Правда

Сербія і Косово погодилися на переговори про нормалізацію відносин

Сербія і самопроголошене Косово, яке односторонньо відокремилося від неї, погодилися 10 липня поновити підтримувані Європейським союзом переговори про нормалізацію відносин у перебігу відеосаміту, що його влаштували для них президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Анґела Меркель.

Але заяви учасників за результатами саміту президента Сербії Александра Вучича і прем’єр-міністра Косова Авдуллаха Хоті дають знати, що розбіжності між сторонами ще дуже великі.

Переговори мають поновитися 12 липня у вигляді відеоконференції, яку теж влаштовує ЄС, повідомив уряд Німеччини. «Президент Макрон і канцлер Меркель закликають президента Вучича і прем’єр-міністра Хоті досягти істотного поступу в переговорах», – мовиться в заяві.

У відеосаміті також узяли участь координатор зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель і спеціальний посланець ЄС у справах діалогу між Белградом і Приштиною Мірослав Лайчак.

Після переговорів Вучич заявив, що вони були «справді важкі» і що він сказав Макронові й Меркель, що якщо вони хочуть говорити про незалежність Косова, то «ці переговори цілком позбавлені сенсу».

«Ми постанемо перед великим, не скажу «тиском», але перед великими очікуваннями з боку наших європейських партнерів. І водночас ми постаємо перед цілком нереалістичним підходом косовських албанців, які хочуть мати все, залишивши Сербію ні з чим», – сказав він.

Речник Європейської комісії Петер Стано заявив, що сторони мають зосередитися на тому, щоб іти вперед, а не застрягати на суперечливих питаннях, які постають у переговорах, і це зараз найважливіше. «Це не одноразовий захід. Діалог – це процес. На цій стадії важливо не зупинятися», – додав він.

Переговори між Белградом і Приштиною за посередництва Євросоюзу почалися 2011 року і призвели до укладення близько 30 угод. Але вони зірвалися наприкінці 2018 року після повідомлень про можливий обмін територіями, Косово тоді запровадило 100-відсоткове мито на весь імпорт із Сербії. Нині і Сербія, і Косово, які прагнуть вступити до ЄС, зазнають дедалі більшого тиску Заходу з тим, щоб поновити ці переговори.

Республіка Косово, а за конституцією Сербії це її автономний край Косово і Метохія, одностороннім чином проголосила незалежність від Сербії 2008 року і відтоді залишається частково визнаною державою. На цей час самопроголошену незалежність Косова визнають близько ста з майже двохсот країн світу, ще близько півтора десятка відкликали таке визнання. Визнають Косово більшість провідних країн Заходу, але навіть не всі країни-члени ЄС. Серед тих, хто не визнає, зокрема, Сербія, член Ради безпеки ООН Росія, а також Україна.

Правда

Суд у Туреччині дозволив перетворити собор Святої Софії в Стамбулі з музею на мечеть

У рішенні суду йдеться, що указ від 1934 року Мустафи Кемаля Ататюрка, засновника сучасної Турецької Республіки, щодо перетворення колишньої мечеті на музей є незаконним

Правда

Туреччина: Ердоган підписав указ про зміну статусу собору Святої Софії

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган підписав указ, який перетворює собор Святої Софії у Стамбулі у мечеть. Це сталося незабаром після того, як Вищий адміністративний суд Туреччини 10 липня ухвалив рішення, що дозволяє це зробити.

 

Вселенський патріарх Варфоломій, духовний провідник православної християнської церкви раніше виступив проти такого рішення. Він заявляв, що «перетворення Святої Софії на мечеть розчарує мільйони християн у всьому світі». Він вказував, що Айя-Софія завдяки своїй сакральності є «життєво важливим центром, де Схід приймає Захід», і зміна статусу на мечеть «розірве ці два світи».

Предстоятель Православної церкви України Епіфаній пізніше висловив підтримку позиції Вселенського патріарха у питанні собору Святої Софії у Стамбулі.

«Собор Святої Софії у Константинополі для українського народу є особливим місцем, адже згідно з літописом саме в ньому посли великого нашого князя Володимира під час богослужіння відчули божественну присутність», – зазначив Епіфаній.

Російська православна церква заявила, що сьогоднішнє рішення суду може призвести до ще більших розбіжностей. США та Греція закликали Туреччину зберегти Святу Софію як музей. Міністерство культури Греції заявило 10 липня, що рішення суду є «відкритою провокацією» для цивілізованого світу.

Із запитом до адміністративного суду звернулася маловідома асоціація. Знову змінити статус будівлі та зробити її мечеттю закликав і турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган. Опозиційні партії заявили, що таким чином турецький президент захотів відволікти громадян від економічної кризи та пандемії коронавірусу.

