Правда

У Туркменистані поліції доручили штрафувати за відсутність маски по 30 осіб на день

У Лебапській області Туркменистану співробітникам поліції збільшили щоденний план із виявлення й затримання порушників маскового режиму – по 30 осіб на день, пише туркменська служба Радіо Свобода з посиланням на співробітників правоохоронних органів.

За словами кореспондента Радіо Свобода, на даний час активно штрафують у Башсаці, в Фарапському і Дарганатському районах. Місцеві чиновники проводять перевірки у школах: в разі виявлення учнів без масок штрафують керівництво навчальних закладів.

Житель Дарганатського району розповів, що його затримали під час роботи на земельній ділянці, після чого доставили в поліцію. Йому виписали штраф у розмірі 100 манатів (28,5 доларів) і попередили, що в разі повторного порушення сума штрафу буде збільшена.

Журналістам не вдалося з’ясувати, коли надійшло розпорядження про збільшення плану по штрафах. Представники правоохоронних органів і регіональної адміністрації офіційних коментарів не надали.

Поліція попереджає, що в разі відсутності коштів на оплату штрафу затримані будуть притягнуті до виправних робіт, наприклад, ремонту або фарбування установ. Місцеві жителі стверджують, що за порушення маскового режиму людей притягують також до робіт у приватних господарствах співробітників поліції.

Щодня виписувати щонайменше один штраф за порушення маскового режиму поліції доручили в кінці жовтня цього року. Таке розпорядження озвучили під час наради в МВС. Високопоставлений чиновник відомства розповідав, що співробітники поліції, які не виконають доручення, повинні самі оплатити один штраф й оформити акт на друзів або родичів.

Влада Туркменистану продовжує стверджувати, що в країні немає жодного випадку коронавірусного захворювання COVID-19. Проте в багатьох містах запровадили деякі карантинні обмеження – для «профілактики інфекційних захворювань». Міністерство охорони здоров’я і медичної промисловості країни регулярно рекомендує громадянам користуватися масками і дотримуватися соціальної дистанції. При цьому масові заходи, які відвідує президент Гурбангули Бердимухамедов, проводяться за участю великої кількості людей без масок.

У вересні влада країни ухвалила поправки до Кримінального кодексу, згідно з якими особам, які втекли з лікарень або ухиляються від лікування «небезпечних інфекційних захворювань», загрожує позбавлення волі до двох років, а в разі повторного порушення – до п’яти років.

Правда

Мер Варшави обіцяє зупинити фінансування поліції, якщо вона не припинить застосовувати силу проти демонстрантів

Мер Варшави Рафал Тшасковський пообіцяв зупинити співфінансування поліції, якщо вона не припинить застосовувати насильство до учасників акцій проти заборони на аборти, йдеться в повідомленні на сайті мерії.

Тшасковський зазначив, що поліція за останні декілька днів змінила своє ставлення до демонстрантів – проти людей застосували кийки і газ. «Ще кілька тижнів тому поліція займалася захистом демонстрантів. Тепер, як ви бачите, поліція за політичним наказом змушена порушувати основні принципи, яким вона повинна слідувати», – сказав він.

За словами мера Варшави, основний принцип дій поліції – незастосування сили проти мирних демонстрантів. Він додав, що кожен поліцейський повинен мати маркування, а після кожного застосування сили, включаючи прямий примус, поліція повинна надати звіт у парламентський комітет.

Рафал Тшасковський пообіцяв, що влада столиці Польщі уважно стежитиме за діями поліції в ці вихідні. Якщо знову будуть порушені стандарти роботи, то він разом з іншими мерами міст буде розглядати питання про зупинку співфінансування правоохоронців.

Мерія відзначила, що багато років співфінансує діяльність поліції. У 2020 році було виділено понад шість мільйонів злотих (1,6 млн доларів).

Закони про переривання вагітності в Польщі – найсуворіші в Європі і одні з найсуворіших у світі. Досі аборт можна було зробити законно тільки в разі зґвалтування, інцесту, серйозної загрози життю матері і патології плода. На останню причину доводилося 98% всіх зроблених у Польщі легальних абортів. І саме її в кінці жовтня Конституційний суд Польщі визнав «неконституційною».

