Лондон надалі не буде включено в угоди, які укладаються Європейським союзом з іншими державами.

Британський уряд заявляє, що можливість укладати двосторонні угоди з іншими державами – це одна з головних переваг Brexit. У Лондоні роблять ставку на те, що вигода від двосторонньої торгівлі з США, Індією та іншими великими світовими партнерами перевершить негативний ефект від погіршення відносин з ЄС. До Brexit частка зовнішньої торгівлі Великої Британії з ЄС становила 47 відсотків від загального обсягу її зовнішньої торгівлі.

Правда

США офіційно вийшли з Договору про відкрите небо

Сполучені Штати Америки 22 листопада офіційно вийшли з Договору про відкрите небо.

Держдепартамент США підтвердив цей крок, зазначивши, що з моменту повідомлення про майбутній вихід минули шість місяців, і заявивши, що «вихід США набрав чинності 22 листопада 2020 року, і Сполучені Штати більше не є державою-учасницею Договору про Відкрите небо». 

Рада національної безпеки США підтвердила цей висновок і додала, що «Росія грубо порушувала [договір] протягом багатьох років».

 

Влада США оголосила 21 травня про вихід із угоди про «відкрите небо», в якому беруть участь 35 країн. Водночас президент США Дональд Трамп заявляв про готовність укласти нову угоду.

 

МЗС Росії засудив рішення США. «Вашингтон зробив свій хід. Ні європейська безпека, ні безпека Сполучених Штатів і самих їх союзників від цього не виграли. Зараз багато хто на Заході задаються питанням, якою буде реакція Росії. Відповідь проста. Ми неодноразово підкреслювали, що для нас відкриті всі можливості», – мовиться заяві міністерства від 22 листопада. 

Угода про «відкрите небо» почала діяти у 2002 році. Її підписали 34 країни, включно з Росією. Вона покликана підняти рівень міжнародної стабільності шляхом дозволу країнам-підписантам здійснювати розвідувальні польоти над своїми територіями.

Протягом останніх років спостерігачі США звинувачували Росію у зловживанні своїми правами: здійсненні спостережень із більш просунутим інструментарієм і не лише в рамках визначених маршрутів.

Правда

У Кремлі існує «молдовський відділ», пов’язаний із розвідкою – розслідування RISE Moldova

Під час кампанії з виборів президента Молдови в засобах інформації з’являлося багато фейків, частину з яких запускали з Росії – розслідувачі

Правда

У Мінську відбувається «Марш проти фашизму», силовики застосували світлошумові гранати

У різних районах Мінська 22 листопада зібралися колони людей на локальні марші проти режиму Лукашенка. У Білорусі таким чином під гаслом «Марш проти фашизму» триває 106-й день протестів.

У районі метро «Кам’яна Гірка» силовики застосували світлошумові гранати, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Спецзасоби силовики застосували також у мікрорайонах Малинівка, Масюківщина, на проспекті Дзержинського.

У мікрорайоні Південний Захід люди з піднятими руками пішли на силовиків після того, як у демонмтрантів стріляли світлошумовими гранатами. Спецпризначенці сховалися в мікроавтобуси, повідомляє телеграм-канал «Мотолько допоможи».

Видання TUT.BY публікує відео, на якому силовики в масках цілять у людей бойовою зброєю.

Локальні марші відбуваються також у містах Гродно, Бобруйськ, Волковиськ, Смолевичі, Гомель, Брест, Дзержинськ, Заславль, Жодіно, Боровляни.

На 15:20 за мінським часом (на годину випереджає київський) відомо про понад 70 затриманих, повідомляє правозахисний центр «Весна».

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.

Правда

Білорус простояв на колінах у кайданках біля посольства Білорусі в Києві близько 7 годин

Громадянин Білорусі Антон Лукашук, який виїхав зі своєї батьківщини кілька днів тому, 21 листопада близько семи годин стояв на колінах у кайданках перед білоруським посольством у Києві на знак солідарності з репресованими співвітчизниками.

Антон повідомив Радіо Свобода, що його акція мала на меті звернути увагу президента України Володимира Зеленського на беззаконня, яке панує в Білорусі, і попросити його спростити процедуру перебування білоруських громадян в Україні. Тепер білоруси можуть перебувати в Україні 90 днів упродовж шести місяців без реєстрації з можливим продовженням терміну перебування, якщо для цього є підстави.

