Правда

Роберт Мюллер наполягає на важливості «російського розслідування»

У США колишній спецпрокурор Роберт Мюллер, який очолював розслідування про втручання Росії в американські президентські вибори в 2016 році, заявив, що пророблена ним робота має «першочергове значення».

Мюллер написав про це в статті для The Washington Post, опублікованій 11 липня. У ній він, зокрема, наголосив, що з колишнім радником і давнім другом президента Трампа – Роджером Стоуном – повелися належним чином, коли притягли його до відповідальності за федеральні злочини. «Він залишається засудженим злочинцем, і це правильно», – підкреслив Мюллер.

67-річний Стоун, якого засудили на три роки і чотири місяці, повинен був наступного тижня, у вівторок, з’явитися у федеральну в’язницю в штаті Джорджія, щоб почати відбувати покарання. Він був засуджений за неправдиві свідчення Конгресу під присягою в рамках розслідування Мюллера, а також за тиск на свідків. Однак президент Трамп оголосив цього тижня про пом’якшення вироку. У заяві Білого дому мовиться, що «Роджер Стоун сильно постраждав… До нього поставилися дуже несправедливо, як і до багатьох інших у цій справі. Роджер Стоун тепер вільний!»

Сам Трамп написав у твітері, що Стоун був мішенню незаконного «полювання на відьом». Так президент не раз називав розслідування Мюллера.

 

Як пояснює агентство Associated Press, рішення про пом’якшення покарання не призведе до зняття судимості з Стоуна, але захистить його від відбування тюремного ув’язнення.

Роберт Мюллер, колишній директор ФБР, підкреслює, що відчув необхідність виступити з коментарем в ЗМІ, щоб підтвердити законність і обґрунтованість виконаної ним і його командою роботи.

У статті спецпрокурор визнав, що факт змови передвиборного штабу Трампа з російською владою не був встановлений. Але розслідування показало, що уряд Росії вважав перемогу Трампа на виборах вигідною для себе і працював, щоб забезпечити цей результат.

Москва звинувачення у втручанні в вибори в інших країнах, зокрема у США, не раз категорично заперечувала.

Правда

Трамп вперше за час епідемії з’явився в масці на публіці

Президент США Дональд Трамп вперше за час епідемії коронавірусу з’явився на публіці у захисній масці.

Трамп надів маску під час візиту до Національного військово-медичного центру в передмісті Вашингтону, де він зустрівся з пораненими солдатами і медпрацівниками, які доглядають за хворими на COVID-19. «Я ніколи не був проти масок, я просто вважаю, що для всього є свій час і місце», – сказав президент.

Раніше президент ніколи не з’являвся в масці на пресконференціях, політичних мітингах та інших заходах. Як пише Associated Press, глава Білого дому висловлювався на їх рахунок неоднозначно. Він визнавав, що було б доречним надягати маски в приміщеннях, де люди перебувають близько один до одного. Але також, наприклад, звинувачував журналістів у тому, що вони носять маски лише для того, щоб виглядати політкоректними.

Associated Press також наводить висловлювання людей з близького оточення Трампа, не називаючи їхніх імен. За словами співрозмовників агентства, президент не любить ходити в масці, вважаючи, що вона створює враження слабкості. Крім того, для Трампа важливо акцентувати увагу громадськості на зусиллях з відновлення економіки більше, ніж на запобіжні заходи у зв’язку з епідемією.

За кількістю заражень коронавірусом і смертей від COVID-19 США знаходяться на першому місці в світі. У суботу в країні був зареєстрований новий рекорд кількості хворих за добу – 66 528 осіб. Загальна кількість хворих у США становить понад 3,2 мільйона. Померли більше ніж 134 тисячі людей.

Правда

У Польщі проходить другий тур президентських виборів

У Польщі у неділю, 12 липня, проходить другий тур президентських виборів.

За посаду змагаються чинний глава держави Анджей Дуда і мер Варшави Рафал Тшасковські.

Виборчі дільниці будуть відчинені з 8-ї до 22-ї години за Києвом.

 

Перший тур виборів відбувся 28 червня. Чинний президент здобув 43,5% голосів, Тшасковський – 30,5%.

За результатами опитування, яке 4 липня провів IBRiS (Instytut Badań Rynkowych i Społecznych), Тшасковські з невеликою перевагою голосів може здобути перемогу в другому турі президентських виборів.

Правда

У Польщі згадали жертв Волинської трагедії

У Варшаві 11 липня вшанували жертв Волинської трагедії, яку в Польщі вважають геноцидом. Як повідомляє Польське Радіо, польські урядовці та представники громадськості поклали квіти до меморіальної дошки загиблим у Польовому соборі Війська польського і провели богослужіння.