Це рішення спровокувало масові протести по всій країні. Лише у Варшаві на вулиці 30 жовтня вишли близько 150 тисяч людей. Активісти по всій країні перекривали дороги, зривали церковні служби. У Катовіце поліція застосувала сльозогінний газ для розгону багатотисячної акції. У Кракові люди зібралися у єпархіальній курії з плакатами «Ті, хто живе в Польщі, в цирку не сміються».

Уряд Польщі на тлі масових протестів заявив, що відкладає виконання рішення Конституційного суду.

Щорічно в Польщі проводять близько тисячі легальних операцій по перериванню вагітності, 98 відсотків з яких – через внутрішньоутробні патології плоду.

Групи із захисту прав жінок вказують, що справжнє число абортів серед польських жінок, які проводять або підпільно, або в інших країнах, досягає 80-120 тисяч.

Правда

Північна Корея закрила Пхеньян та заборонила риболовлю через COVID-19 – розвідка

Розвідка Південної Корея повідомила, що Північна Корея закрила Пхеньян та заборонила риболовлю на морі через COVID-19.

Північна Корея стверджує, що не виявила випадків зараження коронавірусом на своїй території, проте експерти ставлять під сумнів заяви КНДР.

За словами південнокорейського депутата Ха Те-кена, який отримав доступ до закритого брифінгу розвідки,  Кім Чен Ин вдається до «ірраціональних заходів» через «параною» щодо COVID-19.

Розвідники заявляють, що Північна Корея стратила чільного посадовця в серпні через порушення обмежень на закупівлю товарів з-за кордону. У жовтні стратили міняльника грошей.

Північна Корея також зупинила риболовлю та виробництво солі, щоб запобігти зараженню морської води вірусом. У межах іншого профілактичного заходу країна залишила близько 110 000 тонн рису з Китаю в північно-східному китайському порту Далянь.

За словами законодавця, розвідка переконана, що Північна Корея закрила Пхеньян та північну провінцію Джангганг. Перед цим локдаун був запроваджений в інших районах, куди нібито завозили несанкціоновані товари.

За даними Сеула, Північна Корея також безуспішно намагалася викрасти дані південнокорейських компаній, що розробляють вакцину проти коронавірусу.

 

Правда

Іран звинувачує Ізраїль у «терористичному» нападі, що призвів до смерті науковця-ядерника

Іран звинувачує Ізраїль у «терористичному» нападі, що призвів до смерті науковця-ядерника.

Мохсен Фахрізадех помер у лікарні 27 листопада від поранень, завданих йому під час нападу «озброєних терористів», заявило Міністерство оборони Ірану.

У відомстві додали, що медики не змогли допомогти Фахрізадеху, який очолював науково-дослідний та інноваційний підрозділ Міністерства оборони.

«На жаль, медичній команді не вдалося його врятувати, і кілька хвилин тому менеджер та науковець досяг високого статусу мучеництва після багаторічних зусиль і боротьби», – йдеться у заяві міністерства, переданій державними ЗМІ.

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф заявив, що є «серйозні ознаки ролі Ізраїлю» в нападі на Фахрізадеха.

«Терористи вбили видатного іранського науковця сьогодні. Це боягузтво – із серйозними ознаками ролі Ізраїлю – свідчить про відчайдушне підбурювання до війни з боку винуватців», – написав Заріф у твітері.

Він закликав міжнародну спільноту «покінчити з їхніми ганебними подвійними стандартами й засудити цей акт державного терору».

Ізраїль та Пентагон наразі не коментували вбивство Фахрізадеха.

Напівофіційне іранське інформаційне агентство «Фарс» заявило, що напад стався в Абсарді, невеликому місті на схід від Тегерана. Журналісти пишуть, що свідки почули звук вибуху, а потім кулеметного вогню. Напад був націлений на машину, в якій перебував Фахрізадех.

Науковець очолював іранську програму «Амад» («Надія»). Ізраїль та Захід заявляють, що програма була військовою операцією для оцінки можливості розробки ядерної зброї в Ірані.

