Правда

В Мінську силовики розганяють «Марш сусідів» – відомо про понад сотню затриманих

В Мінську та інших містах Білорусі міліція розганяє колони протестувальників, які вийшли на черговий недільний марш проти фальсифікацій результатів виборів і насильства. Попри це, люди збираються знову, передає білоруська служба Радіо Свобода.

Правозахисний центр «Весна» оприлюднює імена затриманих – станом на зараз їхня кількість сягає 127, але дані оновлюються.

Користувачі соцмереж поширюють відео пострілів та розпилення газу проти протестувальників у столиці та околицях, зокрема в селі Боровляни Мінської області.

Читайте також: Тихановська: «Режим Лукашенка захитався і от-от упаде»

Серед затриманих – член Координаційної ради економіст Дмитро Крук, а також юристка, директорка Центру правової трансформації Ольга Смолянка.

Також у Бресті затримали журналістів «Брестської газети» Станіслава Коршунова, Максима Хлябця, а також пенсіонерку Олену Гнавк. Її вже чотири рази судили за участь у акціях протесту.

У Мінську на «Марш сусідів» вийшло понад 20 колон демонстрантів. Акції відбулися і в інших містах країни.

 

Правда

Підрив смертника в Афганістані: мінімум 30 загиблих

Щонайменше 30 афганських співробітників служб безпеки загинули внаслідок вибуху машини смертника на армійській базі в провінції Газні 29 листопада, повідомляє місцева влада.

Вибух стався на в’їзді до бази, розташованої в Третьому районі Газні, близько 8 ранку. Ще 24 людей отримали поранення.

Речник Міністерства внутрішніх справ Афганістану підтвердив факт нападу, але не надав деталей щодо кількості загиблих.

Ніхто наразі не взяв на себе відповідальність за вибух.

Читайте також: Кулеба розповів, як Україна готова допомогти у відбудові Афганістану

Цього ж дня самогубець на авто напав на конвой голови ради провінції Зубал Аттаджана Хакбаята. Троє людей загинули, 12 поранені. Хакбаят вижив, отримавши легкі поранення.

Провінція Газні регулярно ставала місцем сутичок між афганськими силовиками та бойовиками екстремістського угруповання «Талібан» протягом останніх місяців. Близько 10 з 19 районів провінції перебувають під контролем талібів.

Ще раніше, в серпні 2018 року, бойовики напали на місто Газні, внаслідок чого загинули сотні людей – військових і цивільних.

Кількість нападів талібів та інших екстремістів у Афганістані – і особливо в Кабулі – зросла з того часу, як мирні переговори між урядом Афганістану і Талібаном припинились.

Правда

Помер актор Девід Прауз, який грав Дарта Вейдера в оригінальних «Зоряних війнах»

Британський актор та бодібілдер Девід Проуз помер 28 листопада у віці 85 років. Про це його агент повідомив 29 листопада, зазначивши, що причиною смерті стала коротка хвороба.

Проуз тричі ставав чемпіоном Великої Британії з бодібілдингу, а також запам’ятався виконанням ролі культового антагоніста «Зоряних воєн» Дарта Вейдера у фільмах оригінальної трилогії «Нова надія» (1977), «Імперія завдає удару у відповідь» (1980) та «Повернення джедая» (1983). Втім, його обличчя у фільмі так жодного разу і не з’явилося, а голос дублював актор Джеймс Ерл Джонс.

Виконавець ролі Люка Скайвокера Марк Гемілл, коментуючи смерть колеги, написав у твітері, що той був «доброю людиною і набагато більшим, ніж просто Дарт Вейдер».

Читайте також: Помер перший виконавець ролі Джеймса Бонда Шон Коннері

В одному зі своїх інтерв’ю британському мовнику BBC Проуз висловлював жаль через те, що постійно був у масці в «Зоряних війнах».

«Всі актори хочуть впізнаваності і я хотів би її отримати, як Люк Скайвокер чи (інший персонаж, зіграний Гаррісоном Фордом – ред.) Хан Соло», – казав він.

Наприкінці третього фільму трилогії Дарт Вейдер знімає маску, але в цій сцені його грає інший актор, Себастьян Шоу.

Інша зірка «Зоряних війн», виконавиця ролі принцеси Леї Керрі Фішер, померла у 2016 році у віці 60 років.