Голова Управління зі справ ветеранів та репресованих Польщі Ян Юзеф Каспшик заявив: «Не про помсту, а про пам’ять волають жертви. Ми маємо пам’ятати і закликати українську сторону, аби вона нам дозволила гідно поховати жертви цього страшного злочину».

У проповіді єпископ Міхал Яноха сказав, що польсько-українські відносини ніколи не були настільки добрими, як сьогодні: «Є вільна Польща і є вільна Україна. Існує дуже багато болісних справ, але ми починаємо про це розмовляти».

До 77 річниці Волинської трагедії Інститут національної пам’яті Польщі створив онлайн базу, присвячену польським жертвам. 

 

У перебігу Волинської трагедії 1943–44 років, яку в Польщі офіційно називають «Волинською різаниною», внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, – з іншого, загинули десятки тисяч людей.

За оцінками Польщі, від рук українських націоналістів в часи Другої світової війни загинуло 100 тисяч поляків.

Українські історики звертають увагу на українські жертви: кількість убитих оцінюють від 5 до понад 20 тисяч людей.

Посольство України в Польщі 11 липня заявило, що український народ разом із польським вшановує жертв Волині, «не ділячи їх на своїх чи чужих». У посольстві зазначили, що рішуче засуджують «будь-які прояви насильства, що ведуть до людиновбивства на етнічному ґрунті».

Голова Українського інституту національної памяті Антон Дробович раніше в інтерв’ю Радіо Свобода казав, що могили поляків в Україні, а українців у Польщі мають бути впорядковані і спільними зусиллями охоронятися. Також він сподівається, що буде видано спільний українсько-польський підручник із історії.

Політичні суперечки, пов’язані з оцінками тих подій, раніше призводили до зростання напруженості у відносинах між Україною і Польщею.

Правда

Влада Ірану висловилася за тимчасову заборону похоронів та весіль через коронавірус

Президент Ірану Хасан Роугані закликав тимчасово заборонити проведення масових громадських заходів, зокрема весіль і похоронів, щоб уповільнити зростання кількості випадків зараження коронавірусом. Незабаром після заяви Роугані 11 липня поліція Тегерана оголосила про закриття всіх закладів з проведення весіль та похоронів – до окремого повідомлення.

Роугані назвав причиною збільшення кількості випадків COVID-19 те, що люди активно збираються на масові заходи. Він зазначив, що вступні іспити в університети, можливо, доведеться призупинити. Однак Роугані відкинув ідею про обмеження економічної активності, що і так призвело в країні до значного безробіття і падіння більш ніж удвічі національної валюти.

Іран, одна з найбільш постраждалих від коронавірусу країна. За останню добу в країні виявили майже 2400 нових випадків COVID-19, померло понад 180 людей (загалом – 12635). Загальна кількість інфекцій – понад 255 тисяч.

Правда

Протести проти корупції у Болгарії: президент закликав уряд і генпрокурора піти у відставку

Президент Болгарії Румен Радев закликав уряд і генерального прокурора піти у відставку на тлі багатотисячних протестів громадян проти корупції серед державної еліти країни.

Із вимогою відставки уряду Бойко Борисова та генерального прокурора країни Івана Гашева президент виступив після того, як двома днями раніше генпрокуроратура провела в канцелярії президента обшуки.

Обшук відбувся після того, як Радев заявив, що Національна служба захисту (НСО), яка відповідає за охорону президента, прем’єр-міністра та інших високопосадовців, повинна припинити захищати Ахмеда Догана, почесного голову «Руху за права та свободи» (ДПС). За його словами, хоча НСО підпорядковується президенту, рішення щодо безпеки Догана ухвалює комісія, підпорядкована виконавчій владі, тобто Бойко Борисову.

Напередодні ввечері у столиці Болгарії пройшли дві акції протесту. Одна відбулася біля адміністрації президента, де прихильники Радева виступили проти дій прокурора та уряду, звинувачуючи їх у свавіллі та корупції. Інша акція проходила біля Ради міністрів – на підтримку правлячої партії «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» (ГЕРБ) прем’єра Бойка Борисова.

Ще один протест розгорнувся біля Чорного моря – на пляжі, де неподалік розташована резиденція лідера «Руху за права і свободи (ДПС) Ахмета Догана. Їм протистояли службовці Національної служби охорони (НСО).

Кілька тисяч протестувальників пробилися 11 липня на пляж біля резиденції Догана, яка розташована за приблизно 400 кілометрів від столиці Софії. Протестувальники вимагали рівного захисту для всіх і доступу до пляжу.

Доган є одним з найвпливовіших людей в Болгарії, і багато хто вважає, що його ДПС контролює судову систему країни, включаючи прокуратуру.