Антон розповів, що займався комп’ютерною графікою в Білорусі і був змушений виїхати під загрозою можливого кримінального переслідування, оскільки були оприлюднені його персональні дані: він співпрацював з одним із заборонених у Білорусі телеграм-каналів. Зараз він звернувся до польського консульства в Україні щодо отримання гуманітарної візи.

Антон хотів телефоном поговорити з Володимиром Зеленським про порушення прав людини в Білорусі. Але така розмова не відбулася.

Президент України Володимир Зеленський, за офіційними даними, перебуває зараз у лікарні «Феофанія» в Києві, оскільки 9 листопада у нього діагностували COVID-19. Усі свої робочі зустрічі він проводить за допомогою відеозв’язку, а також записує відеоролики, які поширює в соціальних мережах.

 

Правда

Делегація Росії після Вірменії відвідала Азербайджан

Урядова делегація Росії після відвідин Вірменії прибула до Азербайджану для переговорів із лідерами обох країн щодо Нагірного Карабаху.

Під час зустрічі в Баку президент Азербайджану Ільгам Алієв вихваляв роль президента Росії Володимира Путіна в досягненні домовленості з Вірменією про припинення вогню в війні за Нагірний Карабах.

За словами Алієва, успішне втілення домовленості ґрунтується значною мірою на тому, що її підписав Путін.

Зі свого боку, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров високо оцінив підтримку Азербайджаном спільної заяви Баку, Єревану і Москви, в якій була викладена ця мирна домовленість.

Він додав, що Росія сподівається на участь у розв’язанні багатьох питань, які виникають у зв’язку з домовленістю, так званої Мінської групи ОБСЄ, яка багато років домагалася владнання нагірно-карабаського конфлікту і співголовами якої є Росія, США і Франція.

Раніше 21 листопада в Вірменії Сергій Лавров і міністр оборони Росії Сергій Шойгу зустрілися в Єревані з прем’єр-міністром Ніколом Пашиняном. Як повідомили про цю зустріч в апараті вірменського прем’єра, він заявив, що вірмени «завжди відчували підтримку Росії» в перебігу протистояння навколо Нагірного Карабаху, зокрема персональну підтримку Володимира Путіна і уряду Росії.

Шойгу сказав Пашинянові, що російські миротворці, введені в рештки Нагірного Карабаху, що наразі лишаються поза контролем Баку, вже перекривають майже всю цю територію. За його словами, встановлені 23 спостережні пости, росіяни також наглядають за дорогою, що пов’язує регіон із Вірменією крізь повернені під контроль Баку території Азербайджану.

Він також додав, що російські миротворці «забезпечують повернення біженців» і мають на меті «не допустити кровопролиття».

За домовленістю, укладеною за посередництва Росії в ніч на 10 листопада, вірмени мають повернути під контроль Баку всі території, які не належали до колишньої Нагірно-Карабаської автономної області Азербайджану і були ними захоплені під час війни першої половини 1990-х років. При цьому під контролем Баку також лишаються й ті частини колишньої НКАО, які вони взяли в перебігу нинішньої війни, серед того й стратегічно й культурно важливе для Азербайджану місто Шуша, яке вірмени називали Шущі. При цьому російські миротворці будуть контролювати п’ятикілометрову завширшки смугу вздовж дороги, що пов’язує Нагірний Карабах із Вірменією, так званий Лачинський коридор. Натомість Вірменія має відкрити для Азербайджану транспортний коридор по своїй території до його ексклаву Нахічевані, таким чином через Нахічевань забезпечивши наземний коридор між основною частиною Азербайджану і Туреччиною.

Правда

Лідери «Групи двадцяти» закликали зміцнити єдність у боротьбі з коронавірусом

Лідери двадцяти найбільших економік світу закликали зміцнити єдність у боротьбі проти коронавірусної пандемії на початку свого дводенного саміту, який вони проводять як телеконференцію.

Зустріч відкрив король Саудівської Аравії Салман, звернувши увагу на економічний шок і соціальні втрати внаслідок пандемії. За його словами, «Група двадцяти» «зробить усе можливе, щоб подолати цю кризу шляхом міжнародної співпраці».