Правда

Компанія-будівельник «Північного потоку-2» планує продовжити роботи, попри санкції

Будівництво газопроводу «Північний потік-2», що проходить під Балтійським морем з Росії в Німеччину, відновиться на початку грудня після річної паузи через санкції США, заявила компанія Nord Stream 2 AG 28 листопада.

Згідно з заявою компанії, підводні роботи з прокладання труб відновляться на 2,6-кілометровій ділянці кожного з відгалужень газопроводу в межах ексклюзивної економічної зони Німеччини.

Німецька телерадіокомпанія NDR 1 Radio MV з посиланням на Управління водних шляхів та судноплавства Балтійського моря у Штральзунді повідомила, що роботи відновляться 5 грудня.

У грудні 2019 року будівництво «Північного потоку-2» було зупинене через санкції США проти проєкту, який подвоїть обсяги постачання російського природного газу до Німеччини.

Читайте також: Сертифікаційна компанія з Норвегії відмовилася працювати з «Північним потоком – 2»

Санкції спрямовані на будь-яке судно, яке будує трубопровід «Північний потік-2», змусивши швейцарську компанію Allseas припинити роботи незадовго до їх завершення.

Конгрес США розглядає ще один законопроєкт, який би розширив спектр дії, поширивши її на будь-яку фізичну або юридичну особу, яка надає страхові послуги, технічну сертифікацію або зварювальні роботи для проекту.

Наразі невідомо, яке судно з прокладання труб буде задіяне для закінчення «Північного потоку-2». Потрібно завершити ще 16 кілометрів у німецьких водах та 60 кілометрів у ділянці Данії.

Очікувалось, що газопровід «Академік Черський» закінчить будівництво, але, за даними служб відстеження морського руху, корабель під російським прапором залишив німецький проєктний центр Мукран і перебуває біля узбережжя російського анклаву Калінінград.

Читайте також: США запровадять санкції проти страхувальників «Північного потоку-2» – Bloomberg

За повідомленням NDR 1 Radio MV, незрозуміло, чи це судно отримало необхідну сертифікацію від уряду Данії. Норвезький сертифікатор вже оголосив про частковий вихід із робіт, пов’язаних із будь-якими кораблями, але не з самим трубопроводом.

Тим часом німецька земля Мекленбург-Передня Померанія, де трубопровід закінчується, цього тижня вирішила створити громадський трест під контролем офісу прем’єр-міністра землі для захисту компаній, що працюють на «Північному потоці-2», від санкцій США.

Санкції проти «Північного потоку-2» стали джерелом протиріччя в американсько-німецьких відносинах. Берлін звинуватив Вашингтон у застосуванні екстериторіальних обмежень щодо суверенного проєкту.

Американський уряд хоче запобігти завершенню газопроводу, заявляючи, що це посилить енергетичний тиск Росії на Європу і знизить роль України як транзитної країни для російського газу.

Читайте також: Коболєв у Вашингтоні закликав США запровадити більше санкцій проти «Північного потоку-2»

«Північний потік-2» – це проєкт на 10 мільярдів доларів, який веде російський газовий монополіст «Газпром». Половину фінансування забезпечують німецькі Uniper та Wintershall, що належить концерну BASF, англо-голландська нафтова компанія Shell, австрійські OMV та Engie.

Спочатку Росія очікувала завершити трубопровід на початку 2020 року. Після ухвалення санкцій проти кораблів президент Росії Володимир Путін висловив надію, що трубопровід буде завершений до початку 2021 року.

Правда

У Франції відбулися акції проти обмеження свободи інформації

У суботу, 28 листопада, у багатьох містах Франції відбулися багатолюдні маніфестації проти закону «про глобальну безпеку». Як повідомило Міжнародне французьке радіо (RFI), в останні дні наростало напруження навколо 24-ї статті закону, яка забороняє фотографувати поліцейських під час виконання ними службових обов’язків.

За даними Міністерства внутрішніх справ, близько 46 000 чоловік пройшли маршем в Парижі і 133 000 людей брали участь у протестах по всій країні.

Як повідомляє AFP з посиланням на поліцію, в Парижі зчинилось кілька пожеж, горіли машини, кіоск і пивний ресторан. У поліції зазначили, що протестувальники не дозволили пожежним гасити пожежу. Затримано дев’ять осіб.