Перед третьою ніччю мітингів проти корупції та правлячої влади люди скандували у Софії вимоги про відставку перед будівлею уряду, парламентом та Палацом правосуддя.

Протести в Болгарії проходять на тлі зростаючої політичної напруженості між Радевом і правоцентристським урядом прем’єр-міністра Бойко Борисова напередодні виборів, запланованих на 2021 рік.

Правда

Трамп пом’якшив вирок своєму давньому соратникові у справі про втручання Росії у вибори в США

Президент США Дональд Трамп пом’якшив вирок своєму давньому політичному соратникові Роджеру Стоуну, заявивши, що він став жертвою «розіграшу Росії».

Стоун, давній друг і радник Трампа, був засуджений до трьох років і чотирьох місяців за те, що брехав Конгрес і перешкоджав розслідуванню Палатою представників справи щодо змови із Росією виборчої кампанії Трампа з метою виграти вибори 2016 року.

Рішення про пом’якшення вироку, про яке було оголошено в заяві Білого дому, ухвалене всього за кілька днів до того, як Стоун мав з’явитися у в’язницю для відбування терміну.

«Роджер Стоун сильно постраждав… До нього поставилися дуже несправедливо, як і до багатьох інших у цій справі. Роджер Стоун тепер вільний», – повідомив Білий дім.

У заяві Білого дому також наголошується, що Стоун оскаржив своє засудження, домагається нового судового розгляду і очікує повної реабілітації. У канцелярії Трампа переконані, що у в’язниці Стоуна чекав би «серйозний ризик» через через захворювання, які він має.

67-річного Стоуна 14 липня мали помістити у в’язницю в штаті Джорджія. Він був засуджений у лютому за брехню під присягою законодавцям США, погрози свідкам і знищення доказів.

Пом’якшення Трампом вироку Стоуну не скасовує однак обвинувальний вирок, як це передбачає помилування.

Голова Комітету з розвідки Палати представників Конгресу США, демократ Адам Шифф засудив рішення Трампа. За його словами, таким чином президент продемонстрував, що у США «є дві системи правосуддя: одна для його злочинних друзів, інша – для всіх інших».

Роджер Стоун став шостим помічником або радником Трампа, який був засуджений за звинуваченням, висунутим в рамках розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера щодо російського втручання у вибори США.

Правда

У Росії зафіксували 6611 нових випадків інфікування коронавірусом

Кількість хворих на COVID-19 в Росії за останню добу зросла на 6611, а загальне число перевищує 720 тисяч осіб, повідомив оперативний штаб з боротьби із поширенням хвороби.

Згідно з повідомленням, за останню добу в Росії померли через коронавірус 188 людей, одужали – 8378.

Загалом у Росії вдалося подолати недугу понад 497 тисячам людей, жертвами стали більш ніж 11 тисяч.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у світі станом на 11 липня зафіксовано понад 12,5 мільйонів випадків інфікування коронавірусом, померли понад 560 тисяч людей, одужали майже 7 мільйонів.

 

Правда

Речниця заарештованого в Росії губернатора заявляє про погрози

Голова пресслужби губернатора Хабаровського краю Росії Сергія Фургала Надія Томченко заявила, що їй погрожують кримінальною справою після того, як у Хабаровську відбулася масова демонстрація на його підтримку, повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на регіональні ЗМІ.

За словами речниці, їй зателефонувала людина, «близька до правоохоронних органів», і погрожувала порушити проти неї кримінальну справу. Вона висловила припущення, що може йтися про екстремізм. Це сталося після того, як інстаграм-аккаунт Фургала став транслювати акцію на його підтримку.

 

У місті Хабаровськ на російському Далекому Сході 11 липня відбулася демонстранція на підтримку заарештованого губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала. У ній, за різними оцінками, взяли участь від 5 до 35 тисяч людей. Одночасно акції пройшли в Комсомольську-на-Амурі, Ельбані, Сонячному та інших містах краю. Заходи стали наймасовішими акціями протесту на Далекому Сході за кілька років.

Протестний марш у Хабаровську розпочався о 12:00 за місцевим часом у центрі міста, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Присутні прийшли з плакатами «Я/Ми Сергій Фургал», «Свободу Фургалу», «Він не давав красти єдиноросам» (маються на увазі члени владної партії «Єдина Росія» – ред.).

Учасники акції скандували «Свободу Фургалу», «Путіна у відставку», «Геть царя», «Москва, йди», «Москві ганьба» та інші гасла. Демонстранти підписали петицію на підтримку губернатора.

 

Поліція не втручалася в те, що відбувається, акція відбулася без затримань. 