Міжнародне агентство з атомної енергії заявляє, що програма «Амад» закінчилася на початку 2000-х.

Правда

Reuters: хакери з КНДР атакували розробника вакцин від COVID-19

Імовірні хакери з Північної Кореї спробували зламати системи британського виробника ліків та розробника вакцини від COVID-19 AstraZeneca. Про це повідомляє Reuters з посиланням на власні джерела.

Співрозмовники агентства розповіли, що зловмисники видавали себе за рекрутерів і зверталися через сайт LinkedIn і месенджер WhatsApp до співробітників AstraZeneca з неіснуючими пропозиціями про роботу. Потім хакери відправляли документи, які нібито описують посадові обов’язки. Ці файли містили шкідливий код для отримання доступу до комп’ютера жертви.

За словами одного з джерел, зловмисники намагалися атакувати зокрема й комп’ютери розробників вакцини. Спроба була невдалою, стверджують співрозмовники Reuters. Деякі з облікових записів, використаних в атаках на AstraZeneca, були зареєстровані на російські електронні адреси, що, можливо, було спробою ввести слідчих в оману, кажуть співрозмовники агентства.

 

Місія КНДР при ООН в Женеві не відповіла на прохання агентства про коментар. Раніше Пхеньян всі звинувачення в кібератаках відкидав. AstraZeneca від коментарів відмовилася.

Кількість кібератак на органи охорони здоров’я, виробників ліків збільшилася з початком пандемії. У листопаді компанія Microsoft заявила, що виявила дві хакерські групи, націлені на розробників вакцин. Корпорація не розкрила назв угруповань.

Агентство Reuters раніше повідомляло про спроби хакерів із Росії, Ірану і Китаю атакувати системи провідних світових виробників ліків і сервери Всесвітньої організації охорони здоров’я. Москва, Тегеран та Пекін звинувачення відкинули.

Правда

Україна приєдналася до санкцій ЄС проти «Ісламської держави» та «Аль-Каїди»

Україна стала однією з країн, яка приєдналася до санкцій Європейського союзу проти екстремістських угруповань «Ісламська держава» та «Аль-Каїда». Про це 26 листопада повідомила пресслужба Європейської ради.

Зазначається, що рішення щодо санкційних заходів було ухвалено 19 жовтня. Ним вже існуючі обмеження продовжено до 31 жовтня 2021.

До санкцій приєдналися країни-кандидати на вступ до ЄС: Північна Македонія, Чорногорія, Сербія та Албанія, а також потенційний кандидат Боснія і Герцеговина. Рішення ЄС підтримали Ісландія та Ліхтенштей, що входять до Європейського економічного простору, а також Україна, Молдова, Вірменія та Грузія.

«Вони будуть забезпечувати відповідність своєї національної політики цим рішенням Ради»,  мовиться у повідомленні.

У ЄС взяли до відома та привітали таке рішення країн.

Правда

У Росії вперше виявлено понад 27 тисяч випадків COVID-19 за добу

У Росії вперше добовий приріст нових заражень коронавірусом перевищив 27 тисяч – 27 543 випадки. Це максимум за весь період пандемії. Померли за останню добу 496 пацієнтів. Про це повідомляє російський оперативний штаб по боротьбі з розповсюдженням коронавірусу.

Це на дві тисячі більше, ніж напередодні. При цьому продовжується позитивна динаміка за кількістю виписаних. За минулу добу в Росії одужали і були виписані 26 682 пацієнта з COVID-19, що є максимумом за весь період епідемії.

Найбільше нових випадків зараження у Москві – 7 918. Це черговий рекорд. Померли за останню добу у російській столиці 77 осіб.

 

За офіційними даними, у Росії від початку пандемії  виявили 2,2 мільйона випадків COVID-19, одужали понад 1,7 мільйона. Померли, за даними оперативного штабу, 38 558 пацієнтів. Фахівці-демографи вказують на ознаки заниження статистики владою і вважають, що смертність від COVID-19 у Росії в рази вища.