Деякі протестувальники закидали камінням співробітників сил безпеки, які у відповідь застосували сльозогінний газ і водомети, повідомляє AFP.

Міністр внутрішніх справ Франції Джеральд Дарманен засудив «неприйнятне» насильство щодо поліції, заявивши, що 37 співробітників сил безпеки були поранені по всій країні. Інші акції протесту відбулися в Бордо, Ліллі, Монпельє і Нанті.

 

Спроби влади розширити повноваження поліції і обмежити права журналістів викликають невдоволення багатьох французів. Особливо гнівна реакція з’явилася в соціальних мережах після опублікування кадрів жорсткого розгону мігрантів на площі Республіки 23 листопада. Не менше обурення викликало побиття музичного продюсера Мішеля Зеклера у його студії в Парижі.

Статтю 24 схвалили профспілки співробітників поліції, але її різко розкритикували журналістами, які вважають «невідповідним» тиск на свободу слова та інформації.

За дозвіл публічної демонстрації фото- і відеозйомки фактів поліцейського насильства також виступають жителі паризьких передмість. Як наголошується в публікації RFI, вони активно підтримують громадську дискусію про расизм в поліції.

Правда

Тихановська сумнівається, що Росія рятуватиме Лукашенка військовим вторгненням у Білорусь

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська сумнівається, що Росія вдаватиметься до військового вторгнення в охоплену протестами Білорусь. Про це вона заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода.

Опозиціонерка оцінила імовірність сценарію, за яким Москва військовим шляхом допоможе втриматися Лукашенку, який вважає себе президентом Білорусі.

«Я дуже сумніваюсь в якомусь вторгненні. Тому що немає необхідності. У нас жодним чином не йдеться про геополітику. Наша боротьба скерована проти однієї людини – проти режиму і диктатури. Тому жодної необхідності в цьому немає. У нас – абсолютно мирна революція, проти кого які війська вводити?» – запитала Тихановська.

Лідерка білоруської опозиції не вбачає зараз активної підтримки з боку Кремля режиму Лукашенка. Тихановська хотіла б зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. За словами Тихановської, опоненти Лукашенка прагнуть бути в контакті з Росією як важливою державою-сусідом.

25 серпня цього року речник Путіна Дмитро Пєсков привітав заяву представників Координаційної ради білоруської опозиції про те, що вони не розглядають питання відмови від взаємодії з Росією. Водночас Лукашенко підтримує активний контакт із Путіним і в розпал протестів – 14 вересня – зустрівся з російським президентом у Сочі. Під час цієї зустрічі Путін пообіцяв надати Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. А як повідомив 12 жовтня сайт Мінфіну РФ, Росія надала Білорусі перші 500 мільйонів доларів кредиту. Це здійснено через підконтрольну РФ Раду Євразійського фонду стабілізації та розвитку (ЄФСР). Ще 1 мільярд доларів кредиту Білорусь отримає безпосередньо від Росії: перші 500 мільйонів цього року, наступний транш – у 2021 році.

Світлана Тихановська зверталася до Володимира Путіна в день його зустрічі з Олександром Лукашенком. «Що б ви не ухвалили і про що б ви не домовилися під час зустрічі в Сочі – це не матиме юридичної сили», – стверджувала Тихановська. За її словами, всі угоди, підписані з Лукашенко, будуть переглянуті новим урядом, оскільки білоруський народ відмовився йому довіряти та підтримувати його на президентських виборах.

Правда

Посла Сербії у Чорногорії оголосили персоною нон ґрата

Міністерство закордонних справ Чорногорії оголосило персоною нон ґрата сербського посла Владіміра Божовича. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Зовнішньополітичне відомство у Подґориці стверджує, що посол протягом тривалого часу «втручався у внутрішні справи Чорногорії» та що подавав «заяви, несумісні з узвичаєними прийнятними стандартами виконання дипломатичної функції». Божовича раніше вже офіційно попереджали, щоб він не зневажав певні події з чорногорської історії.

Приводом для видворення стала промова посла на виставці історичних документів, в котрій він «нелегітимну Подґорицьку скупщину назвав звільненням й вільним волевиявленням чорногорського народу». Подґорицькою скупщиною називають зібрання просербських «народних вождів» 1918 року під захистом сербського окупаційного війська на котрому проголосили приєднання Чорногорії до Сербії й позбавлення трону короля Ніколи Петровича. Після відновлення незалежності 2006 року чорногорський парламент скасував всі постанови Подґорицької скупщини.

