Правда

Проросійський президент Чехії просить надати перелік всіх російських шпигунів у країні – ЗМІ

Президент Чехії Мілош Земан попросив надати перелік всіх російських шпигунів, які працюють на території Чехії, пишуть чеські ЗМІ. Експерти з питань безпеки побоюються, що цей крок може поставити під загрозу джерела чеської контррозвідки.

За даними програми «Радіожурнал» Чеського радіо, 30 листопада Земан зробив відповідний запит до керівника Служби безпеки та інформації Чехії (внутрішньої контррозвідки) Міхала Коуделки.

Чеське радіо повідомляє, що Земан також попросив надати йому документи про всі відомі операції російської розвідки в Чехії.

Земан, який часто висловлює проросійські погляди, наразі не коментував цього повідомлення.

Раніше президент Чехії звинувачував свою власну розвідку в некомпетентності.

30 листопада чеські депутати заявили, що комітети обох палат парламенту обговорять ситуацію.

Голова комітету Сенату з питань безпеки Павел Фішер заявив, що запит Земана про шпигунів може загрожувати безпеці держави.

«Парламент має відіграти свою роль. Ми обговоримо це негайно в сенатському комітеті з питань безпеки», – написав Фішер у твітері.

Колишній міністр внутрішніх справ Чехії Франтішек Бублан заявив, що передача Земану такої інформації «поставить багато людей та поточних операцій під загрозу».

За словами Бублана, не існує причин, чому Земан має отримати цю інформацію.

Гостроти ситуації додає також те, що днями з візитом до Москви вирушив радник Земана Мартін Неєдлий – не повідомивши про програму свого візиту і влаштувавши його в обхід Міністерства закордонних справ Чехії.

Служба безпеки та інформації Чехії повідомляє останніми роками про зростання активності російських шпигунів у країні. У відомстві стверджують, що Росія намагається «працювати» в країнах Європейського союзу та країнах-членах НАТО.

Правда

Радянський консерватор Єгор Лігачов відзначив 100-річчя

Колишній член Політбюро Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу Єгор Лігачов став першим членом радянського партійного керівництва, який дожив до 100 років.

Наприкінці 1980-х Лігачов вважався другим за впливом чиновником у Радянському Союзі після генерального секретаря ЦК КПРС, а згодом першого і єдиного президента СРСР Михайла Горбачова. 29 листопада він відзначив своє 100-річчя.

Політичну кар’єру Лігачов розпочав у Комуністичній партії під час Другої світової війни. Майже два десятиліття він був першим секретарем обласного комітету компартії в російському місті Томськ. У 1983 році Лігачов отримав членство в Центральному комітеті. Він став членом Політбюро в 1985 році.

Під керівництвом Горбачова Лігачов контролював організаційну роботу та ідеологію Комуністичної партії. Його вважали близьким союзником Горбачова, коли Горбачов став запроваджувати демократичні реформи. Однак пізніше Лігачов асоціювався з консервативними силами і був виключений з ЦК партії в 1990 році.

Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Лігачов приєднався до керівництва комуністичної партії Росії. Він був законодавцем з 1999 до 2003 року.

 

Правда

Єврокомісія розглядає застосування санкцій через поширення дезінформації

Європейська комісія вперше планує запропонувати Європейському союзу введення санкцій проти суб’єктів, які поширюють дезінформацію, а також наполягатиме на більш жорсткому механізмі нагляду за онлайн-платформами. Про це повідомив редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, посилаючись на проєкт документа, який є у розпорядженні Радіо Свобода.

У Плані дій щодо європейської демократії, який Єврокомісія повинна представити 2 грудня, йдеться про те, що «Європейському союзу необхідно більш систематично використовувати весь спектр із наявних інструментів для протидії іноземному втручанню і операціями впливу, а також їхньому подальшому розвитку». Пропонується після публічного виявлення таких методів «зробити їх непридатними в експлуатації», аж до застосування санкцій після повторення таких незаконних дій.

Це вперше в офіційному документі Європейська комісія пропонує ввести санкції за поширення дезінформації. У документі зазначається, що інформація може бути «оснащена іноземними гравцями». Як приклад, описуються «певні треті країни (зокрема, Росія і Китай), які брали участь в операціях впливу і кампаніях із дезінформації навколо COVID 19 у країнах ЄС, державах-сусідах і по всьому світу «з метою підірвати демократичні дискусії, посилити соціальну поляризацію і поліпшити свій власний імідж».