Багато фахівців у Росії ставлять під сумнів офіційні дані про кількість померлих від COVID-19 – по-перше, сама влада визнає, що до них відносять тільки ті випадки, в яких коронавірус був визнаний головною причиною смерті, по-друге, так звана надлишкова смертність цього року у порівнянні з минулим у більшості регіонів Росії істотно вища, ніж офіційні цифри померлих від коронавірусної інфекції.

Правда

Суд у Москві оштрафував «Меморіал» через відсутність маркування «іноземний агент» на книгах про ГУЛАГ

Тверський суд Москви оштрафував на 500 тисяч рублів російське правозахисне товариство «Меморіал» через відсутність маркування «іноземний агент» на книжках, представлених у вересні на Московському міжнародному книжковому ярмарку, повідомила організація в твіттері.

Виставка проходила з 2 по 6 вересня в Манежі, туди з перевіркою прийшли співробітники прокуратури. За даними «МБХ медіа», адміністративну справу відкрили за статтею про порушення закону про «іноземних агентів».

Йдеться, зокрема, про книжки «Татові листи. Листи батьків із ГУЛАГу дітям», «Творчість і побут ГУЛАГу», «Шлях в один кінець. Щоденник Д. Бергмана», «Місце пам’яті Сандармох», кілька брошур, а також настільну гру по радянській історії.

Юрист «Меморіалу» Арсеній Левінсон розповів, що фактів поширення матеріалів без маркування не встановлено. За його словами, книжки були видані до 2016 року і на них дійсно немає маркування.

«На стенді були присутні два штампи, а співробітники «Меморіалу» ставили штамп на кожне видання про те, що «Меморіал» внесений Мін’юстом до відповідного реєстру. Вони перед тим, як поширити – передати відвідувачу ярмарки – відповідний штамп ставили», – сказав він.

Закон про «іноземних агентів» ухвалений у Росії в 2012 році. Згідно з документом, будь-яка некомерційна організація або громадський рух можуть бути внесені в список агентів, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону і ведуть політичну діяльність. Критерії, за якими визначається така діяльність, в законі чітко не визначені.

«Меморіал» внесли в список «іноземних агентів» у жовтні 2016 року. Ще в грудні 2019 року повідомляли, що сума штрафів для правозахисного товариства досягла трьох мільйонів рублів.

Правда

В уряді Франції заявили, що не визнають Нагірний Карабах, попри резолюцію Сенату

Уряд Франції не збирається визнавати самопроголошений Нагірний Карабах, незважаючи на ухвалену Сенатом 25 листопада резолюцію. Про це йдеться в повідомленні уряду, оприлюдненому 26 листопада.

В уряді нагадали, що під час дебатів у Сенаті державний секретар Жан-Батист Лемуан заявляв про це.

«Наша відповідальність як співголови Мінської групи ОБСЄ полягає у роботі над вирішенням нагорно-карабахського конфлікту шляхом переговорів, зокрема й щодо питання майбутнього статусу Нагірного Карабаху, і результат цих переговорів не може бути визначений заздалегідь і в односторонньому порядку. Наш сьогоднішній пріоритет повинен бути забезпечений безпечним поверненням людей, переміщених внаслідок конфлікту, що виник в останні тижні.  Під час свого звернення до Сенату державний секретар також зазначив, що досі жодна держава не визнала Нагірний Карабах», – мовиться у повідомленні уряду.

Зазначається, що Франція і надалі робитиме все від неї залежне для стабілізації ситуації у Нагірному Карабасі, перш за все, шляхом спільних дій та переговорів з партнерами.

Верхня палата парламенту Франції 25 листопада ухвалила документ, в якому закликає визнати сепаратистський регіон Азербайджану як незалежну державу. Резолюція є декларацією, яка не зобов’язує офіційний Париж до жодних дій.

Азербайджанські законодавці 26 листопада закликали виключити Францію із складу Мінської групи, яка здійснює посередницькі зусилля в конфлікті навколо Нагірного Карабаху. 

Франція разом із Росією та США є співголовою Мінської групи, яка десятиліттями вела переговори з метою вирішення конфлікту, але не змогла досягти відчутних результатів.

Правда

Трамп підтвердив готовність залишити Білий дім

Президент США Дональд Трамп вперше підтвердив, що залишить Білий дім після формального визнання Джо Байдена переможцем президентських виборів колегією виборників, які представляють усі 50 штатів.