Божович не має дипломатичного досвіду. В Сербії він був працівником Міністерства внутрішніх справ. В Подґориці часто подавав заяви на підтримку просербської опозиції, котра здобула перемогу на виборах у серпні.

У відповідь на захід Подґориці, Сербія оголосила персоною нон ґрата Тарзана Мілошевича, чорногорського посла в Белграді. На думку оглядачів, видворення послів погіршить відносини між двома колишніми югославськими республіками, котрі після розвалу Югославії ще 15 років перебували в конфедерації.

Правда

Комунікація з Лукашенком відсутня – Тихановська

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська зазначила, що комунікація з Олександром Лукашенком відсутня. Про це вона сказала в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Комунікація відсутня. Ми постійно говорили про діалог. І це не має бути Лукашенко, це мають бути люди з його оточення, які могли би взяти на себе таку відповідальність і розпочати розмову з людьми. Ось це буде крок вперед з боку режиму», – заявила Тихановська.

Вона додала, що опозиція продовжує наполягати на діалозі.

«Ми досі наполягаємо на діалозі. Ми відкриті до діалогу і хотіли б, щоб все-таки цей діалог відбувся. Ми хотіли залучити медіаторів до цього діалогу, якщо у нас не виходить напряму домовитися. Тобто на наші прохання режим не відповідає», – наголосила Тихановська.

 

У Білорусі від серпня тривають масові протести з вимогою відставки Олександра Лукашенка, оголошеного ЦВК переможцем виборів президента, що відбулися 9 серпня цього року. Лукашенко керує в Білорусі цю посаду з 1994 року.

Тихановська брала участь у цьогорічних виборах як кандидат. У травні, після того, як ЦВК відмовила у реєстрації кандидатом у президенти чоловікові Світлани, блогеру Сергію Тихановському, вона зареєструвала ініціативну групу від свого імені. Чоловік став керівником її виборчого штабу, згодом Сергія заарештували.

 

Правда

У Лондоні відновилися переговори про угоду між Британією та ЄС

Головний переговорник від Європейського союзу Мішель Барньє 28 листопада прибув до Лондона для відновлення переговорів між ЄС і Великою Британією.

Барньє і його британський колега Девід Фрост відновили роботу, щоб домовитися про угоду в ключових сферах, щодо яких є неузгодженості, – зокрема, риболовлі, державної допомоги і вирішення суперечок – до того, як 31 грудня завершиться перехідний статус Великої Британії в ЄС.

Обидві сторони попереджали про можливість невдачі переговорів. Барньє сказав міністрам ЄС 27 листопада: «ми недалеко від моменту: або так, або ні».

Того ж дня Фрост написав у твіттері, що його «запитують, чому ми все ще розмовляємо».

Недосягнення домовленості призведе до «Брекзиту» без угоди для Британії, що може створити хаос на кордонах і на фінансових ринках, а також порушить ланцюжки поставок по всій Європі та за її межами.

Британія вийшла з ЄС 31 січня, але торгувала з Євросоюзом фактично на тих самих умовах протягом перехідних місяців.

Правда

Картина Клімта, яка зникла кілька десятиліть тому, знову виставлена в Італії

В італійській картинній галереї виставили картину австрійського художника-модерніста Густава Клімта, вперше відтоді, як вона була знайдена після зникнення 23 роки тому.

28 листопада галерея Річчі Одді в Пьячнезе представила «Портрет жінки», заявивши, що це «подарунок місту П’яченца, який був так випробуваний пандемією, що вразила [Італію] і весь світ».

Картина, яка була одним з кількох портретів Клімта, завершених до кінця його життя, між 1916 і 1918 роками, була вкрадена з галереї у лютому 1997 року. Вона була знайдена у дворі тієї ж галереї у грудні 2019 року садівниками.

Картина була захована за товстим шаром плюща за металевими дверима, загорнута у пластик.

Невідомо, що саме сталося з картиною після крадіжки, і чи залишала вона територію галереї.

Правда

Тихановська хоче зустрітися з Путіним

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська хотіла б зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. Про це Тихановська заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода.

За словами Тихановської, опоненти Олександра Лукашенка прагнуть бути в контакті з Росією як важливою державою-сусідом.