У плані дій вказується, що оперативна група зі стратегічних комунікацій EastStratCom, підрозділ дипломатичного корпусу ЄС, Європейська служба зовнішніх зв’язків (EEAS), що відстежують дезінформацію з боку Росії, виявили понад 500 прикладів прокремлівської дезінформації про COVID-19 за рік і понад 10 тисяч прикладів прокремлівської дезінформації з моменту початку моніторингу в 2015 році.

Документ також пропонує більш жорсткі правила ЄС для онлайн-платформ, які «можуть використовуватися зловмисниками для поширення і розповсюдження неправдивого і такого, що вводить в оману контенту».

У документі йдеться також про необхідність схвалення в майбутньому закону про цифрові послуги (DSA), який буде представлений Єврокомісією в наприкінці цього року з метою оновити правову базу ЄС щодо ведення онлайн-бізнесу. У ньому пропонується, щоб великі платформи були зобов’язані оцінювати ризики, які представляють їхні системи – не тільки щодо незаконного контенту і продуктів, але і системних ризиків для захисту інтересів і основних прав, здоров’я та безпеки громадян.

Читайте також: Дезінформація і фейки такі ж згубні, як природні чи екологічні катастрофи – бельгійський експерт

У 2018 році Європейська комісія розробила правила протидії дезінформації, до яких на добровільних засадах приєдналися такі платформи, як Facebook, Google і Twitter, щоб повідомляти про заходи, вжиті для забезпечення прозорості розміщення реклами та дій проти фейкових облікових записів та спамерів. Комісія досі залишалася незадоволеною результатом і тепер пропонує «більш надійний підхід, заснований на чітких зобов’язаннях і за умови наявності відповідних механізмів нагляду, необхідних для більш ефективної боротьби з дезінформацією».

Правда

Речник Путіна відреагував на пропозицію Санду про виведення російських військ із Придністров’я

Раніше вона наголосила, що ці військові перебувають там без будь-якої угоди з Молдовою і мають бути виведені разом із боєприпасами, які зберігаються на складах

Правда

Суд у Росії продовжив арешт звинуваченого в державній зраді ексжурналіста Сафронова

Суд у столиці Росії Москві 30 листопада продовжив на три місяці арешт колишнього журналіста, радника голови «Роскосмосу» Івана Сафронова, якого звинувачують у державній зраді, повідомляють російські інформагенції.

Співробітники суду не дозволили зайти на засідання журналістам, заявивши, що з «преси не акредитований ніхто». На засідання також не пускали родичів обвинуваченого. Однак пізніше дівчині Сафронова Ксенії Мироновійї і його сестрі Ірині дозволили присутність на оголошенні рішення.

У жовтні слідчий ФСБ відмовив Сафронову в телефонному дзвінку матері для привітання її з днем народження. Співробітник відомства вирішив, що оскільки мати обвинуваченого є свідком у його кримінальній справі, то Сафронов може використовувати розмову «для прихованого обміну інформацією, виконання інших розвідувальних завдань іноземної спецслужби, спрямованих проти безпеки Росії і на протидію слідству».

Колишній журналіст видань «Коммерсант» і «Ведомости» Іван Сафронов був затриманий ФСБ на початку липня, а потім заарештований за звинуваченням у державній зраді. За версією слідства, в 2017 році, працюючи в «Комерсанті», Сафронов передав чеській розвідці секретні дані про російський військово-промисловий комплекс. Колишній журналіст провини не визнає.

2 вересня Лефортовський суд Москви за клопотанням слідчого ФСБ продовжив Сафронову термін перебування під вартою до 7 грудня. Захист просив змінити Сафронову запобіжний захід на не пов’язаний із перебуванням у слідчому ізоляторі і надав суду понад 150 звернень журналістів, політиків і правозахисників із клопотанням про взяття на поруки.