Собор був збудований у 532-537 роках за наказом візантійського імператора Юстиніана І. Айя-Софія був найбільшою церквою Християнського світу впродовж близько тисячоліття.

У 1204-1261 роках собор грецької православної церкви перетворили на римокатолицький собор. Це сталося в часи Латинської імперії.

У 1453 році, після захоплення Константинополя Османською імперією, собор перетворили на мечеть. До будівлі додали чотири мінарети.

У 1934 році Айя-Софія стала музеєм. Зараз собор перебуває в переліку світової спадщини ЮНЕСКО.

Собор Святої Софії щороку відвідує мільйони туристів. За даними стамбульської влади, лише у 2019 році пам’ятку відвідали 3,7 мільйона туристів.

 

Правда

HRW засуджує затримання десятків російських журналістів під час мирних акцій протесту

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) закликала Росію зняти звинувачення з десятків російських журналістів, яким загрожує штраф або затримання за мирний протест в знак солідарності з колегами, які піддаються кримінальному переслідуванню за свою журналістську діяльність.

«Незалежні журналісти в Росії піддавалися нападам упродовж багатьох років, а недавні кримінальні переслідування піднімають репресії на новий рівень», – йдеться у заяві HRW 10 липня.

За даними правозахисників, в більшості випадків поліція заявляла про порушення правил проведення публічних зібрань в якості підстави для арешту. У кількох випадках вони також вказували, що діють з метою гарантування заходів проти коронавірусу.

«Поліція помилково стверджувала, що деякі з учасників протесту порушували ці правила, але при цьому розміщувала більшість затриманих протестувальників у переповнених, погано вентильованих поліцейських машинах, де вони не могли дотримуватись соціальної дистанції», – повідомляє HRW.

3 липня 17 осіб були затримані біля штаб-квартири Федеральної служби безпеки (ФСБ) в Москві, коли протестували проти переслідування журналістки Світлани Прокоп’євої. Більшість затриманих були журналістами. Наступного дня два журналісти були затримані в Пскові, де проходив процес над Прокоп’євою. 28 журналістів і активістів також були затримані біля будівлі ФСБ в Москві 7 липня, протестуючи проти звинувачень у державній зраді проти Івана Сафронова, колишнього журналіста-розслідувача. Всі три протести були абсолютно мирними, і демонстранти, як вказують правозахисники, проводили пікети одиночні і з дотриманням соціальної дистанції.

За російським законодавством, протестувальникові дозволяється проводити одиночний пікет без попереднього повідомлення про це органи влади.

 

Правда

США визнали частину штату Оклахома землею корінних американців

Верховний суд США 9 липня визнав східну частину штату Оклахома резервацією корінного населення. За ухвалення рішення виступили п’ятеро з дев’яти суддів.

Згідно з постановою, плем’я може жити за своїми законами. На території резервації діятиме своя судова система. Суд не зможе виносити вироки у справах корінних жителів, якщо злочин стався на їхніх землях. Покарання за незначні правопорушення будуть виносити племінні суди. Серйозні злочини як і раніше будуть розглядати федеральні суди. Деякі засуджені за федеральним законодавством тепер можуть оскаржити вироки.

Представники племен стверджують, що співпрацюватимуть з правоохоронними органами США.

Постанова суду винесена в рамках справи Джімсі Макгірта. Йому 71 рік. У 1997 році його засудили за зґвалтування чотирирічної дівчинки. Він не заперечував провину у Верховному суді. Однак, на думку Макгірта, його могла судити тільки федеральна влада, оскільки він належить до племені семінолів і злочин скоєно на індіанської території. Верховний суд скасував тюремний термін Макгірта. Це рішення можна оскаржити у федеральному суді.

Головний суддя Джон Робертс окремо зазначив, що рішення призведе до дестабілізації судів штату.

У 1830-х році кілька племен корінних американців зі східних штатів переселили на території, які пізніше стали штатом Оклахома. У середині 1850-х років індіанці Оклахоми підписали договір з федеральним урядом США. Воно гарантувало племені повний суверенітет. Таким чином, за словами судді Ніла Горсуча, Верховний суд виконав дану урядом обіцянку.

Видання The Atlantic з посиланням на статистику Управління виправних установ США повідомляє, що станом на кінець минулого року близько двох тисяч корінних американців перебували у в’язниці за злочини, скоєні на території племені.

Правда

26 років тому Лукашенко став першим і поки що єдиним президентом Білорусі

Сьогодні виповнюється 26 років, як Олександр Лукашенко став першим і наразі єдиним президентом Білорусі.