«Ми хотіли би викласти свою точку зору, хотіли би почути позицію Росії з білоруського питання. Ми – сусіди. І ми будемо продовжувати наші взаємовідносини в майбутньому. Хотілося б поспілкуватися. І білоруси на це дуже чекають. Не підтримки режиму (Лукашенка), а висловлювання про білорусів, про наше бажання розбудовувати наше майбутнє усім разом, а не зусиллями однієї людини», – зазначила Тихановська.

Президент Росії Володимир Путін раніше привітав Олександра Лукашенка з його оголошеною перемогою на виборах президента Білорусі, які відбулися 9 серпня цього року. Путін зробив це наступного дня після голосування.

«Привітати, то привітав. Але ви знаєте, мені так здається, в Росії теж не очікували, що протестний рух (Білорусі) цього разу сильний, і ми йтимемо до перемоги, тому що в очах білорусів Лукашенко не є легітимним. І ця боротьба, цей протестний рух проти хамства, проти неповаги, проти нелюдяності вже зараз. Розумієте? Тоді ніхто ж не очікував, що так буде. Це тільки білоруси самі знали, що цього разу все буде інакше. І, як ми бачимо, тоді надала підтримку Росія режиму (Лукашенка). Але зараз якийсь процес вичікування, очікування. Активної підтримки (з боку Росії) немає», – зауважила Тихановська.

Наразі, повідомила лідерка білоруської опозиції, жодних сигналів із боку Кремля стосовно можливої зустрічі з Путіним не надходило.

Водночас Тихановська розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода, що планує відвідати Україну «найближчим часом». Дата такого візиту узгоджується з Києвом, опозиціонерка поінформувала, що спілкується з цього приводу з міністром закордонним справ Дмитром Кулебою.

Повністю Суботнє інтерв’ю з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на YouTube-сторінці Радіо Свобода 28 листопада.

Правда

У Туркменистані поліції доручили штрафувати за відсутність маски по 30 осіб на день

У Лебапській області Туркменистану співробітникам поліції збільшили щоденний план із виявлення й затримання порушників маскового режиму – по 30 осіб на день, пише туркменська служба Радіо Свобода з посиланням на співробітників правоохоронних органів.

За словами кореспондента Радіо Свобода, на даний час активно штрафують у Башсаці, в Фарапському і Дарганатському районах. Місцеві чиновники проводять перевірки у школах: в разі виявлення учнів без масок штрафують керівництво навчальних закладів.

Житель Дарганатського району розповів, що його затримали під час роботи на земельній ділянці, після чого доставили в поліцію. Йому виписали штраф у розмірі 100 манатів (28,5 доларів) і попередили, що в разі повторного порушення сума штрафу буде збільшена.

Журналістам не вдалося з’ясувати, коли надійшло розпорядження про збільшення плану по штрафах. Представники правоохоронних органів і регіональної адміністрації офіційних коментарів не надали.

Поліція попереджає, що в разі відсутності коштів на оплату штрафу затримані будуть притягнуті до виправних робіт, наприклад, ремонту або фарбування установ. Місцеві жителі стверджують, що за порушення маскового режиму людей притягують також до робіт у приватних господарствах співробітників поліції.

Щодня виписувати щонайменше один штраф за порушення маскового режиму поліції доручили в кінці жовтня цього року. Таке розпорядження озвучили під час наради в МВС. Високопоставлений чиновник відомства розповідав, що співробітники поліції, які не виконають доручення, повинні самі оплатити один штраф й оформити акт на друзів або родичів.

Влада Туркменистану продовжує стверджувати, що в країні немає жодного випадку коронавірусного захворювання COVID-19. Проте в багатьох містах запровадили деякі карантинні обмеження – для «профілактики інфекційних захворювань». Міністерство охорони здоров’я і медичної промисловості країни регулярно рекомендує громадянам користуватися масками і дотримуватися соціальної дистанції. При цьому масові заходи, які відвідує президент Гурбангули Бердимухамедов, проводяться за участю великої кількості людей без масок.

У вересні влада країни ухвалила поправки до Кримінального кодексу, згідно з якими особам, які втекли з лікарень або ухиляються від лікування «небезпечних інфекційних захворювань», загрожує позбавлення волі до двох років, а в разі повторного порушення – до п’яти років.