 

Правда

МВС Білорусі підтвердило використання «попереджувальних пострілів» на акціях 29 листопада

Міністерство внутрішніх справ Білорусі підтвердило, що силовики застосовували «спеціальні засоби» проти протестувальників, які продовжують протести з вимогою відставки Олександра Лукашенка після суперечливих президентських виборів.

Речниця міністерства Ольга Чемоданова 30 листопада написала в Telegram, що правоохоронці вдалися до попереджувальних пострілів та інших спецзасобіва, щоб змусити демонстрантів розійтися. Раніше білоруська служба Радіо Свобода повідомила також, що силовики застосовували проти демонстрантів сльозогінний газ та електрошокери.

За даними МВС Білорусі, загалом за порушення законодавства про проведення публічних заходів затримано 313 людей.

Мінський правозахисний центр «Весна» повідомив, що кількість затриманих демонстрантів у Білорусі 29 листопада склала понад 420.

За даними правозахисників, більшість затриманих були взяті під варту в Мінську, хоча також були затримання в Бресті, Гродні та інших містах.

29 листопада демонстрації відбувалися в багатьох районах Мінська, і це ускладнює оцінку числа людей, які брали участь у протестах загалом.

Акції протесту в Білорусі тривають уже майже чотири місяці – від 9 серпня, коли відбулися суперечливі президентські вибори. Лояльна Лукашенкові Центральна виборча комісія проголосила його президентом на шостий поспіль термін. Опозиція вважає переможницею виборів Світлану Тихановську, яка нині перебуває у вигнанні.

США, Євросоюз, Україна та інші держави не визнали переобрання Лукашенка.

 

Правда

Байден пошкодив ногу, граючись із собакою

Обраний президент США Джо Байден на вихідних пошкодив ногу, граючись із одним зі своїх собак, Мейджором, повідомив його офіс.

Спочатку лікарі вважали, що Байден лише потягнув щиколотку, однак обстеження виявило в обраного президента мікротріщини в кістці. Через це Байдену, ймовірно, доведеться кілька тижнів носити спеціальний ортез.

20 листопада Байдену виповнилося 78 років, він стане найстаршим президентом США в історії. Протягом виборчої кампанії звучали побоювання з приводу стану його здоров’я, однак лікарі неодноразово офіційно заявляли, що Байден практично здоровий, бадьорий і готовий до виконання обов’язків.

Здоров’я Байдену побажав у твіттері і чинний президент Дональд Трамп – який, як і раніше, заперечує в судах свою поразку на виборах.

У сім’ї Байденів – дві німецькі вівчарки, Мейджор і Чемп. Планується, що вони переїдуть у Білий дім після інавгурації.

Правда

У Пакистані у двох аваріях загинули щонайменше 24 людини

У Пакистані 30 листопада в двох окремих аваріях загинули понад два десятки людей. Про це повідомляє місцева поліція.

Щонайменше 13 людей загинули внаслідок зіткнення автобусу та мікроавтобусу у Пенджабі. Близько 20 людей постраждали і були госпіталізовані. Причини аварії наразі невідомі.

Окрім того вночі мікроавтобус перекинувся після зіткнення з навантаженою цеглою вантажівкою у провінції Сінд, внаслідок чого загинули 11 людей. Найімовірнішою причиною аварії вважають перевищення швидкості.

Згідно з офіційною статистикою, погана інфраструктура, незадовільне обслуговування транспортних засобів та невідповідні правила техніки безпеки є причиною численних аварій в Пакистані і тисяч смертей щороку.

Правда

Франція здобула перемогу на «Дитячому Євробаченні», Україна – сьома

Одинадцятирічна представниця Франції Valentina (Валентина Тронель) з піснею J’imagine («Я уявлю собі») стала переможницею «Дитячого Євробачення-2020». Фінал пісенного конкурсу відбувся у неділю в Польщі. Представники Казахстану та Іспанії серед 12-ти конкурсантів посіли друге і третє місця відповідно.

Українцеві Олександру Балабанову з піснею «Відкривай» дісталася сьома сходинка.

«Дитяче Євробачення» через карантинні обмеження проходило у форматі телемосту – ведучі були у Варшаві, а учасники – в своїх країнах.