Пресслужба затриманого губернатора Фургала поширила звернення до жителів краю. У ньому присутнім подякували за підтримку і відзначили, що «такої одностайності ще не бачив ні Хабаровський край, ні Далекий Схід, ні Росія».

 

Фургала був затриманий 9 липня біля свого будинку в Хабаровську і на наступний день арештований Басманним судом Москви. Чиновник підозрюється в організації двох вбивств і замаху на вбивство в середині двохтисячних років. За висунутими звинуваченнями йому загрожує ув’язнення аж до довічного терміну.

Політик є одним із кількох російських керівників регіонів, які не є єдиноросами, він є членом ЛДПР. У 2018 році він виграв протестне голосування в регіоні, перемігши чинного губернатора В’ячеслава Шпорта. У першому турі він випередив його на 675 голосів, у другому – більш як на 40 відсотків.

Правда

Присяжні у США визнали росіянина винним у викраденні 112 мільйонів акаунтів із соцмереж

Журі присяжних у Сан-Франциско визнало росіянина Євгена Нікуліна винним у викраденні даних 112 мільйонів користувачів соціальних мереж LinkedIn і Formspring і сервісу Dropbox у 2012 році. 32-річному хакеру загрожують десятки років в’язниці.

Нікулін був затриманий у Празі в жовтні 2016 року на запит Інтерполу. Його видачі пізніше вимагала Росія. Сам він попросив притулку в Чехії. У квітні 2018 року Нікулін був екстрадований до США. Пізніше Конституційний суд Чехії визнав це рішення незаконним.

Нікулін відповідальний за один із найбільших витоків даних в історії США, нагадує агентство Bloomberg. За це йому загрожують десятки років в’язниці.

Правда

ВООЗ і США повідомили про рекордний приріст хворих на COVID-19 за добу

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) повідомила, що 10 липня у всьому світі коронавірус виявили у 228 тисяч 102 осіб за добу. Це рекордний добовий приріст нових випадків за весь час пандемії і п’ятий раз за липень, коли за день коронавірус виявляють у понад 200 тисяч осіб.

У США, де COVID-19 поширений найбільше, за добу коронавірус виявили у 68 тисяч 100 чоловік, повідомляє The New York Times. За даними Reuters, за день у США вірус виявили у понад 69 тисяч осіб.

У США рекордний приріст реєструють третій день поспіль. Раніше в США за добу ніколи не виявляли понад 60 тисяч хворих.

 

Наприкінці червня глава Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Гебреєсус заявив, що пандемія коронавірусної інфекції не близька до завершення, а прискорюється.

Правда

Болгарія і Хорватія зробили важливий крок до переходу на євро

Болгарія і Хорватія зробили важливий крок до переходу на спільну грошову одиницю Європейського союзу, євро. Обидві країни були прийняті 10 липня до так званого Європейського механізму обмінних курсів, відомого також як ERM-2 чи ERM II. У цьому статусі вони мають пробути принаймні близько двох років і за цей час довести, що можуть перейти на євро, виконавши для цього певні умови.

Як повідомив Європейський центральний банк, який опікується євро, ці дві країни також вступлять до банківського союзу ЄС, і ЄЦБ із 1 жовтня стане безпосередньо наглядати за їхніми найбільшими банками.

Для вступу до зони обігу євро Болгарія і Хорватія мають виконати певні зобов’язання щодо дотримання «правильної економічної політики», спрямованої на економічну і фінансову стабільність.

У рамках вступу двох країн до ERM-2 також встановив базовий обмінний курс до євро болгарського лева – 1,956 і хорватської куни – 7,535. Якщо грошові одиниці втримаються в певних визначених рамках навколо цього курсу, країнам дозволять приєднатися до єврозони. Після такого рішення практичні процедури, необхідні для переходу на євро, зазвичай тривають іще близько року.

Це має бути першим розширенням єврозони від 2015 року, коли до неї вступила Литва.

На цей час євро користуються 19 із 27 членів Європейського союзу; всі інші, крім Данії, яка обумовила для себе виняток, зобов’язані своїми договорами про вступ до ЄС рано чи пізно теж виконати необхідні умови і перейти на євро. Але деякі країни не бажають цього і свідомо зволікають, користуючись тим, що терміни в договорах не обумовлені, а відтак і покарання за зволікання не передбачене.

На цей час у режимі ERM-2 вже перебуває також згадана Данія – яка єдина в ЄС має право не переходити на євро (такий самий виняток свого часу обумовила собі Велика Британія, але вона вже вийшла з ЄС).

Крім того, за офіційними договорами з ЄС євро використовують чотири європейські невеликі держави, що не є членами Євросоюзу: Андорра, Ватикан, Монако й Сан-Марино. Також в односторонньому порядку євро використовують поза межами ЄС Косово й Чорногорія.