Він, зокрема, закликав лідерів надати скоординовану підтримку країнам, що розвиваються. «Група двадцяти» має «обов’язок постати проти кризи разом на цьому саміті і подати потужний сигнал надії і запевнення».

Цього року Саудівська Аравія вперше головує в «Групі двадцяти», але через пандемію Ер-Ріяд втратив можливість прийняти в себе лідерів групи на саміті, що мав би відбутися вперше в арабському світі.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель звернулася до учасників із наперед записаною заявою, в якій теж закликала до міжнародної співпраці. «Якщо ми станемо разом у всьому світі, ми зможемо взяти під контроль і подолати цей вірус і його наслідки», – сказала вона.

За її словами, «такий глобальний виклик, як коронавірусна пандемія, можна подолати тільки глобальним зусиллям».

Меркель також закликала посилити Всесвітню організацію охорони здоров’я, забезпечивши її надійніше фінансування і кращу співпрацю з нею. Вона наголосила, що пандемію можна буде подолати тільки в разі, якщо прийнятна за ціною вакцина буде доступна для всіх держав.

«Група двадцяти», вважає Меркель, має зробити додатковий фінансовий внесок на підтримку вакцинного альянсу під проводом ВООЗ, відомого як COVAX. Наразі на цю ініціативу вже надана сума майже в 5 мільярдів доларів.

Президент Франції Емманюель Макрон у своєму виступі попередив про виклики, що постають перед можливістю всесвітнього доступу до технологій охорони здоров’я від COVID-19.

А прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон закликав лідерів «Групи двадцяти» зібрати всі ресурси, щоб подолати коронавірусну пандемію і протистояти кліматичним змінам.

«Наші долі в руках одне одного», – сказав Джонсон, який у квітні вже перехворів на COVID-19, пробувши тиждень у лікарні, а зараз знову перебуває на самоізоляції, бо зустрічався з людиною, тест якої на коронавірус виявився позитивним.

Президент Росії Володимир Путін заявив лідерам «Групи двадцяти», що його країна готова надати свою вакцину від коронавірусу «Спутнік V» усім країнам, які її потребуватимуть. Москва твердить, що ця вакцина має ефективність понад 90 відсотків, але в світі до неї ставляться переважно скептично: вона була зареєстрована в Росії, хоча ще не завершила необхідної для реєстрації третьої фази клінічних досліджень.

Президент США Дональд Трамп, який завершує свій термін на посаді, провів у дискусіях саміту менш ніж дві години, а потім поїхав грати в гольф.

За час, поки він був присутній на зв’язку, він розповідав, яку «абсолютно неймовірну роботу», мовляв, зробила його команда і в економічних питаннях, і в боротьбі з пандемією, повідомило Агентство «Франс-прес» із посиланням на джерело, що мало доступ онлайн до робочих переговорів лідерів, які були закриті для журналістів.

Також Трамп, відомий своїм критичним ставленням до небезпеки, яку становить новий коронавірус (на COVID-19 наразі хворіють чи хворіли понад 12 мільйонів американців, із них понад 255 тисяч померли), а також невизнанням своєї поразки на президентських виборах, також заявив, що чекає на подальшу співпрацю з лідерами «Групи двадцяти» «в майбутньому, і то ще довго».

Після того, як він поїхав грати в гольф, його місце на переговорах зайняв міністр фінансів США Стівен Мнучин. Як очікують, Трамп візьме участь у роботі другого дня саміту, 22 листопада.

«Група двадцяти» охоплює країни, які разом дають близько 85 відсотків усього економічного продукту в світі і три чверті міжнародної торгівлі. До групи, що об’єднує як розвинені, так і новопосталі економіки, входять як постійні члени 19 країн – Австралія, Аргентина, Бразилія, Велика Британія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Корея, Мексика, Німеччина, ПАР, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Японія, – а також Європейський союз. Організація була створена як робоча група з фінансово-економічних питань на рівні міністрів фінансів і голів центральних банків 1999 року, але з 2008 року проводить і саміти на рівні голів держав чи урядів і займається значно ширшим колом питань.