10 липня 1994 року в другому турі президентських виборів у Білорусі депутат Верховної Ради Олександр Лукашенко переміг прем’єр-міністра В’ячеслава Кебіча (14,2%) із більш ніж 80 відсотками голосів.

Через десять днів після цього відбулася інавгурація першого президента в історії незалежної Білорусі, нагадуж Білоруська служба Радіо Свобода.

 

Спочатку, окрім Олександра Лукашенка та В’ячеслава Кебіча, на посаду президента балотувалися ще чотири кандидати: лідер Білоруського народного фронту Зянон Позняк, спікер Верховної Ради Станіслав Шушкевич, секретар ЦК Компартії Білорусі Василь Новіков і голова Спілки аграріїв Олександр Дубко.

У другий тур пройшли Лукашенко (44,82% голосів) і Кебіч (17,33%).

 

Після цієї перемоги посада президента у Білорусі більше не оновлювалась. У результаті неодноразового перегляду конституції Лукашенко отримав право балотуватися необмежену кількість разів, і цього року він оголосив, що буде балотуватися на шостий термін.

Наступні вибори в Білорусі призначені на 9 серпня.

Виборча кампанія супроводжується переслідуванням і арештами опонентів чинного президента Білорусі.

 

 

Правда

Влада Сербії вирішила відмовитися від комендантської години після протестів

Влада Сербії відмовилася від ідеї запроваджувати комендантську годину через пандемію коронавірусу після того, як у Белграді і ще кількох містах країни протести проти карантинних обмежень переросли в сутички між протестувальниками і поліцією. 

При цьому деякі нові обмеження в країні оголосили.

Прем’єр-міністр Ана Брнабич 9 липня повідомила, що запроваджується заборона на організовані публічні зібрання у кількості більше ніж 10 людей. Це стосується як заходів на відкритому повітрі, так і тих, що проводяться в приміщенні.

 

Попри заборону, протестувальники ввечері 9 липня третій вечір поспіль зібралися біля будівлі парламенту в Белграді. Вони виступають проти дій уряду з посилення обмежень.

Уряд мотивує свої дії зростанням кількості випадків коронавірусного захворювання COVID-19. За офіційними даними, в Сербії виявили 17 342 випадки інфікування. Кількість хворих почала різко зростати у кінці червня.

У зв’язку з цим 7 липня президент Александар Вучич оголосив про повернення суворого карантину і комендантської години – із закриттям підприємств і забороною збиратися групами більше ніж п’ять осіб. Вучич окремо підкреслив, що ситуація в столиці Сербії Белграді є критичною і що лікарні в місті майже заповнені.

 

У відповідь тисячі протестувальників 7 липня наповнили центр Белграда. Вони висловили незгоду з рішенням про повернення карантину і вимагали відставки Вучича у уряду.

У ніч на 8 липня протестувальники увірвалися в парламент. Поліція розганяла демонстрантів сльозогінним газом і світлошумовими гранатами. У цілому під час сутичок у столиці Сербії постраждали 43 поліцейських і 17 учасників акції, ще 23 людей затримали. На наступний день протести продовжилися.

 

Правда

США запровадили санкції проти китайських чиновників за порушення прав уйгурів

США запровадили санкції проти чотирьох колишніх і нинішніх посадових осіб Китаю, причетних, на думку Вашингтону, до порушень прав уйгурів. Обмеження введені в рамках акту Магнітського. Про це повідомляє американський Мінфін.

Санкції передбачають, зокрема, заморожування активів цих людей на території Сполучених Штатів, заборона на ділові контакти і візові обмеження.

Закон про санкції за утиски уйгурів та інших мусульман в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі КНР президент США Дональд Трамп підписав у червні цього року.

Серед порушень прав людини Вашингтон зазначає переміщення уйгурів у спеціальні табори, де їх піддають ідеологічній обробці і примушують до важкої праці з кінцевою метою викорінити національну ідентичність.

Влада КНР обґрунтовує необхідність створення так званих центрів профпідготовки боротьбою з тероризмом.

Люди, які були переміщені в такі центри, розповідають, що їм заборонено залишати територію, а зв’язок із зовнішнім світом обмежений. Ті, хто перебувають у центрі, не мають права на здійснення релігійних обрядів, і вони повинні вивчати китайську мову.

За оцінками правозахисників, за останні роки понад мільйон китайських мусульман пройшли через подібні табори.

Правда

Пентагон: дані про російські винагороди талібам за вбивство американців в Афганістані не підтверджуються

Інформація, нібито Росія платила талібам за вбивство американців в Афганістані, не підтверджується, і немає жодних доказів того, що такі виплати спричинили загибель військових. Про це на слуханнях у комітеті з питань збройних сил Палати представників 9 липня заявив голова Об’єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі, повідомляє Reuters.

