Правда

США визнали частину штату Оклахома землею корінних американців

Верховний суд США 9 липня визнав східну частину штату Оклахома резервацією корінного населення. За ухвалення рішення виступили п’ятеро з дев’яти суддів.

Згідно з постановою, плем’я може жити за своїми законами. На території резервації діятиме своя судова система. Суд не зможе виносити вироки у справах корінних жителів, якщо злочин стався на їхніх землях. Покарання за незначні правопорушення будуть виносити племінні суди. Серйозні злочини як і раніше будуть розглядати федеральні суди. Деякі засуджені за федеральним законодавством тепер можуть оскаржити вироки.

Представники племен стверджують, що співпрацюватимуть з правоохоронними органами США.

Постанова суду винесена в рамках справи Джімсі Макгірта. Йому 71 рік. У 1997 році його засудили за зґвалтування чотирирічної дівчинки. Він не заперечував провину у Верховному суді. Однак, на думку Макгірта, його могла судити тільки федеральна влада, оскільки він належить до племені семінолів і злочин скоєно на індіанської території. Верховний суд скасував тюремний термін Макгірта. Це рішення можна оскаржити у федеральному суді.

Головний суддя Джон Робертс окремо зазначив, що рішення призведе до дестабілізації судів штату.

У 1830-х році кілька племен корінних американців зі східних штатів переселили на території, які пізніше стали штатом Оклахома. У середині 1850-х років індіанці Оклахоми підписали договір з федеральним урядом США. Воно гарантувало племені повний суверенітет. Таким чином, за словами судді Ніла Горсуча, Верховний суд виконав дану урядом обіцянку.

Видання The Atlantic з посиланням на статистику Управління виправних установ США повідомляє, що станом на кінець минулого року близько двох тисяч корінних американців перебували у в’язниці за злочини, скоєні на території племені.

Правда

26 років тому Лукашенко став першим і поки що єдиним президентом Білорусі

Сьогодні виповнюється 26 років, як Олександр Лукашенко став першим і наразі єдиним президентом Білорусі.

10 липня 1994 року в другому турі президентських виборів у Білорусі депутат Верховної Ради Олександр Лукашенко переміг прем’єр-міністра В’ячеслава Кебіча (14,2%) із більш ніж 80 відсотками голосів.

Через десять днів після цього відбулася інавгурація першого президента в історії незалежної Білорусі, нагадуж Білоруська служба Радіо Свобода.

 

Спочатку, окрім Олександра Лукашенка та В’ячеслава Кебіча, на посаду президента балотувалися ще чотири кандидати: лідер Білоруського народного фронту Зянон Позняк, спікер Верховної Ради Станіслав Шушкевич, секретар ЦК Компартії Білорусі Василь Новіков і голова Спілки аграріїв Олександр Дубко.

У другий тур пройшли Лукашенко (44,82% голосів) і Кебіч (17,33%).

 

Після цієї перемоги посада президента у Білорусі більше не оновлювалась. У результаті неодноразового перегляду конституції Лукашенко отримав право балотуватися необмежену кількість разів, і цього року він оголосив, що буде балотуватися на шостий термін.

Наступні вибори в Білорусі призначені на 9 серпня.

Виборча кампанія супроводжується переслідуванням і арештами опонентів чинного президента Білорусі.

 

 

Правда

Влада Сербії вирішила відмовитися від комендантської години після протестів

Влада Сербії відмовилася від ідеї запроваджувати комендантську годину через пандемію коронавірусу після того, як у Белграді і ще кількох містах країни протести проти карантинних обмежень переросли в сутички між протестувальниками і поліцією. 

При цьому деякі нові обмеження в країні оголосили.

Прем’єр-міністр Ана Брнабич 9 липня повідомила, що запроваджується заборона на організовані публічні зібрання у кількості більше ніж 10 людей. Це стосується як заходів на відкритому повітрі, так і тих, що проводяться в приміщенні.

 

Попри заборону, протестувальники ввечері 9 липня третій вечір поспіль зібралися біля будівлі парламенту в Белграді. Вони виступають проти дій уряду з посилення обмежень.

Уряд мотивує свої дії зростанням кількості випадків коронавірусного захворювання COVID-19. За офіційними даними, в Сербії виявили 17 342 випадки інфікування. Кількість хворих почала різко зростати у кінці червня.