«Звісно, я це зроблю, і ви це прекрасно знаєте», – відповів Трамп 26 листопада на питання репортера про те, чи визнає він рішення колегії виборників.

Водночас Трамп, який продовжує заявляти про «шахрайство» на виборах, не наводячи доказів, додав, що «визнати поразку буде важко».

Звинувачення в шахрайстві в ході виборів і в порушенні виборчих процедур, які звучать із вуст президента, не були визнані обґрунтованими судами в декількох штатах, де виборчий штаб Трамп оскаржував і продовжує оскаржувати результати виборів. Більше ніж десяток позовів штабу Трампа були відкинуті.

Колегія виборників, яка визначає переможця на виборах президента, 14 грудня проведе зустріч, на якій має засвідчити перемогу демократа Джо Байдена.

Байден здобув 306 голосів виборників порівняно з 232 голосами в Трампа під час підрахунку результатів виборів по штатах. Для перемоги на виборах необхідно набрати 270 голосів.

Трамп заявляв, що «чимало чого може статися» до моменту остаточної сертифікації результатів колегією виборників.

Правда

Росія: активісту, який виступав на захист українських політв’язнів, відмовили в достроковому звільненні

Суд у Володимирській області Росії відмовився умовно-достроково звільнити активіста Костянтина Котова, засудженого на півтора року колонії за звинуваченням у неодноразовому порушенні правил проведення мітингів. Про це на своїй сторінці в фейсбуці повідомила муніципальна депутатка Москви Олена Філіна.

За її словами, співробітники колонії не хочуть випускати Котова на дев’ять днів раніше від повного терміну, бо вважають, що активіст «не виправився». Котов має вийти з ув’язнення 16 грудня.

Активіст був засуджений до 4 років колонії в 2019 році. У лютому цього року касація відправила його справу на перегляд в Московський міськсуд, той скоротив термін ув’язнення більш ніж удвічі.

У 2019 році активіста неодноразово затримувала російська поліція. Востаннє його затримали 10 серпня в центрі Москви під час акції на підтримку опозиційних кандидатів у депутати Московської міської думи. За версією звинувачення, підсудний брав участь у ній, тримаючи в руках плакат, скандуючи гасла і роздаючи інтерв’ю.

Радіо Свобода публікувало кадри, на яких видно, що заяви поліцейських помилкові, й активіст не встиг взяти участі в акції.

Костянтин Котов – московський опозиційний активіст, який виходив з одиничними пікетами проти політичних репресій і поліцейського свавілля. Він також допомагав захопленим російськими силовиками українським морякам і вимагав обміну утримуваними особами між Росією й Україною.

Правозахисний центр «Меморіал» визнав Котова політичним в’язнем.

Котов – друга людина в Росії, засуджена за статтею про неодноразове порушення правил проведення мітингів. Першим був активіст Ільдар Дадін. У 2015 році суд засудив його до трьох років колонії. У лютому 2017 року, після рішення Конституційного суду вирок скасував Верховний суд Росії за відсутністю складу злочину.

Правда

Росія звинувачує Захід у «втручанні» в справи Білорусі

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив США та кілька європейських країн у втручанні в справи Білорусі. Це сталося 26 листопада під час зустрічі з Олександром Лукашенком.

Москва продовжує підтримувати Лукашенка упродовж усього часу , який минув після суперечливих президентських виборів 9 серпня.

На пресконференції зі своїм білоруським колегою Володимиром Макеєм Лавров заявив, що Захід «використовує брудні методи так званих кольорових революцій, включно з маніпулюванням громадською думкою, підтримкою сил, які є відверто антиурядовими, а також сприянням їхній радикалізації».

Західні лідери відмовилися визнати результати виборів і підтримали опозиційну лідерку Світлану Тихановську, яка виїхала з Білорусі до сусідньої Литви через погрози щодо неї та її родини.

Тисячі демонстрантів, які вимагають відставки Лукашенка, виходять на вулиці Мінська кожні вихідні після виборів. Протестувальники вважають, що 38-річна Тихановська є справжньою переможницею серпневих виборів.