Президент Дональд Трамп раніше заперечував значення цих даних та заявляв, що не отримував інформації з цього приводу від американської розвідки.

 

Раніше цього тижня глава Центрального командування ЗС США, генерал Френк Маккензі підтвердив: американська розвідка дійшла висновку, що Росія запропонувала талібам винагороди за вбивство військових із міжнародного контингенту в Афганістані. Проте, заявив Маккензі, немає доказів того, що в результаті таких атак було вбито американських військових.

Маккензі наголосив, що добре знайомий з розвідданними. Він вважає їх «тривожними», але не виявив «причинно-наслідкового зв’язку».

 

В останні тижні американські газети з посиланням на джерела в американських розвідслужбах писали про те, що російська військова розвідка (ГРУ) запропонувала талібам винагороди за вбивства американців і військовослужбовців інших країн з міжнародного контингенту в Афганістані. За даними Washington Post, американські аналітики вважають, що жертвами оплачених Росією атак могли стати кілька американських військовослужбовців.

Російські офіційні представники категорично відкидають подібні звинувачення.

У середу, 1 липня, до Сенату США внесли перший законопроєкт, який передбачає санкції проти російських громадян, причетних до виплати винагород за вбивство американських солдатів у Афганістані, якщо з’являться докази таких дій Росії. Одним з об’єктів санкцій стане президент Росії Володимир Путін.

Правда

Ексадвоката Трампа повернули під варту через порушення умов домашнього арешту

Колишній особистий адвокат президента США Дональда Трампа Майкл Коен був повернутий під варту 9 липня за порушення умов звільнення з в’язниці.

У грудні 2018 року Коен був засуджений до трьох років за ґратами після того, як визнав, що заплатив гроші двом жінкам, які твердять, що спали з Трампом. Також Коена засудили за податкові шахрайства та за неправдиві свідчення в Конгресі.

53-річного адвоката 21 травня відпустили з в’язниці до домашнього ув’язнення в межах заходів зі стримування поширення COVID-19 у місцях несвободи.

Минулого тижня таблоїд New York Post сфотографував, як Коен їсть на літньому майданчику в ресторані на Мангеттені.

Правда

Білорусь: у справі «Білгазпромбанку» затримали ексголову Департаменту фінансових розслідувань

У Білорусі у справі «Білгазпромбанку» затримали Анатолія Громовича, колишнього директора Департаменту фінансових розслідувань Комітету держконтролю країни. Фігурантом цієї справи є колишній керівник банку Віктор Бабарико, опонент президента Олександра Лукашенка на майбутніх виборах президента.

Громович очолював департамент із січня 2002 року до листопада 2006 року. У 2012 році Громович став членом ради директорів російського «СтарБанку», якому в Білорусі належав «ІнтерПейБанк». Але в 2015 році акціонери вирішили ліквідувати цю фінансову установу після того, як Нацбанк відкликав у «ІнтерПейБанку» всі ліцензії.

У справі «Білгазпромбанку» з початку червня затримали понад 20 людей. Головний фігурант цієї справи – Віктор Бабарико: його звинувачують у відмиванні грошей, ухиленні від сплати податків і в хабарництві. Бабарико звинувачення не визнає і вважає справу політичною. Сина Бабарика Едуарда, начальника його виборчого штабу, звинувачують в ухиленні від сплати податків.

 

Бабарика разом із сином затримали 18 червня. Того ж дня на нерухоме майно банкіра (два будинки і квартира) було накладено арешт, були заблоковані рахунки виборчого штабу політика. Також були заарештовані кілька членів ініціативної групи Бабарика.

Комітет держконтролю Білорусі стверджує, що на базі «Білгазпромбанку» нібито діяла організована злочинна група, що виводила гроші за кордон. Національний банк Білорусі 12 червня ввів свою адміністрацію в «Білгазпромбанку».

Правда

Зниклого мера Сеула знайшли мертвим

Мер столиці Південної Кореї Сеула Пак Вон Сун, про зникнення якого зранку 9 липня заявила його родина, знайдений мертвим у північній частині міста. Про це повідомляє агенція Yonhap із посиланням на поліцію.

Причини смерті Пак Вон Суна не вказуються.

Про зникнення мера заявила його дочка. Вона повідомила поліції, що Пак Вон Сун вимкнув телефон після виходу з будинку і залишив повідомлення, з якого можна було дійти висновку, що він робить це з власної волі.

 

Пак Вон Сун керував Сеулом із 2011 року, він був одним із найвпливовіших політиків Південної Кореї. Аналітики припускали, що він може стати кандидатом у президенти країни від лібералів на виборах 2022 року.