У зв’язку з цим 7 липня президент Александар Вучич оголосив про повернення суворого карантину і комендантської години – із закриттям підприємств і забороною збиратися групами більше ніж п’ять осіб. Вучич окремо підкреслив, що ситуація в столиці Сербії Белграді є критичною і що лікарні в місті майже заповнені.

 

У відповідь тисячі протестувальників 7 липня наповнили центр Белграда. Вони висловили незгоду з рішенням про повернення карантину і вимагали відставки Вучича у уряду.

У ніч на 8 липня протестувальники увірвалися в парламент. Поліція розганяла демонстрантів сльозогінним газом і світлошумовими гранатами. У цілому під час сутичок у столиці Сербії постраждали 43 поліцейських і 17 учасників акції, ще 23 людей затримали. На наступний день протести продовжилися.

 

Правда

США запровадили санкції проти китайських чиновників за порушення прав уйгурів

США запровадили санкції проти чотирьох колишніх і нинішніх посадових осіб Китаю, причетних, на думку Вашингтону, до порушень прав уйгурів. Обмеження введені в рамках акту Магнітського. Про це повідомляє американський Мінфін.

Санкції передбачають, зокрема, заморожування активів цих людей на території Сполучених Штатів, заборона на ділові контакти і візові обмеження.

Закон про санкції за утиски уйгурів та інших мусульман в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі КНР президент США Дональд Трамп підписав у червні цього року.

Серед порушень прав людини Вашингтон зазначає переміщення уйгурів у спеціальні табори, де їх піддають ідеологічній обробці і примушують до важкої праці з кінцевою метою викорінити національну ідентичність.

Влада КНР обґрунтовує необхідність створення так званих центрів профпідготовки боротьбою з тероризмом.

Люди, які були переміщені в такі центри, розповідають, що їм заборонено залишати територію, а зв’язок із зовнішнім світом обмежений. Ті, хто перебувають у центрі, не мають права на здійснення релігійних обрядів, і вони повинні вивчати китайську мову.

За оцінками правозахисників, за останні роки понад мільйон китайських мусульман пройшли через подібні табори.

Правда

Пентагон: дані про російські винагороди талібам за вбивство американців в Афганістані не підтверджуються

Інформація, нібито Росія платила талібам за вбивство американців в Афганістані, не підтверджується, і немає жодних доказів того, що такі виплати спричинили загибель військових. Про це на слуханнях у комітеті з питань збройних сил Палати представників 9 липня заявив голова Об’єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі, повідомляє Reuters.

Президент Дональд Трамп раніше заперечував значення цих даних та заявляв, що не отримував інформації з цього приводу від американської розвідки.

 

Раніше цього тижня глава Центрального командування ЗС США, генерал Френк Маккензі підтвердив: американська розвідка дійшла висновку, що Росія запропонувала талібам винагороди за вбивство військових із міжнародного контингенту в Афганістані. Проте, заявив Маккензі, немає доказів того, що в результаті таких атак було вбито американських військових.

Маккензі наголосив, що добре знайомий з розвідданними. Він вважає їх «тривожними», але не виявив «причинно-наслідкового зв’язку».

 

В останні тижні американські газети з посиланням на джерела в американських розвідслужбах писали про те, що російська військова розвідка (ГРУ) запропонувала талібам винагороди за вбивства американців і військовослужбовців інших країн з міжнародного контингенту в Афганістані. За даними Washington Post, американські аналітики вважають, що жертвами оплачених Росією атак могли стати кілька американських військовослужбовців.

Російські офіційні представники категорично відкидають подібні звинувачення.

У середу, 1 липня, до Сенату США внесли перший законопроєкт, який передбачає санкції проти російських громадян, причетних до виплати винагород за вбивство американських солдатів у Афганістані, якщо з’являться докази таких дій Росії. Одним з об’єктів санкцій стане президент Росії Володимир Путін.

Правда

Ексадвоката Трампа повернули під варту через порушення умов домашнього арешту

Колишній особистий адвокат президента США Дональда Трампа Майкл Коен був повернутий під варту 9 липня за порушення умов звільнення з в’язниці.

У грудні 2018 року Коен був засуджений до трьох років за ґратами після того, як визнав, що заплатив гроші двом жінкам, які твердять, що спали з Трампом. Також Коена засудили за податкові шахрайства та за неправдиві свідчення в Конгресі.

53-річного адвоката 21 травня відпустили з в’язниці до домашнього ув’язнення в межах заходів зі стримування поширення COVID-19 у місцях несвободи.

Минулого тижня таблоїд New York Post сфотографував, як Коен їсть на літньому майданчику в ресторані на Мангеттені.

Правда

Білорусь: у справі «Білгазпромбанку» затримали ексголову Департаменту фінансових розслідувань

У Білорусі у справі «Білгазпромбанку» затримали Анатолія Громовича, колишнього директора Департаменту фінансових розслідувань Комітету держконтролю країни. Фігурантом цієї справи є колишній керівник банку Віктор Бабарико, опонент президента Олександра Лукашенка на майбутніх виборах президента.

Громович очолював департамент із січня 2002 року до листопада 2006 року. У 2012 році Громович став членом ради директорів російського «СтарБанку», якому в Білорусі належав «ІнтерПейБанк». Але в 2015 році акціонери вирішили ліквідувати цю фінансову установу після того, як Нацбанк відкликав у «ІнтерПейБанку» всі ліцензії.

У справі «Білгазпромбанку» з початку червня затримали понад 20 людей. Головний фігурант цієї справи – Віктор Бабарико: його звинувачують у відмиванні грошей, ухиленні від сплати податків і в хабарництві. Бабарико звинувачення не визнає і вважає справу політичною. Сина Бабарика Едуарда, начальника його виборчого штабу, звинувачують в ухиленні від сплати податків.

 

Бабарика разом із сином затримали 18 червня. Того ж дня на нерухоме майно банкіра (два будинки і квартира) було накладено арешт, були заблоковані рахунки виборчого штабу політика. Також були заарештовані кілька членів ініціативної групи Бабарика.

Комітет держконтролю Білорусі стверджує, що на базі «Білгазпромбанку» нібито діяла організована злочинна група, що виводила гроші за кордон. Національний банк Білорусі 12 червня ввів свою адміністрацію в «Білгазпромбанку».

Правда

Зниклого мера Сеула знайшли мертвим

Мер столиці Південної Кореї Сеула Пак Вон Сун, про зникнення якого зранку 9 липня заявила його родина, знайдений мертвим у північній частині міста. Про це повідомляє агенція Yonhap із посиланням на поліцію.

Причини смерті Пак Вон Суна не вказуються.

Про зникнення мера заявила його дочка. Вона повідомила поліції, що Пак Вон Сун вимкнув телефон після виходу з будинку і залишив повідомлення, з якого можна було дійти висновку, що він робить це з власної волі.

 

Пак Вон Сун керував Сеулом із 2011 року, він був одним із найвпливовіших політиків Південної Кореї. Аналітики припускали, що він може стати кандидатом у президенти країни від лібералів на виборах 2022 року.

Правда

У Росії поліція проводить обшуки в координаторів опозиційних груп і незалежних депутатів

У столиці Росії Москві 9 липня поліція прийшла з обшуками до муніципальної депутатки Юлії Галяміної, шеф-редактора «МБХ медіа» Сергія Простакова і координаторок «Відкритої Росії» Тетяни Усманової й Ольги Горелик. 

Галяміна й Усманова є учасницями кампанії «Нет!», яка виступає проти поправок до конституції Росії, що розширюють владу президента.

Як повідомила Галяміна у твітері, в її квартирі, де проводиться обшук, перебуває лише її син. Він не хотів відчиняти двері поліцейським, але вони пригрозили зламати двері. Адвоката Михайла Бірюкова поліція в квартиру не пускає, каже Галяміна.

 

Російські силовики офіційно не називають причин обшуків.

За словами прессекретаря «Відкритої Росії» Костянтина Фоміна, формальним приводом обшуків в Усманова, Горелик і Простакова є справа ЮКОСу 2003 року. Проте в самій організації їх пов’язують із запланованим на 15 липня мітингом на Пушкінської площі Москви проти поправок до конституції Росії, пише «Медіазона».

 

Правда

У Росії журналіста Бабченка внесли до списку терористів і екстремістів

Федеральна служба з фінансового моніторингу Росії внесла до списку терористів і екстремістів російського журналіста Аркадія Бабченка. З якої причини це зробили – відомство поки що не коментувало. Сам журналіст поки теж не давав коментарів на цю тему.

Бабченко відомий своєю антипутінською риторикою. Він виїхав з Росії в лютому 2017 року, жив у Празі, потім переїхав до Києва і почав працювати ведучим кримськотатарського телеканалу ATR.

Він пояснював рішення виїхати з Росії інформацією про те, що проти нього можуть порушити кримінальну справу.

У 2018 році Служба безпеки України інсценувала вбивство блогера, як стверджувалося, для виявлення замовників його справжнього вбивства.

Восени 2019 року Бабченко виїхав з України.

 

Правда

Трамп вперше зустрівся з президентом Мексики Лопесом Обрадором

Президент США Дональд Трамп 8 липня вперше зустрівся з президентом Мексики Андресом Мануелем Лопесом Обрадором. Зустріч відбулася у Білому домі.

Трамп охарактеризував відносини зі своїм мексиканським колегою як «видатні», назвав Мексику заповітним партнером і заявив, що підписана з Лопесом Обрадором угода про співпрацю підтверджує їхню «тісну дружбу».

«Відносини між Сполученими Штатами і Мексикою ніколи не були тіснішими, ніж зараз», – заявив, який був обраний частково через передвиборчої обіцянки побудувати стіну на кордоні США і Мексики. Його слова про Лопеса Обрадора та мексиканський народ дуже відрізнялися від його заяв під час президентської кампанії 2016 року.

Президент Мексики заявив, що хоче підтримувати хороші відносини зі Сполученими Штатами, незважаючи на зусилля Трампа з будівництва стіни і жорстку позицію щодо мігрантів, які незаконно перетинають кордон, та шукачів притулку, які прибувають з Мексики.

 

Це була перша зустріч двох лідерів, і Трамп визнав, що він і Лопес Обрадор поділяють деякі загальні цінності.

Лопес Обрадор, який був обраний президентом в 2018 році, подякував Трампу за сприяння торгівлі між двома країнами, за повагу суверенітету Мексики, та за те, що він ставиться то народу Мексики «з добротою і повагою».

Напередодні візиту президент Мексики заявив, що його мета полягає у підписанні торгівельної угоди. Також він планував подякувати Трампу за поставку обладнання для боротьби з коронавірусом.

Візит відбувся за чотири місяці до президентських виборів у США, на яких Трамп сподівається бути переобраним. Тому ця зустріч може додати Трампу прихильників серед латиноамериканців, в той час як загалом його популярність зменшилася через пандемію.

Президент США Дональд Трамп підписав нову угоду про торгівлю між США, Мексикою та Канадою у січні. Нова угода заміняє договір про вільну торгівлю у Північній Америці, прогнозований товарообіг складає більш ніж 1,3 трильйона доларів.

Правда

У Росії за підозрою в убивствах затримали губернатора, який виграв вибори у ставленика Кремля

Вранці 9 липня представники Слідчого комітету Росії в супроводі озброєних співробітників ФСБ затримали губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала, який два роки тому несподівано переміг ставленика Кремля. Слідчий комітет Росії повідомив, що найближчим часом Фургалу висунуть звинувачення в організації низки замовних вбивств у Хабаровському краї і Амурській області в 2004-2005 роках.

Справу порушили проти організованої злочинної групи. За даними слідства, Фургал є організатором замаху на вбивство і вбивства низки підприємців. Для обрання запобіжного заходу політика доправлять до Москви, в Басманний суд.

У справі, крім Фургала, раніше були затримані і заарештовані четверо обвинувачених. Вони дали свідчення проти губернатора.

У 2019 році в Москві заарештували колишнього ділового партнера Фургала Миколу Містрюкова. Його підозрювали в причетності до замовних вбивств підприємців Євгена Зорі й Олега Булатова та замаху на підприємця Олександра Смольського в 2004-2005 роках.

50-річний Сергій Фургал очолює Хабаровський край Росії з вересня 2018 року. Він балотувався від ЛДПР і в другому турі переміг з 70% голосів виборців. Тимчасовий виконувач обов’язків голови регіону В’ячеслав Шпорт, висунутий владною партією «Єдина Росія», набрав 28 відсотків. 

У 1990-ті роки Фургал працював лікарем і займався бізнесом. У 2005 році став депутатом думи Хабаровського краю. Потім був депутатом Держдуми, очолював комітет з охорони здоров’я.

За останні п’ять років у Росії затримали і засудили кількох чинних губернаторів. Однак вперше йдеться про підозру в організації вбивств.