Читайте також: Україна візьме участь у «Дитячому Євробаченні-2020» – НСТУ

Правда

Смерть Марадони: поліція Аргентини почала розслідування щодо одного з лікарів легендарного футболіста

Аргентинська поліція провела 29 листопада обшуки в будинку та офісі одного з лікарів Дієго Марадони в рамках розслідування нещодавньої смерті футбольної зірки.

Чиновники вилучили медичні записи з дому та офісу невролога Леопольдо Луке. Останній заявив, що співпрацює зі слідством та заперечив будь-які протиправні дії.

Він сказав, що «абсолютно впевнений», що всі його дії як лікаря були найкращим з того, що можна було зробити для Марадони. Луке сказав, що він не був головним лікарем Марадони, а лише частиною команди медиків. Луке, які і інші лікарі, на початку місяця залучався до операції на головному мозку Марадони.

Прокуратура, яка вивчає, яку медичну допомогу Марадона отримував до смерті, наразі опитує родичів футбольної легенди.

60-річний Марадона мав чимало проблем зі здоров’ям, деякі – через вживання наркотиків та алкоголю. Лікарі називають причиною смерті серцевий напад.

Леопольдо Луке називав Марадону важким пацієнтом, який «робив те, що хотів».

Смерть Дієго Марадони 25 листопада викликала емоційні реакції в Аргентині та серед футбольних фанатів по всьому світі. Десятки тисяч шанувальників вишикувалися в чергу, щоб пройти повз труну в президентському палаці перед похованням Марадони 26 листопада.

Правда

У Бішкеку кількасот людей протестували проти змін до конституції

У столиці Киргизстану Бішкеку у неділю кілька сотень людей взяли участь в акції проти змін до конституції країни, повідомляє Киргизька служба Радіо Свобода «Радіо Азаттик».

Сотні громадських активістів та політиків, які виступають проти конституційного референдуму, зібралися перед залізничним вокзалом у Бішкеку і дійшли до центральної площі Ала-Тоо. Люди скандували «Ні референдуму», «Країна без крові» та «Верховенство закону». Ходу супроводжували правоохоронці.

Серед учасників протесту були три кандидати в президенти: Канибек Іманалієв, Равшан Жеенбеков і Канат Ісаєв.

Садир Жапаров, який призупинив свої повноваження прем’єр-міністра Киргизстану для участі в президентських виборах, раніше запропонував 10 січня 2021 року разом із виборами провести в країні народний референдум про систему правління – президентську чи парламентську. Втім пізніше виявилося, що це неможливо через спеціальний закон. Тому влада тепер пропонує провести голосування 17 січня.

Якщо поправки до конституції ухвалять, президент зможе призначати глав місцевих адміністрацій і майже весь судовий корпус. Повноваження парламенту будуть серйозно урізані. Депутати, згідно з поправками, більше не зможуть відправляти у відставку і формувати уряд. Тепер це буде робити президент. Допомагати йому буде новий державний орган – Народний курултай, який буде скликати президент. Рішення курултаю матимуть рекомендаційний характер і президент не буде зобов’язаний його виконувати.

Поправки до конституції також стосуються свободи слова – влада зможе закривати ЗМІ і забороняти акції протесту, які «суперечать моральним цінностям Киргизстану».

Правда

На «Марші сусідів» у Білорусі силовики затримали близько 400 людей – правозахисники

У Мінську та інших містах Білорусі поліція вдалася до розгону і затримань протестувальників на організованому у неділю «Марші сусідів». Як передає правозахисний центр «Весна», у списку затриманих понад 350 людей, і дані постійно оновлюються.

Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, серед затриманих є економіст, член Координаційної ради Дмитро Крук, юристка, директорка Центру правової трансформації Ольга Смолянка, двоє журналістів «Брестської газети» Станіслав Коршунов і Максим Хлібець.

До початку маршу в Мінську силовики стягнули спецтехніку, центральні станції метро закрили, були повідомлення про проблеми з мобільним інтернетом.

У Білорусі четвертий місяць тривають масові протести і акції непокори після серпневих президентських виборів, після яких ЦВК Білорусі оголосила Олександра Лукашенка президентом ушосте. Опозиція відмовилася визнавати результати виборів, заявивши про фальсифікації. Протестувальники вимагають від Лукашенка припинити насильство силовиків, звільнити всіх політв’язнів і піти у відставку. Сам Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає.